Ціп’як озброєний, або свинячий (Taenia solium) – Тип Плоскі черви Plathelminthes



МЕДИЧНА БІОЛОГІЯ

Розділ 3

БІОГЕОЦЕНОТИЧНИЙ РІВЕНЬ ОРГАНІЗАЦІЇ ЖИТТЯ ТА МІСЦЕ ЛЮДИНИ В НЬОМУ

3.4. Медична гельмінтологія

3.4.2. Тип Плоскі черви ( Plathelminthes )

3.4.2.12. Ціп’як озброєний, Або свинячий (Taenia solium)

Озброєний (свинячий) ціп’як (Taenia solium) – збудник теніозу.

Географічне поширення: повсюдно. Частота захворювання більша в Південній і Східній Африці, Південній і Центральній Америці, на території СНД.

Морфологія. Статевозріла особина близько 2-3 м довжиною, має до 1000 члеників. Сколекс округлий, 1-2 мм у діаметрі, має

4 присоски і хоботок з подвійним віночком гачків (рис. 3.84). На сколексі розміщені залози, секрет яких полегшує прикріплення до слизової оболонки кишківника хазяїна.

Ціпяк озброєний, або свинячий (Taenia solium)   Тип Плоскі черви Plathelminthes

Рис. 3.84. Ціп’як озброєний (Taenia solium), статевозріла особина: а – сколекс; б – зрілий членик.

Особливість гермафродитних члеників – трилопатевий яєчник (дві основні частки й одна дрібна додаткова частка).

Зрілі членики прямокутної форми, розміром 1215 х 6-7 мм, довжина членика перевищує ширину (2:1). Містить розгалужену матку, що має вигляд стовбура, від якого з кожного боку відходять 7-12 пар бічних гілок (рис. 3.84). Матка

закритого типу (позбавлена вивідного отвору), кожний членик містить 30000-50000 яєць.

Яйця (рис. 3.85) за будовою подібні до яєць неозброєного ціп’яка.

Ціпяк озброєний, або свинячий (Taenia solium)   Тип Плоскі черви Plathelminthes

Рис. 3.85. Ціп’як озброєний, яйце.

Фіна типу цистицерк (Cysticercus cellulosae) має вигляд прозорого пухирця розміром з рисову зернину (17-20 х 7-10 мм), молочно-білого кольору. Заповнена рідиною з високим вмістом альбуміну і солей. Всередину пухирця завернутий сколекс, що просвічує у вигляді білої крапки.

Життєвий цикл (рис. 3.86): озброєний ціп’як – біогельмінт.

Ціпяк озброєний, або свинячий (Taenia solium)   Тип Плоскі черви Plathelminthes

Рис. 3.86. Життєвий цикл ціп’яка озброєного:

1 – остаточний хазяїн; 2 – нерухливі членики; 3 – яйце; 4 – проміжний хазяїн; 5 – онкосфера; 6 – фіна (цистицерк);

7 – фінозне м’ясо; 8 – головний мозок, уражений цистицеркозом.

Остаточний хазяїн – тільки людина.

Локалізація статевозрілої особини: тонка кишка.

Проміжний хазяїн – домашні і дикі свині, рідше собаки, кішки, мавпи. Проміжним хазяїном може також бути людина, у якої розвивається цистицеркоз.

З фекаліями хворого в зовнішнє середовище пасивно виділяються 5-6 зрілих члеників, що відірвалися від стробіли.

Свині заражаються, поідаючи фекалії хворого або зараженого яйцями ціп’яка. У травному тракті проміжного хазяїна онкосфери вивільняються і за допомогою гачків проникають у кровоносні судини кишкової стінки. З кров’ю вони заносяться в міжм’язову сполучну тканину, де через 2-2,5 міс. формуються цистиперки. В організмі свині цистицерки зберігаються живими до 2-х років, а пізніше гинуть і звапнюються.

Людина заражається теніозом, з’ївши погано термічно оброблену фінозну свинину.

Інвазійна стадія – цистицерк. У кишківнику під дією травних ферментів сколекс вивертається, прикріплюється до його стінки і починається ріст стробіли. Через 2,5-3 міс. після зараження паразит досягає статевої зрілості. Тривалість життя – до 25 років.

Теніоз може ускладнюватися цистицеркозом, при якому людина є проміжним хазяїном свинячого ціп’яка. Інвазійна стадія в такому випадку – яйце. Потрапляє в організм людини при випадковому заковтуванні яєць із брудних рук, із зараженою водою і їжею або при потраплянні зрілих члеників у шлунок під час блювоти. Онкосфери, що звільнилися під дією ферментів, проникають у кров і розносяться по тілу, потрапляють в очі, головний мозок, серцевий м’яз, де через 2-4 міс. перетворюються в цистицерки (рис. 3.87).

Ціпяк озброєний, або свинячий (Taenia solium)   Тип Плоскі черви Plathelminthes

Рис. 3.87. Цистицерки: а – в оці; б – мозок, який містить велику кількість цистицерків.

Патогенна дія: подібна до теніаринхозу.

Клініка. Здебільшого хвороба перебігає безсимптомно, проявляється тільки виділенням члеників з фекаліями. В інших випадках пацієнтів турбує головний біль, слабкість, зниження або підвищення апетиту, голодні болі в животі, нудота, блювота, пронос, що змінюється запором. Дуже рідко спостерігається механічна кишкова непрохідність.

Клінічні прояви цистицеркозу дуже різноманітні і залежать від локалізації цистицерків. Цистицеркоз м’язів і підшкірної клітковини зазвичай проходить непоміченим. Цистицеркоз мозку може виявлятися: епілептичними нападами, підвищенням внутрішньочерепного тиску та ін. Цистицеркоз очей призводить до зниження гостроти зору, а в тяжких випадках – до сліпоти та атрофії ока. Цистицеркоз сер ця проявляється порушенням серцевого ритму.

Діагностика. Клінічна: виділення члеників з фекаліями. Лабораторна: гельмінтоскопія фекалій. Вид паразита визначають за кількістю відгалужень матки (7-12); при зруйнуванні члеників можливе виявлення яєць гельмінта (овоскопія).

Овоскопія не дозволяє розрізнити озброєного і неозброєного ціп’яків, тому при використанні цього методу діагностики ставиться узагальнений діагноз – теніїдоз.

Діагностика цистицеркозу важка внаслідок різноманітної клінічної картини. Допомагають рентгенографія черепа, УЗД, комп’ютерна томографія, офтальмоскопія та ін. Специфічна лабораторна діагностика – серологічні реакції.

Лікування. За два-три дні до початку лікування рекомендують дієту з обмеженням жирів і грубої клітковини, очисні клізми з метою максимального спорожнювання просвіту кишки. Використовують протиглистяні препарати обережно, щоб не викликати нудоту і блювоту, що може призвести до ускладнення – цистицеркозу.

Профілактика. Особиста: дотримання правил особистої гігієни, ретельна термічна обробка свинини. Громадська: контроль свинини на ринках і бойнях перед продажем, попередження фекального забруднення навколишнього середовища, санітарно-просвітня робота.


1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (No Ratings Yet)
Loading...


Вписане коло.
Ви зараз читаєте: Ціп’як озброєний, або свинячий (Taenia solium) – Тип Плоскі черви Plathelminthes