ДОДАТОК



ДОДАТОК

Сучасний посуд для сервірування столу за традицією поділяють на три частини: столовий, чайний, десертний. Столовий посуд сьогодні дуже красивий. У його виробництві використовують фарфор, фаянс або спеціальне скло. Під час прийомів або великих обідів застосовують також кришталевий посуд.

Столовий етикет – наука про правила прийому їжі та поведінки людини за столом.

З огляду на те, як людина поводиться за столом, як їсть, можна говорити про її вихованість. Щоб людина досягла успіху в суспільстві, вона повинна дотримуватися

гарних манер.

ОСНОВНІ ПРАВИЛА ПОВЕДІНКИ ЗА СТОЛОМ

Сидіти за столом слід прямо, не сутулячись і не нахиляючись над тарілкою.

Якщо супу в тарілці залишилося мало, її нахиляють від себе і збирають ложкою залишки.

Коли подають на стіл наступну страву, не обов’язково чекати, поки інші наповнять свої тарілки.

Постарайтеся з’їсти страву зі своєї тарілки до кінця, щоб не образити господиню. При цьому в жодному разі не варто збирати залишки їжі шматочком хліба.

Не можна складати тарілки одна на одну або відсувати тарілку від себе.

Після закінчення прийому їжі приладдя – виделка і ніж –

повинне лежати паралельно на тарілці. Якщо уявити, що тарілка – це круглий циферблат, то вилка і ніж повинні показувати за десять хвилин четверту.

СТОЛОВИЙ ЕТИКЕТ

Сівши за стіл, подивіться уважно, як сервіровано стіл. Прямо перед вами повинна стояти закусочна тарілка. З лівого боку від неї знаходиться пиріжкова тарілка. Праворуч від закусочної тарілки знаходяться ножі та ложки, а з лівого боку – виделки. Перед закусочною тарілкою розташовують десертні прилади. На закусочній тарілці лежить серветка.

Потрібно запам’ятати: усе приладдя, що знаходиться з правого боку від тарілки, беруть і тримають під час їжі правою рукою. Усе приладдя, яке розташоване з лівого боку від тарілки, беруть і тримають лівою рукою. Десертне приладдя, яке розташоване ручками вправо, беруть правою рукою. Те приладдя, яке лежить ручками вліво, беруть лівою рукою.

Після закінчення їжі серветку не слід ретельно складати, просто акуратно покладіть праворуч від своєї тарілки.

ЗВІДКИ З’ЯВИЛИСЯ НОЖИЦІ?

Відгадай, що це: “Два кінці, два кільця, а посередині цвях”. Звичайно ж, ножиці! Історія їх виникнення дуже цікава. У VIII ст. якомусь майстрові поталанило з’єднати два ножі за допомогою стержня-цвяшка, а держаки загнути кільцями. Вийшли ножиці, які майже не відрізняються від сучасних.

Найдавніші ножиці в Східній Європі було знайдено під Смоленськом. Учені визначили, що ними працювали кожум’яки Київської Русі в X ст. Ножиці виготовляли із заліза, сталі і срібла. Леза загартовували, щоб вони були міцні.

Є чимало різновидів ножиць. Ними підстригають кущі, обрізають дерева; ними працюють перукарі, швачки, закрійники, будівельники… У Німеччині винайшли ножиці-велетні, якими розрізають автомобілі. Є електричні ножиці, що ріжуть товсту шкіру, гуму, лінолеум і навіть пластик зі швидкістю 20 метрів за хвилину. У сучасних швейних майстернях працюють найсучасніші лазерні ножиці. За 1 хвилину вони розрізають 60 метрів тканини.

ЯК ЛЮДИ ШИЛИ В ДАВНИНУ?

Шиття – це скріплення одного шматка тканини з іншим за допомогою нитки та голки. До винайдення голки тканину просто обгортали навколо тіла, утворюючи одяг.

У Давньому Єгипті люди не тільки користувалися голками та нитками, але й уміли вишивати. А індуси вже понад 3 тисячі років тому знали, як різати тканину, розкроювати її, зшивати з неї одяг.

Маленька голка – величезний винахід людства.

Голка – це дуже маленький інструмент, загострений на одному кінці і з отвором на другому, який служить для того, щоб заправляти в нього нитку. Людина винайшла голку задовго до відкриття металів. Спершу її виготовляли з риб’ячих кісток, проколюючи дірочку в тупому кінці кістки. Такими голками первісна людина шила собі одяг зі звіриних шкур.

Знайдені давні голки були зроблені з кісток птахів, колючок дерев та кущів, потім з бронзи. Щойно відкрили срібло та золото, голки почали виготовляти з них. Але ці цінні метали зовсім не годились для виготовлення такого маленького інструмента.

Лише в XIV ст., коли винайшли сталь, люди отримали міцну і зручну голку. Вважають, що сталеві голки, схожі на сучасні, уперше виготовили китайці. У середні віки голки завезли у Європу, де довгий час вони вважалися величезним скарбом. Перші голки не мали вушка з дірочкою. Люди просто загинали кінчик голки і в той загин заправляли нитку.

У нашій країні до XVII ст. сталевих голок не було. Шпичаки колючого куща чи риб’яча кістка служили для бідняків засобом для шиття.

Лише у XVIII ст. наші майстри навчилися виготовляти гарні голки.

Нині в процесі виготовлення голка проходить через руки понад 20 робітників.

ПРИ РОБОТІ З ШИЛОМ

Це прислів’я слід згадати:

“В мішку шила не сховати”.

А чому? Та дуже просто,

Бо воно колюче й гостре.

Тож, за визначенням цим,

Слід постійно пам’ятати

Такі правила усім:

Шила в торбі не носи,

З ним поводження недбалі

Недоречні взагалі.

Зберігай його в пеналі

Або в шкірянім чохлі.

Не кидай його ніколи

На край парти або столу.

Гратись також з ним не смій,

А предмети всі проколюй

Лиш на дошці підкладній.

І. Дубинський


1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (No Ratings Yet)
Loading...


Рідкі кристали та їхні властивості.
Ви зараз читаєте: ДОДАТОК