Безособові речення – Односкладні речення



СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ

Односкладні речення

Безособові речення

Безособовими називаються такі односкладні речення, у яких дія або стан не співвідноситься з дійовою особою. Якщо в означено-особовому або неозначено-особовому реченні підмет не визначений, але мислиться, то в безособових реченнях його взагалі немає.

Головний член безособового речення може бути виражений:

А) безособовим дієсловом. Схотілось сонця, веселого шуму ріки, теплого хатнього духу… (М. Коцюбинський). Сутеніло помалу (Є. Плужник);

Б) особовим дієсловом

у безособовому значенні. Від ріки Тягне проникливим холодом по ногах (І. Вільде). До самого села не зустрілося жодної живої душі (О. Гончар);

В) дієслівними формами на – но, – то. Проса Покошено (М. Рильський). Полювання Відкрито! (Остап Вишня). Рятувальний круг Кинуто (О. Довженко);

Г) неозначеною формою дієслова, найчастіше в поєднанні з прислівниками або присудковими словами Жаль, треба, можна, слід, час, шкода. Спершу Треба Розсудити, а тоді Робити (Народна творчість). Усе Можна виправдати високою метою, та тільки не порожнечу душі (П. Тичина);

Г) прислівником (зі зв’язкою або без неї). І зелено, й червоно,

і голубо, і біло, і синьо, й рожево коло тої хатки (Марко Вовчок). Тепло, затишно Сироватці після холодної ночІ (Ю. Мушкетик);

Д) словами Нема, немає, не було, не буде (додаток при них стоїть у родовому відмінку). Поганому виду Нема стиду. З поганої трави Не буде доброго сіна (Народна творчість).


1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...


Тварини прісних водойм.
Ви зараз читаєте: Безособові речення – Односкладні речення