БІВОЛЬТИННІСТЬ

Related posts:

1. МОНОВОЛЬТИННІСТЬ Екологія – охорона природи МОНОВОЛЬТИННІСТЬ – властивість деяких видів тварин (як правило, термін застосовується до комах) мати одне покоління протягом одного року....
2. ГЕТЕРОГОНІЯ Екологія – охорона природи ГЕТЕРОГОНІЯ – одна з форм чергування поколінь у деяких безхребетних тварин (напр., у комах), за якої статеві покоління змінюють одне одного і різняться будовою особин чи особливостями їх розмноження....
3. ПОЛІВОЛЬТИННІСТЬ Екологія – охорона природи ПОЛІВОЛЬТИННІСТЬ – властивість тварин (термін застосовується в основному до комах) мати кілька поколінь протягом року....
4. ЕКОЛОГІЯ ТВАРИН Екологія – охорона природи ЕКОЛОГІЯ ТВАРИН – наука про взаємовідносини тварин з довкіллям. Багато видів тварин є первинними консументами екосистем, характеризується великими різноманітністю і чисельністю в наземних угрупованнях. Вивчення Е. т., напр. комах, відбувалося в кілька етапів: спочатку основна увага приділялась польовим і екол. дослідженням, вивченню їхніх життєвих циклів, пізніше увага була прикута до хім. […]...
5. МІГРАЦІЯ АНАДРОМНА Екологія – охорона природи МІГРАЦІЯ АНАДРОМНА – міграція водяних тварин з метою розмноження з морів у річки (напр., деяких лососевих риб)....
6. ТЕРИТОРІАЛЬНІСТЬ Екологія – охорона природи ТЕРИТОРІАЛЬНІСТЬ – 1) механізм самороз’єднування в просторі особин і груп організмів; 2) властивість більшості тварин триматися певної території чи акваторії впродовж життя й охороняти цей простір від проникнення ін. особин того самого виду....
7. КОЛОНІЇ ПОПУЛЯЦІЇ Екологія – охорона природи КОЛОНІЇ ПОПУЛЯЦІЇ – групові поселення осілих тварин. Можуть існувати тривалий час чи виникати лише на період розмноження, напр. у багатьох птахів – граків, чайок. Найбільш складні колонії у гуртових комах – термітів, мурашок, бджіл....
8. ДІАПАУЗА Екологія – охорона природи ДІАПАУЗА – стан відносного фізіол. спокою (сплячка) тварин, в основному у членистоногих (напр., комах), що характеризується різким гальмуванням їх росту і розвитку, аж до повного припинення, різким сповільненням обміну речовин. Д. може тривати від кількох годин до кількох років, найчастіше кілька місяців. Д. – один із способів пристосування тварин до переживання […]...
9. КАНІБАЛІЗМ Екологія – охорона природи КАНІБАЛІЗМ – 1) поїдання тваринами особин того самого виду, іноді власного потомства (напр., мальків свого виду багатьма видами риб); один із виявів внутрішньо-родової конкуренції; 2) людоїдство; 3) переносно – звірство, жорстокість, варварство....
10. МЕТАТЕРМІЗМ Екологія – охорона природи МЕТАТЕРМІЗМ, мегатермізм – властивість організмів потребувати для свого розвитку порівняно високих т-р, напр. тропічні рослини....
11. ІНБРИДИНГ Екологія – охорона природи ІНБРИДИНГ – примусове самозапилення або схрещування споріднених організмів. У самозапильних рослин (пшениця, ячмінь, цитрусові) І. – норм, явище, а в тварин та перехреснозапильних рослин воно спричинює зниження життєздатності потомства; система розведення тварин, згідно з якою застосовують спаровування споріднених особин....
12. КОНЦЕНТРАЦІЯ ГРАНИЧНОДОПУСТИМА (ГДК) Екологія – охорона природи КОНЦЕНТРАЦІЯ ГРАНИЧНОДОПУСТИМА (ГДК) – норматив, кількість шкідливої речовини в навколишньому середовищі, яка при постійному контакті або впливі за певний проміжок часу практично не впливає на здоров’я людини і не викликає негативних наслідків у її потомства. Встановлюється законодавчо або рекомендується компетентними установами (напр., комісіями). Останнім часом у разі визначення ГДК враховують не […]...
13. КОЛОНІЯ Екологія – охорона природи КОЛОНІЯ – 1) група особин одного, іноді кількох видів, що живуть разом і мають від такого проживання взаємну вигоду (напр., колективний захист від хижаків). К. характерні для колоніальних птахів (граки, чайки), багатьох водяних організмів; 2) найпростіший проценоз, що виникає на початковій стадії формування ценозу в разі оселення рослин і тварин на […]...
14. СПЕКТР ВИДОВИЙ Екологія – охорона природи СПЕКТР ВИДОВИЙ – склад видів вегетуючих рослин або тварин, які харчуються і розмножуються на певній території в різні пори року....
15. ЕНДОЙКІЯ Екологія – охорона природи ЕНДОЙКІЯ – одна з форм співжиття тварин різних видів – квартиранство, за якої квартирант оселяється всередині тіла хазяїна, не завдаючи йому значної шкоди (напр., деякі види нематод у кишечнику коней живляться мікроорганізмами)....
16. ДОМЕСТИКАЦІЯ Екологія – охорона природи ДОМЕСТИКАЦІЯ – одомашнення, приручення цілих видів тварин і перетворення їх на домашніх, які спец, розводяться людиною. Д., як правило, зумовлює зміни поведінки тварин та деяких їхніх анатом, ознак. Стосовно рослин уживанішими є терміни “введення в культуру”, “окультурювання”....
17. ГІДРОФОБНІСТЬ Екологія – охорона природи ГІДРОФОБНІСТЬ – властивість деяких речовин не змочуватись водою. Г. – різновид ліофобності....
18. ГЕТЕРОМОРФОЗ Екологія – охорона природи ГЕТЕРОМОРФОЗ – відновлення (регенерація) у тварин органа, не схожого на видалений. Напр. відновлення вусика замість складного стебельчастого ока в десятиногих раків. Г. виявлено у більшості типів тварин від найпростіших до хордових....
19. РЕПЕЛЕНТИ Екологія – охорона природи РЕПЕЛЕНТИ, антифіданти – речовини прир. або штучного походження для відлякування комах, гризунів та ін. тварин. За механізмом дії розрізняють ольфакторні Р. (фуміганти]), які діють на відстані; протиукусні, або контактні, Р., які діють у разі контакту з обробленою поверхнею; і маскувальні, або дезодоруючі Р. (ті, що знищують, нейтралізують запахи, які привертають тварин). […]...
20. АРИФМОМОРФОЗ Екологія – охорона природи АРИФМОМОРФОЗ – тип еволюц. перетворень організмів, що полягає у зміні кількості однорідних органів, напр, числа променів у плавцях деяких риб....
21. ЕВРИГІГРОБІОНТ Екологія – охорона природи ЕВРИГІГРОБІОНТ – організм, здатний витримувати істотні зміни вологості середовища, що характерно, напр., для тварин літоралі....
22. ФАУНА УКРАЇНИ Екологія – охорона природи ФАУНА УКРАЇНИ – 1) сукупність усіх видів тварин, що склалася історично в певному зоогеогр. районі чи на всій території України. Розрізняють водну Ф. і суходільну Ф., сучасну Ф. та викопні Ф. (напр., кембрійська Ф., трипільська Ф., мамонтова Ф.). Поняття Ф. застосовується також щодо окремих таксонів тварин (ентомо-, орніто-, теріо-фауна тощо). Вивченням […]...
23. ДЕТРИТ Екологія – охорона природи ДЕТРИТ – 1) продукт мех. руйнування решток рослин і тварин та продуктів життєдіяльності живих організмів, заселений мікроорганізмами, який перебуває у завислому стані у воді або осів на дно водойми. Д. є поживою для водяних, т. з. детритоїдних, тварин; 2) (м е д.) продукт розкладання тканин чи хвороботворних утворів, напр., Д. віспяний; […]...
24. ГОМОЙОТЕРМІЯ Екологія – охорона природи ГОМОЙОТЕРМІЯ – властивість теплокровних тварин зберігати сталу т-ру свого тіла практично незалежно від т-ри навколишнього середовища....
25. ВИД (БІОЛОГІЧНИЙ) Екологія – охорона природи ВИД (БІОЛОГІЧНИЙ) – сукупність близькоспоріднених організмів, що характеризуються морфофізіол. та екол.-геогр. особливостями. Для всіх особин одного В. характерні єдність філогенетичного походження, однаковий тип обміну речовин, плодючість потомства, що походить від схрещування особин цього виду, поширення в межах певної території (суходолу, акваторії), яку називають ареалом виду. В. є однією з основних одиниць […]...
26. СПЕЦІАЛІЗАЦІЯ ОРГАНІЗМІВ Екологія – охорона природи СПЕЦІАЛІЗАЦІЯ ОРГАНІЗМІВ – вузькі морфофізіол. пристосування, адаптація окремих видів рослин і тварин до порівняно сталих специф. умов навколишнього середовища. Напр., спеціалізація кишкових паразитів, повна біол. відповідність гриба-паразита і рослини-живителя. С. о. виникла в процесі еволюц. розвитку....
27. ВПЛИВ АНТРОПОГЕННИЙ Екологія – охорона природи ВПЛИВ АНТРОПОГЕННИЙ – вплив, який справляє господарська діяльність людини на довкілля та його ресурси; як правило, необоротно порушує склад і структуру екосистем. В. а. уже викликав деградацію та руйнування багатьох із них, напр. тропічних лісів, зникнення багатьох видів рослин і тварин....
28. ЕВРИФАГІЯ Екологія – охорона природи ЕВРИФАГІЯ, всеїдність, пантофагія – живлення тварин найрізноманітнішою їжею рослинного і тваринного походження. Найвищий ступінь поліфагії. Характерна для видів тварин, напр. кабана, бурого ведмедя, ворони; серед безхребетних до еврифагів належать синантропні види тарганів, багато офіур. Е. надає перевагу тваринам, здатним існувати в різноманітних умовах, і дає змогу розширювати ареал. Деякі еврифаги, особливо […]...
29. ЛИНЯННЯ Екологія – охорона природи ЛИНЯННЯ – періодична зміна зовн. шкіряних покривів та різних шкіряних утворів (луска, шерсть, пір’я, роги тощо) у тварин. Л. буває вікове (відбувається в перші місяці життя), сезонне (у певні пори року), перманентне, або постійне (впродовж цілого року). Тип Л. є спадковою ознакою і залежить від історії виду. Настання Л. залежить від […]...
30. ПРАВИЛО ВІКАРІАТУ (Д. ДЖОРДАНА) Екологія – охорона природи ПРАВИЛО ВІКАРІАТУ (Д. ДЖОРДАНА) – ареали споріднених форм тварин (видів та підвидів) звичайно займають суміжні території й істотно не перекриваються; споріднені форми, як правило, вікарують, тобто географічно заміщують один одного. П. в. – одне з положень теорії геогр. видоутворення – у природокористуванні потребує уваги при акліматизації з метою “поліпшення крові” місцевої […]...
31. КАТАРОБІОНТ Екологія – охорона природи КАТАРОБІОНТ – організм, який мешкає в незабруднених холодних водах з великим вмістом розчиненого кисню (напр., личинки деяких веснянок, форель, харіус)....
32. СКРУБЕР Екологія – охорона природи СКРУБЕР – циліндричний апарат, де пром. газ (напр., доменний) очищають від небажаних домішок (напр., пилу) рідиною (переважно водою), що контактує з ним....
33. СЕПСИС Екологія – охорона природи СЕПСИС – тяжке інфекц. захворювання людини й тварин, спричинюване проникненням у кров різних патогенних мікроорганізмів (напр., стрептококів, стафілококів тощо)....
34. МІГРАЦІЯ КАТАДРОМНА Екологія – охорона природи МІГРАЦІЯ КАТАДРОМНА – міграція водяних тварин з метою розмноження з річок у море (напр., вугрів)....
35. ЯКІСТЬ ВОДИ ПРИРОДНОЇ ВОДОЙМИ Екологія – охорона природи ЯКІСТЬ ВОДИ ПРИРОДНОЇ ВОДОЙМИ – комплекс показників води, які зумовлюють її придатність для існування рослин і тварин. Дослідження індикаторних організмів у біоценозі водойми дає змогу оцінити її стан і придатність для різних видів водокористування, напр., як джерела питної води, для розведення риби, зрошення тощо. Водойми (озера) поділяють за вмістом у їхніх […]...
36. ГРУПА РЕПРОДУКТИВНА Екологія – охорона природи ГРУПА РЕПРОДУКТИВНА – сукупність особин, які забезпечують відтворення потомства. Може складатися з одного самця й однієї “самки, одного самця і багатьох самок, однієї самки і групи самців, з не визначеного числа особин обох статей....
37. МІКРОФІЛ Екологія – охорона природи МІКРОФІЛ – 1) організм, який витримує лише дуже незначні коливання т-ри навколишнього середовища, напр. деякі лососеві риби; 2) дрібний листок деяких рослин....
38. ДЕГЕНЕРАЦІЯ Екологія – охорона природи ДЕГЕНЕРАЦІЯ – 1) виродження, погіршення з покоління в покоління певних рис або властивостей організму як результат несприятливих умов існування; 2) переродження, глибокі структурні зміни в тканинах організму, що супроводжуються появою в них речовин, не властивих цим тканинам (жир, гіалін тощо); 3) те саме, що біол. редукція, тобто спрощення, ослаблення або майже […]...
39. ОХОРОНА ВИДІВ Екологія – охорона природи ОХОРОНА ВИДІВ – комплекс заходів, спрямованих на збереження чисельності видів тварин і рослин, особливо рідкісних. Вони охоплюють обмеження в збиранні, виловлюванні, заборону або різке обмеження колекціонування. У необхідних випадках О. в. забезпечує акліматизацію, розведення видів у неволі чи культурі....
40. ІНТЕРЗОНАЛЬНІСТЬ Екологія – охорона природи ІНТЕРЗОНАЛЬНІСТЬ – властивість окремих прир. формувань (грунти, рослинність) утворювати більш-менш значні ділянки в межах декількох геогр. зон. Напр., рослинність солонців і солончаків у степу чи пустелі, сфагнових боліт у ліс. зонах. Див. також Азональність....