ДЕГРАДАЦІЯ МЕРЗЛОТИ

Related posts:

1. ДЕГРАДАЦІЯ ГРУНТУ Екологія – охорона природи ДЕГРАДАЦІЯ ГРУНТУ – поступове погіршення властивостей грунту, зумовлене зміною умов грунтоутворення внаслідок впливу прир. чинників (напр., наступ лісів чи сухих степів на чорноземи) або госп. діяльності людини (недосконала агротехніка, забруднення тощо), що супроводжується зменшенням вмісту гумусу, руйнуванням структури грунту та зниженням його родючості....
2. ДИГРЕСІЯ РЕКРЕАЦІЙНА Екологія – охорона природи ДИГРЕСІЯ РЕКРЕАЦІЙНА – зміни прир. комплексів, в основному ліс. біоценозів, зумовлені інтенсивним використанням останніх для відпочинку населення. Д. р. спричинена переважно ущільненням верхніх шарів, порушенням мікоризи, витоптуванням сіянців і трав’яного покриву....
3. ТЕКТОГЕНЕЗ Екологія – охорона природи ТЕКТОГЕНЕЗ – сукупність процесів розвитку верхніх шарів Землі під впливом тектонічних рухів....
4. ДЕГРАДАЦІЯ ЛАНДШАФТУ Екологія – охорона природи ДЕГРАДАЦІЯ ЛАНДШАФТУ – поступове прир. або антроп. погіршення, спрощення, зниження госп. та естетичного потенціалу ландшафту аж до перетворення його на пустище....
5. СУКЦЕСІЯ ВТОРИННА Екологія – охорона природи СУКЦЕСІЯ ВТОРИННА – відновлення природної рослинності після певних порушень, напр. відновлення рослинності після пожеж. Відновлюючі зміни рослинності, що виникають на грунті, який залишився після первинного угруповання....
6. АРБОРИЦИДИ Екологія – охорона природи АРБОРИЦИДИ – заг. назва хім. препаратів для спрямованого знищення деревно-чагарникової рослинності, небажаної в певних фітоценозах – луках, пасовищах та ін....
7. ВИЛУЖЕННЯ ГРУНТУ Екологія – охорона природи ВИЛУЖЕННЯ ГРУНТУ – процес вимивання з верхніх шарів грунту в нижні шари або підгрунтя розчинних мін. сполук, що відбувається під впливом низхідного руху атм. опадів або грунтового розчину. В. г. посилюється в разі зрошування....
8. ВОДИ ВАДОЗНІ Екологія – охорона природи ВОДИ ВАДОЗНІ – підземні води, що містяться у порах, шпарах та порожнинах верхніх шарів земної кори і беруть участь у заг. колообігу води на Землі. Деяка частина В. в. формується з атм. опадів....
9. УНІФІКАЦІЯ РОСЛИННОСТІ АНТРОПОГЕННА Екологія – охорона природи УНІФІКАЦІЯ РОСЛИННОСТІ АНТРОПОГЕННА – процес поступового стирання, згладжування бот.- геогр. і типологічних відмінностей між фітоценозами різних регіонів унаслідок антроп. впливу, що призводить до одноманітності рослинності. Виявляється у збідненні флористичного складу, спрощенні структури угруповань, зменшенні кількості угруповань на одиниці площі. Напр., уніфікація степової рослинності, рослинності техногенних екосистем....
10. ДЕМУТАЦІЯ Екологія – охорона природи ДЕМУТАЦІЯ – 1) антроп. зміна рослинності (напр., внаслідок частих ліс. пожеж), що призводить до закріплення в процесі її динаміки вузлових, а не клімаксових угруповань; 2) зміна рослинності та тваринного світу після їх руйнування (дигресії), спрямована на відновлення прир. угруповань попереднього складу; форма сукцесії....
11. ОПТИМІЗАЦІЯ РОСЛИННОСТІ Екологія – охорона природи ОПТИМІЗАЦІЯ РОСЛИННОСТІ – система заходів, спрямованих на приведення рослинності в стан, що найповніше відповідає потребам людини....
12. ПЛАНУВАННЯ ЛАНДШАФТНЕ Екологія – охорона природи ПЛАНУВАННЯ ЛАНДШАФТНЕ – комплекс заходів щодо збереження та розвитку в процесі госп. будівництва цінних властивостей геогр. середовища....
13. ПАЛ Екологія – охорона природи ПАЛ – 1) випалювання трав’яної та чагарникової рослинності з метою витіснення небажаних рослин та знищення відмерлих решток рослин для поліпшення травостою на пасовищі; 2) ліс. пожежа антроп. чи прир. походження, іноді зумисна – для перетворення ліс. ділянки на пасовище чи орні землі; 3) згарище, обгорілий ліс....
14. ТИП РОСЛИННОСТІ Екологія – охорона природи ТИП РОСЛИННОСТІ – найвища класифікаційна одиниця рослинності, сукупність схожих за будовою і зовн. виглядом рослинних формацій з переважанням однієї й тієї самої життєвої форми. Напр., ліс. Т. р....
15. ПЕДОКЛІМАКС Екологія – охорона природи ПЕДОКЛІМАКС – грунтовий клімакс; стан грунту, що настав у результаті зміни рослинності при незмінних (нормальних) умовах клімату....
16. МЕЛІОРАЦІЯ Екологія – охорона природи МЕЛІОРАЦІЯ – цілеспрямована зміна властивостей прир.-терит. комплексів з метою оптим. використання прир. потенціалу земель, вод, клімату, рельєфу та рослинності. Розрізняють земельну, водну, хім., рекультиваційну та ін. види М....
17. ЖИТЛО Екологія – охорона природи ЖИТЛО – будь-яке місце (споруда або прир. утворення), де тварина чи людина знаходить укриття від несприятливих умов середовища. Розрізняють тимчасове, постійне, перше чи друге (дачне), мобільне, плавуче та ін. Ж. Під час будівництва Ж. для людини слід враховувати її екол., соц. та етнічні потреби....
18. КАДАСТР ДЕТЕРІОРАЦІЙНИЙ Екологія – охорона природи КАДАСТР ДЕТЕРІОРАЦІЙНИЙ – систематизовані зведені дані про погіршення умов довкілля (забруднення повітря, води, грунтів, знищення рослинності, тварин тощо), складені на основі картографічних матеріалів для даного регіону з урахуванням усіх джерел забруднення, їх взаємодії, поширення, а також форм впливу на природні комплекси й життя людини....
19. ПАСТЕРИЗАЦІЯ Екологія – охорона природи ПАСТЕРИЗАЦІЯ – спосіб знищення мікроорганізмів тривалим прогріванням при т-рі близько 100 °С; при променевій П. – знищення мікроорганізмів гамма-випромінюванням....
20. ЧИННИК ТЕХНОГЕННИЙ Екологія – охорона природи ЧИННИК ТЕХНОГЕННИЙ – будь-який вплив, пов’язаний з техн. засобами. Може бути прямим (мех. пошкодження, зміна кислотності чи лужності середовища тощо) та опосередкованим (напр., зміни рослинності спричинюють зміни в тваринному світі, руйнування грунт, покриву робить неможливим ріст рослин)....
21. РЕТРОГРЕСІЯ Екологія – охорона природи РЕТРОГРЕСІЯ – процес зміни видового і кільк. складу рослинності, пов’язаний з її поступовим руйнуванням фіз., хім. або біол. чинниками. Першими деградують або зникають не найстійкіші до цих чинників види....
22. ПУСТИР ПРОМИСЛОВИЙ Екологія – охорона природи ПУСТИР ПРОМИСЛОВИЙ – ділянка суходолу зі зруйнованим грунтовим покривом, позбавлена рослинності, що виникла внаслідок пром. діяльності людини (гірничорудні розробки, будівництво тощо)....
23. ЗНЕЗАРАЖЕННЯ Екологія – охорона природи ЗНЕЗАРАЖЕННЯ – комплекс сан.-техн. заходів, спрямованих на знищення збудників інфекц. захворювань хім. і фіз. способами, знищення карантинних видів рослин і тварин, стерилізація предметів, матеріалів, приміщень тощо....
24. АТРАЗИН Екологія – охорона природи АТРАЗИН – гербіцид, що використовується для знищення бур’янів у посівах кукурудзи, коріандру, в садах і виноградниках. Внаслідок надмірного використання А. виявляють у грунт, водах....
25. ЗАБРУДНЕННЯ ПІДЗЕМНИХ ВОД Екологія – охорона природи ЗАБРУДНЕННЯ ПІДЗЕМНИХ ВОД – надходження в підземні води антроп. забрудників з поверхні землі, звалищ, підземного захоронення відходів та ін. джерел. Нині процес 3. п. в. надзвичайно поширений, особливо у США та Зх. Європі. Забруднюються не тільки підземні води верхніх горизонтів (вода колодязів, неглибоких свердловин), а й артезіанські води глибших шарів землі. […]...
26. АНТРОПОГЕННА УНІФІКАЦІЯ РОСЛИННОСТІ Екологія – охорона природи АНТРОПОГЕННА УНІФІКАЦІЯ РОСЛИННОСТІ – див. Уніфікація рослинності антропогенна....
27. СПУСТЕЛЕННЯ Екологія – охорона природи СПУСТЕЛЕННЯ, дезертизація – втрата певною територією природної або штучної рослинності в результаті істотного погіршення властивостей грунту з подальшою неможливістю їх відновлення без участі людини. Як правило, С. відбувається в посушливих, але не обов’язково жарких регіонах і є результатом як природних, так і переважно антропогенних причин. Під загрозою С. перебуває близько 50 […]...
28. Деградація людини Деградація людини – процес руйнування людини як соціобіологічної істоти, в т. ч. як працівника і власника, що загрожує генетичному фонду нації. Д. л. в Україні виявляється, по-перше, у тотальному зубожінні переважної більшості населення. По-друге, у високій смертності населення, яка більше ніж удвоє перевищує народжуваність (див. Демографічна криза в Україні). По-третє, у масовій міграції найбільш здорової […]...
29. Деградація деревостанів під дією рекреації Лісівництво РОЗДІЛ 4. ВЕДЕННЯ ГОСПОДАРСТВА У ЛІСАХ ЗЕЛЕНИХ ЗОН Лекція 2. НЕГАТИВНИЙ ВПЛИВ РЕКРЕАЦІЇ НА ЛІСОВІ НАСАДЖЕННЯ 2.5 Деградація деревостанів під дією рекреації Найбільш стійким серед компонентів лісу до рекреаційного навантаження є деревостан. Встановлено наступний ряд деревних порід за їх стійкістю до рекреації: дуб, в’яз, липа, клен звичайний, ясен, береза, осика, вільха чорна, сосна і […]...
30. ВИСОКОТРАВ’Я Екологія – охорона природи ВИСОКОТРАВ’Я – тип трав’янистої рослинності гірських країн. В. переважно поширене в субальпійському поясі. Властиве горам Кавказу, де воно найкраще виражене на висоті 1600- 1800 м над рівнем моря, Алтаю, Тянь-Шаню, Далекого Сходу та ін. В. характеризується потужним ростом трав заввишки 2-4 м, мальовничістю багатьох формацій у період квітування, відсутністю злакового дернування […]...
31. ОРДИНАЦІЯ Екологія – охорона природи ОРДИНАЦІЯ – закономірність просторового чергування рослинності в континуумі....
32. ПАРАМО Екологія – охорона природи ПАРАМО – ксероморфний тип рослинності холодних високогір’їв у Пд. Америці....
33. ФІТОФІЛ Екологія – охорона природи ФІТОФІЛ – риба, яка відкладає ікру серед водяної рослинності....
34. ВІРНІСТЬ ВИДУ Екологія – охорона природи ВІРНІСТЬ ВИДУ – показник прихильності виду до певного угруповання (умов середовища). Розрізняють В. в. абсолютний (для стенобіонтів), територіальну (для угруповань геогр. регіону) і локальну (для вузького регіону). За шкалою В. в., запропонованою Браун-Бланке, розрізняють: вірні види, що трапляються лише в даній категорії рослинності; постійні, що трапляються переважно в даній категорії рослинності; […]...
35. ФІТОІНДИКАЦІЯ Екологія – охорона природи ФІТОІНДИКАЦІЯ – визначення умов середовища за характером і станом рослинності....
36. НОДА Екологія – охорона природи НОДА – елементарна одиниця обліку рослинності, напр. майданчик....
37. ПЕРЕДКЛІМАКС Екологія – охорона природи ПЕРЕДКЛІМАКС – стан рослинності, що передує досить розвиненому клімаксу....
38. НОРМИ ВИКОРИСТАННЯ ПРИРОДНИХ ЕКОСИСТЕМ Екологія – охорона природи НОРМИ ВИКОРИСТАННЯ ПРИРОДНИХ ЕКОСИСТЕМ – величина середньорічної продукції без компенсаційного запасу, який забезпечує підтримання всієї системи в стійкому (за складом і продуктивністю) стані. Н. в. п. е. залежать від реакції, інтенсивності і кратності використання; від заг. стану екосистеми (зокрема, вікового складу основних популяцій, їх відновлення)....
39. ФОТОБІОСФЕРА Екологія – охорона природи ФОТОБІОСФЕРА – шар біосфери, що освітлюється сонячним промінням (на поверхні суходолу та у верхніх шарах гідросфери приблизно до 150- 200 м)....
40. ПЕНЕКЛІМАКС Екологія – охорона природи ПЕНЕКЛІМАКС – стійкий стан рослинності, збідненої під впливом діяльності людини....