БАКТЕРІОФІЗМ

Related posts:

1. АЗОТОБАКТЕРІЇ Екологія – охорона природи АЗОТОБАКТЕРІЇ, азотфіксатори – група аеробних бактерій, які здатні фіксувати молек. азот повітря і перетворювати його в доступний для рослин стан....
2. РІЗНОМАНІТНІСТЬ БАКТЕРІЙ Розділ 4. БАКТЕРІЇ Тема 1. БАКТЕРІЇ § 53. РІЗНОМАНІТНІСТЬ БАКТЕРІЙ За способом живлення бактерії поділяють на гетеротрофні й автотрофні. Автотрофні самостійно синтезують необхідні для життєдіяльності органічні речовини. Гетеротрофні поділяються на сапротрофів, паразитів і симбіонтів. Бактерії – сапротрофи живляться органічними рештками відмерлих рослин і тварин, продуктами живлення людини. Вони викликають гниття і бродіння органічних речовин. Бактерії […]...
3. ЕНДОЕКОЛОГІЯ Екологія – охорона природи ЕНДОЕКОЛОГІЯ – розділ науки, що вивчає взаємовідносини мікроіндивіда з його внутр. симбіонтами і цих симбіонтів між собою. Напр., людини з власною кишковою мікрофлорою і видів цієї мікрофлори між собою в кишечнику людини, жуйної тварини з її кишковою мікрофлорою, термітів з такою самою мікрофлорою і мікроорганізмів-симбіонтів між собою....
4. МУТУАЛІЗМ Екологія – охорона природи МУТУАЛІЗМ – форма симбіозу, за якої кожен з організмів, що живуть разом (напр. рак-самітник і актинія), приносить іншому приблизно однакову користь....
5. ЖИВЛЕННЯ РОСЛИН Екологія – охорона природи ЖИВЛЕННЯ РОСЛИН – фізіол. процес вбирання і засвоєння рослиною поживних речовин. Ж. р. є частиною заг. обміну речовин рослинного організму. За характером живлення рослини поділяються на гетеротрофні, тобто такі, що живляться готовими орг. сполуками (гриби, більшість бактерій, безхлорофільні вищі рослини), та автотрофні, яким властиве мін. живлення, тобто вони синтезують орг. сполуки […]...
6. АПОМІКСИС Екологія – охорона природи АПОМІКСИС – різні способи нестатевого розмноження тварин і рослин – партеногенез, апогамія, апоспорія, утворення зародка у вищих рослин без запліднення....
7. ЖАРОСТІЙКІСТЬ РОСЛИН Екологія – охорона природи ЖАРОСТІЙКІСТЬ РОСЛИН – здатність рослин витримувати значні підвищення т-ри порівняно з оптимальною. Ж. р. забезпечується зміною обміну речовин, специф. фіз.-хім. властивостями організму, зокрема, підвищеними в’язкістю та гідрофільністю цитоплазми, посиленням транспірації тощо. Серед вищих рослин найбільш жаростійкими є сукуленти....
8. СТЕНОФАГІЯ Екологія – охорона природи СТЕНОФАГІЯ – вузькоспеціалізоване живлення. Розрізняють олігофагію – живлення небагатьма видами корму і монофагію – живлення лише одним видом корму....
9. ГЕТЕРОТРОФНЕ ЖИВЛЕННЯ Екологія – охорона природи ГЕТЕРОТРОФНЕ ЖИВЛЕННЯ – тип живлення орг. речовинами тваринного або рослинного походження....
10. АВТОГАМІЯ Екологія – охорона природи АВТОГАМІЯ – біол. процес самозапилення і самозапліднення вищих рослин, а також деяких одноклітинних організмів....
11. УКОРІНЕННЯ Екологія – охорона природи УКОРІНЕННЯ – проникнення заново відростаючих корінців висаджених рослин у грунт, що дає їм змогу закріпитись механічно та забезпечити достатнє мін. живлення....
12. КОЛІНИ Екологія – охорона природи КОЛІНИ – збірна назва орг. сполук, які виділяються вищими рослинами і специф. діють на ін. види вищих рослин....
13. АПОСПОРІЯ Екологія – охорона природи АПОСПОРІЯ – спосіб розмноження деяких вищих рослин, який полягає у розвитку гаметофіта з вегетативних клітин спорофіта без спороутворення....
14. МІКСОТРОФНІСТЬ Екологія – охорона природи МІКСОТРОФНІСТЬ – мішаний тип живлення, який полягає в тому, що організм, крім живлення неорг. речовинами, засвоює готові орг. речовини....
15. РЕСУРСИ РОСЛИННІ Екологія – охорона природи РЕСУРСИ РОСЛИННІ – уся фітомаса (надземна й підземна) вищих і нижчих рослин незалежно від того, використовується вона в даний момент людиною чи ні....
16. САПРОФІТИ Екологія – охорона природи САПРОФІТИ – рослини, що живляться готовими орг. речовинами, рештками мертвих рослин і тварин. До С. належить багато бактерій, грибів, актиноміцетів. В екосистемах С. перебувають як на рівні консументів, так і редуцентів. С. відіграють важливу роль у колообігу біол. речовини....
17. АПОГАМІЯ Екологія – охорона природи АПОГАМІЯ – спосіб нестатевого розмноження деяких вищих рослин, коли зародок розвивається без запліднення з будь-якої клітини гаметофіта чи спорофіта....
18. ХЕМОСИНТЕЗ Екологія – охорона природи ХЕМОСИНТЕЗ – автотрофний тип живлення багатьох видів бактерій, що грунтується на засвоєнні вуглекислого газу за рахунок окиснення неорг. сполук. Здатні до X. аеробні бактерії (водневі, нітрифікуючі, сіркобактерії) засвоюють С02 так само, як і в процесі фотосинтетичного його перетворення. Хемосинтезуючим бактеріям належить виключно важлива роль у біогеохім. циклах азоту, сірки та ін. […]...
19. ГРУНТ ВІДКРИТИЙ Екологія – охорона природи ГРУНТ ВІДКРИТИЙ – форма вирощування рослин без будь-якого захисту грунту....
20. СУКЦЕСІЯ ПЕРВИННА Екологія – охорона природи СУКЦЕСІЯ ПЕРВИННА – поява і розвиток рослинних угруповань у місцеіснуваннях, де рослинності раніше не було (поселення лишайників на скельних породах, вищих рослин – на пісках тощо)....
21. ГЕЛІОФІЛЬНІСТЬ Екологія – охорона природи ГЕЛІОФІЛЬНІСТЬ – відношення живих організмів до світла. Серед рослин розрізняють світлолюбні (геліофіти); тіневитривалі (умбропатієнти); затінкові (сціофіти); які не потребують світла (напр., багато грибів і бактерій). Тваринам також властива Г. у тій чи іншій мірі....
22. БАКТЕРИЦИДИ Екологія – охорона природи БАКТЕРИЦИДИ – хім. речовини, призначені для знищення бактерій....
23. АМЕНСАЛІЗМ Екологія – охорона природи АМЕНСАЛІЗМ – форма взаємозв’язку між організмами, за якої один із них пригнічує життєдіяльність ін., не зазнаючи негативного зворотного впливу. Напр., виявом А. між плісеневими грибами роду Pinicillum та бактеріями є пригнічення росту бактерій, спричинене дією на них пеніциліну, що виділяється грибами....
24. ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКИ ТРОФІЧНІ ТИПУ “ФІТОФАГ – РОСЛИНА” Екологія – охорона природи ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКИ ТРОФІЧНІ ТИПУ “ФІТОФАГ – РОСЛИНА”- живлення тварин рослинами шляхом поїдання їхніх тканин або органів (листків, пагонів, квіток, плодів, коренів), а іноді й цілих рослин....
25. ВІТРОЗАПИЛЕННЯ Екологія – охорона природи ВІТРОЗАПИЛЕННЯ, анемофілія – запилення рослин за допомогою вітру. Властиве більшості голонасінних рослин (сосна, ялина), багатьом покритонасінним (злаки, осоки)....
26. ЛАНЦЮГИ ЖИВЛЕННЯ ПАСОВИЩНОГО ТИПУ Екологія – охорона природи ЛАНЦЮГИ ЖИВЛЕННЯ ПАСОВИЩНОГО ТИПУ – ті, які починаються з зелених рослин (продуцентів) і йдуть послідовно через ланки рослиноїдних тварин (консументів І порядку) та хижаків (консументів II порядку)....
27. ГІДРОФІЛІЯ Екологія – охорона природи ГІДРОФІЛІЯ – перехресне запилення деяких водяних рослин за допомогою води. Спостерігається у деяких рослин із зануреними у воду квітками (кушир, різуха). Іноді Г. називають пристосованість рослин до життя у водному середовищі....
28. ГРУНТ ЗАКРИТИЙ Екологія – охорона природи ГРУНТ ЗАКРИТИЙ – форма вирощування рослин у грунті, захищеному склом, плівкою тощо. Під накриттям створюється особливе середовище....
29. ТРАВИ Екологія – охорона природи ТРАВИ – життєва форма рослин. Екоморф, ознакою Т. сезонного клімату є відсутність прямостоячих надземних стебел, які б переживали несприятливий сезон....
30. МІРМЕКОФІЛІЯ Екологія – охорона природи МІРМЕКОФІЛІЯ – 1) одна з форм симбіозу (мутуалізму), яка грунтується на тому, що рослини (переважно тропічні – мірмекодії, церконії та ін.), оселяючись поруч з мурашниками, дають їм поживу у вигляді тілець Белта або солодких виділень і перебувають під захистом цих комах, що знищують листогризних шкідників; мурашки поширюють насіння (див. Мірмекохорія) і […]...
31. БІОДЕБІТ Екологія – охорона природи БІОДЕБІТ – загальна кількість органічних речовин, бактерій, зоопланктону, Фітопланктону та бентосних організмів, що транспортуються течією річки за рік....
32. ФІТОНЦИДИ Екологія – охорона природи ФІТОНЦИДИ – біологічно активні речовини, що утворюються та виділяються вищими рослинами і здатні вбивати або пригнічувати ріст бактерій, мікроскопічних грибів, найпростіших. Ф. відкрив (1928-1930) відомий учений Б. П. Токін. Ф. є одним із чинників прир. імунітету рослин; захищають рослини від збудників інфекц. хвороб та комах-шкідників. Ф. виділяються рослинами у довкілля, що […]...
33. ОХОРОНА РОСЛИН Екологія – охорона природи ОХОРОНА РОСЛИН – комплекс міжнар., держ. і регіональних адмін.- госп. та громадських заходів, спрямованих на збереження видового і популяційного складу та підтримання чисельності рослин на рівні, що забезпечує їхнє існування....
34. ДЕТЕРЕНТ(И) Екологія – охорона природи ДЕТЕРЕНТ(И) – речовини, що інгібують живлення, харчування або відкладення яєць....
35. АВІАХІМОБРОБІТОК Екологія – охорона природи АВІАХІМОБРОБІТОК – процес обробітку рослин різними пестицидами або добривами для їх захисту чи підживлення за допомогою авіатехніки....
36. ГЕМЕРОФОБ Екологія – охорона природи ГЕМЕРОФОБ – 1) вид рослин, зниклий внаслідок впливу людини на прир. рослинність; 2) види рослин і тварин, які уникають співіснування з культ, рослинами (напр., більшість рослин лісу, дрофа та ін.)....
37. ПРАВИЛО ПІРАМІДИ ЧИСЕЛ Екологія – охорона природи ПРАВИЛО ПІРАМІДИ ЧИСЕЛ – загальне число особин, які беруть участь у ланцюгах живлення, з кожною ланкою зменшується. Відхилення від класичної піраміди чисел можна спостерігати у біоценозі водойм та за умови включення паразитів у ланцюги живлення. Такі піраміди є най – типовішими у природі....
38. ЗАБРУДНЕННЯ СВІТЛОВЕ Екологія – охорона природи ЗАБРУДНЕННЯ СВІТЛОВЕ – форма фіз. забруднення, що виникає внаслідок порушення прир. освітлення місцевості і є результатом дії штучних джерел світла. 3. с. може спричинити аномалії у житті рослин і тварин....
39. БІОМОРФА Екологія – охорона природи БІОМОРФА – життєва форма рослин, що визначається їхньою ген. природою, формою росту та біол. ритмом. До особливих Б. належать, напр., мохи, хвощі, монокарпічні рослини, вічнозелені чагарники, листопадні широколистяні дерева тощо....
40. НАПІВПАРАЗИТ Екологія – охорона природи НАПІВПАРАЗИТ – рослинний організм зі змішаним типом живлення: автотрофним (за рахунок нормально розвинених листків з активним фотосинтезом) і гетеротрофним (поглинання з рослини-хазяїна води та деяких поживних речовин за допомогою спец, присосок-гаусторій). Типовим Н. є омела....