Боулдінг Кеннет (н. 1910)

Related posts:

1. Система управління якістю Система управління якістю – комплекс заходів у межах економічної системи на мікрорівні, спрямованих на поліпшення якості товарів і послуг з урахуванням платоспроможності споживачів. їх якість – це найважливіший критерій зростання ефективності діяльності підприємства, фірми та компанії за сучасних умов. У межах продуктивних сил якість товарів і послуг залежить передусім від якості робочої сили, засобів і […]...
2. Кадри управлінські Кадри управлінські – працівники сфер матеріального та нематеріального виробництва, діяльність яких пов’язана з виконанням функцій управління виробництвом. Розрізняють три основні ланки К. у.: 1) керівники – мають право ухвалювати рішення і керують їх упровадженням у практику; 2) фахівці – здійснюють підготовку різних варіантів рішень і беруть участь в їх реалізації; 3) допоміжний персонал – займається […]...
3. Закони розвитку організацій Закони розвитку організацій – внутрішньо необхідні, сталі й суттєві зв’язки між метою організації (передусім стратегічною) та умовами і засобами її досягнення; між оптимальним поєднанням централізму на рівні всієї організації та децентралізму (відносної самостійності) окремих підрозділів і ланок організації; між рівнем загальної ефективності діяльності організації та часткою зайнятих у процесі управління найманих працівників (чим більше їх […]...
4. Eppoy (Arrow) Кеннет Джозеф Eppoy (Arrow) Кеннет Джозеф (н. 1921) – професор Стенфордського, Гарвардського та інших університетів, представник неокласичного напряму, лауреат Нобелівської премії з економіки (1972). Цією нагородою він разом з професором Оксфордського університету Дж. Хіксом відзначений за “новаторський внесок у загальну теорію рівноваги та добробуту”. Найбільше визнання Е. принесли праці, в яких розроблена модель загальної економічної рівноваги. Зокрема, […]...
5. Ініціатива економічна Ініціатива економічна – сукупність ідей окремих індивідів, трудових колективів та інших суб’єктів господарської діяльності, спрямованих на обгрунтування, розповсюдження та практичне втілення раціоналізаторських пропозицій, нових проектів щодо поліпшення діяльності підприємств, організацій, установ, удосконалення економічних відносин та управління ними. I. e. є способом подолання застарілого, утвердження нового, виявом мобілізації творчих, організаторських здібностей людини, трудового колективу, окремих соціальних […]...
6. Управління за цілями Управління за цілями – діяльність суб’єктів управління, спрямована на досягнення стратегічних цілей різних форм підприємств та організацій. Основними суб’єктами управлінської діяльності на великих підприємствах, фірмах та організаціях є менеджери різних ланок (див. Менеджер). Оскільки основною метою їх діяльності є постійне привласнення максимальних прибутків, то цій меті повинна підпорядковуватися низка похідних цілей – тривале економічне зростання, […]...
7. Петля якості Петля якості – модель взаємозалежних видів діяльності всіх працівників організації (підприємства, фірми, компанії) та виконуваних ними функцій, які впливають на якість продукції на всіх етапах її життєвого циклу (від визначення потреб споживачів до оцінки їх задоволення). Початковим етапом цієї моделі є діяльність маркетологів з комплексного вивчення ринку (див. Маркетинг). На цій основі розпочинаються і послідовно […]...
8. Пристосування Пристосування – 1) здійснювані державою, організаціями зміни в господарському механізмі та формах власності, у способах діяльності і структурі організації, у формах господарювання та ін. П. спрямоване на їх узгодження з вимогами технологічного способу виробництва, в т. ч. з рівнем, характером структурою продуктивних сил (передусім з потребами та інтересами основної продуктивної сили), умовами економічної діяльності, станом […]...
9. Механізм Механізм – 1) система ланок, пристрій, спосіб, які визначають порядок певного виду діяльності; 2) внутрішній пристрій машини, устаткування тощо – система певних ланок та елементів, що приводять їх у дію, тобто перетворюють рух одних ланок в необхідний рух інших; 3) система прямих і опосередкованих взаємозв’язків між економічними явищами і процесами, передусім між їх протилежними сторонами, […]...
10. Норма керованості Норма керованості – оптимальна кількість працівників, підлеглих одному керівникові. Основним методом визначення Н. к. є розрахунково-аналітичний, який базується на врахуванні характеру робіт, науково обгрунтованих норм витрат робочого часу, обсягу інформації, яку здатний освоїти і продуктивно використати керівник, кількості взаємозв’язків в організації, рівня компетентності керівника і підлеглого та ін. За підрахунками французького вченого В. Грейкунаса (у […]...
11. Закон усуспільнення виробництва і праці Закон усуспільнення виробництва і праці – внутрішньо необхідні, сталі і суттєві зв’язки між ускладненням продуктивних сил, передусім засобів праці, та прогресом суспільного характеру виробництва, які втілюються у розвитку техніко-економічних відносин, насамперед у поглибленні суспільного поділу праці. Вихідним пунктом в ускладненні продуктивних сил є поява нових засобів праці. Так, переважання ручних засобів праці передбачає їх використання […]...
12. Регулювання економічне Регулювання економічне – цілеспрямовані дії різних суб’єктів господарської діяльності, що забезпечують розвиток економіки, використання економічних законів, узгодження інтересів і вирішення економічних суперечностей. Об’єктами P. e. на макрорівні є: 1) продуктивні сили; 2) техніко-економічні відносини (відносини спеціалізації, кооперування, комбінування виробництва, його концентрації); 3) організаційно-економічні відносини (маркетингова діяльність, система менеджменту та ін.); 4) відносини економічної власності; 5) […]...
13. Класифікація основних видів стратегії компанії Класифікація основних видів стратегії компанії – розподіл різних видів економічних стратегій на певні класи (відділи) згідно з принципом субординації. Такими видами стратегії є фінансова (спрямована на досягнення високої норми рентабельності, досягнення ринкової вартості, ліквідності та ін.), маркетингова (передбачає зростання частки компанії на ринку товарів або послуг за допомогою цінової, збутової, товарної політики тощо), інноваційна (передбачає […]...
14. Основи підприємницької діяльності Основи підприємницької діяльності – наука, яка вивчає логічні дії підприємців і відносини між ними та найманими працівниками, а також відповідні закони у процесі виробництва, обміну, розподілу та споживання матеріальних благ і послуг. О. п. д. – одна з приблизно 50 економічних дисциплін, яка має предмет свого вивчення і застосовує загальні й специфічні засоби пізнання. З’ясування […]...
15. Продуктивний капітал Продуктивний капітал – форма капіталу, що функціонує у сфері безпосереднього виробництва і базується на антагонізмі особистісних і речових факторів виробництва. За матеріально-речовим змістом П. к. складається із засобів і предметів праці, робочої сили, об’єктів інтелектуальної власності (патентів, ліцензій, ноу-хау), форм і методів організації виробництва, інформації. Засоби виробництва і робоча сила, куплені діючим капіталістом, є основними […]...
16. Структура управління організацією Структура управління організацією – комплекс відносин самостійних підрозділів підприємства, фірми, компанії та окремих ланок всередині них, які, функціонуючи, утворюють єдину інтегративну цілісність, а отже, підпорядкованість. З точки зору суб’єктних відносин С. у. о. відображає підпорядкованість окремих посад, зайнятих кожним працівником, та його взаємовідносини з іншими працівниками свого чи інших структурних підрозділів. Сутність С. у. о. […]...
17. Тантьєма Тантьєма (фр. tantième – частка, частина) – форма додаткової винагороди, що виплачується вищим менеджерам акціонерних і страхових компаній, банків (президентам, двом-трьом віце-президентам, членам правління) у відсотках від прибутку. Т. виплачується з прибутків після сплати податків, поповнення резервного капіталу і виділення коштів на інвестиції. Пропозицію про виплату Т. вносить рада директорів компанії, а затверджують збори акціонерів. […]...
18. Додатковий продукт Додатковий продукт – частина суспільного продукту, створеного працівниками різних сфер суспільного виробництва понад необхідний продукт. Д. п. виникає в період розпаду первісного ладу на основі використання нових знарядь праці, поліпшення якості робочої сили, першого суспільного її поділу. Поява Д. п. вивільнила частину людей від створення засобів до фізичного існування і дала їм змогу займатися мистецтвом, […]...
19. Ліцензія Ліцензія (від лат. licentia – дозвіл, право) – документ, який видають відповідні державні органи окремим особам або організаціям на використання продукції, технології або здійснення певних операцій і видів діяльності. Ліцензування охоплює зовнішньоекономічну діяльність, виробничу і науково-технічну сфери (патентна). У зовнішньоекономічній діяльності Л. – це спеціальний дозвіл від державних органів на ввіз і вивіз суб’єктами підприємницької […]...
20. Кінцеві результати господарської діяльності Кінцеві результати господарської діяльності – комплекс мікро – та макроекономічних показників, які відображають рух суспільного виробництва, мету технологічного та суспільного способів виробництва та засобів її досягнення. Цим вимогам на макрорівні найбільше відповідають фізичний обсяг та якість національного доходу, його маса, темпи зростання і співвідношення з використаними ресурсами, а також величина кінцевого суспільного продукту. Для підприємств […]...