Головна ⇒ 📌Українська мова ⇒ ДІЄВІДМІНЮВАННЯ ДІЄСЛІВ. ДІЄСЛОВА І Й II ДІЄВІДМІН

ДІЄВІДМІНЮВАННЯ ДІЄСЛІВ. ДІЄСЛОВА І Й II ДІЄВІДМІН

Морфологія. Орфографія. Дієслово

§ 8. ДІЄВІДМІНЮВАННЯ ДІЄСЛІВ. ДІЄСЛОВА І Й II ДІЄВІДМІН

Мово, душе наша, мово,

Вічно розп’ята й жива,

Знову на тебе окови

Хоче надіти Москва.

А. Легіт

ПАМ’ЯТАЙМО

За особовими закінченнями теперішнього і майбутнього часу дієслова поділяються на дві дієвідміни.

До І дієвідміни належать дієслова, які мають такі закінчення: у 2-й особі однини – – еш, – єш: несеш, пишеш, читаєш, граєш; у 3-й особі однини – – е, – є; несе, пише, читає, грає;

У 2-й особі множини – –

ете, – єте: несете, пишете, читаєте, граєте;

У 3-й особі множини – – уть, – ють: несуть, пишуть, читають, грають.

До II дієвідміни належать дієслова, які мають такі закінчення: у 2-й особі однини – – иш, – їш: робиш, кричиш, стоїш;

У 3-й особі однини – – ить, – їть: робить, кричить; стоїть;

У 2-й особі множини – – ите, – іїте: робите, кричите, стоїте; у 3-й особі множини – – ать, – ять: роблять, кричать, стоять. Слід пам’ятати, що за орфоепічними нормами ненаголошені [е], [и] наближаються одне до одного при вимові. Щоб перевірити правопис сумнівних літер у дієсловах 2-ї особи множини,

необхідно поставити дієслово в 3-тю особу множини й визначити закінчення: – уть, – ють – І дієвідміна, пишемо – е – (-є-); – ать, – ять – II дієвідміна – пишемо – и – (-і). Наприклад: казати – вони кажуть – ви кажете; мовити – вони мовлять – ви мовите.

ОРФОГРАМА

E (Є), И (Ї) в особових закінченнях дієслів

І. Уважно прочитайте текст. Визначте стиль і тип мовлення. Які ще види словників ви знаєте? Розкажіть про їхнє призначення.

НЕЗМІРНЕ МОВНЕ БАГАТСТВО

Визначити кількість слів у мові – завдання словникарів. Зі всієї нескінченної кількості слів вони добирають тільки якусь її частину. Вони начебто скликають слова на віче, куди приходять найкращі,

Найдобірніші представники словесного океану. Найважливіші з-поміж словників – словники тлумачні. В них присутні насамперед загальновживані слова. Але в мові багато й інших, зокрема спеціальних і діалектних слів. Якщо вони мають велике поширення в художніх творах, науково-популярній літературі й розмовному мовленні, то потрапляють до словника.

Народжуються й народжуються нові слова. І постає необхідність створювати нові тлумачні словники. Зараз словникарі укладають новий тлумачний словник української мови. Він міститиме близько трьохсот тисяч слів. Незмірне мовне багатство! (За І. Вихованцем)

Випишіть дієслова. Утворіть від них 2-гу особу множини. Підкресліть орфограми. Поясніть написання.

ПАМ’ЯТАЙМО

Дієвідмінювання дієслів у теперішньому часі

Перша дієвідміна	Друга дієвідміна
Однина	Множина	Однина	Множина
1 особа: несу, пишу, знаю	Несемо, пишемо, знаємо	Кричу, ходжу, стою	Кричимо, ходимо, стоїмо
2 особа: несеш, пишеш, знаєш	Несете, пишете, знаєте	Кричиш, ходиш, стоїш	Кричите, ходите, стоїте
3 особа: несе, пише, знає	Несуть, пишуть, знають	Кричить, ходить, стоїть	Кричать, ходять, стоять

І. Випишіть речення, у яких дієслова вжито в теперішньому часі. Виділіть їх як члени речення. Визначте дієвідміну дієслів.

ГОРА СЕРЕД СТЕПУ

Серед рівного безкрайого степу несподівано піднімається гора. Ліс на горі густий та високий. Величезні дуби гордо повиганяли свої голови вгору, широко розпростерли гілки на всі боки. Широколисті лопухи примостилися коло них у холодочку – розкошують. По широких галявинах молода ліщина з жовто-зеленим листом гріється на сонячній спеці. На низах кущі темно-зеленої калини посхиляли віти додолу. По гаях солов’ї неугавні засіли, безперестанно несеться їх щебетання вздовж всього лісу. Невеличкі пташки сперечаються з ними своїми піснями. Цьомка та прицмокує в чорнобилі кропив’янка. Щось белькоче чижик з високого в’язу. Віщує літа сива зозуля. Жовтобрюхата іволга перегукується з одудом. А з кущів ліщини йде-несеться важке горличчине туркотіння (За Панасом Мирним).

ПАМ’ЯТАЙМО

Майбутній час дієслова в українській мові виражається формами доконаного й недоконаного виду.

Форми майбутнього часу доконаного виду мають такі самі особові закінчення, що й теперішній час. Це – проста форма майбутнього часу. Проте теперішній час утворюється від дієслів недоконаного виду, а проста форма майбутнього часу – від дієслів доконаного виду: пишу – напишу, роблю – зроблю, кричу – закричу.

Творення дієслів доконаного виду за особами

Особа	Однина	Множина
1	Принесу, узнаю, закричу, зроблю	Принесемо, узнаємо, закричимо, зробимо
2	Принесеш, узнаєш, закричиш, зробиш	Принесете, узнаєте, закричите, зробите
3	Принесе, узнає, закричить, зробить	Принесуть, узнають, закричать, зроблять

І. Визначте дієвідміну дієслів. Провідміняйте їх у теперішньому часі.

З’являтися, зустрічати, поглядати, їздити, лазити, гризти, ховатися, зривати.

Порівняйте особові форми теперішнього й майбутнього часу, визначте відмінності та поясніть чим вони зумовлені. І. Уважно прочитайте текст. Які мовні засоби використовує автор, зображаючи картини осінньої природи? Який настрій викликає ця картина? Доберіть із творів української художньої літератури “альтернативний” оптимістичний уривок про осінь. Зачитайте його в класі.

ТЕМНА, МРЯЧЛИВА ОСІНЬ

Темна, мрячлива осінь… Із лип, із кленів сиплеться пожовклий лист, спадає помалу, як метелі. Сідає один на один, золотий, мокрий од сліз. Скільки було там, золотого, мокрого, заплаканого. Стоїть над землею золоте сяйво.

Скільки золота, золота того, сумного, осіннього, скрізь у саду. По алеях, поміж деревами, під лавочками і навіть на лавочках. В саду од нього аж сяє.

Коли вперше зглянеш, на мить помріється обмареним очам, що то повно весняного сонця, його золотого, гарячого проміння.

А глянеш угору – у душі похолоне. Нема неба, нема сонця, висить до самої землі димна, сиза мла (За С. Васильченком).

Перепишіть уривок, замінюючи дієслова теперішнього часу простою формою майбутнього. Почніть так: “Прийде темна, мрячлива осінь…”

ПАМ’ЯТАЙМО

Під час утворення форм теперішнього і майбутнього простого часу відбувається чергування приголосних звуків основи дієслів. Наприклад: махати – машу, бігти – біжу, в’язати – в’яжу, полоскати – полощу, простити – прощу тощо.

Зміни в групах приголосних

№	Правило	Приклади
1	У дієсловах І дієвідміни кінцеві приголосні основи [г], [к], [х] змінюються на [ж], [ч], [ш] в усіх особах; [з] і [с] змінюється на [ж] і [ш]	Могти можу, можеш, може, можемо, можуть, пекти – печу, печуть; колихати колишу, колишуть; казати кажу, кажеш, каже, кажемо, кажете, кажуть; писати пишу, пишеш, пише, пишемо, пишете, пишуть
2	У дієсловах II дієвідміни приголосні [д], [т], [з], [с] і звукосполучення [зд], [ст] відповідно змінюються на [дж], [ч], [ж], [ш], [ждж], [щ], [шч] тільки в 1-й особі однини	Сидіти – сиджу (але: сидять, сидиш); Світити – свічу (але: світиш, світять); Лазити – лажу (але: лазиш, лазять); Просити – прошу (але: просиш, просять); Їздити – їжджу (але: їзди їй, їздять); Пустити – пущу (але: пустиш, пустять)
3	Після кореневих губних приголосних [б], [із], [в], [м], [ф] у 1-й особі однини й у 3-й особі множини з’являється вставний приголосний [л]	Любити – люблю, люблять (але: любить, любимо); Спати – сплю, сплять; Мовити – мовлю” мовлять; Графити – графлю, графлять

Англійський художник Дж. Роланд “Романтика дощу”

І. Від наведених дієслів утворіть форми теперішнього й простого майбутнього часу. Поясніть чергування приголосних звуків у основах утворених дієслів.

Берегти, знати, чорніти, колихати, рухатись, лазити, в’язати, гуляти, квасити, тесати, звисати, лагодити, платити, мастити, кріпити, славити, садити, тямити, гриміти, запросити, нанизати, засвітити, переступити, зачепити, обламати, охопити, привітати, розправити.

ПАМ’ЯТАЙМО

Дієслова майбутнього часу недоконаного виду мають дві форми: складну й складену.

Складна форма утворюється додаванням до інфінітива відмінюваного дієслова особових закінчень. Для 1-ї, 2-ї, 3-ї особи однини закінчення – му, – меш, – ме. Для форм множини: – мемо, – мете, – муть.

Творення складної форми Дієслів

Особа	Однина	Множина
1-ша	Нестиму, знатиму	Нестимемо, знатимемо
2-га	Нестимеш, знатимеш	Нестимете, знатимете
3-я	Нестиме, знатиме	Нестимуть, знатимуть

Складена форма майбутнього часу твориться поєднанням інфінітива відмінюваного дієслова й особових форм допоміжного дієслова “бути” майбутнього часу простої форми.

Творення складеної форми дієслів

Особа	Однина	Множина
1-ша	Буду робити, буду читати	Будемо робити, будемо читати
2-га	Будеш робити, будеш читати	Будете робити, будете читати
3-я	Буде робити, буде читати	Будуть робити, будуть читати

Від наведених дієслів утворіть складну й складену форму майбутнього часу. Провідміняйте їх.

Ловити, рухатися, добувати, бачити, думати, навчати, збиратися.

Перепишіть текст. Виділіть дієслова майбутнього часу як члени речення. Поясніть спосіб їх творення.

НА ЧАТАХ

…Далі на захід покотилося сонце. Сіли на коней козаки й рушили.

Тільки один лишився біля сторожової вежі. Стриножений кінь щипав траву обіч.

Степ, небо, сонце і він один – пильний дозорець гетьманської прикордонної варти. Побачить небезпеку, підпалить солому, і зав’юнить вогонь з димом. А він, подавши той знак, пожене вірного коня щодуху на захід, щоб звести на ноги сторожову варту на хуторах. І так, від дозорця до дозорця, вставатиме лиха звістка. І у відповідь їй піднімуться полки, заспівають сурми.

То може статися кожної хвилини, а тепер тиша, спокій (За Н. Рибаком).

Невідомий автор “Козак у полі”

І. Уважно прочитайте уривок. Якого відтінку надають висловлюванню дієслова, вжиті в майбутньому часі? Назвіть знімок рядками з тексту.

У НАСТУП

У наступ! Пролунає танкістам команда. Екіпажі звично сідатимуть у машини й будуть виходити на рубежі для атаки. Стрілецькі батальйони другого ешелону чекатимуть своєї черги. Вони лежатимуть на росяному узліссі, проводжаючи очима танки з десантами. Усе гримітиме навколо, а важкі машини надриватимуться, але будуть упевнено йти вперед, до населеного пункту, який наближатиметься з вранішньої імли (За О. Гончаром).

ІІ. Випишіть із тексту дієслова майбутнього часу складної і складеної форми. Визначте особу й число виписаних дієслів.

ПАМ’ЯТАЙМО

Дієслова минулого часу в українській мові мають граматичну категорію роду, що забезпечує узгодження дієслів-присудків з підметами, вираженими іменниками або займенниками. Рід дієслів виражається закінченням:

Чоловічий рід – нульове закінчення (читав, ходив, робив);

Жіночий рід – закінчення – а (читала, ходила, робила);

Середній рід – закінчення – о (читало, ходило, робило).

У множині дієслова минулого часу за родами не розрізняються (читали, ходили, робили).

Минулий час утворюється від інфінітивної основи за допомогою суфікса – л-, що виступає в жіночому й середньому роді однини і множини, та суфікса – в-, який походить з – л – у чоловічому роді: писала, писало, писали – писав. Суфікс – в – у чоловічому роді вживається тоді, коли основа інфінітива закінчується на голосний звук: би-ти – бив, ходи-ти – ходив, ли-ти – лив. Якщо основа дієслова закінчується на приголосний, суфікс – в – випадає: нес-ти – ніс, вез-ти – віз, рос-ти – ріс, мог-ти – міг.

Творення дієслів минулого часу

Особа	Однина	Множина
1-ша	(я): писав, писала, писало; ніс, несла, несло	(ми): писали, несли
2-га	(ти): писав, писала, писало; ніс, несла, несло	(ви): писали, несли
3-я	(він, вона, воно): писав, писала, писало; ніс, несла, несло	(вони): писали, несли

При творенні минулого часу відбуваються зміни: ненаголошений суфікс – ну – основи дієслова може випадати: мерзнути – мерз, мерзла, мерзли; тиснути – тис, тисла, тисли; сохнути – сох, сохла, сох; але: рипнути – рипнув, рипнула, рипнули; гепнути – гепнув, гепнула, гепнули. Паралельно з формами мерз, тис, сох вживається форма мерзнув, тиснув, сохнув; при творенні минулого часу від основ з кінцевими – д-, – т-, які в інфінітиві змінюються на – с-, приголосний – с – випадає: бреду – брести – брів, брела, брели; мету – мести – мів, мела, мели; веду – вести – вів, вела, вели.

І. Від наведених дієслів утворіть (де це можливо) паралельні форми минулого часу.

Кинути, гепнути, мерзнути, тиснути, репнути, сохнути.

Придумайте й запишіть речення з паралельними формами дієслів минулого часу. І. Прочитайте літературну обробку народного прислів’я. Про кого так говорять? Доберіть і опишіть інший фольклорний вислів.

“НІХТО Й НЕ ЧУВ, ЯК КОМАР ЧХНУВ”

Ішли селяни сіно косити понад озером. їздовому Іванові схотілося чхнути. І він так чхнув, що всі жаби поховались у воду, а Комара ледве з листочка не здуло.

Спочатку Комар був злякався – чи крильця цілі. Махнув ними – ні, не пом’яті. Тоді він і каже: “Хіба ж так чхають, як той їздовий Іван? Ось я як чхну, так у Полтаві одгукнеться!” і чхнув.

Але косарі йшли, не обертаючись, жаби на болоті спокійно грілися проти сонечка, а в Полтаві й пір’їнка не зворухнулася.

Ніхто й не чув, як комар чхнув (І. Сенченко).

Випишіть з тексту дієслова минулого часу з суфіксом – ну-. Чи можна утворити від них паралельні форми? Чому?

III. Запишіть речення з дієсловом, у якому при творенні минулого часу приголосний – с – випадає. Виділіть його як член речення.

ПАМ’ЯТАЙМО

У сучасній українській мові дієслова бути, дати, їсти, а також дієслова з основою – вісти (доповісти, розповісти) та похідні від них у теперішньому й майбутньому простому часі відрізняються своїми формами від інших дієслів. Це зумовлено збереженням давньої (архаїчної) системи особових закінчень. Тому перелічені дієслова виділяються в окрему групу.

Теперішній час

Особа	Однина	Множина
1	Є, їм	Є, їмо
2	E, їси	Є, їсте
3	Є, їсть	Є, їдять

Дієслово бути втратило давні форми. Замість них у всіх особах однини й множини виступає форма є, що утворилася від 3-ї особи однини внаслідок спрощення кінцевого – ть. Таке спрощення відбулося й у дієсловах 3-ї особи однини І дієвідміни: читаєть – читає, зна-єть – знає, гра-єть – грає. Дієслова II дієвідміни в 3-й особі однини зберегли давню форму: робить, ходить, сидить. Як винятки в поетичній і народній творчості поряд з новою формою теперішнього часу дієслова бути вживаються й давні форми: 2-га особа однини – єси, 3-тя особа однини – єсть, 3-тя особа множини – суть.

Дієслова з’їсти, дати, розповісти в основному зберігають архаїчну форму особових закінчень.

Майбутній час

Особа	Однина	Множина
1	Їстиму, з’їм, дам, розповім	Їстимемо, з’їмо, дамо, розповімо
2	Їстимеш, з’їси, даси, розповіси	Їстимете, з’їсте, дасте, розповісте
3	Їстиме, з’їсть, дасть, розповість	Їстимуть, з’їдять, дадуть у від дієслів із коренем – віс – не вживається, тому утворюємо словосполучення на зразок підготують розповідь

З наведених речень випишіть дієслова-архаїзми. Козаки суть кмітливі та розумом проникливі, додумливі та щедрі, не прагнуть великого багатства, але найвищу ціну кладуть своїй свободі (О. Ільченко). 2. Що ти за сила єси? – питали. 3. Я єсть народ, якого Правди сила ніким звойована ще не була (П. Тичина). Утворіть від виписаних дієслів нормативні форми сучасної української мови. І. Закінчіть народні прикмети, використовуючи довідник. Зима без снігу – … 2. На чорній землі… 3. Велика роса – … 4. Ластівки низько літають – … 5. Ластівки високо літають – … 6. Граки прилетіли рано – … 7. Горобці збираються зграйками – … 8. Гуси лапи піднімають – … 9. Журавлі летять високо – … 10. Журавлі летять низько – … 11. Зозуля довго кує – … 12. Качки лопотять крилами, чистяться, плещуться у воді – … 13. Чайка сіла на воду – … 14. Риба не клює – …

Для довідки: зима вже близько, на теплу погоду, білий хліб родить, перед дощем, до ясного дня, дощ обіцяють, на погоду, весна буде тепла, на дощ, перед морозами, перед дощем, літо без хліба, зима ще далеко, чекай доброї погоди.

Поясніть уживання розділових знаків.

ПАМ’ЯТАЙМО

У сучасній українській мові форми теперішнього, минулого і майбутнього часу виразно розрізнюються між собою як за граматичними ознаками, так і за значенням. Проте інколи відбувається вживання одних часових форм у значенні інших.

Уживання одних часових форм у значенні інших

Форми теперішнього часу можуть виражати:	Приклади
1- Дію, що відбувається в момент мовлення про неї	По галявці вітер віє, сніг покосами кладе (П. Воронько).
2. Дію, що становить постійну ознаку певного предмета	Гадюки в усьому світі кусаються (М. Стельмах).
3. Дію, яка обов’язково відбудеться у найближчому майбутньому	Поїзд відходить о шостій годині вечора (3 часопису).
4. Минулу дію, особливо в розповідях – спогадах про минулі події та в описах	Реве та стогне Дніпр широкий, сердитий вітер завива, додолу верби гне високі… (Т. Шевченко).
Форми майбутнього доконаного виду дієслова можуть виражати додаткові відтінки в значенні
1. Абстрактно-узагальнені	Здобудеш освіту побачиш більше світу (Нар. тв.).
2. Значення теперішнього і минулого часу, що відбувається тоді, коли в одному реченні вживаються форми теперішнього або минулого часу разом з майбутнім, які належать до одного й того самого предмета	Вийду з хати, сяду на призьбі і прислухаюся, придивляюся до всього (Марко Вовчок).
3. Минулу дію, що виникла несподівано	Піднявся лев могучий, як на лапи станеі, та як зареве, аж волосся: в’яне! (С. Руданський).
4. Форма 1-ї особи множини виражає заклик до виконання певної дії	Підмажемо колеса, щоб млин не торохкотів (Л. Глібов).
Форми минулого часу недоконаного виду дієслів можуть означати:
1. Минулі дії, що послідовно відбувалися одна за однією	Пригріло сонечко, обсохла земля, потягло орача в поле (М. Коцюбинський).
2. Значення раптової дії минулого часу передають дієслівні вигуки на зразок бах, бух, геп, рип, сіп, штовх, хлоп, хап, ляп	Чабан прокинувся – аж перед ним гадюка, він києм бух і витяглась зміюка (Л. Глібов).

І. Уважно прочитайте текст. Визначте стиль і тип мовлення. Доведіть свою думку зразками мовних засобів, використаних у тексті.

ВІКОНЦЕ

Віконце виходило на схід сонця і ранком світило з нього в хату, як із золотого ліхтаря. Всі бачили те віконце – таке воно невеличке, всього з чотирьох шибок.

Ударили морози. Віконце геть замурувалось – нічого крізь нього не видно.

Аж ось на шибці ясніє цятка. Щось гаряче, щось золоте продирає, прогризає в замурованій шибці дірочки, проціловує. Весело, уперто. Вишнево-золотий промінь пронизав темряву, і на стіну – стриб! – райдужний мальований зайчик.

А на вікні сонце вже кружалочку процілувало. Сніг виблискує, а небо сміється, мов сині веселі очі.

Аж за вікнами щось: “Цвінь-цвірінь”. Закапало зі стріх, загула скрізь вода. Синє сміялось небо. Побачило віконце сонце, так і шугнуло на нього золотим промінням. Під стріхою зацвірінькали горобці…

Весна… (За С. Васильченком)

Випишіть у дві колонки словосполучення з дієсловами, вжитими у прямому й переносному значенні.