Чарівна мова музики



Мета: на прикладі творів зимової тематики формувати уявлення другокласників про звукову природу, специфічні особливості та структурні складові музичної мови.

Навчальний матеріал другого семестру побудовано відповідно до двох щільно пов’язаних тематичних ліній – музична мова і розвиток музики. Концентрований виклад матеріалу щодо кожного з них припадає відповідно на початок і завершення семестру, а внутрішнє розгортання обох напрямів відбувається паралельно: усвідомлення певного елементу музичної мови (мелодія, ритм, динаміка, темп, тембр тощо) доповнюється прикладами й аналізом його розвитку в музичних творах.

Перша навчальна тема спрямовує увагу школярів на усвідомлення сутності й особливостей музичної мови, зокрема шляхом порівняння з уже відомими дітям мовами літературного та образотворчого мистецтва. Саме на це орієнтує вступний текст на с. 66 підручника, в якому вводяться символи цих мистецтв:

Чарівна мова музики

Зважаючи на пору року, для подальшого розкриття матеріалу обрано зимові образи. Для уведення в цю образну сферу доречно використати

вірші українських поетів (на вибір), наприклад:

Зима

Дорога біла стелеться,

І краю їй нема.

Сніжок мете. Метелиця.

Прийшла до нас зима.

Льодком тоненьким скована,

Спинилася ріка.

Повита тихим сном вона,

Весняних днів чека.

І ліс дріма. Безлистною

Верхівкою поник.

Над ним пісні висвистує

Лиш вітер-сніговик.

В. Бичко

Гостює в нас зима

Летять, летять сніжинки

На поле, ліс і сад,

Веселий свій таночок

Танцює снігопад.

Надворі – лютий холод,

Тепла давно нема.

Заліз в копичку зайчик

І солодко дріма.

Мете хвостом лисичка

Сніжок біля сосни.

В барлозі спить ведмедик,

Солодкі бачить сни.

В. Кленц

Срібні дерева

Срібні дерева, срібне гілля,

Сріблом пухнастим вкрита земля.

Срібні у синьому небі хмарки.

В срібних заметах срібні стежки.

Срібний-пресрібний ліс приберіг

Білочці срібній, срібний горіх.

А. Первомайський

Після евристичної бесіди за змістом і “мовою” віршів діти розглядають репродукцію картини Юрія Бобіна “Зимовий ліс” й розповідають про “мову” живописного пейзажу: що на ньому зображено; якими кольорами; який настрій передав художник тощо.

Музичний образ зими представлено у п’єсі Р. Шумана “Зимою”. Аналізуючи твір, діти можуть розповісти про уявлені ними картини: тихий сон зимового лісу, таємниче мерехтіння снігу, скуту морозом землю тощо. Учителю слід звернути увагу школярів на виражальний зміст музики: які настрої, почуття, думки, мрії людини може передавати ця музика.

Після бесіди за враженнями від музичного твору доречним буде порівняння його змісту й характеру з картиною Ю. Бобіна.

Для розучування запропоновано пісню “Кришталева зимонька”. Ознайомлення з нею можна розпочати нетрадиційно – з читання пісенного тексту. Школярі аналізують вірш і з’ясовують, як розподілити його на звуки, слова, фрази та речення.

При пофразному розучуванні мелодії вчитель звертає увагу дітей на те, що музична мова також поділяється на певні частини: звуки, мотиви, фрази, речення. У такий спосіб усвідомлюється важлива спільна риса літературної (розмовної) та музичної мови, унаочнити яку можна такою схемою:

Чарівна мова музики

Для слухання з рухами запропоновано український народний танець “Метелиця” (бажано у виконанні на бандурі). Сприймання музики попереджаємо віршем-загадкою, останнім словом якої є назва танцю:

То не віхола кружляє,

Не завія стелеться.

То у коло всіх збирає

Наш танок метелиця.

При складанні рухів до музики нагадуємо дітям, що вони мають відтворювати снігову заметіль, отже доречними є різноманітні кружляння та обертання. У цьому контексті доречним буде розгляд фотоілюстрації виконання танцю.


1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (No Ratings Yet)


Іменники 2 відміни.
Ви зараз читаєте: Чарівна мова музики