Цінності моральні

Related posts:

1. Моральні цінності як основа гуманістичного спілкування – МОРАЛЬНІ ПЕРЕДУМОВИ ДІЛОВОГО СПІЛКУВАННЯ ЕТИКА ДІЛОВОГО СПІЛКУВАННЯ Лекція 3 МОРАЛЬНІ ПЕРЕДУМОВИ ДІЛОВОГО СПІЛКУВАННЯ Моральні цінності як основа гуманістичного спілкування Однією з форм прояву моральних відносин у суспільстві є моральні цінності. Цінність – це поняття, що використовується у філософії та соціології для позначення об’єктів, явищ та їх властивостей, а також абстрактних ідей, які втілюють у собі узагальнені ідеали і постають […]...
2. Норми моральні Норми моральні – загальновизнані правила, які опираються на моральні цінності людства: регулюють поведінку людей, а отже, визначають взаємини між ними і є ефективним засобом забезпечення нормальної життєдіяльності суспільства. їх основою є відповідність людських дій і вчинків категоріям добра і зла, справедливості і несправедливості. Етичні вимоги до людей значно ширші за юридичні. Н. м. реалізуються у […]...
3. ЦІННОСТІ МОРАЛЬНІ Культурологічний словник ЦІННОСТІ МОРАЛЬНІ – добро, обов’язок, відповідальність, справедливість, честь і гідність людини, совість. Вони помітно впливають на спільну діяльність людей, на характер і ефективність спілкування. На сучасному етапі розвитку нашого суспільства, коли рівень духовності у країні, на жаль, загалом падає, Ц. м. нерідко знецінюються. Тому наше суспільство має якомога більше уваги приділяти саме Ц. […]...
4. Чому моральні цінності визначають як життєві орієнтири Тема І. Прагнімо вершин добра Урок 4 Чому моральні цінності визначають як життєві орієнтири. Тема. Чому моральні цінності визначають як життєві орієнтири. Мета: пояснити, що таке моральні (етичні) цінності; визначити, що таке обов’язки, аналізувати ситуації, пов’язані з виконанням обов’язків; визначити поняття “моральний обов’язок”, з’ясувати, що означає бути дорослим і самостійним. Обладнання: підручник, робочий зошит, дошка, […]...
5. ДОБРО І ЗЛО Культурологічний словник ДОБРО І ЗЛО – категорії, в яких даються позитивна і негативна оцінки суспільних та природних явищ відповідно до ціннісних орієнтацій певних соціальних груп і класів. Д. і З. в найзагальнішій формі означають: Д. – належне і морально-позитивне у вчинках і мотивах діяльності людей, у явищах соціальної дійсності; З. – морально-негативне, негоже....
6. Моральні норми та принципи, їх значення для досягнення високого рівня культури спілкування – МОРАЛЬНІ ПЕРЕДУМОВИ ДІЛОВОГО СПІЛКУВАННЯ ЕТИКА ДІЛОВОГО СПІЛКУВАННЯ Лекція 3 МОРАЛЬНІ ПЕРЕДУМОВИ ДІЛОВОГО СПІЛКУВАННЯ Моральні норми та принципи, їх значення для досягнення високого рівня культури спілкування Моральні цінності в усіх сферах життя людини регламентуються моральними нормами й принципами. Моральні норми і принципи – це певні вимоги та заборони, що регулюють діяльність, поведінку людей, їхню взаємодію та спілкування. Ці норми та […]...
7. Тероризм економічний Тероризм економічний – колективно і суспільно небезпечні в національному (в т. ч. регіональному та місцевому) або міжнародному масштабах дії, що призводять до порушень функціонування та розвитку чи руйнування окремих елементів економічної системи або системи загалом, а також носіїв цих систем – окремих громадян, трудових колективів, соціальних верств і груп. Основними формами вияву Т. е. на […]...
8. Економічна соціологія Економічна соціологія – наука, яка виникла на стику економічної теорії та соціології і вивчає соціологічні закони, властиві суспільно-економічним формаціям, механізм їх дії та форми вияву у діяльності соціальних верств і груп. Е. с. вивчає, зокрема, закон визначальної ролі базису щодо надбудови. Між економічною і соціальною системами існують щільні зв’язки, які й досліджує Е. с. Це […]...
9. Культура політична Культура політична – сукупність типових для країни форм і взірців поведінки людей у політичній сфері, які втілюють їхні ціннісні орієнтири та уявлення про зміст і цілі розвитку політики й закріплюють існуючі в соціумі норми і традиції взаємовідносин окремих соціальних верств і груп, держави і суспільства. Зміст К. п. розкривається в реалізації певних функцій у політичному […]...
10. Мотив соціальний Мотив соціальний – усвідомлене людиною спонукання до діяльності, що грунтується на системі соціальних відносин. У вузькому значенні – це відносини з приводу формування класів, соціальних верств і груп, їх взаємодії; у широкому – сукупність усіх підсистем суспільних відносин (відносин економічної власності, правових, політичних та ін.) у їх взаємодії. М. с. у широкому значенні формується на […]...
11. Стиль життя Стиль життя – певний тип, особлива манера поведінки окремих людей, трудових колективів, соціальних верств і груп у різних сферах суспільного життя залежно від якості життя, їх інтересів, потреб і психологічних особливостей, а також від морально-етичних і правових норм у суспільстві. Так, у сфері економіки С. ж. однієї людини виявляється у бажанні займатись не престижною, але […]...
12. Тоталітаризм суспільний Тоталітаризм суспільний – повне (тотальне) одержавлення всіх сфер суспільних відносин (соціальних, правових, політичних, ідеологічних та ін.) і встановлення такого ж контролю держави над цими відносинами. Формами вияву Т. е. в СРСР була монополізація партійним, державним і радянським апаратом усієї повноти влади в суспільстві, скасування права на страйки, демонстрації, на створення нових політичних партій і громадських […]...
13. Норми в науці Норми в науці – загальноприйняті морально-етичні правила поведінки вчених у сфері наукової діяльності, регулятори їх поведінки в науковому колективі, що не мають статусу юридичних законів. Розрізняють методологічні та етичні Н. в н. Методологічні регламентують способи отримання та перевірки елементів нового наукового знання, а також включення їх до загальної системи науки. Це відомі й прийняті в […]...
14. Економіка і віра Економіка і віра – органічний взаємозв’язок між ступенем віри людей та рівнем їх добробуту в певних соціально-історичних умовах. Віра в найбільш узагальненому визначенні – важлива світоглядна позиція, яка значною мірою формує морально-етичні цінності людини, а отже, адекватну поведінку індивіда, виявляючись у ній через комплекс усвідомлених ним дій. Тому без достатньо переконливої віри розвиток економіки та […]...
15. Які основні цінності консерватизму? 28 Які основні цінності консерватизму? Консерватизм (фр. conservatisme, від лат. conservare – зберігати, охороняти) – політична ідеологія і практика суспільно-політичного життя, що орієнтуються на збереження та підтримання існуючих форм соціальної структури, традиційних цінностей і морально-правових засад. Уперше цей термін ужив французький письменник Ф. Шатобріан на позначення ідеології феодально-аристократичної реакції періоду Великої французької революції кінця XVIII […]...
16. Економічні інтереси Економічні інтереси – 1) усвідомлені економічні потреби окремих людей, колективів, соціальних верств і класів, об’єктивні спонукальні мотиви їх економічної діяльності, зумовлені розвитком їхніх потреб, місцем у системі суспільного поділу праці, еволюцією відносин економічної власності та управління нею; 2) користь, вигода. Як форма вияву економічних відносин Е. і. є водночас формою вияву та реалізації економічних законів. […]...
17. Політична система Політична система – сукупність політичних інститутів (держави, політичних партій, громадських організацій та ін.) у процесі їх взаємодії, спрямованих на підготовку та ухвалення політичних рішень, внаслідок чого виникають і розвиваються політичні відносини й відбувається політична діяльність у суспільстві. Основними функціями П. с., в яких комплексно розвивається її сутність, є такі: 1) обгрунтування стратегічної мети та шляхів […]...
18. Об’єкт політики Політологічний словник Об’єкт політики – відносини соціальних груп із питань, що є життєво важливими для зазначених груп і суспільства загалом, а також відносини між ними та державними інституціями. У першому випадку йдеться про такі поняття, як власність, влада, морально-етичні норми, у другому – форми й методи реалізації економічної, суспільної, соціальної політики тощо. В основі різнобічних […]...
19. Базові цінності демократичного суспільства Державне управління Базові цінності демократичного суспільства. Явища, процеси, норми життя, утвердження й розвиток яких має найбільше значення для демократичного суспільства. Найважливіші з них такі: державність, добробут населення та національна безпека; відданість загальнолюдським цінностям, ідеалам свободи та гарантованої демократії; людина, її права та свободи, відповідальність перед собою, своєю сім’єю та суспільством; послідовне утвердження демократичних засад розвитку […]...
20. Соціальний інститут Соціальний інститут – форма організації та регулювання суспільного життя, в т. ч. соціальної діяльності і системи соціальних відносин. До С. і. належать сукупність соціальних установ (політичних, правових, ідеологічних, національних, сімейних, релігійних та ін.), соціальних норм, стандартів поведінки, що закріплюються правовими і морально-етичними нормами, а також за допомогою уповноважених осіб та установ, які провадять регулятивну діяльність. […]...
21. Соціальні цілі Соціальні цілі (соціальні орієнтири) – цінності суспільства, соціальних класів, груп, трудових колективів та індивідів, доцільні результати їхньої цілеспрямованої діяльності, а також спосіб її організації за допомогою сукупності заходів. С. ц. виражаються в ієрархії потреб, інтересів і цінностей різних суб’єктів соціально-економічної структури. Ступінь реалізації С. ц. залежить від урахування в них вимог соціальних, передусім економічних, законів, […]...
22. Соціальний контроль Соціальний контроль – комплекс заходів, здійснюваних державою та громадськими організаціями з метою забезпечення упорядкованої взаємодії у межах соціальної системи (суспільства загалом) та її окремих підсистем і елементів (окремих соціальних груп, організацій тощо) відповідно до усталених в даній країні системи цінностей, морально-етичних і правових норм та ін. Зміст С. к. зумовлюється характером економічної, соціальної, політичної, правової, […]...
23. Основні поняття гуманістичної етики – МОРАЛЬНІ ПЕРЕДУМОВИ ДІЛОВОГО СПІЛКУВАННЯ ЕТИКА ДІЛОВОГО СПІЛКУВАННЯ Лекція 3 МОРАЛЬНІ ПЕРЕДУМОВИ ДІЛОВОГО СПІЛКУВАННЯ Основні поняття гуманістичної етики Щоб зрозуміти моральність спілкування, потрібно знати основні поняття етики, об’єднані в цілісну систему з єдиним принципом її побудови. Конкретний зміст цих понять, їх логічна форма й місце кожного з них у загальній системі змінювались в історії етичної думки залежно від розуміння природи […]...
24. Мораль трудова Мораль трудова – сукупність морально-етичних принципів, норм і правил, які визначають ставлення людей до праці, а також відносин, що виникають між працівниками у процесі трудової діяльності, спрямованих на збереження цілісності трудового колективу та досягнення високоефективної праці. М. т. неможлива без усвідомлення працівниками колективних цінностей, суспільно необхідного типу трудової поведінки і його реалізації у процесі праці […]...
25. Захист прав інвесторів Захист прав інвесторів – захист різних форм власності (приватної, державної, колективної) та різних груп інвесторів, який здійснюється кількома напрямами щодо різних груп інвесторів через державну політику. Формами й методами захисту є регулювання діяльності професійних учасників ринку цінних паперів із обслуговування різних груп інвесторів; підтримка різних форм страхування інвестицій і формування гарантійних фондів за рахунок інвесторів […]...
26. Валютні цінності Валютні цінності – валюта країни в усіх формах (банкноти, білети державного казначейства, монети тощо), платіжні документи (чеки, векселі, депозитні сертифікати, акредитиви тощо) та інші цінні папери (акції, облігації, векселі державного казначейства тощо), виражені в іноземній валюті; золото у вигляді злитків і монет; сертифікати, облігації та інші цінні папери, номінал яких виражений у валюті; природне коштовне […]...
27. Мораль і моральність у суспільстві – МОРАЛЬНІ ПЕРЕДУМОВИ ДІЛОВОГО СПІЛКУВАННЯ ЕТИКА ДІЛОВОГО СПІЛКУВАННЯ Лекція 3 МОРАЛЬНІ ПЕРЕДУМОВИ ДІЛОВОГО СПІЛКУВАННЯ Мораль і моральність у суспільстві Розглядаючи діяльність людини, її спілкування з іншими крізь призму етичних норм і цінностей, можна зрозуміти природу етики ділового спілкування. До процесу спільної діяльності, до ділового спілкування долучається багато людей. Кожна людина є особистістю з позитивними та негативними рисами. До того ж […]...
28. Висування кандидата Політологічний словник Висування кандидата – процедура у виборчому процесі, що здійснюється відповідно до закону і формалізовано відображає початок участі у балотуванні кандидата. Висування здійснюється згідно з встановленими законом правилами, як варіант – протокол (рішення) засідання трудового колективу, що був суб’єктом виборчого процесу в радянський період та перші роки після проголошення незалежності України; рішення зборів виборців, […]...
29. Народ у широкому розумінні слова Політологічний словник Народ у широкому розумінні слова – суб’єкт історії; сукупність класів і соціальних груп суспільства; все населення держави або країни; форма національної та етнічної єдності. О. Антонюк...
30. СОЦІОЛОГІЯ ЕКОНОМІЧНА Соціологія короткий енциклопедичний словник СОЦІОЛОГІЯ ЕКОНОМІЧНА – міжгалузевий наук, напрям, пов’язаний з вивченням соціальних механізмів та закономірностей функціонування і розвитку економіки. С. е. розглядає екон. життя як взаємодію сусп. груп, які займають неоднакові позиції в системі сусп. в-ва, виконують специфічні господарські і соціальні функції, мають неоднакові права та обов’язки, різняться рівнем доходу та споживання і […]...
31. Моральні основи етикету – МОРАЛЬНА КУЛЬТУРА СПІЛКУВАННЯ ТА СЛУЖБОВИЙ ЕТИКЕТ ЕТИКА ДІЛОВОГО СПІЛКУВАННЯ Лекція 6 МОРАЛЬНА КУЛЬТУРА СПІЛКУВАННЯ ТА СЛУЖБОВИЙ ЕТИКЕТ Моральні основи етикету Моральною основою етикету є правила співжиття людей, які їм забезпечують умови для нормальної громадської та особистої життєдіяльності. Ці норми виражають природне прагнення людини до встановлення з іншими справді людських стосунків, що базуються на взаємоповазі, гуманності та справедливості. Причому саме спілкування між […]...
32. Інтереси Політологічний словник Інтереси (від лат. interest – має значення, важливо) – реальна причина, рушійний фактор соціальних дій, які формують мотиви й стимули, ідеї та емоції соціальних суб’єктів – індивідів, соціальних груп, класів. І., як і потреба, – практичне виявлення необхідності. І. відображає безпосередніше, ніж потреба, практичне ставлення людей до умов свого існування і розвитку, є […]...
33. Соціальна технологія Державне управління Соціальна технологія. У поєднанні ці широковживані слова мають принципово новий зміст і являють собою спеціальний термін та певну соціально-гуманітарну категорію. Виникнення цього терміна пов’язане з прийняттям і активним використанням у сучасній суспільній діяльності та управлінні запропонованого Ч. Перроу розширеного тлумачення поняття технології як засобу перетворення будь-яких ресурсів у бажаний результат діяльності. Якщо виробнича […]...
34. Національна політична безпека Національна політична безпека – важлива підсистема національної системи безпеки, яка означає стан політичних відносин у країні та комплекс заходів з боку держави, громадянського суспільства і політичних партій, за допомогою яких забезпечується розвиток політичної сфери в інтересах народу. Основними загрозами Н. п. б. є 1) відсутність науково обгрунтованої внутрішньої і зовнішньої політики, оскільки політика у широкому […]...
35. Політика Політика (гр. politike – державна діяльність) – 1. Діяльність класів, соціальних верств, груп та індивідів, пов’язана з визначенням і впливом на устрій державної влади, сутність (у т. ч. функції) та форми держави, виконувані нею завдання, а також на відносини з іншими класами, націями, країнами з метою реалізації власних потреб та інтересів. У західній науковій літературі […]...
36. Особистість соціальна Особистість соціальна – сукупність соціально значущих рис і якостей індивіда, трудового колективу, соціальної верстви або групи, які формують певну цілісність, зумовлену системою соціальних відносин, соціально-економічною діяльністю людей та їх взаємодією у процесі цієї діяльності. Видами такої діяльності є економічна, соціальна, правова, політична, культурна, ідеологічна тощо, тому в O. e. розрізняють економічні, соціальні, правові та інші […]...
37. ГІДНІСТЬ Культурологічний словник ГІДНІСТЬ – етичне і психологічне поняття, в якому фіксуються уявлення про цінність людини як особистості. Г. також категорія соціальної психології, означає ставлення людини до самої себе (на грунті адекватної самооцінки) і ставлення до неї інших людей. У психологічному плані Г. є формою вияву самосвідомості і самоконтролю, на яких базується вимогливість людини до самої […]...
38. Бар’єри на шляху до взаєморозуміння, зокрема моральні – ВЗАЄМОДІЯ ТА ВЗАЄМОРОЗУМІННЯ В КОНТЕКСТІ ЕТИКИ ТА КУЛЬТУРИ ДІЛОВОГО СПІЛКУВАННЯ ЕТИКА ДІЛОВОГО СПІЛКУВАННЯ Лекція 5 ВЗАЄМОДІЯ ТА ВЗАЄМОРОЗУМІННЯ В КОНТЕКСТІ ЕТИКИ ТА КУЛЬТУРИ ДІЛОВОГО СПІЛКУВАННЯ Бар’єри на шляху до взаєморозуміння, зокрема моральні Бар’єри на шляху до взаєморозуміння виникають залежно від характеру комунікації та індивідуальних особливостей людей, які спілкуються. Бар’єрами можуть бути також особливості різних соціальних груп, до яких належать співбесідники, а також їхні соціокультурні відмінності. […]...
39. Ієрархія організаційна Ієрархія організаційна – форма побудови держави, організацій та інших соціальних інститутів на основі централізації та підпорядкування (управління, контролю, примусу тощо) нижчих, але більших за своїм складом ланок вищими, менш численними. Форма вияву І. о. – залежність індивідів нижчих ланок соціально-економічної структури від індивідів вищих ланок (звідси – певною мірою соціально-економічна нерівність), а також обмеження свободи […]...
40. Мотив моральний Мотив моральний – внутрішня рушійна сила, внутрішнє спонукання людини до моральності, моральної поведінки. М. м. у сфері економіки зумовлений глибоким усвідомленням економічних потреб, намірів, цінностей окремої людини, трудового колективу і суспільства. Важливу роль у цьому процесі відіграють рівень розвитку національної самосвідомості, національного економічного мислення тощо. М. м. значною мірою розкривається у моральних принципах, які фіксують […]...