ДІАЛЕКТНІ СЛОВА, СФЕРИ ЇХ УЖИВАННЯ ТА СТИЛІСТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ



СТИЛІСТИЧНІ ЗАСОБИ ЛЕКСИКОЛОГІЇ І ФРАЗЕОЛОГІЇ

Урок № 38

ДІАЛЕКТНІ СЛОВА, СФЕРИ ЇХ УЖИВАННЯ ТА СТИЛІСТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ

Мета: повторити відомості про діалектні слова, сфери їх уживання та стилістичні особливості; навчити визначати її стилістичну роль у мовленні; удосконалювати вміння стилістично доцільно вживати лексичні засоби мови, уникати лексичних помилок у власному мовленні; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу виховувати у школярів повагу до краси та багатства рідної мови.

Внутрішньонредметні

зв’язки:

Орфоепія: читання поетичного твору з дотриманням орфоепічних норм.

Синтаксис: словосполучення, речення, текст.

Стилістика: стилістична роль діалектних слів.

Міжпредметні зв’язки:

Література: виразне читання художнього й поетичного тексту.

Тип уроку: урок повторення здобутих знань.

ПЕРЕБІГ УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Ознайомлення десятикласників із темою, метою і завданнями уроку.

III. Актуалізація мотиваційних резервів десятикласників

Спостереження над мовним матеріалом

> Прочитати текст. Чи всі слова є зрозумілими? Пригадати, як називаються слова,

що вживаються у певній місцевості. Чорні ворони вкрили тоді Буковину. І не зеленою вже була вона, а червоною. Од крові людської почервоніла. Бо турки і татари посікли народ, вогнем спалили його оселі. Котрі люди уціліли, у гори відступили. А там, у темних і дрімучих лісах, село заснували.

…І загули турки, що в горах є гуцульське царство-государство. І рушили шукати його.

Цілий ботей турків вийшов на зруб-кичеру. Там постояли, відтак пустилися на худібку, яку випасав Івасик і Маринка.

– Івасику, любий! Біжи хутко в село і дай знати,- сказала Маринка.- А я, мо, забаламучу турків, поки наша фантерія до боронися зрехтує.

І Маринка тутки забігала по стежечках, поплюскуючи ніжками. То зупиниться на хвильку, набере повні груди гірського повітря, нап’ється водиці, то знову злітає, бо від тої водиці немов крильця виростали і страх пропадав, і летів до верхів, до хмар, до сонця, аби лиш ворога зупинити.

Івасик борзенько через чагарники, через малинники вибрався на плай, а далі блискавицею полетів до свого села, аби донести якнайпрудкіше сумне віданєчко.

Заки Івасик біг, Маринка заманила турків у другий бік кичери.

– Веди, бестіє, на дорогу, – покрикували отамани-султани. Та Маринка їх вела туди, де найгустіші зарості, де найглибші вершеді і холодні води… (“Легенди та перекази”).

> Дати характеристику діалектизмам та словам, що містять додаткове до основного емоційне забарвлення.

Куди гониш, бісноватий?! –

Світ вже смерком почорнів,

Сумненько пугач запів,

Ні там людей, ні там хати!

Блуд ту свище, туман грає,

В густі ліси заведе!..

Козак на се не зважає,

Гомонить си та й жене.

Станув, к землі припадає

Послухати, де дуднить,

Знов на верх ся вихопляє,

Бистрим соколом летить.

І щез стрілою в густій мряці,

Дудонь замовчає.

Може, ліг вже де в байраці.

Та й вовк доїдає.

(М. Шаиікевич)

IV. Виконання системи завдань творчого характеру на основі повторення вивченого

> Указати, які різновиди діалектизмів (лексичні, фонетичні’, словотвірні) можна виділити серед поданих нижче українських назв картоплі.

Бульба, бараболя, буля, бульмани, мандибурка, крумплі, ріпа, біб, картоплі, карчохі, картофель, Картошка.

> Які діалектні назви на позначення продуктів харчування вживають у вашій місцевості?

Вибіркове письмо

> Із наведених уривків виписати діалектизми (лексичні, фонетичні, словотвірні), пояснити їх значення. До виписаних діалектних слів, де можливо, дібрати синоніми з літературної мови.

Текст 1

Вийшов за село, глянув,- у млині світиться. Я на те світло й прямую. Ішов собі так, ішов, тільки став на гору бейкатися – глядь, а світло кудись униз сунеться, сунеться і зовсім щезло, наче його хто собі в кишеню заховав. Темно зробилося, як під кобеняком (кобеняк – вид чоловічого плаща), за два кроки поперед себе нічого не видко. Страх мене такий пройняв, що ногами з місця не зрушу (Г. Тютюнник).

Текст 2

Пита лукавець: – Як воно жиється?

– Нормально,- я підказую йому

(сказати “добре” – скаже “задається”.,

Сказать “погано” – поясняй чому).

Гріх у житті одлежуиать,

Жить хитро та облесно,

Бо хліб тоді не зле жувать,

Як він дістався чесно.

(Д. Білоус)

> Із поданих речень виписати в колонку діалектні слова. З’ясувати їх значення, користуючись довідкою та одинадцятитомним “Словником української мови” й “Словарем української мови” Б. Грінченка. Десять із виписаних слів увести у такий контекст, який виявив би їх функціонування в іншому (аніж той, з якого вони виписані) функціональному стилі.

1. Легінь був у червоних гачах, які носять гуцули у свято, у довгій домотканій сорочці. За широким чересом, оздобленим дорогими бляшками і прикрашеним дармовисами, стирчала різьблена мідна люлька, плечі закривав сердак, а в руках мав топірець з різьбленим топорищем (Ю. Федькович). 2. Мусимо так собі затямити: най буде спочатку важко, але маємо так робити, щоб швидко збудувати достатнє життє (Остап Вишня). 3. З тьмяно-золотястого туманного світла оселі до нього наближається хупава постать матері… принесла з городу прив’ялих чорнобривців, купчаків і паністки, розкидала по хаті… (М. Стельмах). 4. Тепер Іван був уже легінь, стрункий і міцний, як смерічка, мастив кучері маслом, носив широкий черес і пишну кресашо (М. Коцюбинський). 5. На старій, оброслій скрипухом березі зацокала вивірка. Ми повз вориння побігли до лісу (М. Стельмах). 6. У мисливця одразу позимніли не тільки очі, а й усе візькувате обличчя (М. Стельмах). 7. Сонце над обрієм – у дві коцюби – ні тепло, ні зимно (В. Бабляк). 8. “На добридень, ти, моя голубко!” – “На добридень, мій коханий друже!” – “Що ж за диво снилось тобі, любко?” (Леся Українка). 9. Вдягалось найкраще лудінє, писані кептарі, череси і табаківки, багато набивані цвяхом дротяні запаски, черлені хустки шовкові і навіть пишна та білосніжна гугля, яку мати обережно несла на ціпку через плече (М. Коцюбинський). 10. Ага! От і скажи: чим прикривали своє грішне тіло Адам і Єва після іскушенія дияволом? Мій сусіда по парті, Гриць Вухналь, сьорбав носом, кліпав очима і нарешті бухнув: – Вони,- каже,- прикривалися рядном.- Олух царя небесного! Ступай в куток. Скажи ти! Це до мене. Я довго думав: – Лопухами! – кажу,- Бо мама казала, що ряден в раю не було (О. Ковінька). 11. От і братія сипнула у сенат писати (Т. Шевченко). 12. “Ну, чи з моєї теології і агрономії мала б ти корирть, то ще питання, але з філософи – певно!” – подумав собі вуйко (Т. Бордуляк). 13. – Ну, чорта з два,- кинув він і підвів з викликом голову.- Хай спробують. Он Грицько з партизанами забігав поза онту ніч, то казав: “Ми як турнемо німців, то але у Ірманії оглянуться” (А. Головко). 14. Вишневого кольору крислатий брилик набакир напрочуд личив їй, доповнював оте щось дитяче ще, хоч дівчині з лиця можна було дати двадцять три – двадцять чотири роки (І. Ле). 15. Еней в біді, як птичка в клітці, Запутався, мов рибка в сітку; Терявся в думах молодець (І. Котляревський). 16. Цієї зими я собі вишила дуже гарний ясик. Буде дитині під головку у колисочку.

Довідка. Легінь – парубок, гачі – штани, черес – широкий шкіряний пояс, дармовис – підвіска, сердак – верхній теплий короткий сукняний одяг, хупава – красива, тендітна, чепурна, охайна, купчаки – повняки (трав’яниста декоративна рослина з запашними квітами жовтого або жовтогарячого кольору), кре – саня – капелюх, вивірка – білка, вориння – загорожа з довгих жердин, прибитих до стовпців, позимніти – схолонути, візькуватий – вузький, коцюба – кочерга, лудінє – одежа, кептар – хутряна безрукавка, запаска – фартух, черлений – темно-червоний, гугля – біла свита, вуйко – дядько, бриль – крислатий головний убір, набакир – з нахилом набік, зсунувши на одне вухо, ясик – маленька подушечка.

Стилістичне редагування

> Встановити, чи вмотивоване використання діалектних слів у коясному з наведених речень. У яких випадках діалектизми створюють розмовний колорит? Пояснити значення виділених слів, навести їх відповідники у літературній мові.

> Виправити речення й записати їх.

1. Збори триватимуть зо дві години, не менше. 2. Коли Шевченкові було дев’ять років, помер йому батько. 3. І так мені банно (шкода), що не можу з вами здибатися, поговорити – мушу роботу пантрувати (стежити, доглядати), аби зима не застала, 4. Почекай на мене пару хвилин, я зараз звільнюся. 5. Він не шкодував себе, щоб врятувати свого ліпшого друга. 6.. Тигр підскакував до дерева, щоб схопити хлопчика, який сховався міні гіллям. 7. Вчора був студений день, а сьогодні уже тепліше. 8. Тато їх робив складальником у друкарні, а мама була швачкою. 9. Аби ти знав, який цікавий фільм ми виділиі 10. Коли вбивали одного, на його місце ставав інший, аби вирвати з корінням бур’яни. 11. Село уже рихтувалося ночувати, а до будинку, що розливав із вікон яскраве світло, йшли люди. 12. Уперед вивчи вірш напам’ять, а тоді підеш гуляти!

V. Систематизація й узагальнення знань, умінь, навичок

Бесіда за питаннями

1. Дати визначення поняттю “діалектизм”. Які є види діалектизмів?

2. Чи входять діалектизми до складу літературної мови?

3. У яких випадках доцільне вживання діалектної лексики?

4. У яких стилях неприпустиме використання діалектної лексики?

VI. Підсумок уроку

VII. Домашнє завдання

> Записати 10 діалектних слів, що вживаються у вашій місцевості. Створюючи для колшого з них у відповідних стилях літературної мови контексти, виявити стилістичні функції цих слів.

Пам’ятайте: доброзичлива, вихована людина завжди впевнено почувається у будь-якому товаристві, обирає правильну поведінку між людьми.

Отже, людина, котра хоче бути успішною в спілкуванні, пам’ятає про правила і традиції, вона ввічлива, толерантна до інших, доброзичлива, прагне порозуміння (За О. Пометун).

Заслуховування й аналіз непідготовлених виступів

> Уявіть, що ви знаходитесь на класних зборах. Зробіть непідготовлений виступ на 3-4 хвилини з теми “Яку професію слід обирати?”

> Проаналізуйте виступи двох-трьох однокласників. До попередніх критеріїв аналізу виступу слід додати такі: манера викладення й уміння триматися перед аудиторією.

V. Підбиття підсумків уроку

Бесіда за питаннями

1. Як ви вважаєте, що таке риторика: наука чи мистецтво?

2. Поясніть слова Цицерона, що стали епіграфом сьогоднішнього уроку.

3. Що, на ваш погляд, найбільш важливе у виступі: зміст чи манера викладення?

4. Що характеризує непідготовлений виступ?

5. Що найскладніше у непідготовленому виступі?

VI. Домашнє завдання

> Випишіть із будь-якого збірника афоризмів чи крилатих виразів висловлювання видатних людей про ораторське мистецтво.

> Підготуйте виступ проблемного характеру на одну з літературних тем:

1. “Я маю в серці те, що не вмирає” (Леся Українка).

2. Проблема історичної пам’яті народу в поемі М. Вороного “Євшан-зілля”.

3. Пузирі в нашому суспільстві (Актуальність п’єси І. Карпенка – Карого “Хазяїн”).

4. Моє ставлення до синів і невісток Омелька Кайдаша (І. Нечуй-Левицький “Кайдашева сім’я”).

5. Чи справді у Гриця Летючого не було виходу? (В. Стефаник “Новина”)

6. Хто такий Чіпка Варениченко: борець проти соціальної нерівності чи злодій і вбивця? (Панас Мирний “Хіба ревуть воли, як ясла повні”)

Примітка для вчителя. Протягом кількох наступних уроків потрібно заслухати і оцінити підготовлені виступи школярів.


1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (No Ratings Yet)
Loading...


Скільки років існувала римська імперія.
Ви зараз читаєте: ДІАЛЕКТНІ СЛОВА, СФЕРИ ЇХ УЖИВАННЯ ТА СТИЛІСТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ