ЧАСТИНИ МОВИ. ВИВЧЕНІ ОРФРГРАМИ

§ 2. ЧАСТИНИ МОВИ. ВИВЧЕНІ ОРФРГРАМИ

Вправа 15

Найбільш цікава розповідь (при утворенні найвищого ступеня порівняння прикметників складеної форми прикметник не змінюється), найшвидша тварина (неправильно утворено найвищий ступінь порівняння прикметників), більш зручний рейс (при утворенні найвищого ступеня порівняння прикметників складеної форми прикметник не змінюється), сильний біль (іменник чоловічого роду), широкий степ (іменник чоловічого роду), далека путь (іменник жіночого роду), маленький поні (іменник чоловічого роду), одна

друга метра (залежний від дробового числівника іменник ставиться у родовому відмінку), дві треті мільйона (залежний від дробового числівника іменник ставиться у родовому відмінку), три кілометри (числівники два, три, чотири вимагають від іменників форми множини), два дзвінки(числівники два, три, чотири вимагають від іменників форми множини), зустрілися з Олексієм Скляренком (чоловічі прізвища в українській мові змінюються за відмінками), подякувати Світлані Вікторівні.

II. Швидка – швидша, найшвидша. Більш швидка, найбільш швидка.

Вправа 16

Південний Буг (річка), День знань (свято),Європейський Союз, Тихий

океан, аеропорт “Бориспіль”, Велика Ведмедиця (сузір’я), Міністерство охорони здоров’я, Київська Русь, Верховна Рада, шевченківські вірші, Шевченкова хата, Дамоклів меч.

Вправа 18

I. Козаче, добродію, Андрію, Маріє, парубче, соколе, Ганно Василівно, пане Дмитре, пані Галино, друже Сергію, Наталіє Іванівно Василенко.

II. Андрій – АндріЇвнА, АндріЙович. Дмитро – ДмитрІвна. ДмитрОвич.

III. Ганно Василівно, дякую Вам за цю чудову книгу.

Вправа 19

Сонечко, донечка, мішечок, ложечка, краєчок, паливо, травичечка, марево, плетиво, книжечка, вуличка, річечка, морозиво, мереживо, криничечка.

П. Мішечок [м’ішечок], [меиреживо]

Вправа 20

Кущем, інеєм, родичем, овочевий, вишневий, огорожею, Григорієм, ріллею, алюмінієвий, дощем, дощовий, красою, калиновий.

КЛЮЧ: Кіровоград

Вправа 21

Здоровенний (наголошений суфікс – енн-), оборонний (подвоєння – нн – на межі кореня і суфікса), орлиний, лимонний (подвоєння – нн – на межі кореня і суфікса), олов’яний, неподоланний (наголошений суфікс – анн-), жаданий, височенний (наголошений суфікс – енн-), нежданий, силенний (наголошений суфікс – енн), блаженний (наголошений суфікс – енн-).

Вправа 23

І. 1. Недобрий шлях веде в злий край. 2. Доброму каменю пісок не страшний (нар. творчість). 3. Шукай недолі, а волі (нар. творчість). 4. Затоплю недолю дрібними сльозами, затопчу неволю босими ногами (Т. Шевченко). 5. Роман з несподіванки здригнувся, прислухався (М. Стельмах).

Частка не в прикметниках пишеться разом:

1. З прикметниками, якщо слово без не не вживається: невсипущий, негайний, непохитний, недбалий, невблаганний.

2. З прикметниками, коли утворюються нові поняття, які можна замінити синонімами (близькими за значенням словами): небагатий (бідний), неважкий (легкий), негарний (поганий).

3. У складі префікса недо-, який означає дію у неповній мірі: недозрілий.

Частка не пишеться окремо:

1. З прикметниками при протиставленні: неблизький, а далекий; нерадісний, а сумний.

2. З прикметниками, якщо вони мають пояснювальні слова з ні або далеко, зовсім, аж ніяк: нікому не відомий, ні до чого не здатний, далеко не приємний, зовсім не виконаний, аж ніяк не старий.

Не з іменниками пишемо разом, якщо:

– слова без не не вживаються: нежить, невіз;

– додаванням не до слова утворюється іменник із протилежним лексичним значенням (отже, до нього можна дібрати синонім): щастя – нещастя (горе);

– з іменниками, коли вони утворюють нові поняття, які можна замінити синонімами (близькими за значенням словами): незгода (розбіжність), недовіра (підозра);

– у складі префікса недо-, який означає дію у неповній мірі: недогляд.

Не з іменниками пишемо окремо, якщо:

– у реченні є протиставлення: не сум, а радість.

– не стосується іменника-присудка: (кров не вода, а серце – не камінь). Разом пишемо іменники тільки з префіксом недо-: недовіра, недоліт.

II. Дрібний, невеликий, крихітний, мізерний, мініатюрний

Вправа 24

Телефон Маріїн, сестра Андрієва, машина батькова, халат лікарів, зошит доччин, адреса Оксанчина, ролики братові, клюв орлиний, голос солов’їний, вуха кролячі, голова гусяча, хвіст мишачий.

Вправа 25

Волинський, Кременчуцький, Бузький, Ризький, Празький, Запорізький, Одеський, Криворізький.

Вправа 26

Слони живуть до вісімдесяти п’яти (Р. в.) років. Кінь може жити до шістдесяти (Р. в.) літ, тривалість життя бегемота й тигра – до п’ятдесяти (Р. в.), зубра й лева – до тридцяти шести (Р. в.) років. Страуси живуть від тридцяти (Р. в.) до вісімдесяти (Р. в.) років. Коршуни та грифи живуть більше ста (Р. в.) років. Найдовша тривалість життя в соколів. Вони доживають до ста шістдесяти – ста сімдесяти (Р. в.) літ. Папуга в неволі може жити до ста тридцяти п’яти (Р. в.).

Вправа 28

I. Над сонним селом високо вгорі розкинувся зоряний намет загадкового неба (І. Цюпа). 2. Ходить, ходить зима гаєм – білосніжна, килимочки простеляє по доріжках (М. Підгірянка). 3. Журавлиним ключем відмикаю осінь (Ю. Вавринюк). 4. Тільки той не помиляється, хто ні до чого не торкається (нар. творчість).

ЧАСТИНИ МОВИ. ВИВЧЕНІ ОРФРГРАМИ


1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...


Ви зараз читаєте: ЧАСТИНИ МОВИ. ВИВЧЕНІ ОРФРГРАМИ