ДИГРЕСІЯ

Related posts:

1. ГІДРОМЕЛІОРАЦІЯ Екологія – охорона природи ГІДРОМЕЛІОРАЦІЯ – поліпшення вод. балансу земель шляхом осушення чи обводнення їх. У нашій країні на меліорованих грунтах вирощують третину рослинницької продукції. Однак якщо не дотримуватись наук, обгрунтованих рекомендації щодо експлуатації грунтів, відбувається їх засолення, заболочування, ерозія тощо, внаслідок чого вони втрачають родючість, погіршують стан довкілля. Щорічно в світі через засолення та […]...
2. ШКОДА ВІД ЗАБРУДНЕННЯ ДОВКІЛЛЯ Екологія – охорона природи ШКОДА ВІД ЗАБРУДНЕННЯ ДОВКІЛЛЯ – фактичні або можливі збитки нар. госп-ва, пов’язані із забрудненням довкілля. Крім одномоментної шкоди може виникати перманентна (напр. у випадку ерозії грунтів, їх засолення) або така, що зростає з часом (руйнування пам’яток архітектури кислотними дощами)....
3. ЕКОСИСТЕМА МОНОДОМІНАНТ Екологія – охорона природи ЕКОСИСТЕМА МОНОДОМІНАНТНА – екосистема з одним основним видом продуцента, який у ній одночасно є і домінантом, і едифікатором (напр., монокультура)....
4. ШКАЛА ЗАСОЛЕННЯ ГРУНТІВ Екологія – охорона природи ШКАЛА ЗАСОЛЕННЯ ГРУНТІВ – шкала, що відображує ступінь засоленості (одночасно кислотності та лужності) грунтів....
5. ЕКОСИСТЕМА ОЛІГОДОМІНАНТ Екологія – охорона природи ЕКОСИСТЕМА ОЛІГОДОМІНАНТНА – екосистема з кількома основними видами продуцентів і консументів (напр., ліси помірних широт). У це поняття слід було б включити і редуценти....
6. ЗАСОЛЕННЯ ГРУНТІВ Екологія – охорона природи ЗАСОЛЕННЯ ГРУНТІВ – процес нагромадження розчинних солей (переважно хлоридів і сульфатів натрію і магнію) у грунті. Спричинює формування солончакових (глибинне засолення) і солонцевих (поверхневе засолення) грунтів. Розрізняють первинне 3. г.- прир. нагромадження в грунті солей внаслідок випаровування грунтових вод, значного вмісту солей у грунтотворних породах або під впливом еолових, біогенних та […]...
7. ЕКОСИСТЕМА ПОЛІДОМІНАНТ Екологія – охорона природи ЕКОСИСТЕМА ПОЛІДОМІНАНТНА – багата на види екосистема, в якій немає чіткої переваги невеликого числа видів над ін. видами; таку екосистему можна також назвати “бездомінантною” (напр., тропічний ліс)....
8. ДИГРЕСІЯ РЕКРЕАЦІЙНА Екологія – охорона природи ДИГРЕСІЯ РЕКРЕАЦІЙНА – зміни прир. комплексів, в основному ліс. біоценозів, зумовлені інтенсивним використанням останніх для відпочинку населення. Д. р. спричинена переважно ущільненням верхніх шарів, порушенням мікоризи, витоптуванням сіянців і трав’яного покриву....
9. ДОЩУВАННЯ Екологія – охорона природи ДОЩУВАННЯ – спосіб поливання с.-г. культур, згідно з яким вода розбризкується спец, дощувальними машинами і пристосуваннями; струмені розбризкуються на відстань до 100 м. Надмірне Д. може призводити до перезволоження, заболочування і засолення грунтів....
10. ГЛИБИНА КРИТИЧНА ДО ГРУНТОВИХ ВОД Екологія – охорона природи ГЛИБИНА КРИТИЧНА ДО ГРУНТОВИХ ВОД – рівень підіймання мінералізованих грунтових вод, вище якого може викликати засолення грунтів внаслідок капілярного руху води до поверхні грунту з наступним осадженням солей....
11. ЗАКОН СУКЦЕСІЙНОГО СПОВІЛЬНЕННЯ Екологія – охорона природи ЗАКОН СУКЦЕСІЙНОГО СПОВІЛЬНЕННЯ – процеси, що відбуваються в зрілих зрівноважених системах, які перебувають у стабільному стані, як правило, виявляють тенденцію до сповільнення. Звідси безперспективність спроб “підганяти” природу під час проведення заходів без виведення її систем зі стану рівноваги або створення ін. особливих умов для проведення госп. акцій. Напр., акліматизація нового виду […]...
12. ЄМНІСТЬ ПАСОВИЩА Екологія – охорона природи ЄМНІСТЬ ПАСОВИЩА – число свійських чи диких травоїдних тварин (звичайно копитних), що їх можна прогодувати на даному пасовищі або на одиниці площі цього пасовища протягом одного місяця....
13. ПОЛИВ Екологія – охорона природи ПОЛИВ – штучне привнесення води за допомогою її розбризкування над полем, підведення по борознах (канавах, ариках) або інфільтрації з трубчастих систем зрошення, закладених під ділянкою. При надлишковому П. легко виникає засолення грунтів у результаті підіймання солей з більш глибоких грунт, горизонтів або осадження солей із самої води....
14. ЕКОСИСТЕМА СТЕПОВА Екологія – охорона природи ЕКОСИСТЕМА СТЕПОВА – екосистема аридного континентального клімату з домінуванням ксерофільних вузьколистих злаків. Субдомінанти – види різнотрав’я, а в найбільш континентальних зонах і низькорослі ксерофільні чагарники. Консорції домінантів не вирізняються багатством консортів....
15. СУБКЛІМАКС Екологія – охорона природи СУБКЛІМАКС – одна із стацій сукцесії в серії, яка не змогла дійти до клімат, клімаксу внаслідок пожежі, нестачі певних речовин у грунті, перевипасання та ін. причин....
16. ОХОРОНА ГРУНТІВ Екологія – охорона природи ОХОРОНА ГРУНТІВ – комплекс заходів, спрямованих на збереження цілісності грунт, покриву, вмісту гумусу та родючості грунтів. Існуючі системи землеробства недостатньо вирішують питання екол. стійкості агроландшафтів. Особливо актуальним є питання О. г. від ерозії, втрати гумусу, забруднення важкими металами, радіонуклідами, засолення тощо. Досить висока (57,5 %) розорюваність земель України, яка в степу […]...
17. ОЛІГОДОМІНАНТНА ЕКОСИСТЕМА Екологія – охорона природи ОЛІГОДОМІНАНТНА ЕКОСИСТЕМА – див. Екосистема олігодомінантна....
18. МОНОДОМІНАНТНА ЕКОСИСТЕМА Екологія – охорона природи МОНОДОМІНАНТНА ЕКОСИСТЕМА – див. Екосистема монодомінантна....
19. ПОЛІДОМІНАНТНА ЕКОСИСТЕМА Екологія – охорона природи ПОЛІДОМІНАНТНА ЕКОСИСТЕМА – див. Екосистема полідомінантна....
20. МЕЛІОРАЦІЯ ФІЗИЧНА Екологія – охорона природи МЕЛІОРАЦІЯ ФІЗИЧНА – комплекс заходів, спрямованих на поліпшення фіз. стану грунтів (вилучення каміння, піскування глинистих грунтів, глинування легких і торф’яних грунтів тощо)....
21. ОХОРОНА ЛУКІВ Екологія – охорона природи ОХОРОНА ЛУКІВ – заходи, спрямовані на запобігання і ліквідацію наслідків перевипасання, заболочування, осушення та антроп. деструкції луків....
22. НАДСИСТЕМА ЕКОЛОГІЧНА Екологія – охорона природи НАДСИСТЕМА ЕКОЛОГІЧНА – екосистема вищого ієрархічного рангу. В екології Н. е. є біосфера – відносно екосистем, біогеоценозів; екосистема, біогеоценоз – відносно її біотичних та абіотичних компонентів; біоценоз – відносно популяцій; популяція – відносно організмів одного виду....
23. ГРУНТ Екологія – охорона природи ГРУНТ – збірна назва гір. порід, що залягають переважно в межах зони вивітрювання землі, складний біоорг.- мін. комплекс, що становить основу функціонування агросистеми. Утворився внаслідок тривалої постійної взаємодії між живими та відмерлими організмами (рослини, тварини, мікроорганізми), грунтотворними породами, кліматом, рельєфом місцевості впродовж екол. епох. Г. є носієм реліктових і прогр. рис […]...
24. ДІАПАУЗА Екологія – охорона природи ДІАПАУЗА – стан відносного фізіол. спокою (сплячка) тварин, в основному у членистоногих (напр., комах), що характеризується різким гальмуванням їх росту і розвитку, аж до повного припинення, різким сповільненням обміну речовин. Д. може тривати від кількох годин до кількох років, найчастіше кілька місяців. Д. – один із способів пристосування тварин до переживання […]...
25. КУЛЬТУРЕКОСИСТЕМА Екологія – охорона природи КУЛЬТУРЕКОСИСТЕМА – екосистема, що створена людиною або перебуває під її інтенсивним впливом. Розрізняють екосистеми: окультурені, з певними намірами змінені людиною; напівкультурні – штучно створені, але не регульовані людиною (напр., штучні ліс. насадження); культурні – штучно створені й постійно підтримувані людиною в процесі їх експлуатації (сади), декоративні (парки); агроекосистеми з одно – […]...
26. ПАРАКЛІМАКС Екологія – охорона природи ПАРАКЛІМАКС – угруповання, що виникло в результаті зовн. впливу на клімакс, його руйнування та утворення ін. стійкого угруповання на його місці (напр., угруповання, що постійно підтримується випасом пасовища на місці зведеного лісу). Разом з вузловими угрупованнями П. складають найстійкіші екосистеми в природі, що порушується людиною....
27. КОЛОНІЯ Екологія – охорона природи КОЛОНІЯ – 1) група особин одного, іноді кількох видів, що живуть разом і мають від такого проживання взаємну вигоду (напр., колективний захист від хижаків). К. характерні для колоніальних птахів (граки, чайки), багатьох водяних організмів; 2) найпростіший проценоз, що виникає на початковій стадії формування ценозу в разі оселення рослин і тварин на […]...
28. НАПІВПУСТЕЛЯ Екологія – охорона природи НАПІВПУСТЕЛЯ – геогр. територія, яка формується в умовах аридного клімату з властивим їй поєднанням степових і пустельних екосистем, що визначає існування досить різноманітних біоценозів. Н. використовують як пасовища. У разі зрошення можливе ефективне землеробство....
29. ГЕОГРАФІЯ ГРУНТІВ Екологія – охорона природи ГЕОГРАФІЯ ГРУНТІВ – розділ грунтознавства, що досліджує геогр. закономірності поширення та формування грунтів....
30. ПРИНЦИП “НУЛЬОВОГО” МАКСИМУМУ Екологія – охорона природи ПРИНЦИП “НУЛЬОВОГО” МАКСИМУМУ – екосистема в сукцесійному розвитку тяжіє до утворення найбільшої біомаси при найменшій біол. продуктивності. Клімаксові екосистеми, як правило, мають макс. біомасу та мінім., практично нульову, продуктивність, тобто термодинамічно вони найбільш рац. Іноді макс. біомасою характеризуються не клімаксові, а вузлові екосистеми. П. “н”. м. перегукується із законом збільшення розміру […]...
31. ГАЛОФОБ(И) Екологія – охорона природи ГАЛОФОБ(И) – водяні організми, які не виносять підвищеного засолення довкілля й існують лише в прісних або слабосолоних (до 5 г/л) водоймах....
32. ОКУЛЬТУРЕНІСТЬ ГРУНТІВ Екологія – охорона природи ОКУЛЬТУРЕНІСТЬ ГРУНТІВ – ступінь зміни фіз. стану, хім. складу та біол.-фіз.-хім. властивостей грунтів від прир. стану з метою підвищення їхньої родючості....
33. ГАЛОФІТ(И) Екологія – охорона природи ГАЛОФІТ(И) – рослини, що ростуть на дуже засолених грунтах. Залежно від фізіол. особливостей та шляхів адаптації до засолення Г. поділяють на такі різновиди: Г. кумулятивного типу (еугалофіти), які без шкоди для себе здатні нагромаджувати в клітинах значну кількість солей (різні види солянки, солероса); Г. секреторного типу (криногалофіти), які здатні виділяти назовні […]...
34. КОЧІВЛЯ Екологія – охорона природи КОЧІВЛЯ – 1) короткотермінове відносно недалеке переміщення організмів з однієї місцевості в ін. К. може бути сезонною, періодичною, випадковою, без повернення або з поверненням у початковий пункт (напр., К. синиць, галок, ворон та ін. зимуючих птахів у Європі). Іноді К. називають масове Виселення організмів типу міграції видів у разі їх масового […]...
35. АЕРАЦІЯ Екологія – охорона природи АЕРАЦІЯ – прир. або штучне надходження повітря у будь-яке середовище з метою збільшення в ньому вмісту кисню. А. грунтів залежить від їх мех. складу та структури, А. водних середовищ – від швидкості переміщення води та наявності хвиль на поверхні. Напр., стоячі води боліт бідні на кисень, проточні води збагачені киснем....
36. ЗАБРУДНЕННЯ ГРУНТУ Екологія – охорона природи ЗАБРУДНЕННЯ ГРУНТУ – привнесення чи виникнення в грунті нових, звичайно не характерних для нього фіз., хім. чи біол. агентів, або перевищення в певний період прир. середньо-багаторічного рівня (в межах його крайніх коливань) конц. перелічених агентів. Розрізняють багато форм 3. г., у т. ч. радіоакт., бактеріолог, тощо. 3. г. змінює хід грунтотворного […]...
37. СКРУБЕР Екологія – охорона природи СКРУБЕР – циліндричний апарат, де пром. газ (напр., доменний) очищають від небажаних домішок (напр., пилу) рідиною (переважно водою), що контактує з ним....
38. ЗАМУЛЮВАННЯ Екологія – охорона природи ЗАМУЛЮВАННЯ – 1) відклади наносів у зрошувальних каналах, водосховищах та в ін. водних об’єктах (вода в яких стоїть або поволі тече), що привносяться водою. 3. часто посилюється внаслідок госп. діяльності людини, напр. змивання грунту з ланів; 2) відклади в річковій заплаві наносів від повені або алювію з ярів; 3) метод меліорації […]...
39. ЗАХВОРЮВАННЯ ЕНДЕМІЧНЕ Екологія – охорона природи ЗАХВОРЮВАННЯ ЕНДЕМІЧНЕ – захворювання, що спостерігається у людей протягом тривалого часу на певній обмеженій території і зумовлене прир. та соц. умовами. 3. е. може бути пов’язане зі стійкими прир. осередками інфекц. захворювань, тобто бути прир.-осередковим захворюванням (напр., чума), а також мати неінфекційну природу: ендемічне воло (в разі нестачі йоду у питній […]...
40. “ЗАКОН” СПАДНОЇ (ПРИРОДНОЇ) РОДЮЧОСТІ (ГРУНТУ) Екологія – охорона природи “ЗАКОН” СПАДНОЇ (ПРИРОДНОЇ) РОДЮЧОСТІ (ГРУНТУ) – 1) у зв’язку з постійним збиранням урожаю, порушенням прир. процесів грунтоутворення та постійним вирощуванням монокультури у грунті нагромаджуються токс. речовини, що виділяються рослинами, внаслідок чого на оброблюваних землях постійно знижується прир. родючість грунтів. Цей процес частково компенсується нагромадженням біомаси підземної частини культ, рослин та переважно […]...