Диференціація соціальна

Related posts:

1. Соціальна диференціація суспільства Тема 6. УКРАЇНА В УМОВАХ НЕЗАЛЕЖНОСТІ § 31. УКРАЇНСЬКЕ НАСЕЛЕННЯ В РОКИ НЕЗАЛЕЖНОСТІ 2. Соціальна диференціація суспільства. Закономірним наслідком запровадження ринкових відносин є соціальна диференціація – розшарування населення на людей різного достатку. Для сучасного українського суспільства характерне швидке збагачення малочисельного вищого класу, усе більше розростання нижчого класу й занадто повільні темпи формування середнього класу. Основу […]...
2. ДИФЕРЕНЦІАЦІЯ СОЦІАЛЬНА Соціологія короткий енциклопедичний словник ДИФЕРЕНЦІАЦІЯ СОЦІАЛЬНА – процес і стан розшарування (подрібнення) певної соціальної цілісності (соціуму, системи, спільноти) на складові частки чи елементи (індивіди, групи). Д. с. може існувати як певний генетично обумовлений стан подрібнення, взаємопов’язаної і взаємодіючої множинності елементів, складових частин, що відбиває гетерогенний зміст і характер соціуму, спільноти (диференційована цілісність соціального організму). Водночас […]...
3. Диференціація країн, що розвиваються Диференціація країн, що розвиваються – процес розшарування країн, що розвиваються, за рівнем економічного розвитку. Таких країн в Азії, Африці та Латинській Америці 145. Основними показниками розшарування є виробництво ВВП на душу населення, його галузева структура, частка обробної промисловості в структурі виробництва та експорту тощо. Відповідно до показників ВНП на душу населення та рівня розвитку продуктивних […]...
4. Стратифікація соціальна Стратифікація соціальна – 1) соціальна диференціація та нерівність у суспільстві, які формуються залежно від соціального походження, рівня освіти, набутої професії, доходу, виконання владних функцій та ін.; 2) система соціальних зв’язків, які поділяють людей на різні категорії за принципом ієрархії. Найвагомішим чинником формування С. с. є соціальне походження. Так, в Англії в середині XX ст. виокремлювались […]...
5. Ризик суспільства за тотального зубожіння населення Ризик суспільства за тотального зубожіння населення – ризики можливого розвитку суспільства в бік етакратичних або ліберально-демократичних тенденцій, що зумовлені боротьбою між багатою кланово-номенклатурною елітою та переважною більшістю населення за відсутності численного середнього класу. В Україні такі ризики зумовлені привласненням приблизно 20 кланово-олігархічними сім’ями майже 80% національного багатства, з одного боку, та системною злиденністю переважної більшості […]...
6. Глобальна диференціація Глобальна диференціація – наявність значного розриву та процес подальшого розшарування між розвиненими і слаборозвиненими країнами світу. У 2000 на 40 розвинених країн світу, де проживає 18% населення планети (близько 1 млрд. осіб), припадало 80% світового доходу, тоді як на 20% найбіднішого населення – 1% світового доходу, причому розрив доходів між ними становив 1960 – 30:1, […]...
7. Диференціація цін Диференціація цін – встановлення цін на товари з урахуванням об’єктивних умов виробництва, а отже, суспільно необхідних витрат, а також співвідношення між попитом і пропозицією. За наявності регульованого ринку відбувається певне організоване групування умов виробництва, для кожної групи встановлюються властиві їм ціни, які визначаються як середньозважені витрати праці підприємств цієї групи. Тому реалізація продукції за такими […]...
8. Диференціація доходів Диференціація доходів (лат. differentia – різниця) – різниця в рівні грошових доходів різних класів, верств і груп населення, зумовлена неоднаковим відношенням до засобів виробництва, створеного продукту, економічної та політичної влади тощо. Переважно розподіл доходів характеризується різницею середніх річних доходів 5 та 10% (децильні групи) громадян з найбільш високими та найбільш низькими доходами. В СРСР доходи […]...
9. СТРАТИФІКАЦІЯ СОЦІАЛЬНА Культурологічний словник СТРАТИФІКАЦІЯ СОЦІАЛЬНА (лат. верства та робити) – система ознак та критеріїв соціального розшарування, нерівності у суспільстві, соціальна структура суспільства. 270...
10. Норма нагромадження Норма нагромадження – відношення нагромаджуваної маси додаткового продукту до національного доходу, виражене у процентах. Н. н. показує, яка частина національного доходу використовується на нагромадження. Ця частка утворює фонд нагромадження. Н. н. виражається формулою: де а – норма нагромадження, А – фонд нагромадження: Д – національний доход. Оскільки найважливішу частину фонду нагромадження складає фонд виробничого нагромадження […]...
11. ДИФЕРЕНЦІАЦІЯ Культурологічний словник ДИФЕРЕНЦІАЦІЯ (франц. differenciation, від лат. differentia – різниця, відмінність) – поділ, розчленування цілого на якісно відмінні частини....
12. Закон нагромадження Закон нагромадження – закон, який виражає внутрішньо необхідні, сталі й суттєві зв’язки між збільшенням та якісним удосконаленням структури нагромадження, зростанням на цій основі суспільної продуктивності праці, з одного боку, і збільшенням національного багатства, поліпшенням його якості та підвищенням життєвого рівня населення – з іншого. Основні суперечності З. н.: суперечність між нагромадженням та особистим споживанням, між […]...
13. Диференціація продукту Диференціація продукту – відмінності в близьких товарах (замінниках), які розрізняють споживачі, й які використовують як метод конкурентної боротьби монополії з метою привласнення максимальних прибутків. Залежно від ступеня розрізнення Д. п. споживачами, суспільно необхідних витрат на виготовлення товарів – замінників (субститутів) встановлюються неоднакові ціни на них, а отже, зростає значущість Д. п. Існують видима реальна (наприклад, […]...
14. Реальне нагромадження капіталу Реальне нагромадження капіталу – нарощування матеріально-речових еолементів продуктивного, торговельного та інших форм капіталу, які у процесі розвитку відносин економічної власності слугують знаряддям привласнення додаткової і частково необхідної праці. Нагромадження капіталу підпорядковується дії законів концентрації і централізації капіталу і в процесі еволюції економічної системи капіталізму набуває форм індивідуального, акціонерного, монополістичного (у т. ч. олігополістичного), державного, транснаціонального […]...
15. Суперечності перехідної економіки Суперечності перехідної економіки – взаємодія (взаємозумовленість, взаємозаперечення, взаємопроникнення) протилежних сторін, тенденцій і властивостей перехідної економіки, внаслідок чого вони стають джерелом її функціонування та розвитку. Оскільки суперечності розвиваються в антагоністичних і неантагоністичних формах, у межах перехідної економіки спочатку переважають антагоністичні форми, а на завершальних етапах за умови раціональної економічної політики – здебільшого неантагоністичні форми. С. п. […]...
16. Економічна незалежність у відносинах власності Економічна незалежність у відносинах власності – наявність власності народу на створене його працею національне багатство і передусім на засоби виробництва, що передбачає активну й постійну участь працездатного населення у виробництві необхідних для суспільства товарів і послуг, справедливому розподілі створеного національного доходу, в управлінні власністю на цій основі, а також розширене відтворення людини – працівника і […]...
17. Національна соціальна безпека Національна соціальна безпека – важлива складова національної безпеки, яка означає стан соціальної сфери та комплекс заходів з боку держави, суспільства (передусім громадянського) і суб’єктів підприємницької діяльності, за допомогою яких забезпечується розвиток соціальної сфери в інтересах сучасного і майбутніх поколінь. До соціальної сфери, згідно з вимогами субординації, слід віднести такі загрози: 1) антинародна соціальна політика держави, […]...
18. Крива сукупної пропозиції Крива сукупної пропозиції – непряма лінія, яка відображає взаємозв’язок між загальним обсягом товарів і послуг, які повинні виробити й надати товаровиробники (тобто обсягом кінцевого національного продукту) і загальним рівнем цін. Крім цін на товари та послуги, загальний рівень цін охоплює також ціни на фактори виробництва. Якщо ціни на фактори виробництва змінюються одночасно з цінами на […]...
19. Баланс народного господарства Баланс народного господарства – система загальноекономічних балансів, в яких відображено умови й результати розширеного відтворення, рівень і темпи розвитку економіки, економічну та соціальну структури суспільства. Розрізняють Б. н. г. плановий і звітний. Звітний Б. н. г. використовують для виявлення та аналізу загальних закономірностей процесу суспільного виробництва, характеристики темпів і пропорцій економічного розвитку, оцінки ефективності досягнутого […]...
20. Антропологія соціальна Антропологія соціальна (гр. anthropos – людина, social – учення) – соціологічна концепція, яка проповідує пріоритет особистості в системі суспільних відносин (економічних, соціальних, політичних, правових та інших) і відповідні принципи дослідження, які лежать в її основі. Найважливішою основою A. c. є пріоритет людини в системі економічних відносин, передусім у відносинах економічної власності. Такий пріоритет передбачає гуманізацію […]...
21. Соціальна школа Соціальна школа – одна зі шкіл західної економічної теорії, представники якої підгрунтям структури суспільства вважають соціально-правові форми. Засновниками С. ш. наприкінці XIX – на початку XX ст. були німецькі економісти Р. Штаммлер, Р. Штольцман, О. Шпанн та ін. Представники С. ш. заперечували визначальний вплив продуктивних сил на соціальні, політичні, правові, духовні процеси розвитку суспільства, називали […]...
22. Ефективність соціальна Ефективність соціальна – відповідність результатів господарської діяльності основним соціальним потребам і цілям суспільства. Інтегруючим показником Е. с. є виробництво товарів народного споживання у загальному обсязі виробництва за певний період часу, як правило, за один рік. У розвинутих країнах світу частка народного споживання (група „Б”) у валовому внутрішньому продукті становить приблизно 70%, а виробництво засобів виробництва […]...
23. Органічна будова капіталу Органічна будова капіталу – відношення постійного капіталу до змінного за вартістю, що відображає технічну будову капіталу (відношення між засобами виробництва і робочою силою, живою працею, яка приводить їх у дію). Отже, О. б. к. відображає взаємозв’язок між вартісною і технічною будовою капіталу. Якщо, наприклад, вартісна і будова капіталу зміниться внаслідок подорожчання сировини, але при незмінній […]...
24. Види господарського обліку, їх диференціація та інтеграція БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК ЧАСТИНА 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ Розділ 1. Загальна характеристика і суть бухгалтерського обліку 1.1. Види господарського обліку, їх диференціація та інтеграція Для забезпечення отримання різнобічної інформації, необхідної для здійснення управління як окремим підприємством, окремою галуззю або економікою країни в цілому використовують три взаємопов’язані види обліку: – оперативно-технічний; – бухгалтерський; – статистичний. Оперативно-технічний […]...
25. Соціальна держава Соціальна держава – найдосконаліший за всю історію розвитку людської цивілізації, тип держави, діяльність якої спрямована на забезпечення високого рівня життя всього населення, його всебічної безпеки. Найважливішими функціями С. д. є: 1) справедливий перерозподіл доходів між різними соціальними верствами і групами через запровадження прогресивного оподаткування; 2) створення надійних умов для розвитку особистості, її творчих здібностей; 3) […]...
26. Економіка соціально-культурної сфери Економіка соціально-культурної сфери (СКС) – наукова дисципліна, яка вивчає економічні відносини СКС, що складаються з приводу виробництва, розподілу, обміну і споживання здебільшого нематеріальних благ, особливості дії та вияву економічних законів і закономірностей, розробляє теоретичні основи й конкретні шляхи їх ефективного функціонування. СКС – сукупність галузей і видів діяльності, спрямованих на всебічне задоволення потреб та реалізацію […]...
27. Відтворення продуктивних сил Відтворення продуктивних сил – процес безпосереднього відновлення всіх елементів продуктивних сил у їх взаємодії. До основних елементів даної системи належать людина (а до кінця XIX ст. – робоча сила), засоби праці, предмети праці, використовувані людьми сили природи, форми і методи організації виробництва (з початку XX ст.), наука (з середини 50-х XX ст.), інформація (з середини […]...
28. СПІЛЬНОТА СОЦІАЛЬНА Соціологія короткий енциклопедичний словник СПІЛЬНОТА СОЦІАЛЬНА – сукупність людей, об’єднаних спільними ознаками (чинниками), напр., поселення, мова, релігія, професія, розмір прибутку, єдність мети та завдань діяльності тощо. М. Шаповал наз. таку спільність “громадою”, підкреслюючи наявність у ній “правно-політ. організації”. Предметом соціол. досліджень найчастіше є саме соціальна спільнота та її кумулятивні чинники. Відповідно до їх кількості С. […]...
29. Нагромадження грошового капіталу Нагромадження грошового капіталу – нагромадження капіталу у грошовій і матеріальній формах, яке забезпечує рух позичкового капіталу і визначається як різниця між поточними доходами та не інвестиційними витратами. Н. г. к. також розглядається як еквівалент реального нагромадження, як приріст грошового капіталу і як збільшення фіктивного капіталу у грошовій формі. Ці основні складові Н. г. к. є […]...
30. Рівність соціальна Рівність соціальна – загальнолюдський, гуманістичний ідеал, згідно з яким безкласовий суспільний лад базується на відсутності соціальних відмінностей між різними верствами і групами населення або на наявності таких відмінностей залежно від кількості та якості праці. P. c. є багатоплановою соціологічною категорією, в якій виділяють економічну, соціальну, правову, політичну, національну та інші форми рівності. Економічна рівність охоплює […]...
31. Взаємодія соціальна Взаємодія соціальна – вид соціального зв’язку, в процесі якого проявляється взаємовплив і взаємозумовленість окремих соціальних явищ і процесів, внаслідок чого вони змінюються, взаємопроникають один в одного і формують єдину цілісну систему. В межах B. c. розрізняють взаємодію економічну, політичну, правову, національну тощо. Визначальною є взаємодія між економічними явищами та процесами, властивими їм внутрішніми суперечностями та […]...
32. Промисловий капітал Промисловий капітал – капітал, який функціонує у сфері виробництва (матеріального й нематеріального) і перебуває водночас на всіх трьох стадіях кругообороту у відповідних функціональних формах (грошовій, продуктивній, торговій). Ці форми поступово відгалужуються від П. к. і розвиваються за притаманними їм законами, а П. к. ототожнюється з продуктивним. Повний цикл руху цих функціональних форм капіталу становить кругооборот […]...
33. Фонд споживання Фонд споживання – частина національного доходу, яка використовується на задоволення матеріальних та соціальних потреб членів суспільства, Інша частина національного доходу спрямовується на розширення виробництва і утворює фонд нагромадження, Ф. с. включає в себе особисте споживання всього населення країни, а також витрати у закладах, які обслуговують населення, Ф. с. утворює межу зростання реальних доходів населення і […]...
34. Баланс виробництва, розподілу і використання національного доходу (баланс національного доходу – Б. н. д.) Баланс виробництва, розподілу і використання національного доходу (баланс національного доходу – Б. н. д.) – основна складова частина балансу національного господарства, що відображає кількісне співвідношення процесів формування, розподіл та перерозподіл національного доходу, утворення кінцевих доходів та їх використання на всіх стадіях відтворення. У підметі Б. н. д. представлені соціальні сектори й соціальні групи населення, галузі […]...
35. Розподіл функціональний Розподіл функціональний – розподіл національного багатства, передусім національного доходу в капіталістичному суспільстві залежно від власності та влади і факторів виробництва. Такими факторами Ж. Б. Сей першим назвав землю, працю і капітал, стверджуючи при цьому, що власники кожного з цих факторів (землевласники, наймані працівники і капіталісти) отримують справедливу частку національного доходу залежно від внеску кожного з […]...
36. Соціальна структура суспільства Розділ VI. СУСПІЛЬНЕ ЖИТТЯ ЛЮДИНИ Урок 37 . Соціальна структура суспільства Мета: розкрити поняття “соціальна структура суспільства”; виховувати повагу до представників різних соціальних груп суспільства; розвивати вміння вести бесіду та аргументувати власну точку зору, аналізувати факти та робити висновки. Тип уроку: комбінований урок. Форма проведення: евристична бесіда з інтерактивними елементами, рольова гра. Обладнання: таблиця “Соціальна […]...
37. У чому головне завдання політичної економії А. Сміта? Історія економічних вчень КЛАСИЧНА ШКОЛА ПОЛІТИЧНОЇ ЕКОНОМІЇ У чому головне завдання політичної економії А. Сміта? За Смітом, головне завдання політичної економії “полягає в збільшенні багатства і могутності кожної країни; тому вона не повинна віддавати перевагу або особливо сприяти зовнішній торгівлі предметами споживання переважно перед внутрішньою торгівлею або ж транзитною торгівлею переважно перед тією й іншою”. […]...
38. Яке значення, за А. Смітом, має нагромадження капіталу? Історія економічних вчень КЛАСИЧНА ШКОЛА ПОЛІТИЧНОЇ ЕКОНОМІЇ Яке значення, за А. Смітом, має нагромадження капіталу? Величезного значення Сміт надавав нагромадженню капіталу, вважаючи його одним із найважливіших джерел збагачення нації. Він стверджував, що чим більшим є національний капітал, тим швидше розвиваються землеробство і промисловість, поглиблюється поділ праці і підвищується її продуктивність, зростає попит на неї. Все […]...
39. СОЦІАЛЬНА СТРУКТУРА СУСПІЛЬСТВА ТА ЇЇ ОСНОВНІ ЕЛЕМЕНТИ СИСТЕМА УРОКІВ З ОСНОВ ФІЛОСОФІЇ Урок 2. СОЦІАЛЬНА СТРУКТУРА СУСПІЛЬСТВА ТА ЇЇ ОСНОВНІ ЕЛЕМЕНТИ Мета: розкрити поняття “соціальна структура суспільства”, процес формування соціальної структури сучасного суспільства; виховувати повагу до представників різних соціальних груп суспільства; розвивати вміння вести бесіду та аргументувати власну точку зору, аналізувати факти та робити висновки. Тип уроку: комбінований урок. Форма проведення: евристична […]...
40. Виробнича функція Кобба-Дугласа Виробнича функція Кобба-Дугласа – макроекономічна модель економіки, яка розкриває функціональну залежність обсягів виробництва від засобів виробництва і праці. Розроблена 1928 американськими вченими П. Дугласом (економіст) та Ч. Коббом (математик) для обробної промисловості США. Методологічною основою моделі стали положення про наявність фізичної продуктивності засобів виробництва (або капіталу, за термінологією західних учених) і про участь у виробництві […]...