БІОКОСНЕ ТІЛО

Related posts:

1. ВІДНОВЛЕННЯ Екологія – охорона природи ВІДНОВЛЕННЯ – повне або часткове самовідновлення живих чи біокосних об’єктів унаслідок перебігу природних процесів і (або) з допомогою людини. Безперервний процес В. ценопопуляцій у біоценозах забезпечується розмноженням....
2. БІОГАЗ Екологія – охорона природи БІОГАЗ – суміш метану та вуглекислого газу з домішками азоту, водню, кисню, сірководню, яка утворюється внаслідок перебігу біол. процесів анаеробного розкладання орг. речовин на дні водойм, у травному каналі жуйних, а також розкладання побутових відходів, гною за участю бактерій метанового бродіння. У зв’язку з енергет. кризою набувають поширення установки безперервного добування […]...
3. АЕРОБИ Екологія – охорона природи АЕРОБИ, організми аеробні – організми, для життєдіяльності яких потрібний вільний молек. кисень. Енергію для забезпечення життєдіяльності такі організми отримують внаслідок перебігу окиснювальних процесів (в основному шляхом системи клітинного дихання) за участю атм. кисню....
4. ГАЛЬМІРОЛІЗ Екологія – охорона природи ГАЛЬМІРОЛІЗ – підводне вивітрювання мор. відкладів внаслідок перебігу процесів розчинення, окиснення тощо....
5. ГАЛОГЕНЕЗ Екологія – охорона природи ГАЛОГЕНЕЗ – сукупність процесів у насичених розчинах солоних озер, лагун тощо, внаслідок перебігу яких кристалізуються солі....
6. БІОГЕНИ Екологія – охорона природи БІОГЕНИ – 1) речовини (в т. ч. хім. елементи), необхідні для існування живих організмів; 2) речовини, що виникли внаслідок розкладання решток організмів, але ще не повністю мінералізовані....
7. КСЕНОБІОТИК Екологія – охорона природи КСЕНОБІОТИК – будь-яка чужорідна для організму або угруповання організмів речовина (пестициди, препарати побутової хімії та ін. забрудники), яка може спричинити порушення рівноваги прир. процесів у біосфері, в т. ч. захворювання і загибель живих організмів....
8. БІОКАТАЛІЗ Екологія – охорона природи БІОКАТАЛІЗ – зміна швидкості перебігу хім. реакцій, які відбуваються в живому організмі за участю біокаталізаторів – ферментів....
9. ПАТОГЕННІСТЬ Екологія – охорона природи ПАТОГЕННІСТЬ – здатність живих організмів (як правило, мікроорганізмів) спричинювати захворювання ін. організмів....
10. ГАЗИ ВІДПРАЦЬОВАНІ Екологія – охорона природи ГАЗИ ВІДПРАЦЬОВАНІ – гази, що утворюються внаслідок перебігу різних технол. процесів і викидаються в довкілля. Розрізняють організовані (викидаються в труби) та неорганізовані Г. в. (виділяються в щілини, приміщення тощо)....
11. ВІДНОВЛЕННЯ ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ Екологія – охорона природи ВІДНОВЛЕННЯ ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ – самовідновлення природних об’єктів і живих організмів, які входять до складу біосфери. Забезпечується цілісністю та ефективним функціонуванням екол. систем планети. В. п. р. відбувається успішно за умов, коли масштаби і швидкість використання ресурсів не перевищують їхньої здатності до відтворення. В. п. р. здійснюється також за допомогою комплексу заходів […]...
12. Тіло відліку – Кінематика 5. Механіка 5.1. Кінематика 5.1.4. Тіло відліку Тіло відліку – це тіло, відносно якого розглядається механічний рух фізичного тіла і де розміщується початок уявної системи координат, в якій розглядається рух тіла....
13. АВТОТРОФІЯ Екологія – охорона природи АВТОТРОФІЯ – спосіб живлення організмів (автотрофів) неорг. речовинами, що відбувається внаслідок фотосинтезу чи хемосинтезу. Завдяки А. утворюється первинна продукція біосфери....
14. ВАЖКІ МЕТАЛИ Екологія – охорона природи ВАЖКІ МЕТАЛИ – метали з питомою масою більше 4,5 г/см2. Деякі В. м. необхідні в певних кількостях для живих організмів як мікроелементи (цинк, залізо, марганець, мідь), а інші – токсичні для організму (кадмій, ртуть, свинець тощо). В. м. потрапляють у довкілля як зі стічними водами, так і внаслідок процесів горіння. Особливу […]...
15. ЕКОСИСТЕМА ТЕХНОГЕННА Екологія – охорона природи ЕКОСИСТЕМА ТЕХНОГЕННА – сукупність живих організмів та умов їх існування, що формується внаслідок госп. діяльності людини, яка істотно змінює склад літосфери, гідросфери, атмосфери як прир. складових екосфери....
16. ЗАБРУДНИК, ЩО РУЙНУЄТЬСЯ ВНАСЛІДОК ПЕРЕБІГУ БІОЛОГІЧНИХ ПРОЦЕСІВ Екологія – охорона природи ЗАБРУДНИК, ЩО РУЙНУЄТЬСЯ ВНАСЛІДОК ПЕРЕБІГУ БІОЛОГІЧНИХ ПРОЦЕСІВ, – забрудник що входить у прир. колообіги речовин і тому швидко зникає чи руйнується біол. агентами в штучних системах очищення (напр., на станціях очищення води)....
17. ВИВІТРЮВАННЯ Екологія – охорона природи ВИВІТРЮВАННЯ – руйнування мін. і гір. порід під впливом фіз. і хім. чинників, компонентів атмосфери та гідросфери за участю живих організмів. Розрізняють фіз. В., що призводить лише до мех. розколювання породи на уламки; хім. В., у процесі якого змінюється хім. склад гір. породи й утворюються більш стійкі мінерали; орг. (біол.) В. […]...
18. БІОГЕННІ РЕЧОВИНИ Екологія – охорона природи БІОГЕННІ РЕЧОВИНИ – ті, які необхідні для існування живих організмів. Це речовини, що виникли в результаті розкладу решток організмів, але ще не повністю мінералізовані....
19. БІОТРОФІЯ Екологія – охорона природи БІОТРОФІЯ – живлення організмів біомасою інших живих організмів, одна з форм біотичних взаємовідносин. Розрізняють такі форми Б., як хижацтво, паразитизм і мутуалізм, властиві як фітофагам, так і зоофагам....
20. ПРИРОДНЕ СЕРЕДОВИЩЕ Екологія – охорона природи ПРИРОДНЕ СЕРЕДОВИЩЕ – сукупність природних та змінених людиною абіотичних і біотичних чинників, які справляють безпосередній або опосередкований вплив на людину та народногосподарську діяльність....
21. БІОСФЕРА Екологія – охорона природи БІОСФЕРА – частина земної кори, атмосфери і гідросфери, склад, структура та енергетика в істотних рисах зумовлені минулою і сучасною діяльністю живих організмів. Б. існує з часу виникнення життя на Землі. Її структура неоднорідна в біогеохімічному плані, що є наслідком разноманітних речовинно-енергет. колообігів спричинених діяльністю живих істот. В Б. відбувається перетворення сонячної […]...
22. ГЕРОНТОЛОГІЯ Екологія – охорона природи ГЕРОНТОЛОГІЯ – наука, що вивчає закономірності старіння живих організмів, у т. ч. людини....
23. ГЕОТАКСІЯ Екологія – охорона природи ГЕОТАКСІЯ – рухова реакція (таксиси) живих організмів на вплив сил гравітації....
24. АБІОГЕННИЙ Екологія – охорона природи АБІОГЕННИЙ – 1) процес, що відбувається без участі живих організмів; 2) той, що має неорг. природу....
25. ОХОРОНА СЕРЕДОВИЩА ЖИТТЯ Екологія – охорона природи ОХОРОНА СЕРЕДОВИЩА ЖИТТЯ – сукупність заходів, спрямованих на збереження природи Землі в стані, що відповідає еволюц. потребам сучасної біосфери та її живих організмів, включаючи людину, які не можуть існувати без відповідних параметрів прир. оточення....
26. ВИКИД Екологія – охорона природи ВИКИД – міра ступеня виділення із значного за масштабами джерела забруднювальних речовин. Перевищення цього ступеня спричинює негативні наслідки в довкіллі або створює небезпеку для здоров’я людини. Виражається як швидкість надходження (кількість за одиницю часу) або як кількість забруднювальної речовини на одиницю об’єму газу, що виділяється. Шкідливі В. в атмосферу – головне […]...
27. ЯКІСТЬ СЕРЕДОВИЩА Екологія – охорона природи ЯКІСТЬ СЕРЕДОВИЩА – ступінь відповідності прир. умов потребам людини або ін. живих організмів....
28. АБІОСФЕРА Екологія – охорона природи АБІОСФЕРА – шари літосфери, які ніколи не зазнавали впливу живих організмів чи біогенних елементів....
29. ГУМІФІКАЦІЯ Екологія – охорона природи ГУМІФІКАЦІЯ – процес перетворення opr. решток рослин і тварин внаслідок перебігу біохім. реакцій за утрудненого доступу кисню на темнозабарвлені високомолекулярні речовини – гумус....
30. ЗАБРУДНЕННЯ ПЕРВИННЕ Екологія – охорона природи ЗАБРУДНЕННЯ ПЕРВИННЕ – надходження в середовище забрудників, що безпосередньо утворюються під час перебігу прир., прир.- антроп. та антроп. процесів....
31. АВТОМУТАГЕНИ Екологія – охорона природи АВТОМУТАГЕНИ – речовини, які утворюються в клітинах живих організмів у процесі їх життєдіяльності і спричинюють спадкові зміни....
32. БІОПОЛЕ Екологія – охорона природи БІОПОЛЕ – поле діяльності живих організмів, на якому ел.-магн. явища інтерферують з біоенергетичними процесами....
33. РОЗМНОЖЕННЯ НЕСТАТЕВЕ Екологія – охорона природи РОЗМНОЖЕННЯ НЕСТАТЕВЕ – здатність живих організмів відтворювати собі подібних, що необхідно для підтримання існування виду, шляхом утворення спор або вегетативним способом (брунькування, бульби, цибулини, пагони, вуса, щеплення). Головна особливість Р. н. у тому, що нове покоління є похідним лише однієї батьківської особини і утворюється з соматичних (вегетативних) клітин....
34. ВИКИД БІОЛОГІЧНО ДОПУСТИМИЙ Екологія – охорона природи ВИКИД БІОЛОГІЧНО ДОПУСТИМИЙ – забруднення природного середовища, що не спричинює зміни у видовому складі живих організмів та їх чисельності....
35. БІОКОРОЗІЯ Екологія – охорона природи БІОКОРОЗІЯ – процес пошкодження (руйнування) металів, бетону та ін. субстратів у результаті життєдіяльності живих організмів, найчастіше мікроорганізмів....
36. МЕТАБІОСФЕРА Екологія – охорона природи МЕТАБІОСФЕРА – шар літосфери, перетворений життям (живою речовиною чи біогенними речовинами), але в якому нині живих організмів немає....
37. БІОЛОГІЧНИЙ ГОДИННИК Екологія – охорона природи БІОЛОГІЧНИЙ ГОДИННИК – властивість живих організмів орієнтуватися в часі. Грунтується на строго періодичних фіз. і хім. процесах, які відбуваються в організмі....
38. БІОВУЛКАНОЛОГІЯ Екологія – охорона природи БІОВУЛКАНОЛОГІЯ – наук, напрям, що виник на межі біології та вулканології. Б. вивчає вулканізм як екол. чинник на планеті, його роль в утворенні зовн. оболонки Землі, колообігу речовин і перетворенні енергії в еволюції та динаміці природних угруповань з метою розробки методів прогнозування екол. наслідків виверження та оцінки адаптації живих організмів, у […]...
39. ОПТИМУМ Екологія – охорона природи ОПТИМУМ – найсприятливіші умови для життєдіяльності організму або перебігу фізіол. процесу чи біохім. реакції. В екології О. існування організмів відображує особливості умов у місцях їхнього проживання. Залежно від того, який чинник найсприятливіший, розрізняють види тепло-, холодо-, волого – та сухолюбні тощо. Чинник, сила вияву якого нижча або вища за О., обмежує […]...
40. ВИКИДИ ПРОМИСЛОВІ Екологія – охорона природи ВИКИДИ ПРОМИСЛОВІ – відходи промислового виробництва, які забруднюють довкілля, часто створюючи несприятливі умови для існування живих організмів....