Додаток 4 Тести з ділової української мови – ДОДАТКИ



ДІЛОВА УКРАЇНСЬКА МОВА

ДОДАТКИ

Додаток 4

Тести з ділової української мови

Тестові завдання містять запитання і варіанти відповідей. Потрібно вибрати правильний варіант відповіді.

1. Документ, який містить перелік осіб, предметів з метою інформування або реєстрації, – це:

А) список;

Б) таблиця.

2. Документ інформаційного характеру, який описує і встановлює факти, події, – це:

А) довідка;

Б) розписка.

3. Правила – це:

А) правовий акт, який визначає основні правила організації та діяльності державних

органів, структурних підрозділів органу, а також установ, організацій і підприємств (філій), що їм підпорядковуються;

Б) правовий акт, який створюється органами державного управління для встановлення правил, що регулюють організаційні, науково-технічні, технологічні, фінансові та інші спеціальні сторони діяльності та відносин установ, закладів, підприємств, службових осіб;

В) службові документи організаційного характеру, в яких викладаються настанови або вимоги, що регламентують певний порядок будь-яких дій, поведінки.

4. Документи, які визначають організаційно-правове становище працівника у структурному

підрозділі, що забезпечує умови для його ефективної праці, – це:

А) посадові інструкції;

Б) інструкції з техніки безпеки;

В) інструкції з експлуатації різного обладнання.

5. Як правильно перекладається з російської мови на українську слово мероприятие:

А) захід;

Б) міроприємство.

6. Система мовних елементів, способів їх відбору й уживання, об’єднаних певним функціональним призначенням, – це:

А) стиль;

Б) норма;

В) мова.

7. До книжних стилів сучасної української літературної мови належать:

А) публіцистичний, науковий, офіційно-діловий стиль, стиль художньої літератури;

Б) публіцистичний, науковий, офіційно-діловий стиль, стиль художньої літератури, уснорозмовний (розмовно-побутовий) стиль;

В) публіцистичний, науковий, офіційно-діловий стиль.

8. Офіційно-діловий стиль обслуговує сферу стосунків:

А) ділових (місцевого, галузевого, державного діловодства), юридично-правових, виробничо-економічних, дипломатичних;

Б) ділових (місцевого, галузевого, державного діловодства) та юридично-правових;

В) виробничо-економічних і дипломатичних.

9. Як правильно перекладається з російської мови на українську по Грушевскому, по формуле:

А) за Грушевським, за формулою;

Б) по Грушевському, по формулі?

10. Ділове мовлення має вираження:

А) в усній і писемній формі;

Б) в усній формі;

В) у писемній формі.

11. Числівник один узгоджується з іменником:

А) у роді, числі;

Б) у роді, числі, відмінку;

В) у числі, відмінку.

12. Числівники тисяча, мільйон, мільярд у всіх формах вимагають від іменників:

А) Р. в. мн.;

Б) Н. в. мн.;

В) Р. в. одн.

13. У словах, другий компонент яких починається на приголосний, виступають компоненти:

А) двох-, трьох-, чотирьох-;

Б) дво-, три-, чотири-;

В) два-, три-, чотири-.

14. Документи, що функціонують у сфері управління, називаються:

А) розпорядчими;

Б) організаційними;

В) організаційно-розпорядчими.

15. В офіційно-діловому стилі посади, професії, звання жінок позначаються, як правило, іменниками:

А) чоловічого роду;

Б) жіночого роду;

В) чоловічого і жіночого роду.

16. Якщо іменник чоловічого роду вживається на позначення жінки й ім’я особи при цьому не називається, то узгоджене означення і дієслово-присудок чоловічого роду минулого часу ставляться у формі:

А) чоловічого роду;

Б) жіночого роду.

17. Протокол має реквізит:

А) повістка денна;

Б) порядок денний.

18. Документ, адресований керівникові даної чи вищої установи з інформацією про ситуацію, що склалася, про

Наявні факти, явища, про виконану роботу з висновками та пропозиціями автора, – це:

А) пояснювальна записка;

Б) доповідна записка.

19. Документ, у якому з’ясовується зміст певних положень основного документа (плану, звіту, проекту тощо) або пояснюється причини певного факту, вчинку, події, – це:

А) доповідна записка;

Б) пояснювальна записка.

20. Документ, у якому завжди відсутній реквізит назва документа, – це:

А) лист;

Б) оголошення.

21. Службові листи пишуть на чистому бланку або аркуші паперу:

А) лише з лицьового боку;

Б) з обох боків.

22. Як перекладається з російської мови на українську: комиссия по составлению резолюции, курсы по изучению деловодства:

А) комісія по складанню резолюції, курси по вивченню діловодства;

Б) комісія для складання резолюції, курси для вивчення діловодства?

23. Які прийменники використовуються у діловому мовленні:

А) протягом (години) або в(у)продовж (години);

Б) на протязі (години)?

24. Як перекладається з російської мови на українську: по окончании академии, по прибытии, по получении:

А) після закінчення академії, після прибуття, після отримання;

Б) по закінченні академії, по прибутті, по отриманні?

25. У діловому мовленні використовується прийменник:

А) незважаючи на;

Б) попри.

26. Письмове повноваження, що видається установою (організацією, підприємством) або окремою особою іншій для подання третій особі (установі, організації) при здійсненні певних юридичних дій, одержанні грошей або матеріальних цінностей, – це доручення:

А) службове;

Б) особисте.

27. Найчастіше довідки оформляються на бланках формату:

А) А5;

Б) А4.

28. Після стандартних скорочень значень метричних мір (м, см, мм, дм та ін.) крапка:

А) не ставиться;

Б) ставиться.

29. На голосну, якщо вона не початкова в слові, та на м’який знак (ь) слова:

А) скорочуються;

Б) не скорочуються.

30. При збігу двох однакових приголосних скорочення робиться:

А) після першої (відмін, успіхи);

Б) після другої (відмінн. успіхи).

31. Коли збігаються дві приголосні, скорочення можна робити:

А) після другої: держави.;

Б) після першої: : держав.;

В) після першої і після другої: держав, і держави.

32. Слова Держбанк, Нацбанк, облдержадміністрація утворені поєднанням:

А) початкових частин слів;

Б) початкового складу (початкових складів) одного (двох) слів і цілого іншого слова;

В) початкових частин слів і кінцевої частини слова (мішаний тип).

33. Телефонна розмова має вестись у формі:

А) діалогу;

Б) монологу.

34. Якщо сталося роз’єднання з технічних причин, відновлює зв’язок той,

А) хто телефонував;

Б) кому телефонували.

35. Якою формою мовлення представлено офіційно-діловий стиль:

А) усною;

Б) писемною;

В) усною та писемною?

36. Під час знайомства називають спочатку:

А) ім’я, по батькові, прізвище;

Б) посаду.

37. Яка форма кличного відмінка є нормативною:

А) Олеже;

Б) Олегу?

38. Нумерація сторінок починається:

А) з другої сторінки;

Б) з першої сторінки.

39. Якщо текст документа друкується з одного боку аркуша, номери проставляються посередині:

А) верхнього поля аркуша арабськими цифрами на відстані не менше 10 мм від краю;

Б) нижнього поля аркуша арабськими цифрами на відстані не менше 10 мм від краю;

40. Як правильно перекладається з російської мови на українську слово профессиональный:

А) професійний;

Б) професійний (від професія), професіональний (від професіонал);

В) професіональний?

41. На телеграфний запит треба дати відповідь:

А) протягом 10-ти днів;

Б) протягом 3-х днів.

42. При складанні алфавітного списку ім’я та по батькові (або ініціали) ставляться:

А) після прізвища;

Б) перед прізвищем.

43. Як перекладається з російської мови на українську бывший:

А) бувший;

Б) колишній.

44. Прізвище особи, яка звертається із заявою, має форму:

А) родового відмінка з прийменником;

Б) родового відмінка без прийменника;

В) знахідного відмінка.

45. Посадова особа, яка тимчасово виконує чиїсь обов’язки, тобто заміщає відсутнього керівника, – це:

А) заступник;

Б) замісник;

В) помічник.

46. Документи поділяються на стандартні та нестандартні

За:

А) призначенням;

Б) структурними ознаками;

В) походженням.

47. Доручення поділяються на:

А) офіційні;

Б) особисті;

В) офіційні й особисті.

48. Документ, який засвідчує біографічні та юридичні факти, діяльність окремих службових осіб і видається підприємством, установою, організацією на вимогу працівника, – це:

А) розписка;

Б) автобіографія;

В) характеристика.

49. Не лише розпорядче, а й виховне значення має один із найпоширеніших документів:

А) наказ;

Б) відзив;

В) звіт.

50. Чи можна вводити у діловий текст іншомовні слова, коли є відповідники в українській мові:

А) так;

Б) ні?

51. Документ, що фіксує домовленість між двома чи кількома партнерами, – це:

А) договір;

Б) акт;

В) накладна.

52. Чи допускається у термінології та діловодстві взаємозаміна іменників “рада” і “порада”:

А) так;

Б) ні?

53. Акт – це документ правової чинності. Виділяють акти:

А) законодавчі;

Б) адміністративні;

В) законодавчі й адміністративні.

54. Розпорядження видають:

А) організації;

Б) службові особи;

В) організації, установи, службові особи.

55. Документ, який містить перелік цифрових даних і є наочною формою фактичного матеріалу, – це:

А) список;

Б) відомість;

В) таблиця.

56. Найпоширенішою частиною мови в ділових паперах є:

А) дієслово теперішнього часу 1-ї чи 3-ї особи множини;

Б) дієслово теперішнього часу 1-ї чи 3-ї особи однини;

В) дієслово минулого часу множини.

57. У ділових документах однозначність, узагальненість змісту забезпечують іменники:

А) абстрактні;

Б) конкретні;

В) віддієслівні.

58. Для ділових паперів найхарактернішими є речення:

А) складносурядні;

Б) складнопідрядні;

В) безсполучникові.

59. “Я, Петренко Марія Іванівна, одержала 10 комп’ютерів…”, – так починається:

А) розписка;

Б) пояснювальна записка;

В) довідка.

60. Документи класифікуються на організаційні, розпорядчі, інформаційні, колегіальних органів, кадрові, обліково-фінансові, господарсько-договірні:

А) за призначенням;

Б) за походженням;

В) за напрямом.

61. За строками зберігання документи класифікуються на:

А) постійного зберігання, тривалого (понад 10 років) і тимчасового (до 10 років);

Б) оригінали, копії;

В) односкладові, складні.

62. Документи поділяються на секретні, цілком секретні, для службового користування, для загального користування:

А) за терміном виконання;

Б) за ступенем гласності;

В) за формою.

63. Достовірним текст документа є тоді, коли:

А) викладені в ньому факти відображають справжній стан речей;

Б) у ньому не допускається подвійне тлумачення слів та виразів;

В) зміст вичерпує всі обставини справи.

64. Повним текст документа є тоді, коли:

А) викладені в ньому факти відображають справжній стан речей;

Б) у ньому не допускається подвійне тлумачення слів і виразів;

В) зміст вичерпує всі обставини справи.

65. Посадова особа, яка займається дипломатичною діяльністю, називається:

А) дипломантом;

Б) дипломатом;

В) дипломником.

66. Документ, у якому в письмовій формі подається повідомлення про виконання якоїсь роботи, – це:

А) план;

Б) звіт;

В) доповідна записка.

67. Нова система нумерації базується на використанні:

А) лише арабських цифр;

Б) знаків різних типів (римських та арабських цифр, великих і малих літер).

68. Який документ може бути поясненням або доповненням до основного документа (звіту, проекту тощо):

А) розписка;

Б) доповідна записка;

В) пояснювальна записка?

69. Термінове повідомлення, яке передано по телефону і не потребує особливого оформлення, – це:

А) телеграма;

Б) телефакс;

В) телефонограма.

70. Чи повинно зберігати однакову форму складно-скорочене слово в тексті документа:

А) так;

Б) ні?

71. Обов’язковим(и) реквізитом(ами) будь-якого документа є:

А) дата і підпис;

Б) підпис;

В) печатка.

72. Аркуш паперу з відтвореними на ньому реквізитами, що містять постійну інформацію, – це:

А) бланк;

Б) взірець;

В) формуляр.

73. Писемна мова у діловому стилі:

А) монологічна;

Б) полілогічна;

В) діалогічна.

74. Затвердження документа відбувається:

А) до підписання;

Б) після підписання;

В) під час підписання.

75. Числове позначення послідовності розміщення складових частин тексту називається:

А) нумерацією;

Б) рубрикацією;

В) поділом на абзаци.

76. 1. Вибір потрібної конструкції саме в даному конкретному випадку.

2. Заповнення формуляра.

3. Побудова за готовими зразками тих словосполучень і речень, які не передбачені формулярами бланків.

Такі операції містить процес укладання документів:

А) з низьким рівнем стандартизації;

Б) з високим рівнем стандартизації;

В) нестандартизованих.

77. Статистичними і текстовими можуть бути:

А) звіти;

Б) протоколи;

В) характеристики.

78. Відомчими і міжвідомчими бувають:

А) інструкції;

Б) резолюції;

В) розпорядження.

79. Службові листи складаються:

А) зі вступу, аргументації, висновків;

Б) зі вступу, основної частини, висновків;

В) зі вступу, висновків.

80. Розмову двох осіб називають:

А) монологом;

Б) діалогом;

В) полілогом.

81. У ділових паперах використовується:

А) наукова лексика;

Б) розмовна лексика;

В) офіційно-ділова лексика.

82. Стислий життєпис особи, складений нею, – це:

А) автобіографія;

Б) характеристика;

В) пояснювальна записка.

83. Як перекладається з російської мови на українську: по-моему, по-нашему:

А) як на мене, на нашу думку;

Б) по-моєму, по-нашому?

84. Числівники тисяча, мільйон, мільярд у всіх формах вимагають від іменників форми:

А) Р. в. мн.;

Б) Н. в. мн.;

В) Р. в. одн.

85. Як перекладається з російської мови на українську по недоразумению, по ошибке:

А) через непорозуміння, через помилку, помилково;

Б) по непорозумінню, із-за помилки?

86. Як перекладається з російської мови на українську по правилам, по схеме:

А) по правилах, по схемі;

Б) за правилами, за схемою?

87. У діловому мовленні з іменником заходи на позначення мети вживається прийменник:

А) щодо;

Б) до;

В) для.

88. Описуючи книгу, вказують: автора (або авторів), назву, місце, видавництво і рік видання, кількість сторінок (або номер відсилкової сторінки) таким чином:

А) Антоненко-Давидович Б. Д. Як ми говоримо / Уклад. Я. Б. Тимошенко. – К.: Либідь, 1991. – 256 с.;

Б) Антоненко-Давидович Б. Д. “Як ми говоримо” / Уклад. Я. Б. Тимошенко. – К.: Либідь, 1991. – 256 с.;

В) Антоненко-Давидович Б. Д. Як ми говоримо // Уклад. Я. Б. Тимошенко. – К.: Либідь, 1991. – 256 с.

89. Якщо авторів більше від чотирьох, їх вказують так:

А) Порадник ділової людини. Рос.-укр. слов.-довід. / Уклад. О. М. Хоренга, Ю. С. Комков та ін. – К., 1995;

Б) “Порадник ділової людини”. Рос.-укр. слов.-довід. / Уклад. О. М. Хоренга, Ю. С. Комков та ін. – К., 1995;

В) Порадник ділової людини. Рос.-укр. слов.-довід. // Уклад. О. М. Хоренга, Ю. С. Комков та ін. – К., 1995.

90. Описуючи періодичне видання (журнал, газету) вказують: автора, назву статті, назву періодичного видання, рік видання, номер (або місяць и число для газети), відсилкові сторінки (для журналу) таким чином:

А) Леліков Г. Організаційно-правове вдосконалення державної служби // Вісн. УАДУ. – 1999. – № 4. – С. 13-19;

Б) Леліков Г. “Організаційно-правове вдосконалення державної служби” // Вісн. УАДУ. – 1999. – № 4. – С. 13-19;

В) Леліков Г. Організаційно-правове вдосконалення державної служби / Вісн. УАДУ. – 1999. – № 4. – С. 13-19.

91. Цитати виділяються:

А) лапками;

Б) тире;

В) двокрапкою.

92. Якщо цитата супроводжується словами автора, то вона оформляється як:

А) пряма мова;

Б) невласне пряма мова;

В) чужа мова.

93. Якщо слова автора стоять перед прямою мовою, то після них ставиться:

А) двокрапка, а пряма мова береться в лапки. А: “П”;

Б) тире, а пряма мова береться в лапки. А – “П”;

В) крапка, а пряма мова береться в лапки. А. “П”;

94. Якщо пряма мова стоїть перед словами автора, то після неї ставиться

А) кома, знак оклику, знак питання, багатокрапка чи тире; слова автора пишуться з малої літери. “П(!) (?) ” – а; “П”, – а;

Б) кома; слова автора пишуться з малої літери. “П,” – а; “П”, – а;

В) тире; слова автора пишуться з малої літери. “П” – а; “П”, – а.

95. Якщо слова автора розривають пряму мову, то перед ними ставиться

А) кома, багатокрапка чи тире, а після них – кома й тире, якщо перша частина прямої мови не є закінченим реченням. “П, (…) – а, – п”;

Б) кома, багатокрапка чи тире, а після них – тире, якщо перша частина прямої мови не є закінченим реченням. “П – а – п”;

В) кома, багатокрапка чи тире, а після них – кома, якщо перша частина прямої мови не є закінченим реченням. “П, а, п”.

96. Якщо слова автора розривають пряму мову, то перед ними ставиться:

А) кома, знак оклику, знак питання, багатокрапка чи тире, а після них – крапка й тире; продовження прямої мови – з великої літери, якщо перша частина прямої мови – закінчене речення. “П (!) (?) (…) – а, – П”;

Б) кома, а після них – крапка й тире; продовження прямої мови – з великої літери, якщо перша частина прямої мови – закінчене речення. “П, а. – П”;

Б) тире, а після них – крапка й тире; продовження прямої мови – з великої літери, якщо перша частина прямої мови – закінчене речення. “П – а. – П”.

97. Якщо слова автора всередині прямої мови розпадаються на дві частини, одна з яких стосується першої частини прямої мови, а друга – другої частини прямої мови, то перед другою частиною:

А) ставиться двокрапка й тире, а перше слово прямої мови пишеться з великої літери, наприклад: “П, – а. А: – П”;

Б) ставиться двокрапка, а перше слово прямої мови пишеться з великої літери, наприклад: “П, – а. А: П”;

В) ставиться тире, а перше слово прямої мови пишеться з великої літери, наприклад: “П, – а. А – П”.


1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (No Ratings Yet)
Loading...


Види витинанок та технології їх виготовлення.
Ви зараз читаєте: Додаток 4 Тести з ділової української мови – ДОДАТКИ