БРАУЛА (бджолина воша)

Related posts:

1. ВИРОДЖЕННЯ РОБОЧИХ БДЖІЛ, МАТОК І ТРУТНІВ ВИРОДЖЕННЯ РОБОЧИХ БДЖІЛ, МАТОК І ТРУТНІВ – зміна зовнішньої та внутрішньої будови дорослих особин. Це явище спостерігається в неблагополучних сім’ях, при поганому утриманні бджіл. В. б. відзначається в окремих сім’ях, не масово. Відомі такі прояви В. б.: – бджоли-альбіноси – поява в бджолиній сім’ї особин із білими очима. Зазвичай вони нічого не бачать і приречені […]...
2. НУКЛЕУС НУКЛЕУС – маленька сім’я бджіл, яка зазвичай утримується на 2 рамках розплоду й 1 кормовій рамці. Н. необхідні для забезпечення пасік плодовими бджолиними матками напровесні. Запасних маток залишають зимувати в Н. Перезимовані Н. використовують для виправлення безматкових сімей, заміни старих або неякісних маток, формування сімей-помічниць. Іноді Н. перетворюють на повноцінні сім’ї. Н. розміщають поруч з […]...
3. СІМ’Я БДЖІЛ СІМ’Я БДЖІЛ – біологічна одиниця, між окремими особинами якої існує тісний взаємозв’язок. Жити окремо бджоли, матка та трутні не можуть. В одній С. б. налічується 1 матка, до 80 тис. бджіл і кілька сотень трутнів. Матка виконує лише одну функцію – відкладає запліднені яйця, з яких виходять робочі бджоли або матки, з незапліднених – трутні. […]...
4. КАЛІЦТВА РОБОЧИХ БДЖІЛ, МАТОК І ТРУТНІВ КАЛІЦТВА РОБОЧИХ БДЖІЛ, МАТОК І ТРУТНІВ – зміни в будові дорослих особин. Спостерігаються за несприятливих умов життя матки або всієї сім’ї, що позначаються на потомстві: яйцях, личинках, лялечках. К. відзначаються в окремих сім’ях і в невеликих кількостях. Гінандроморфізм – змішання в одній особині ознак робочої бджоли та трутня. Розрізняють 3 типи гінандроморфів: форми з перевагою […]...
5. БУДІВНИЦТВО МАТОЧНИКІВ БУДІВНИЦТВО МАТОЧНИКІВ – спостерігається у бджолосім’ях, які почали роїтися, при тихій зміні маток, при несподіваній втраті матки, у сім’ях-виховательках – при штучному виведенні маток. При тихій зміні маток і виникненні ройового інстинкту бджоли відбудовують-маточники на ребрах стільників і знизу, рідше – в інших місцях. Основою для таких маточників є мисочка, що її бджоли, після відкладання […]...
6. БДЖОЛИ СІРІ ВИСОКОГІРНІ (грузинські) БДЖОЛИ СІРІ ВИСОКОГІРНІ (грузинські) – найдавніша порода гірського Закавказзя й Кавказу, розповсюджена також у Ставропольському й Краснодарському краях, в Україні, Молдавії, Вірменії, Азербайджані. У Б. с. в. найдовший хоботок – 6,6-7,2 мм, що дозволяє їм вдало запилювати квітки червоної конюшини. Забарвлення темно-сіре, без жовтих смуг. Плідність маток 1100-1500 яєць на добу. Б. с. в. мають […]...
7. ПОВТОРНЕ РОЇННЯ ПОВТОРНЕ РОЇННЯ – вихід другого рою з материнської сім’ї. Після виходу першого рою в материнській сім’ї залишається від 40 до 60 % бджіл, велика кількість запечатаного розплоду й маточники. На 8-й день після виходу рою виходить перша матка. Від стану сім’ї залежить також життя маток, які ще знаходяться у маточниках. Якщо сім’я вийшла з ройового […]...
8. БДЖОЛИ ІТАЛІЙСЬКІ БДЖОЛИ ІТАЛІЙСЬКІ – за останні 150 років порода поширилася в усьому світі. Назва породи свідчить про батьківщину цих бджіл. Поширені в Німеччині, США, Канаді, Новій Зеландії, добре переносять середньоазіатський теплий клімат, у холодніших регіонах з довгою зимою погано зимують, піддаються захворюванню нозематозом більше, ніж місцеві бджоли. Продуктивність виявилася нижчою, ніж у середньоросійських і кавказьких. Забарвлення […]...
9. КЛАСИФІКАЦІЯ ОЗНАК МЕДОНОСНОЇ БДЖОЛИ КЛАСИФІКАЦІЯ ОЗНАК МЕДОНОСНОЇ БДЖОЛИ. Медоносна бджола належить до класу комах, розряду перетинчатокрилих, сімейства бджолиних, роду бджіл, що нараховує 4 види. Морфологічні ознаки – визначаються довжиною воскових дзеркалець, хоботка, крил, сегментів і ніжок. За цим даними можна судити про продуктивність бджіл. Анатомічні ознаки дозволяють визначити робоче навантаження й довжину медяного зобка робочої бджоли, кількість яйцевих трубочок […]...
10. ОБМЕЖЕННЯ ЯЙЦЕКЛАДКИ МАТКИ ОБМЕЖЕННЯ ЯЙЦЕКЛАДКИ МАТКИ – буває природним і штучним. У період головного й сильного медозбору продуктивність матки знижується, тому що бджоли заповнюють нектаром всі вільні чарунки, обмежуючи її роботу. Осіння діяльність матки залежить від наявності підтримувального узятку. З настанням холодів бджоли менше годують матку, що скорочує її яйценосність. Природне О. я. м. спостерігається в слабких сім’ях, […]...
11. БДЖОЛИ ПІШІ БДЖОЛИ ПІШІ – ознака хвороби бджіл, яка виражається в тому, що вони не можуть літати. Це основний показник того, що бджолосім’я неблагополучна й заражена акарапідозом. Нездатність літати проявляється в молодих бджіл у перші години після вилуплення та зберігається доти, доки організм бджоли не зміцніє. Такі бджоли при різких поштовхах під час огляду гнізда відриваються від […]...
12. СІМ’Я-ВИХОВАТЕЛЬКА СІМ’Я-ВИХОВАТЕЛЬКА – сім’я бджіл, яка вигодовує маткові личинки при штучному виведення маток. Штучне виведення маток складається з підготовки С.-в. і укріплення маточників. Бджоли С.-в., вигодовуючи молочком личинок, значно поліпшують їхні якісні властивості, наближаючи до своїх. Тому молоді матки, вийшовши, наділені якостями не тільки материнської й батьківської сім’ї, але й тієї сім’ї, у якій вони вирощувалися. […]...
13. НАРОЩУВАННЯ БДЖІЛ НА ЗИМУ НАРОЩУВАННЯ БДЖІЛ НА ЗИМУ – процес, що вимагає суворого дотримання строків. Так, в умовах Лісостепу бджоли, виведені в липні, малопридатні для зимівлі, тому що більшість із них зношується ще до початку зими, а під час зимівлі, як правило, гинуть. Не можна залишати на зиму також занадто молодих бджіл, тому що в холодну погоду вони не […]...
14. АФРИКАНСЬКІ БДЖОЛИ АФРИКАНСЬКІ БДЖОЛИ – трохи відрізняються від медоносних бджіл, які живуть у Європі. Серед А. б. найвідомішими є темні А. б., які живуть у гірських і лісових місцевостях; жовті – у низинах і на відкритих місцевостях, єгипетські поширені в низов’ях Нілу. В Африці воліють розводити жовтих бджіл, вони дрібніші, ніж темні, але мають довший хоботок (у […]...
15. ПАКЕТ БДЖІЛ ПАКЕТ БДЖІЛ використовується для висилання бджіл і матки поштою. їх висилають окремими бджолопакетами (у легких фанерних ящиках), невеликими сім’ями (відводками). Маток відправляють окремо. П. бувають 6- і 4-рамкові. У 6-рамковому П. має бути не менше ніж 1,5 кг бджіл, плодова матка, 6 відбудованих стільників, З з яких переважно печатного розплоду. Щоб не відбулося Обривів стільників […]...
16. ЗАПОВНЕННЯ МЕДЯНОГО ЗОБКА ЗАПОВНЕННЯ МЕДЯНОГО ЗОБКА – у різних випадках воно є неоднаковим. Зобок зазвичай вміщає в себе близько 60 мг меду, ройові бджоли зазвичай беруть близько 43 мг меду, літні бджоли при сильному узятку вміщають у зобок близько 48 мг нектару, при слабкому – не більше ніж 20 мг. Наповнення зобка водою залежить від навколишньої температури. Так, […]...
17. РІСТ БДЖОЛИНИХ СІМЕЙ РІСТ БДЖОЛИНИХ СІМЕЙ – визначається кількістю бджіл в одній бджолосім’ї. Р. б. с. залежить від кількості молодих бджіл, які з’являються на світ, і тих, що вмирають. У сильній і середній сім’ї, як правило, у день виводиться 1/12 частина наявного в гнізді печатного розплоду. Відхід бджіл підраховують, виходячи із середнього життя бджоли: у сильних сім’ях воно […]...
18. ВИТРАТИ КОРМУ БДЖОЛОСІМ’Ї В ПЕРІОД ЗИМІВЛІ ВИТРАТИ КОРМУ БДЖОЛОСІМ’Ї В ПЕРІОД ЗИМІВЛІ – залежать від сили бджолосім’ї, тривалості й умов зимівлі, кількості нарощуваного розплоду восени й на початку весни. Сильні сім’ї з молодими матками за вересень – жовтень споживають до 4-5 кг корму. Узимку бджоли поїдають неоднакову кількість корму. З листопада по лютий – 600-700 г на місяць, у лютому – […]...
19. ПЛЕМІННА БДЖОЛОСІМ’Я ПЛЕМІННА БДЖОЛОСІМ’Я – її необхідно мати як на великій, так і на маленькій пасіці. На всіх пасіках проводять племінну роботу, тобто відбір на плем’я високопродуктивних бджолосімей. Цим сім’ям забезпечують відповідні умови годівлі й утримання, щоб мати сильні сім’ї протягом усього року. Цінність породи оцінюється за господарсько-корисними ознаками бджолиної сім’ї, а бджоли таких сімей чудово використовують […]...
20. СПІВЖИТТЯ МАТОК СПІВЖИТТЯ МАТОК – часто спостерігається при “тихій” зміні маток, особливо в сірих гірських кавказьких і кубанських бджіл. Але в цьому випадку стара матка незабаром зникає, а молода залишається в сім’ї. Матки, як правило, вороже ставляться одна до одної. Якщо у вулику з’являються дві й більше маток, вони починають боротьбу між собою, поки не переможе найрухливіша […]...
21. ВИЛОВЛЮВАННЯ ДИКИХ БДЖІЛ ВИЛОВЛЮВАННЯ ДИКИХ БДЖІЛ – проводиться для перенесення цієї сім’ї на пасіку. Для цього дуплянки або ящики з льотками натирають мелісою, запах якої дуже приваблює бджіл, усередину ставлять старі стільники й навішують їх на дерева. Дуплянки розміщають не ближче ніж за 3 км від пасіки, щоб виловлена сім’я бджіл не повернулася на старе місце. Найкращий час […]...
22. ВИКИДАННЯ РОЗПЛОДУ ВИКИДАННЯ РОЗПЛОДУ – спостерігається при неблагополучності сім’ї або при захворюванні бджіл. Так, при європейському гнильці й мішочницькому розплоді хворі личинки й лялечки гинуть, втрачають природне забарвлення, відстають від стінок і дна чарунок. Бджоли викидають їх із вулика. При американському гнильці личинки й лялечки втрачають свою форму, їхні оболонки стають тендітними. Бджоли не можуть витягти личинки […]...
23. ВУЛИКОВІ БДЖОЛИ ВУЛИКОВІ БДЖОЛИ – бджоли, які не вилітають за узятком, а працюють у вулику: чистять чарунки, вигодовують розплід, переробляють нектар тощо. Роботу всередині вулика проводять молоді бджоли віком 3-10 днів і старі бджоли. Кількість В. б. в одній сім’ї не буває постійною. Це залежить від віку бджіл, фізіологічних змін у їхніх організмах, зовнішніх умов, температури повітря, […]...
24. ТРУТНЕВІСТЬ ТРУТНЕВІСТЬ, або горбатий розплід, – патологічні стани бджолиної сім’ї, коли вона через відсутність матки здатна відкладати незапліднені яйця, з яких розвиваються тільки трутні. Причини. Т. виникає при відсутності в сім’ї матки, яєць і 2-3-денних личинок. Таке може відбутися при: А)загибелі матки в період зимівлі й відсутності в сім’ї розплоду; Б)загибелі молодої матки до відкладання нею […]...
25. ПОЧУТТЯ ЧАСУ В БДЖІЛ ПОЧУТТЯ ЧАСУ В БДЖІЛ – розвинене дуже добре. Бджіл можна легко привчити відвідувати годівниці з підгодівлею за умови, що виставляти їх будуть щодня в той самий час. Можна також поєднати підгодівлю й виліт бджіл на пошуки корму, при цьому часовий інтервал між ними повинен бути не менше ніж 2 год. До моменту виставки підгодівлі бджоли […]...
26. ПЕРВАК ПЕРВАК – перший рій, що вийшов із вулика. П. вилітає з вулика між 11-ю і 15-ю год. Несприятлива погода може затримати вихід роя, але стійка непогода може призвести до того, що бджоли розгризуть маточники й ройовий інстинкт на деякий час зупиниться. П. вилітає зі старою маткою, як правило, на 2-3-й день після закладання маточників, і […]...
27. СИЛЬНА СІМ’Я СИЛЬНА СІМ’Я – бджолина сім’я, у якій після формування гнізд на зиму бджоли займають близько 14 рамок. Навесні такі сім’ї займають 8 рамок, улітку, перед медозбором, – 20 і більше. С. с. краще зимують, менше споживають корму, тому що гніздо обігрівається краще, добре облітуються навесні й швидко набирають силу. У С. с. створюються прекрасні умови […]...
28. СИТА СИТА – водяний розчин меду. На пасіках С. використовується різної концентрації: для збризкування бджіл – 1 частина меду та 2 частини води; для стимуляції на вигодовування розплоду – 1 частина меду на 1 частину води; для переробки його бджолами в мед – 4 частини меду на 1 частину води. С. є чудовим кормом для бджіл. […]...
29. РАМКА-ІНКУБАТОР РАМКА-ІНКУБАТОР – являє собою звичайну рамку з печатним розплодом або запечатаними маточниками, які поміщають у спеціальний ящик-ізолятор для інкубації. Інкубатором користуються в тих випадках, коли необхідно звільнити сім’ю-виховательку від вирощування маточників; для одержання одновікових бджіл, вирощуваних для нуклеуса; при перегоні хворих бджіл, коли потрібно розмістити печатний розплід сім’ї. Ящик-ізолятор виготовляють таких розмірів, щоб у нього […]...
30. БДЖОЛОРОЗПЛІДНИК БДЖОЛОРОЗПЛІДНИК – спеціалізоване пасічне господарство, основним завданням якого є розведення плодових маток і племінних відводків для поліпшення складу бджолиних сімей у пасічних господарствах. У Б. систематично займаються вдосконаленням племінних і продуктивних якостей бджіл, виводять нові лінії бджоломаток зі стійкою спадковістю й після перевірки потомства, отриманого від них, розмножують маток цієї лінії на інших пасіках. Б. […]...
31. КОРМИ БДЖІЛ КОРМИ БДЖІЛ – поживні речовини, що входять до складу меду, перги та бджолиного молочка, без яких неможлива нормальна життєдіяльність бджіл. У природі не існує готового меду й перги, тому бджоли переробляють нектар і пилок, зібрані з рослин, і складають їх у стільники. Бджолине молочко – найповноцінніший з усіх видів бджолиних кормів. Ним вигодовують молоді личинки […]...
32. ЗАБАРВЛЕННЯ ТІЛА МЕДОНОСНИХ БДЖІЛ ЗАБАРВЛЕННЯ ТІЛА МЕДОНОСНИХ БДЖІЛ – тісно пов’язане з ареалом поширення й породою бджіл. Наприклад, медоносні бджоли північних і високогірних районів мають темніше 3., ніж бджоли південних і низинних районів. І чим південніша раса бджіл, тим світліше 3. вона має. В Україні поширені бджоли темно-сірого 3. Навіть завезена на Далекий Схід українська порода бджіл поширилася там, […]...
33. ЗАЦІПЕНІННЯ БДЖІЛ ЗАЦІПЕНІННЯ БДЖІЛ – стан організму бджіл, при якому втрачається координація та здатність рухатися. Найчастіше 3. спостерігається в зимовий період, при вимушеному обльоті бджіл, а також в одиночних бджіл, які вилетіли з вулика в зимовий час. 3. відбувається при температурі повітря 5-10 °С. Багато близьких до бджіл видів комах, наприклад одиночні бджоли, матки ос і джмелів, […]...
34. ПАТОЛОГІЯ ПАТОЛОГІЯ – наука, що вивчає хвороби, хворобливі процеси та стани в живому організмі. П. медоносної бджоли розглядає розвиток порушень діяльності й улаштування бджолиної сім’ї загалом й окремих її особин під впливом хвороби. При захворюванні в бджолиній сім’ї виникають порушення терморегуляції, сигналізації, гормональних зв’язків, захисних функцій, порядку вигодовування розплоду, будівництва гнізда, поводження бджіл і матки. В […]...
35. БДЖОЛИ ГІГАНТСЬКІ ІНДІЙСЬКІ БДЖОЛИ ГІГАНТСЬКІ ІНДІЙСЬКІ – належать до диких-бджіл. Поширені в Індії, Індокитаї, на островах Ява, Шрі-Ланка, Борнео, Філіппінських. Одомашнюванню не піддаються. Б. г. і. будують один величезний стільник де-небудь на дереві або в печері скелі. Іноді довжина стільника може перевищувати 1 м. Всі чарунки стільника мають однаковий розмір. Матка, трутні й робочі бджоли практично не відрізняються […]...
36. МЕЛАНОЗ МЕЛАНОЗ – інфекційна хвороба бджолиних сімей, патогенна для маток, трутнів і робочих бджіл. Вік матки не робить великого впливу на розвиток хвороби. Збудник М. – гриб. Він не має високої стійкості проти дезінфікуючих засобів. Шляхи поширення хвороби. Умови поширення хвороби не вивчені. Спостерігається інфікування бджіл при погіршенні умов утримання, споживанні ними падевого меду, при механічному […]...
37. БДЖОЛИ ДАЛЕКОСХІДНІ БДЖОЛИ ДАЛЕКОСХІДНІ – поширені в Приморському й Хабаровському краях, на Далекому Сході. Походять вони від українських бджіл і почасти середньоросійських. Переселенці з України завезли своїх бджіл на Далекий Схід у 70-х рр. XIX ст. За всі ці роки бджоли повністю позбулися гнильцевих захворювань і пристосувалися до умов іншого клімату й дуже сильного узятку з величезних […]...
38. СУХИЙ ЗАСІВ СУХИЙ ЗАСІВ – незаразна хвороба, що супроводжується висиханням яйця до моменту виходу з нього зародка. Причина хвороби. Бджоли недостатньо доглядають за розплодом. Хвороба з’являється в тих випадках, коли бджоли-годувальниці не змочують шкарлупу личинковим кормом, вона залишається сухою і зародок не в змозі її прорвати. Через відсутність корму личинка швидко гине. Неотримання корму протягом 4-5 год […]...
39. ЦВІЛЕВІ ХВОРОБИ БДЖІЛ ЦВІЛЕВІ ХВОРОБИ БДЖІЛ – групи інфекційних хвороб, збудниками яких є цвілеві гриби. Гриби – група рослинних організмів, у якій налічується понад 70 тис. видів. Одні гриби можуть паразитувати в живих тканинах рослин і тварин, інші – харчуватися за рахунок мертвих органічних субстратів. Хвороби, викликані грибами, називаються мікозами. Цвілеві гриби мають дуже активні ферменти, що здатні […]...
40. БДЖОЛИ ЛІТНІ БДЖОЛИ ЛІТНІ – бджоли, які вилітають із вулика за кормом. Б. л. на 14-21-йдень свого життя абсолютно готові до літної діяльності зі збирання нектару, води, пилку та прополісу. Але можлива готовність Б. л. працювати й на 3-й день свого життя. Це обумовлено такими факторами, як стан гнізда, сім’ї й інтенсивність узятку. Сильний узяток і мала […]...