БОНІТУВАННЯ

Related posts:

1. ОХОРОНА УГІДЬ Екологія – охорона природи ОХОРОНА УГІДЬ – комплекс заходів щодо рац. використання та збереження ділянок території (акваторії), призначених для госп. цілей....
2. Бонітування грунтів Бонітування грунтів (лат. bonitus – доброякісність) – порівняльна оцінка якості Грунтів за їх агрономічними властивостями – родючістю окремих сільськогосподарських культур або груп біологічно близьких культур за приблизно однакових рівнів агротехніки, інтенсивності землеробства та природно-кліматичних умов. Така оцінка за природною родючістю виражається в балах при зіставленні й уточненні їх із середньою багаторічною урожайністю основних сільськогосподарських культур, […]...
3. РЕКУЛЬТИВАЦІЯ ЛАНДШАФТІВ Екологія – охорона природи РЕКУЛЬТИВАЦІЯ ЛАНДШАФТІВ – відновлення продуктивності земель, що стали непридатними внаслідок діяльності людини (видобуток корисних копалин, створення гідроспоруд, вирубування лісів, будівництво міст тощо). Р. л., як правило, полягає у здійсненні системи заходів з оптимізації техногенних ландшафтів для подальшого їх госп. використання....
4. ДЕМУТАЦІЯ Екологія – охорона природи ДЕМУТАЦІЯ – 1) антроп. зміна рослинності (напр., внаслідок частих ліс. пожеж), що призводить до закріплення в процесі її динаміки вузлових, а не клімаксових угруповань; 2) зміна рослинності та тваринного світу після їх руйнування (дигресії), спрямована на відновлення прир. угруповань попереднього складу; форма сукцесії....
5. КОМПЛЕКС БІОГЕОЦЕНОТИЧНИЙ Екологія – охорона природи КОМПЛЕКС БІОГЕОЦЕНОТИЧНИЙ – горизонтальне чи вертикальне поєднання двох або кількох (багатьох) біогеоценозів, завдяки взаємодії яких утворюється єдність екол. системи другого знизу рівня ієрархії. Напр., поєднання ділянок лісу, луків і водойми ліс. колка в західносибірському лісостепу, сполучення планктонного і бентосного угруповань екол. єдиної частини водойми....
6. РЕСУРСИ ТВАРИННОГО СВІТУ Екологія – охорона природи РЕСУРСИ ТВАРИННОГО СВІТУ – безпосередньо використовувані в мисливстві, рибному та ін. видах госп-ва тварини, кількість яких дає змогу здійснювати їх промисел....
7. ОХОРОНА ГРУНТІВ Екологія – охорона природи ОХОРОНА ГРУНТІВ – комплекс заходів, спрямованих на збереження цілісності грунт, покриву, вмісту гумусу та родючості грунтів. Існуючі системи землеробства недостатньо вирішують питання екол. стійкості агроландшафтів. Особливо актуальним є питання О. г. від ерозії, втрати гумусу, забруднення важкими металами, радіонуклідами, засолення тощо. Досить висока (57,5 %) розорюваність земель України, яка в степу […]...
8. ПЕРЕТВОРЕННЯ ПРИРОДИ Екологія – охорона природи ПЕРЕТВОРЕННЯ ПРИРОДИ – зміни прир. умов і прир. ресурсів у процесі госп. діяльності людини. Розрізняють П. п. напрямлене (напр., створення антроп. ландшафтів, меліорація території) та не напрямлене (непередбачене). Напрямлене П. п. може бути спрямоване на госп. освоєння, поліпшення чи відновлення корисних властивостей прир.-терит. комплексів....
9. ПРЕДМЕТ ЕКОЛОГІЇ Екологія – охорона природи ПРЕДМЕТ ЕКОЛОГІЇ – різноманітність і структура зв’язків між організмами, їхніми угрупованнями та середовищем існування, а також склад і закономірності функціонування угруповань організмів – популяцій, біогеоценозів, біосфери в цілому....
10. ІНВЕРСІЯ ЛАНДШАФТІВ Екологія – охорона природи ІНВЕРСІЯ ЛАНДШАФТІВ – вертикальний розподіл ландшафтів, що не відповідає закону висотної поясності ландшафтів. Може спричинюватись температурною інверсією, поліпшенням дренажу, типу низько – або середньогір’я....
11. ТИП ПАСОВИСЬКА Екологія – охорона природи ТИП ПАСОВИСЬКА – угруповання угідь, що використовуються для випасання худоби і мають близький видовий склад рослин, кормову цінність різнотрав’я, ін. госп. та біол. ознаки....
12. ЗАКАЗНИК Екологія – охорона природи ЗАКАЗНИК – ділянка, в межах якої (постійно чи тимчасово) заборонені окремі види і форми госп. діяльності з метою забезпечення охорони одного чи багатьох видів тварин, рослин, біогеоценозів, одного чи кількох екол. компонентів або заг. характеру місцевості. Як правило, 3. не є основним землекористувачем охоронної території. В Україні за станом на початок […]...
13. БІОГЕОГРАФІЯ Екологія – охорона природи БІОГЕОГРАФІЯ – галузь науки, яка вивчає закономірності розподілу рослинного покриву та тваринного світу у різних частинах земної кулі, флористичні та фауністичні підрозділи Суходолу й океану, ареали рослин і тварин, особливості поширення грибів і прокаріот. Екол. Б. досліджує біомасу, біопродуктивність та роль організмів у житті угруповань різних геогр. обл. Б. – теор. […]...
14. ВИД ЕКСПЛУАТОВАНИЙ Екологія – охорона природи ВИД ЕКСПЛУАТОВАНИЙ – вид, який прямо чи опосередковано використовується у нар. госп-ві: в технол. процесах, с. г., лісівництві, рибальстві, мисливському госп-ві, меліорації, рекреації, побуті тощо....
15. ІНВЕНТАРИЗАЦІЯ ВОДНО-БОЛОТНИХ УГІДЬ Екологія – охорона природи ІНВЕНТАРИЗАЦІЯ ВОДНО-БОЛОТНИХ УГІДЬ – облік (перепис) водно-болотних угідь певного регіону, країни з метою їх збереження та подальшого моніторингу....
16. КАДАСТР ЗЕМЕЛЬНИЙ Екологія – охорона природи КАДАСТР ЗЕМЕЛЬНИЙ – систематизоване зведення відомостей про землі: 1) як грунти різного типу, придатні і непридатні для культивації, будівництва та ін. форм використання; 2) як сукупність вірогідних і необхідних зведень про прир., госп. і правове положення земель. Держ. К. 3. містить дані реєстрування землекористувачів, обліку кількості і якості земель, бонітування грунтів […]...
17. ТИП БІОГЕОЦЕНОЗУ Екологія – охорона природи ТИП БІОГЕОЦЕНОЗУ – сукупність окремих біогеоценозів, однорідних за компонентами середовища та їхньою динамікою....
18. ЗАПОВІДНИК БІОСФЕРНИЙ Екологія – охорона природи ЗАПОВІДНИК БІОСФЕРНИЙ – екол. репрезентативна територія (акваторія), виділена з метою збереження різноманітності прир.-територіальних комплексів та ген. ресурсів рослинного І тваринного світу, проведення досліджень, моніторингу навколишнього середовища, природоохоронної освіти та підготовки кадрів. Концепція 3. б. розроблена в рамках Програми ЮНЕСКО “Людина і біосфера” з метою формування міжнародної мережі територій, що підлягають особливій […]...
19. МЕЛІОРАЦІЯ ФІЗИЧНА Екологія – охорона природи МЕЛІОРАЦІЯ ФІЗИЧНА – комплекс заходів, спрямованих на поліпшення фіз. стану грунтів (вилучення каміння, піскування глинистих грунтів, глинування легких і торф’яних грунтів тощо)....
20. ТРАНСФОРМАЦІЯ (УГРУПОВАНЬ) Екологія – охорона природи ТРАНСФОРМАЦІЯ (УГРУПОВАНЬ) – зміна рослинних угруповань внаслідок впливу антроп. чинників (напр., вирубування, витоптування худобою тощо)....
21. ЗАЛУЖЕННЯ Екологія – охорона природи ЗАЛУЖЕННЯ – 1) система заходів щодо створення чи поліпшення (згущування, укріплення дернини) продуктивного трав’яного покриву, як правило, на схилах балок, пагорбів, річкових терас та ін. місцях з метою укріплення поверхонь схилів, боротьби з ерозією грунту та одночасно для госп. використання; 2) самозаростання травою оголених ділянок грунту....
22. БІОТЕХНІЯ Екологія – охорона природи БІОТЕХНІЯ – активний цілеспрямований вплив людини на дику природу з метою збільшення ємності угідь для мисливських тварин, птахів, які живуть на волі, включаючи сукупність заходів, спрямованих на збільшення чисельності диких мисливських тварин і поліпшення їх якості шляхом розведення в природних умовах. Основні розділи Б.: охорона й розведення корисних тварин, птахів у […]...
23. ОКУЛЬТУРЕНІСТЬ ГРУНТІВ Екологія – охорона природи ОКУЛЬТУРЕНІСТЬ ГРУНТІВ – ступінь зміни фіз. стану, хім. складу та біол.-фіз.-хім. властивостей грунтів від прир. стану з метою підвищення їхньої родючості....
24. АФІНІТЕТ (УГРУПОВАНЬ) Екологія – охорона природи АФІНІТЕТ (УГРУПОВАНЬ) – спільність та спорідненість угруповань....
25. ЕКОСИСТЕМИ ТЕРИТОРІЙ, ЩО ОХОРОНЯЮТЬСЯ Екологія – охорона природи ЕКОСИСТЕМИ ТЕРИТОРІЙ, ЩО ОХОРОНЯЮТЬСЯ, – екосистеми виведених з госп. обігу прир. територій з відповідним режимом охорони, які включають екосистеми заповідників, нац. парків, заказників, сан.-курортних зон тощо. Організація прир. територій, що охороняються, має вирішувати такі питання: збереження унікальних прир.-територіальних комплексів; охорона ген. ресурсів біосфери, насамперед генофонду зникаючих, реліктових та ендемічних видів рослин […]...
26. СТРУКТУРА ГРУНТОВОГО ПОКРИВУ Екологія – охорона природи СТРУКТУРА ГРУНТОВОГО ПОКРИВУ – певні форми зміни елементарних грунтових ареалів у просторі, що характеризуються різними ген. зв’язками між собою і створюють певне різноманіття госп. властивостей грунтів. Загалом С. г. п. визначає ефективність використання земельних ресурсів....
27. ТИП ЛІСУ Екологія – охорона природи ТИП ЛІСУ – сукупність ділянок лісу, однорідних за складом порід, рослинності взагалі, фауни, клімат., гідрол. умовами грунтів....
28. АГРОЛІСОМЕЛІОРАЦІЯ Екологія – охорона природи АГРОЛІСОМЕЛІОРАЦІЯ – розділ меліорації, який розробляє теор. основи агролісомеліоративних робіт. Система заходів боротьби з посухою, ерозією грунтів, що передбачає створення захисних лісонасаджень, проведення агротехн., гідротехн., орган.-госп. та ін. робіт....
29. ЗЕМЛЕКОРИСТУВАЧ Екологія – охорона природи ЗЕМЛЕКОРИСТУВАЧ – фіз. чи юридична особа, що користується (веде госп-во) землею. В Україні це окрема особа, об’єднання громадян, колектив, заклад, установа, виробництво. У повсякденній практиці на одній і тій самій ділянці іноді ведуть госп-во кілька користувачів (напр., ліс. та мисливське госп-ва). У цьому разі основним 3. є той, кому належить територія. […]...
30. ІНВЕНТАРИЗАЦІЯ КОРМОВИХ УГІДЬ Екологія – охорона природи ІНВЕНТАРИЗАЦІЯ КОРМОВИХ УГІДЬ – облік щільності та продуктивності луків, пасовищ та ін. територій з метою їх рац. використання....
31. ОХОРОНА ЕКОСИСТЕМ Екологія – охорона природи ОХОРОНА ЕКОСИСТЕМ – комплекс заходів із збереження цілісності екосистем, який виключає можливість зникнення окремих елементів екосистем та підтримує умови екол. рівно ваги на всіх рівнях ієрархії – від біогеоценозів до біосфери. Часто під поняттям “О. е.” розуміють охорону прир. систем у цілому....
32. ІНТЕНСИВНІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ ЗЕМЕЛЬ Екологія – охорона природи ІНТЕНСИВНІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ ЗЕМЕЛЬ – ступінь госп. освоєності території і продуктивного використання земель різних категорій єдиного держ. земельного фонду. Визначається за структурою с.-г. (орні землі, багаторічні плодові насадження, виноградники, сіножаті, пасовища) і нес.-г. (ліси, урбанізовані території тощо) угідь. В Україні ступінь с.-г. освоєності територій досягає 70 %, частка лісів – 14, індустріальних […]...
33. ШКОДА ВІД ЗАБРУДНЕННЯ ДОВКІЛЛЯ Екологія – охорона природи ШКОДА ВІД ЗАБРУДНЕННЯ ДОВКІЛЛЯ – фактичні або можливі збитки нар. госп-ва, пов’язані із забрудненням довкілля. Крім одномоментної шкоди може виникати перманентна (напр. у випадку ерозії грунтів, їх засолення) або така, що зростає з часом (руйнування пам’яток архітектури кислотними дощами)....
34. ЗАСОЛЕННЯ ГРУНТІВ Екологія – охорона природи ЗАСОЛЕННЯ ГРУНТІВ – процес нагромадження розчинних солей (переважно хлоридів і сульфатів натрію і магнію) у грунті. Спричинює формування солончакових (глибинне засолення) і солонцевих (поверхневе засолення) грунтів. Розрізняють первинне 3. г.- прир. нагромадження в грунті солей внаслідок випаровування грунтових вод, значного вмісту солей у грунтотворних породах або під впливом еолових, біогенних та […]...
35. ЗЕЛЕНА КНИГА Екологія – охорона природи ЗЕЛЕНА КНИГА – зведення відомостей про рідкісні, зникаючі і типові рослинні угруповання, які потребують особливої охорони. 3. к. є новою формою обгрунтованої охорони біотичних угруповань або екосистем, оскільки життєвість видів можна забезпечити лише в разі збереження всіх угруповань, компонентами яких вони є, а також ландшафтів, з якими ці угруповання пов’язані екологічно. […]...
36. АКВАКУЛЬТУРА Екологія – охорона природи АКВАКУЛЬТУРА, марикультура – система заходів щодо штучного розведення в прибережних районах морів, у спец, водоймах, басейнах чи мор. госп-вах різних госп. цінних рослин і тварин. А. призначена значно збільшити обсяг харч, продукції, що отримує людство. Так, в Україні унікальні можливості щодо розвитку А. має Азово-Чорноморський басейн. Основним напрямком практ. діяльності в […]...
37. ЗЕМЛІ НАСЕЛЕНИХ ПУНКТІВ Екологія – охорона природи ЗЕМЛІ НАСЕЛЕНИХ ПУНКТІВ – категорія земель у межах сільських населених пунктів, селищ міського типу, міст. 3. н. п. підпорядковані міським, селищним або сільським радам нар. депутатів. Порядок встановлення і зміни межі, а також земельно-госп. устрою території відповідного населеного пункту, вилучення і надання земельних ділянок та умови користування ними визначаються земельним законодавством. […]...
38. РОСЛИННІСТЬ Екологія – охорона природи РОСЛИННІСТЬ – сукупність рослинних угруповань (фітоценозів) планети в цілому або її окремих регіонів та місцевостей. Розрізняють природну Р. та антропогенну, а також сучасну Р. та Р. минулих геол. періодів. Планетарні кліматично-зональні особливості зумовлюють зональний розподіл Р. на планеті (тропічні ліси, савани, пустелі, напівпустелі, степи, широколистяні та хвойні ліси, тундра, полярні пустелі […]...
39. ТЕРИТОРІЯ ПРИРОДНА, ОСОБЛИВО ОХОРОННА (РЕСУРСОЗАХИСНА) Екологія – охорона природи ТЕРИТОРІЯ ПРИРОДНА, ОСОБЛИВО ОХОРОННА (РЕСУРСОЗАХИСНА) – територія або акваторія, на якій в умовах часткової охорони прир. комплексу від госп. діяльності досягнуто значний розвиток (чи повне збереження) якогось одного або кількох видів прир. ресурсів. До Т. п., о. о. (р.) належать заказники, заповідно-мисливські госп-ва, водоохоронні, рибоохоронні ліси тощо....
40. ПОЯСНІСТЬ ВЕРТИКАЛЬНА Екологія – охорона природи ПОЯСНІСТЬ ВЕРТИКАЛЬНА, зональність вертикальна, зональність у горах-1)закономірна зміна компонентів, що утворюють середовище, які залишаються відносно однорідними в певних вертикальних межах. Протяжність, конфігурація, спектр зумовлені широтою, абсолютною висотою поясів, експозицією території; 2) зміна фіз.-геогр. комплексів (рослинності, тваринного світу, грунтів тощо) з підвищенням над рівнем моря пов’язана насамперед зі зміною теплового балансу (середній […]...