БЕР

Related posts:

1. ЗІВЕРТ Екологія – охорона природи ЗІВЕРТ (Зв) – одиниця еквівалентної дози випромінювання. 3. дорівнює дозі будь-якого виду йонізуючого випромінювання, яка чинить таку саму біол. дію, як і доза рентгенівського або Гамма-випромінювання величиною в 1 грей....
2. РАД Екологія – охорона природи РАД – позасистемна одиниця поглиненої дози йонізуючого випромінювання (йонізуючої радіації). Один Р. дорівнює дозі, за якої 1 кг опромінюваної речовини поглинає 0,01 Дж енергії (1 рад = 0,01 Дж-кг1). Він становить соту частину грея (Гр) – одиниці дози йонізуючого випромінювання в Міжнар. системі одиниць (СІ)....
3. РАДІОСТІЙКІСТЬ Екологія – охорона природи РАДІОСТІЙКІСТЬ, радіорезистентність – показник стійкості клітин і тканин або організму до дії йонізуючих випромінювань. Характеризується величиною дози йонізуючого випромінювання, яка спричинює загибель певної частини опромінених клітин чи організмів. При дозі опромінення порядку десятих часток Гр гине 50 % найчутливіших клітин, найстійкіші (деякі синьо-зелені водорості і бактерії) витримують опромінення понад 10 тис. […]...
4. ГРЕЙ (Гр) Екологія – охорона природи ГРЕЙ (Гр) – одиниця поглиненої дози випромінювання, показника поглиненої дози в СІ. 1 Гр дорівнює поглиненій дозі випромінювання, з якою опроміненій речовині масою 1 кг передається енергія йоніз. випромінювання 1 Дж....
5. РАДІОЧУТЛИВІСТЬ Екологія – охорона природи РАДІОЧУТЛИВІСТЬ – чутливість біол. об’єктів до дії йонізуючого випромінювання., яке спричинює в клітинах організмів зміни, ступінь прояву яких різний. Мірою Р. є доза опромінення, що викликає загибель 50 % клітин або організмів (ЛД50). Для різних біол. об’єктів Р. може відрізнятись у сотні і тисячі разів: ЛД50 для клітин ссавців становить 2-5 […]...
6. ДОЗА ВИПРОМІНЮВАННЯ Екологія – охорона природи ДОЗА ВИПРОМІНЮВАННЯ – енергія йонізуючого випромінювання, що поглинається одиницею маси речовини. Д. в. є характеристикою радіац. небезпеки і мірою дії випромінювання в якому-небудь середовищі....
7. СЕНСИБІЛІЗАЦІЯ Екологія – охорона природи СЕНСИБІЛІЗАЦІЯ – підвищення чутливості організмів до повторного впливу певних подразників – деяких речовин, т-ри, світла тощо. Напр., після дії на організм ІЧ-випромінювання або низьких т-р зростає його чутливість до впливу йонізуючого випромінювання; введення в клітину деяких барвників спричинює високу чутливість її до світла....
8. ОПРОМІНЕННЯ Екологія – охорона природи ОПРОМІНЕННЯ – вплив на біонти будь-яких видів випромінювань. Зовн. опромінення формується внаслідок дії косм. випромінювання, за рахунок радіонуклідів, розсіяних у біосфері, або від матеріалів чи споруд, створених людиною. Внутр. опромінення живих організмів формується радіонуклідами, які нагромаджуються в їхніх тканинах з довкілля. Біол. дія опромінення залежить від його дози, виду, енергії та […]...
9. Біологічна дія радіоактивних випромінювань Формули й таблиці ФІЗИКА АТОМНА ФІЗИКА Біологічна дія радіоактивних випромінювань Поглинена доза випромінювання D – поглинена доза випромінювання, , ; Е – поглинена енергія випромінювання, ; M – маса речовини, що опромінюється, . Потужність дози випромінювання N – потужність дози опромінення, ; T – час опромінення, . α-частки – повністю поглинаються аркушем паперу товщиною 0,1 […]...
10. РЕНТГЕН Екологія – охорона природи РЕНТГЕН – одиниця виміру експозиційної дози йонізуючих випромінювань, названа в честь фізика Вільгельма Конрада Рентгена....
11. ХВОРОБИ ПРОФЕСІЙНІ Екологія – охорона природи ХВОРОБИ ПРОФЕСІЙНІ – захворювання, зумовлені впливом на організм людини несприятливих чинників виробничої сфери в процесі її трудової діяльності (напр.: хім. токс. речовини; виробничий пил; фіз. чинники – шум, вібрація, високі чи низькі т-ри, ел.-магн., йонізуюче чи лазерне випромінювання, ультразвук, електр. поле тощо; біол. виробничі чинники – антибіотики, дріжджові гриби, ферментні препарати; […]...
12. ПРОМЕНЕВА ХВОРОБА Екологія – охорона природи ПРОМЕНЕВА ХВОРОБА – результат дії на організм йонізуючого випромінювання в дозах, рівних або більших 1 зВ (100 бер)....
13. ДОЗИМЕТР Екологія – охорона природи ДОЗИМЕТР – прилад для вимірювання дози іонізуючого випромінювання. Показує не інтенсивність випромінювання в даний момент, а дозу, одержану за певний проміжок часу....
14. ДІЯ КОМБІНОВАНА Екологія – охорона природи ДІЯ КОМБІНОВАНА – сукупна одночасна дія на організм кількох чинників середовища. Напр., Д. к. чинять йонізуюче випромінювання разом з хім. речовинами, лікарські засоби разом з алкоголем....
15. ТЕРАТОГЕНИ Екологія – охорона природи ТЕРАТОГЕНИ – численні хім. речовини, ліки або фіз. чинники (йонізуюче випромінювання), вплив яких на зародок впродовж перших трьох місяців вагітності призводить до вродженого каліцтва або загибелі плоду....
16. УЛЬТРАФІОЛЕТОВЕ ВИПРОМІНЮВАННЯ Екологія – охорона природи УЛЬТРАФІОЛЕТОВЕ ВИПРОМІНЮВАННЯ – невидиме оком людини ел.-магн. випромінювання, яке в спектрі оптичного діапазону займає проміжне положення між видимим і рентгенівським випромінюванням (50- 400 нм). Фіз. властивості У. в. визначають їх важливі біол. та екол. впливи на живі організми....
17. ВИКИД БІОЛОГІЧНО ДОПУСТИМИЙ Екологія – охорона природи ВИКИД БІОЛОГІЧНО ДОПУСТИМИЙ – забруднення природного середовища, що не спричинює зміни у видовому складі живих організмів та їх чисельності....
18. РАДІОПРОТЕКТОРИ Екологія – охорона природи РАДІОПРОТЕКТОРИ, радіозахисні речовини – хім. сполуки, які застосовуються для захисту біол. об’єктів від йонізуючого випромінювання (шляхом створення аноксії, нейтралізації йонізованих атомів і молекул тощо). Р. вводять до або під час опромінення, напр., при променевій терапії злоякісних пухлин. До ефективних Р. належать речовини, що містять сульфгідрильні групи (напр., цистеїн), деякі аміни і […]...
19. СТРУКТУРА ГРУНТУ Екологія – охорона природи СТРУКТУРА ГРУНТУ – сукупність елементарних часточок грунту, структ. агрегатів різного розміру й форми, з певними фіз.-хім. та мех. властивостями. Розрізняють безструкт., слабо-структ. та структ. грунти. Наявність С. г. зумовлюється достатнім вмістом у ньому мулу (часточок діаметром менш як 0,001 мм), гумусу, поглиненого кальцію, магнію, а також активною діяльністю мікроорганізмів. Найліпші умови […]...
20. ГАММА-ВИПРОМІНЮВАННЯ Екологія – охорона природи ГАММА-ВИПРОМІНЮВАННЯ – короткохвильове ел.-магн. і ел.-нейтральне випромінювання з довжиною хвилі менше 10~10 м. Виникає внаслідок розпаду радіоакт. ядер, гальмування швидких заряджених частинок у полі атомних ядер. Космічне Г.-в. спричинює негативний екол. вплив на живі організми, може викликати променеве ураження їх....
21. ОЗОН Екологія – охорона природи ОЗОН – видозміна кисню (03), газ з різким характерним запахом, сильний окисник. Має велике еколого-біол. значення, оскільки активно поглинає шкідливе УФ-випромінювання Сонця. Визначає температурний режим стратосфери, захищає все живе від жорсткого (довжина хвилі менша 280 нм) випромінювання. О. використовують для дезінфекції приміщень, знезараження води, вибілювання різних речовин....
22. СЕРЕДОВИЩЕ АГРЕСИВНЕ Екологія – охорона природи СЕРЕДОВИЩЕ АГРЕСИВНЕ – будь-яке середовище, що спричинює або посилює корозію металів чи виробів з них, унаслідок фіз.-хім. або біол. впливів....
23. ЛЕЙКЕМІЯ Екологія – охорона природи ЛЕЙКЕМІЯ, білокрів’я – надмірне не контрольоване розмноження білих кров’яних тілець (лейкоцитів), що супроводжується одночасним збільшенням розмірів печінки, селезінки і лімфатичних залоз. Нині під Л. розуміють будь-яке злоякісне новоутворення кровотворних клітин кісткового мозку або лімфатичних залоз. Причини виникнення Л. ще не цілком з’ясовані. До відомих провокаційних чинників належать йонізуюче випромінювання, різні хім. […]...
24. ХВОРОБА ПРОМЕНЕВА ГОСТРА Екологія – охорона природи ХВОРОБА ПРОМЕНЕВА ГОСТРА – захворювання, що розвивається внаслідок прямої дії радіації на організм. Під впливом опромінення утворюються вільні радикали, які вступають у взаємодію з ін. речовинами, що врешті-решт призводить до порушення норм. метаболізму. Розрізняють 4 ступені X. п. г.: І – легкий, II – середній, III – тяжкий, IV – дуже […]...
25. ЗАКОН ВНУТРІШНЬОЇ РІВНОВАГИ – РЕСУРСНОМУ ПОТЕНЦІАЛУ Екологія – охорона природи ЗАКОН ВНУТРІШНЬОЇ РІВНОВАГИ – речовина, енергія, інформація і дин. показники окремих прир. систем та їх ієрархія взаємозв’язані настільки, що будь-яка зміна одного з них викликає супутні функц.-структ. кільк. та якісні зміни, що зберігають заг. суму речовинно-енергет., інформ. та дин. характеристик систем, де ці зміни відбуваються, або в їх ієрархії....
26. СТАБІЛЬНІСТЬ ЕКОЛОГІЧНА Екологія – охорона природи СТАБІЛЬНІСТЬ ЕКОЛОГІЧНА – здатність екосистеми протистояти коливанням абіотичних і біотичних чинників середовища, включаючи антроп. впливи. С. е. можна розглядати як екол. рівновагу, тобто відносну стійкість видового складу живих організмів, їх чисельність, продуктивність, розподіл у просторі, а також сезонних змін, біол. колообігу речовин та ін. біол. процесів у будь-яких прир. угрупованнях....
27. ОБМЕЖЕННЯ СОЦІАЛЬНО-ЕКОЛОГІЧНІ Екологія – охорона природи ОБМЕЖЕННЯ СОЦІАЛЬНО-ЕКОЛОГІЧНІ – юридичний, моральний або культ, “ліміт” на певні дії, що можуть завдати соц. збитків. Напр., запобігання надлишковому скупченню населення в містах, яке спричинює дискомфорт, заходи щодо збереження біол. різноманіття, необхідного для благополуччя людства....
28. РАДІОАКТИВНЕ ВИПРОМІНЮВАННЯ Екологія – охорона природи РАДІОАКТИВНЕ ВИПРОМІНЮВАННЯ – невдала назва випромінювання, що спостерігається при розпаді радіоакт. атомних ядер. Точніше його слід називати йонізуючим випромінюванням, що випромінюється радіонуклідами, через те що саме по собі випромінювання не має радіоактивності Є різні види Р. в.: альфа-, бета-, гамма-, рентгенівське та нейтронне випромінювання....
29. ОЧИЩЕННЯ ВОДИ Екологія – охорона природи ОЧИЩЕННЯ ВОДИ – усунення сторонніх домішок (у т. ч. живих організмів) з води за допомогою мех., фіз. – хім. (хлорування, озонування тощо) та біол. методів....
30. ХРОНОБІОЛОГІЯ Екологія – охорона природи ХРОНОБІОЛОГІЯ – розділ біології, який вивчає умови виникнення, природу, закономірності і значення різних біол. ритмів. Як галузь біології, X. опрацьовує закони перебігу періодично повторюваних біол. процесів і поведінки різних біол. систем у часі. Біол. ритми, які дуже поширені в живій природі, їх взаємодія один з одним та з умовами середовища, що […]...
31. ЯРУС Екологія – охорона природи ЯРУС – структ. частина фітоценозу, відособлена від ін. не лише морфологічно, флористично та екологічно, а й фітоценотично....
32. ХВОРОБА ПРОМЕНЕВА ХРОНІЧНА Екологія – охорона природи ХВОРОБА ПРОМЕНЕВА ХРОНІЧНА – захворювання, що розвивається внаслідок тривалого впливу йонізуючого випромінювання в малих дозах. Перші симптоми виявляються через 2-3-5 рр. від початку опромінення. Змінюється система кровотворення, функція ЦНС, знижується функція ендокринних залоз (особливо статевих), спостерігається астенічний синдром (в’ялість, безсоння, слабість, втрата апетиту). Профілактика і лікування – повноцінне харчування, стимулятори нервової […]...
33. ГЕНОСТАЗ Екологія – охорона природи ГЕНОСТАЗ – здатність ген. системи біосфери зберігати і відтворювати свої структуру і функції в процесі істор. розвитку планетарної біол. системи та її пристосування до нових біотичних і абіотичних умов довкілля. Г. є результатом взаємодії біол. механізмів, які діють на рівні макромолекул, клітин, організмів, популяцій, біоценозів. Г. відображає дію заг. законів збереження […]...
34. ЧИННИК БІОГЕННИЙ Екологія – охорона природи ЧИННИК БІОГЕННИЙ – група чинників-1, пов’язаних як з прямим, так і з опосередкованим впливом живих організмів на середовище нині та в минулий час (сукупність біол., біотичних та біоценотичних чинників)....
35. КАТАСТРОФА ЕКОЛОГІЧНА Екологія – охорона природи КАТАСТРОФА ЕКОЛОГІЧНА -1) прир. аномалія (тривала посуха, тривалі дощі, масовий падіж худоби тощо), нерідко виникає внаслідок прямого чи опосередкованого впливу діяльності людини на прир. процеси; 2) аварія на техн. об’єктах (атомній електростанції, танкері тощо), що спричинює гостро негативні, несприятливі зміни середовища та, як правило, призводить до масової загибелі живих організмів і […]...
36. РАДІОБІОЛОГІЯ Екологія – охорона природи РАДІОБІОЛОГІЯ – наука про вплив усіх видів йонізуючого випромінювання на організми і з’ясування механізмів їх радіац. ураження. Р. здійснює пошук різних заходів захисту організму від опромінення і шляхи його пострадіац. відновлення від ушкодження, прогнозування небезпеки для людства зростаючого рівня радіоактивності навколишнього середовища, пошук нових шляхів використання йонізуючих випромінювань у медицині, с. […]...
37. Біологічна дія онізуючого випромінювання ФІЗИКА Частина 6 ФІЗИКА АТОМНОГО ЯДРА І ЕЛЕМЕНТАРНИХ ЧАСТИНОК Розділ 17 ФІЗИКА АТОМНОГО ЯДРА 17.16. Біологічна дія онізуючого випромінювання Крім загрози ядерної катастрофи відкриття і практичне використання ядерної енергії породило багато інших проблем. Однією з найважливіших проблем є можливість додаткового опромінювання населення Землі. Якщо протягом тисячоліть на всі живі організми діяв лише природний радіаційний фон […]...
38. БІОМЕТРІЯ Екологія – охорона природи БІОМЕТРІЯ – галузь біології, що вивчає статистичний аналіз групових біол. явищ, розділ варіаційної статистики, методами якої (теорія ймовірностей, математична статистика) обробляють експериментальні дані спостережень та проводять планування кількісних експериментів. Основний метод Б. полягає у виборі певної статистичної моделі, перевірці відповідності її експериментальним біол. даним та в аналізі стат. і біол. результатів, […]...
39. ДІЯ РАДІОАКТИВНОГО ВИПРОМІНЮВАННЯ НА ЖИВИЙ ОРГАНІЗМ АТОМНА І ЯДЕРНА ФІЗИКА Розділ 5 Атомна і ядерна фізика § 52. ДІЯ РАДІОАКТИВНОГО ВИПРОМІНЮВАННЯ НА ЖИВИЙ ОРГАНІЗМ У 9 класі ви одержали багато відомостей про дози випромінювання, а також про дію радіоактивного випромінювання на людину. Тому на цьому питанні ми зупинимося коротко. Радіоактивне випромінювання згубно діє на всі живі істоти – від бактерій і […]...
40. ІЗОМОРФІЗМ СИСТЕМ Екологія – охорона природи ІЗОМОРФІЗМ СИСТЕМ – відношення між об’єктами з однаковими, тотожними структурами. Розрізняють структ. і функц. І. с. Найчастіше цей термін використовують у системному аналізі та мат. моделюванні екосистем....