Диференціальний рентний податок

Related posts:

1. Рентний продукт Рентний продукт – продукт, створений працею за кращих природних умов завдяки особливостям землі як засобу виробництва (її природній та економічній родючості тощо), що сприяє появі більшого синергічного ефекту від взаємодії особистих та речових факторів виробництва, є більшим, ніж в інших галузях народного господарства, не пов’язаних з природними умовами або залежних від землі незначною мірою. Такий […]...
2. Вирівнювання економічних умов господарювання Вирівнювання економічних умов господарювання – система державних заходів, спрямованих на забезпечення усім виробникам приблизно однакових можливостей економічного розвитку. Різні умови виробництва зумовлені різними природно-кліматичними умовами, покладами корисних копалин, родючістю грунтів тощо, а також неоднаковим і нерівномірним рівнем розвитку продуктивних сил у різних регіонах країни. Основними способами В. е. у. г. є: 1) обмін результатами діяльності […]...
3. Регресивний податок Регресивний податок – податок, який зростає відносно повільніше, ніж дохід. У цьому випадку податок становить більшу частину низького доходу і меншу частину високого доходу. Р. п. – антипод прогресивного, за якого той, хто одержує більший дохід, платить не лише більшу суму податку, а й більшу частину свого доходу. Прикладом Р. п. є відрахування у фонд […]...
4. Як визначає У. Петті земельну ренту і ціну землі? Історія економічних вчень КЛАСИЧНА ШКОЛА ПОЛІТИЧНОЇ ЕКОНОМІЇ Як визначає У. Петті земельну ренту і ціну землі? Петті значну увагу приділяв розгляду проблем земельної ренти і ціни землі. Ренту він розглядав з двох боків: як загальну форму привласнення додаткового продукту, під яким розумів надлишок над витратами виробництва, і як власне диференціальну земельну ренту, що виникає у […]...
5. Продподаток (продовольчий податок) Продподаток (продовольчий податок) – основна форма заготівлі сільськогосподарської продукції, що здійснювалась шляхом встановлення натурального податку на селянські господарства, запроваджена в 1921 – 1922 в радянській державі. П. встановлювався до початку весняної сівби і визначався окремо для кожного виду сільськогосподарської продукції. У 1922-1923 збирався єдиний натуральний податок, що обраховувався у хлібних одиницях, хоча селяни могли сплачувати […]...
6. Земельна рента Земельна рента – економічна форма реалізації права власності на землю. В економічній науці немає однозначних оцінок її видів та шляхів використання. За усталеною кваліфікацією, в аграрному секторі економіки існує три види ренти: диференціальна, абсолютна і монопольна. Існування З. р. зумовлене тим, що земля, будучи основним засобом виробництва у сільському господарстві, є обмеженою у просторі. Тому […]...
7. Податок на додану вартість Податок на додану вартість (налог на добавочную стоимость) – непрямий податок на товари і послуги, який застосовується в розвинутих країнах. Податкова база – вартість, добавлена на кожній стадії виробництва і реалізації товару. Додаткова вартість (приріст вартості) включає: заробітну плату з нарахуваннями, амортизаційні відрахування, проценти за кредит, прибуток, витрати на електроенергію, рекламу, транспорт. Сума податку на […]...
8. Податок з обороту Податок з обороту – один з видів непрямих податків, що встановлюється у відсотках до гуртової ціни або як націнка (знижка) на ціну у грошовому вираженні. Використовується в деяких країнах, зокрема у США, Канаді. У випадку стягнення П. з о. оподатковується весь валовий виторг, весь оборот (звідси й назва) від реалізації товарів і послуг. У СРСР […]...
9. Монокультурне землеробство Монокультурне землеробство – форма та організація сільськогосподарського виробництва, яка базується на тривалому вирощуванні однієї (або переважно однієї) сільськогосподарської культури на тих самих ділянках землі. М. з. існувало в часи освоєння нових земель в окремих країнах у завершальний період розвитку феодального способу виробництва і формування капіталізму, а також за колоніалізму. Певними перевагами М. з. є використання […]...
10. Подохідний (прибутковий) податок Подохідний (прибутковий) податок – основний вид прямих податків, який виплачується з доходів фізичних (зарплати, дивідендів тощо) та юридичних осіб (прибутків підприємств, організацій і т. ін.) Методи оподаткування П. п.: пропорційний – коли ставка єдина для доходу будь-якого розміру, а сума податку зростає прямо пропорційно збільшенню суми доходу; прогресивний – коли з ростом доходу зростає ставка […]...
11. Особистий прибутковий податок Особистий прибутковий податок – податок, яким обкладається дохід окремих осіб (домогосподарств і одноосібних фірм) Платниками прибуткового податку є громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства. Об’єктом оподаткування у громадян, які мають постійне проживання в Україні, є сукупний оподатковуваний дохід за календарний рік, одержаний з різних джерел як на території України, так і за її […]...
12. Податок на додану вартість (ПДВ) Податок на додану вартість (ПДВ) – податок, яким оподатковуються товари на суму вартості, доданої на кожному з етапів їх виробництва, обміну або перепродажу, а також виконання робіт і надання послуг. Платниками ПДВ є суб’єкти підприємницької діяльності. У торговельних, заготівельних, постачальницько-збутових та інших підприємствах, які надають посередницькі послуги, об’єктом оподаткування є різниця між цінами реалізації і […]...
13. Податок на прибутки корпорацій Податок на прибутки корпорацій – податок, який стягує держава з прибутків підприємств (корпорацій, фірм та ін.). Запроваджений у XX ст. у США. З 1909 по 1916 П. на п. к. існував у формі щорічного акцизу, відтак його стягували з чистих прибутків корпорацій. 1916 П. на п. к. становив 2% (відношення податку до чистого прибутку), 1929 […]...
14. Негативний прибутковий податок Негативний прибутковий податок характеризує становище, коли сума економічних благ, які отримують окремі групи населення за рахунок державного бюджету чи спеціальних фондів, перевищує суму сплати ними податків. Іншими словами – Н. п. п. означає зобов’язання уряду субсидувати громадян, коли їхні доходи падають нижче певного рівня Н. п. п. передбачає, по-перше, гарантований щорічний дохід сім’ї, нижче якого […]...
15. Податок на заробітну плату Податок на заробітну плату – податок, який стягує держава із заробітної плати найманих працівників. Впроваджений у розвинених країнах на початку XX ст. у зв’язку з необхідністю отримати кошти на ведення першої світової війни. Однак основна маса найманих працівників до другої світової війни у США його не сплачувала, оскільки їхня заробітна плата була нижчою за неоподатковуваний […]...
16. Особистий подохідний податок Особистий подохідний податок – податок, який вилучають з особистих доходів, передусім із заробітної плати найманих працівників і службовців. Економічна основа О. п. п. – зростання виробництва на душу населення і споживання, номінальної та реальної заробітної плати. У США до першої світової війни ним був податок на нерухоме майно (на земельну власність, будівлі, споруди та ін.), […]...
17. Подушний податок – доступність підрахунку чи справедливості? – Брендан Брюс Паблик рилейшнз Брендан Брюс Подушний податок – доступність підрахунку чи справедливості? Класичним прикладом неправильної асоціації цінностей з проблемою може служити кампанія британського уряду з введення подушного податку. Уряд обрав майданчиком для боротьби переваги підрахунку, які має принести новий податок. Розуміння цього досягти було не так і легко. Кампанія була спрямована на одне поняття – справедливість, […]...
18. Диференціальна рента Диференціальна рента (лат. differentia – різниця, відмінність, reddo – повертаю, сплачую) – одна з форм доходу сільськогосподарських підприємств, пов’язана з використанням середніх та кращих за родючістю і місце розташуванням земель. Зумовлена обмеженістю основного засобу аграрного виробництва – землі. Ця обставина разом із зростанням чисельності населення робить необхідним (для задоволення потреб у продовольстві) залучати до обробітку […]...
19. Диференціальна земельна рента Диференціальна земельна рента (лат. differentia – різниця, відмінність, reddo – повертаю, сплачую) – відносини економічної власності між власниками земель різної якості та розташування (а також орендарями) і найманими працівниками з приводу привласнення новоствореної вартості і передусім додаткового чистого продукту через механізм ціноутворення з урахуванням платоспроможного попиту населення. Д. з. р. існує у формі диференціальної ренти […]...
20. Диференціація цін Диференціація цін – встановлення цін на товари з урахуванням об’єктивних умов виробництва, а отже, суспільно необхідних витрат, а також співвідношення між попитом і пропозицією. За наявності регульованого ринку відбувається певне організоване групування умов виробництва, для кожної групи встановлюються властиві їм ціни, які визначаються як середньозважені витрати праці підприємств цієї групи. Тому реалізація продукції за такими […]...
21. З ім’ям Д. Рікардо пов’язують створення теорії ренти. Як обгрунтовує він процес утворення ренти? – визначити закони, що управляють розподілом продукту між основними класами. Як вирішував Рікардо це завдання? Історія економічних вчень КЛАСИЧНА ШКОЛА ПОЛІТИЧНОЇ ЕКОНОМІЇ З ім’ям Д. Рікардо пов’язують створення теорії ренти. Як обгрунтовує він процес утворення ренти? Рікардо показав несправедливість тверджень фізіократів, начебто рента (чистий продукт) є даром природи. Він звернув увагу й на неточність у трактуванні А. Сміта, який припускав, що частина доходу, отриманого в землеробстві, зобов’язана походженням силам природи. […]...
22. Теорія земельної ренти Теорія земельної ренти – сукупність концепцій, ідей, поглядів представників різних напрямів економічної теорії щодо сутності земельної ренти, джерел її утворення, особливостей розподілу та ін. Першими основи рентних відносин досліджували фізіократи. Грунтуючись на теорії трудової вартості, У. Петті розробив учення про ренту, запровадив категорію диференціальної земельної ренти, що створюється в аграрному секторі завдяки різній урожайності земельних […]...
23. Визначте сутність економічних поглядів У. Петті і П. Буагільбера як засновників класичного напряму політичної економії в Англії і Франції Історія економічних вчень КЛАСИЧНА ШКОЛА ПОЛІТИЧНОЇ ЕКОНОМІЇ Визначте сутність економічних поглядів У. Петті і П. Буагільбера як засновників класичного напряму політичної економії в Англії і Франції Свої економічні погляди Уїльям Петті виклав у працях “Трактат про податки і збори”, “Політична арифметика”, “Дещо про гроші” та ін. У перших працях економічні проблеми У. Петті розглядав із […]...
24. Сімейне господарство Сімейне господарство – сільськогосподарське підприємство, на якому працюють власник і члени його сім’ї. В західній економічній літературі не існує однозначного тлумачення терміна “С. г.”. Так, американські вчені (а також офіційна статистика) до С. г. відносять ферми, які наймають 1-5 працівників у розрахунку на кожного зайнятого (власника господарства і членів його сім’ї) протягом року; німецькі економісти […]...
25. Оптова (гуртова) ціна Оптова (гуртова) ціна – ціна, за якою промислові організації реалізують свою продукцію безпосередньо або через оптово-збутові організації іншим підприємствам, фірмам і компаніям великими партіями. Розрізняють 0.(г.)ц. підприємства (ціна, за якою промислове підприємство реалізує свою продукцію іншим підприємствам і торговим фірмам) і О.(г.)ц. промисловості (ціна, за якою оптові організації реалізують продукцію підприємствам – споживачам і торговельним […]...
26. ВИД ДИФЕРЕНЦІАЛЬНИЙ Екологія – охорона природи ВИД ДИФЕРЕНЦІАЛЬНИЙ – вид, за яким та в присутності якого розрізняють різні угруповання....
27. ДИФЕРЕНЦІАЛЬНИЙ Культурологічний словник ДИФЕРЕНЦІАЛЬНИЙ ПОРІГ (від лат. differens – різниця) – мінімальна різниця між стимулами, котра може бути сприйнята....
28. Надприбуток Надприбуток – надлишок прибутку, що утворюється як різниця між суспільною та індивідуальною вартостями товару і є надлишком над прибутком, який закладено в основу ціни. Механізм утворення Н. такий самий, як і надлишкової додаткової вартості. За характером утворення розрізняють такі форми Н.: а) техніко-економічний – утворюється внаслідок вищої продуктивності праці, досягнутої за рахунок удосконалення техніки і […]...
29. Регіон Регіон – велика територія країни із здебільшого однаковими природно-кліматичними та економічними умовами і характерною спрямованістю розвитку продуктивних сил з урахуванням соціальних, демографічних та інших особливостей, економічної і соціальної інфраструктури. Внаслідок цього розвиток Р. здійснюється на підставі законів національної економічної системи та регіональних, які розкривають сутність регіональних економічних відносин. Основними типами Р. є: малі (представлені територіально-виробничими […]...
30. Аграрні відносини Аграрні відносини – особливий вид відносин економічної власності у суспільстві між його членами, господарствами, державою з приводу виробництва і привласнення різних умов та результатів сільськогосподарського виробництва. Найповніше А. в. виражаються у формах земельної ренти. Головними в А. в. є розподіл землі – основного засобу виробництва в сільському господарстві, тип власності та форма господарювання, а також […]...
31. Спільного підприємництва зони Спільного підприємництва зони – частина території країни, на якій спільно діють компанії декількох країн у різних формах з метою привласнення більших прибутків. Отримання таких прибутків зумовлено наявністю в С. п. з. пільгового оподаткування, митних зборів, кращих умов для залучення іноземного капіталу. Наприклад, наприкінці XX ст. у 80 країнах світу налічувалося понад 700 таких зон. Особлива […]...
32. Валова продукція сільського господарства у землеробстві Валова продукція сільського господарства у землеробстві – частина валового суспільного продукту, створена в сільському господарстві, що включає обсяг продукції землеробства за певний період у вартісній формі. Складається з вартості спожитих засобів виробництв і чистої продукції сільського господарства. Обчислюють методом валового обороту, тому до складу продукції сільського господарства зараховують не лише вартість продукції, реалізованої за межами […]...
33. Мальтус Мальтус (Malthus) Томас Роберт (1766-1834) – відомий англійський економіст. З 1805 – професор коледжу Ост-Індської компанії. У 1798 опублікував працю “Дослідження про закон народонаселення”, в якій висунув концепцію народонаселення, покладену в основу мальтузіанства (див. Мальтузіанство). Роль держави М. вбачав у проведенні превентивних заходів з метою встановлення оптимального співвідношення між чисельністю населення і засобами його існування, […]...
34. Абсолютна земельна рента Абсолютна земельна рента – економічна форма реалізації монополії приватної власності на землю, що передбачає сплату власникові за ділянку землі незалежно від її родючості й розташування, а також комплекс відносин економічної власності, які виникають при її створенні між орендарями і найманими працівниками. її джерело – створений найманими працівниками надлишок додаткової вартості над середнім прибутком (різниця між […]...
35. Абсолютна рента Абсолютна рента – форма земельної ренти при капіталізмі, яку необхідно сплачувати власникові за будь-яку ділянку землі, незалежно від її родючості й місця розташування. Таким чином, А р. є економічною формою монополії приватної власності на землю. Її джерелом є надлишок додаткової вартості над середнім прибутком (різниця між ринковою вартістю сільськогосподарської продукції і суспільною ціною виробництва), а […]...
36. Як трактував С. Сісмонді основні економічні категорії? Історія економічних вчень КРИТИЧНИЙ НАПРЯМ ПОЛІТИЧНОЇ ЕКОНОМІЇ. ФОРМУВАННЯ СОЦІАЛІСТИЧНИХ ІДЕЙ. ЕКОНОМІЧНІ ВЧЕННЯ СОЦІАЛІСТІВ-УТОПІСТІВ Як трактував С. Сісмонді основні економічні категорії? Більшість основних економічних категорій Сісмонді трактував, грунтуючись на висновках класичної політичної економії. Він обстоював позиції трудової теорії вартості. Гроші тлумачив як продукт праці, який має внутрішню вартість. Прибуток розглядав як відрахування від продукту праці робітників, […]...
37. Потенціал природно-ресурсний Потенціал природно-ресурсний – сукупність природних умов, ресурсів (їх запасів і джерел) – наявних і тих, які можуть бути мобілізовані з удосконаленням техніки, технології і соціально-економічних відносин суспільства, а також здатність їх раціонально добути та використати для виробництва економічних благ і забезпечення потреб національної економіки. У політекономічному контексті П. п.-р. – це відносини економічної власності між […]...
38. Інфраструктура соціальна Інфраструктура соціальна – комплекс галузей, які забезпечують розвиток суспільного виробництва і життєдіяльність населення, а також сукупність економічних відносин, які при цьому розвиваються. Розрізняють соціально-побутову (спрямовану на створення умов для відтворення людини передусім як біологічної істоти, задоволення її потреб у належних умовах життя) і соціально-культурну (сприяє відтворенню духовних, інтелектуальних, творчих, організаторських рис індивіда, формуванню його економічної […]...
39. Земля як об’єкт економічних відносин Земля як об’єкт економічних відносин – земля як предмет праці, знаряддя і засіб праці та економічних і передусім відносин економічної власності, які виникають у процесі її виробничого використання й привласнення результатів праці. З освоєнням землі об’єктами економічних відносин стають власне земля, її надра, повітряний простір, водні та інші природні ресурси її континентального шельфу та морської […]...
40. Відтворення людини Відтворення людини – безперервне відновлення всіх сутнісних сил людини як соціобіологічної істоти шляхом задоволення відповідних потреб. За своєю структурою таке відтворення означає передусім відновлення людини як основної продуктивної сили, відновлення в межах окремих підсистем цілісної економічної системи, а також у системі надбудовних відносин. Як найважливіший елемент продуктивних сил вона є також суб’єктом техніко – економічних, […]...