Додаток 8 ЗАКОН УКРАЇНИ “Про організаційно-економічний механізм та спеціальний режим функціонування інноваційних підприємств”



ІННОВАЦІЙНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ

Додаток 8

ЗАКОН УКРАЇНИ

“Про організаційно-економічний механізм та спеціальний режим функціонування інноваційних підприємств”

Верховна Рада України постановляє:

І. Внести зміни до Закону України “Про спеціальний режим інноваційної діяльності технологічних парків” (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., N 40, ст. 363; 2002 р., N 3-4, ст. 28, N 33, ст. 238; 2004 р., N 32, ст. 393; 2005 р., NN 17-19, ст. 267, 2006 р. .№ 22 ст. 182), виклавши його назву та зміст в такій редакції:

“ЗАКОН УКРАЇНИ

Про організаційно-економічний

механізм та спеціальний режим функціонування інноваційних підприємств”.

Цей Закон визначає правові та економічні засади запровадження та функціонування спеціального режиму функціонування інноваційних підприємств

Розділ І

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Терміни, які вживаються в цьому Законі.

Для цілей цього Закону терміни вживаються в такому значенні:

1) Технологічний парк (технопарк) – особливий вид спеціальної економічної зони розвитку нової техніки і високих технологій, який являє собою науково – виробничий комплекс, що включає в себе дослідницькі центри, технологічні комплекси,

що примикає до неї виробничу зону бізнес-інкубатору, а також інші структурні підрозділи, які обслуговують вказаний вид діяльності з метою освоєння новітніх розробок та здійснення їх промислового випуску, в якому діє визначений Законами спеціальний режим господарювання.

2) Бізнес-інкубатор – (підприємницький та технологічний) – організаційна структура для малих знов створених фірм і починаючих підприємців для дослідних та серійних виробництв, та технологічних процесів по впровадженню винаходів і інноваційних ідей на самій ранній, ризикованій стадії розробки комерційних проектів, що мають потенційний попит на ринку.

3) Науково-дослідний (науковий) парк – територія науково-дослідних, академічних і галузевих інститутів, та інших наукових підрозділів, на якій створюються сприятливі умови для підприємців із числа вчених, інженерів, викладачів, студентів, новаторів та винахідників для прискореної комерціоналізації результатів наукових винаходів, перетворюючи їх в товари та послуги, сприймані ринком.

4) Кластер-технопарк – технопарк з розвинутою мережевою промисловою групою близьких, географічно зв’язаних компаній та організацій, які співробітничають із ними, характеризуються загальними напрямками діяльності й взаємодоповненням один одного.

5) Кластер – мережева промислова група близьких, географічно взаємозалежних компаній і організацій, які співробітничають із ними. Суб’єкти кластера спільно діють у певному виді бізнесу, який характеризується загальними напрямками діяльності й взаємодоповненням один одного.

6) Технополіс – організаційна форма об’єднання наукових, дослідницьких, інноваційних, технологічних парків, кластер-технопарків, промислових та інших підприємств, обслуговуючих наукові та технологічні винаходи на певній території, що представляє собою частину системи міжнародного поділу праці що має середу мешкання, цілеспрямовано сформовану під вчених, інженерів, винахідників та висококваліфіковану робочу силу, яка створює всі умови, сприятливі оптимально швидкому виробництву ідей, всьому циклу просування інновацій, в тому числі і самій головній ринковій стадії.

7) Індустріальний парк – це відокремлена регіональна територія розвитку наукоємних виробництв площею до 700 гектарів у межах якої органом управління індустріального парку формується комплекс об’єктів виробничої інфраструктури (електро-, газо-, водопостачання, водовідведення, телекомунікації тощо) та надання супутніх послуг(охорона, транспортні та інші послуги) з метою залучення інвесторів для провадження ними інноваційної, виробничої, науково-дослідної, технологічної іншої господарської діяльності для розвитку наукоємного виробництва.

Індустріальний парк може бути приватним, регіональним та державним.

Формування мережі державних і регіональних індустріальних парків повинне здійснюватися відповідно до основних напрямів розвитку державної і регіональної промислової політики з урахуванням завдань, пов’язаних з розвитком міських агломерацій.

Індустріальні парки створюються у промислових регіонах поблизу великих міських агломерацій, але поза їх межами, крім випадків, коли є належна інфраструктура і вільні від забудови земельні ділянки безпосередньо у промислових зонах, а також екологічні умови, які дають змогу створювати індустріальні парки у межах населених пунктів.

На території індустріального парку можуть провадитися будь-які види підприємницької діяльності, не заборонені законодавством, а оподаткування суб’єктів підприємницької діяльності (інвесторів) здійснюється відповідно до законодавства передбаченого для технопарків.

8) Бізнес (промисловий) парк – це комплекс будівель розташований поодаль від джерел інтелекту (інститути, університети), де здаються в оренду офісні, складські, виробничі площі високої якості для виробничої діяльності.

9) Мережа – група фірм, які об’єднуються з метою використання своїх особливостей, ресурсів специфічних переваг перед іншими заради спеціального функціонування при реалізації взаємовигідних проектів розвитку.

10) Інкубатор технологій – це наукоємне підприємство, тісно зв’язане з університетом, науково-технологічним парком або інноваційним центром, призначене для обслуговування малих інноваційних підприємств, “вирощування” нових фірм, надання їм допомоги у виживанні й успішній діяльності на ранній стадії їх розвитку, коли вони можуть заподіяти фатальні для них помилки. В деяких випадках інкубатор технологій є інтегрованою частиною наукового парку (Великобританія), дослідницького парку (США), технопарка (Росія), науково-промислового парку (КНР). Він може бути також самостійною організацією.

11) Регіональний центр інновацій та інвестицій – це підприємство, що володіє спеціалізованою інфраструктурою, діяльність якого направлена на сприяння створенню, росту та розвитку фірм, а також на сприяння розвитку інноваційної діяльності в регіоні, співробітництво і кооперацію між дослідниками і промисловістю, надання послуг наукоємним фірмам у сфері інформаційного забезпечення, підготовки та навчання персоналу в галузі менеджменту; прискорення реального економічного розвитку на підставі створення регіональних і міжнародних мереж для обміну інформацією і співробітництва між фірмами.

12) Лізинг – вид інвестиційної діяльності по придбанню майна й передачі його на підставі договору лізингу фізичним або юридичним особам за певну плату, на певний строк на певних умовах, обумовлених договором.

13) Оренда – майнове наймання; договір, по якому власник (орендодавець) передає орендареві в термінове володіння й користування майно (орендовані активи), необхідне для самостійного ведення господарської діяльності за відповідну (орендну) плату. Договором про оренду може бути передбачена можливість викупу орендованого майна. Розрізняють короткострокову оренду (рейтинг), середньострокову оренду (хайринг), і довгострокову оренду (лізинг).

14) Договір лізингу – договір, що визначає взаємини лізингодателя й лізингоотримувача. У договорі лізингу обов’язково вказуються строки, умови внесення орендної плати й зобов’язання лізинг отримувача. Умовою договору лізингу є встановлення базисного періоду, протягом якого сторони не мають права переривати дію договору оренди. По закінченню строку договору лізингу можливі:

– покупка обладнання орендарем по залишковій вартості;

– пролонгація строку шляхом здійснення нової угоди;

– повернення матеріальних цінностей лізингової компанії.

15) Види інвестицій – іноземні, державні, приватні, виробничі, інтелектуальні, що контролюються, що не контролюються і т. п. інвестиції.

16) Іноземні інвестиції – інвестиції, вкладені закордонними інвесторами, іншими державами й іноземними банками, компаніями, підприємцями.

17) Контролюючі інвестиції – прямі інвестиції, що забезпечують володіння більш ніж 50% голосуючих акцій іншої компанії.

18) Виробничі інвестиції – інвестиції, що направляються на нове будівництво, реконструкцію, розширення й технічне переозброєння діючих підприємств.

19) Прямі інвестиції – капіталовкладення у виробництво або активи, що надають інвесторові повний контроль над діяльністю підприємства.

20) Інноваційні підприємства підрозділяються на три рівні:

Інноваційні підприємства 1 рівня – підприємства, які являються юридичними особами, створеними згідно з Законом “Про організаційно-економічний механізм та спеціальний режим функціонування інноваційних підприємств” та їх засновники. Інноваційні підприємства І рівня: технополіси, технологічні парки (технопарки), науково-дослідні парки (наукові) парки, кластер-технопарки, кластери, індустріальні парки, бізнес (промислові) парки, інкубатори технологій, регіональні центри інновацій та інвестицій, підприємства з випуском інноваційної продукції не менш 350 мільйонів гривень на рік та засновники створених підприємств.

Засновниками інноваційних підприємств 1 рівня можуть бути – Держава, в особі Фонду державного майна України, державні та недержавні юридичні особи України (резиденти), іноземні юридичні особи (нерезиденти), або спільні підприємства. Інноваційні підприємства І рівня мають право бути засновниками будь яких підприємств, в тому числі іноземних.

Кабінет Міністрів України своєю Постановою може виділяти земельні ділянки для розташування інноваційних підприємств 1 рівня із державного земельного запасу, та земель державних підприємств, з подальшим їх профільним використанням виходячи із стратегічних пріоритетних напрямів інноваційної діяльності підприємств 1 рівня, якщо потрібно зі зміною цільового призначення земель, визначеного постановою Кабінету Міністрів України від 11 квітня 2002 р. “Про затвердження Порядку зміни цільового призначення земель, які перебувають у власності громадян, або юридичних осіб”.

Інноваційні підприємства 2 рівня (учасники): підприємства, які являються юридичною особою України або спільні підприємства, з якими інноваційні підприємства 1 рівня уклали договір про спільну діяльність по виробництву інноваційного продукту. Інноваційні підприємства 2 рівня реєструються як інноваційні, на підставі офіційної заявки інноваційних підприємства 1 рівня після підписання договору про спільну діяльність між підприємствами 1 та 2 рівнів. Інноваційні підприємства 2 рівня здійснюють окремий бухгалтерський облік та надають фінансову та статистичну звітність на створений інноваційний продукт інноваційному підприємству 1 рівня, у якого з ним підписаний договір про спільну діяльність.

Інноваційні підприємства 3 рівня: бізнес-інкубатори, бізнес-центри, інноваційні центри, та інші – структурні підрозділи інноваційних підприємств 1 рівня без створення юридичної особи або із створенням юридичної особи, де інноваційні підприємства 1 рівня є головними або засновниками.

Керівний орган інноваційного підприємства – юридична особа – (засновники інноваційного підприємства 1 рівня), яка від імені засновників інноваційного підприємства відкриває спеціальний рахунок інноваційного підприємства на яку покладені функції поточного керівництва діяльністю інноваційного підприємства, у тому числі щодо оформлення проектів інноваційного підприємства, використання коштів спеціального рахунку інноваційного підприємства, в установленому цим Законом порядку, контролю за використанням коштів спеціальних рахунків інноваційних підприємств 2 рівня, перевірки та підготовки пропозицій щодо внесення змін або припинення виконання проектів інноваційного підприємства, підготовки звітів про діяльність інноваційного підприємства, представлення інтересів інноваційного підприємства в органах державної влади та органах місцевого самоврядування, укладання відповідно до законодавства договорів від імені інноваційного підприємства, та інші функції відповідно до договору.

Договір про спільну діяльність (далі – договір) – договір між юридичними особами інноваційних підприємств 1 і 2 рівня, що містить відомості про права та обов’язки, пріоритетні напрями діяльності інноваційного підприємства, органи управління і керівний орган інноваційного підприємства, їх повноваження та порядок прийняття ними рішень, порядок фінансування діяльності органу управління та керівного органу, порядок прийняття нових інноваційних підприємств 2 рівня (учасників) та виключення інноваційних підприємств 2 рівня, порядок ліквідації інноваційних підприємств 2 рівня (припинення дії договору).

Спільне підприємство – підприємство, створене для виконання проектів інноваційного підприємства, одним із засновників якого є інноваційне підприємство 1 рівня, або засновник інноваційного підприємства 1 рівня, іншими – резиденти чи нерезиденти, сумарний внесок яких до статутного фонду становить суму в національній валюті, еквівалентну не менше 50 000 доларів США.

Проект інноваційного підприємства – підготовлений інноваційним підприємством комплект документів, який включає опис взаємозв’язаних заходів інноваційного підприємства 1 рівня, визначає інноваційні підприємства 2 рівня – учасників, співвиконавців і виробників продукції щодо проведення наукових досліджень, технічного, технологічного, конструкторського проектування, випуску дослідних партій та промислового виробництва інноваційної продукції, а також щодо фінансового, кадрового, маркетингового та комерційного забезпечення виробничого впровадження нових товарів і надання послуг, що пройшов у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку експертизу і внесений до державного реєстру, який веде центральний орган виконавчої влади з питань науки. Номенклатура та обсяги ввезення в Україну необхідних для реалізації проекту інноваційного підприємства матеріалів, устаткування, обладнання, комплектуючих та інших товарів, а також об’єми експериментального, дослідного та промислового виробництва інноваційної продукції визначаються індивідуально для кожного проекту.

Спеціальний режим функціонування інноваційних підприємств – правовий режим, який передбачає надання державної підтримки щодо стимулювання діяльності інноваційного підприємства 1 та 2 рівня згідно з Законом України “Про пріоритетні напрями інноваційної діяльності в Україні”.

Пріоритетні напрями діяльності інноваційного підприємства – діяльність інноваційного підприємства 1 рівня згідно з Законом України “Про пріоритетні напрями інноваційної діяльності в Україні”.

Стаття 2. Сфера дії цього Закону.

Дія цього Закону поширюється на інноваційні підприємства 1, 2 та 3 рівнів, що виконують проекти інноваційного підприємства за пріоритетними напрямами діяльності інноваційного підприємства згідно з Законом України “Про пріоритетні напрями інноваційної діяльності в Україні”.

Розділ II

СПЕЦІАЛЬНИЙ РЕЖИМ ІННОВАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Стаття 3. Спеціальний режим діяльності інноваційного підприємства.

Спеціальний режим функціонування інноваційних підприємств запроваджується для інноваційного підприємства строком на 15 років і діє при виконанні проектів інноваційного підприємства.

Державне сприяння функціонуванню інноваційних підприємств здійснюється шляхом державної фінансової підтримки та цільового субсидіювання проектів інноваційних підприємств.

Стаття 4. Державна реєстрація інноваційного підприємства.

Державна реєстрація інноваційного підприємства 1 рівня здійснюється центральним органом виконавчої влади з питань науки. Інноваційному підприємству видається свідоцтво про державну реєстрацію встановленого зразка. Підставою для державної реєстрації інноваційного підприємства є включення його до переліку інноваційних підприємств, що наведений у преамбулі цього Закону.

Інноваційні підприємства на які розповсюджується цей Закон у місячний термін повинні перереєструватися виходячи з їх організаційної структури та напрямку діяльності: інноваційне підприємство, спільне підприємство, технологічний парк (технопарк), науково-дослідний (науковий) парк, кластер – технопарк, кластер, технополіс, індустріальний парк, бізнес (промисловий) парк, інкубатор технологій, регіональні центри інновацій та інвестицій.

Стаття 5. Проекти інноваційних підприємств.

Проекти інноваційних підприємств, реалізація яких здійснюється згідно з вимогами цього Закону, розробляються відповідно до пріоритетних напрямів діяльності інноваційних підприємств згідно з Законом України “Про пріоритетні напрями інноваційної діяльності в Україні”.

Пріоритетні напрями діяльності для кожного з інноваційних пі дприємств розробляються відповідно до Закону України “Про пріоритетні напрями інноваційної діяльності в Україні”, а також Законів України “Про пріоритетні напрями розвитку науки і техніки”, “Про інноваційну діяльність, “Про інвестиційну діяльність”, “Про державне регулювання у сфері трансферу технологій”, “Про загальнодержавну комплексну програму розвитку високих технологій” та розглядаються Президією Національної академії наук України і затверджуються центральним органом виконавчої влади з питань науки.

Розгляд, експертиза, державна реєстрація проектів інноваційних підприємств здійснюються центральним органом виконавчої влади з питань науки за поданням Національної академії наук України в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Центральним органом виконавчої влади з питань науки на проекти інноваційних підприємств, що пройшли розгляд, експертизу і відповідно до встановленого Кабінетом Міністрів України порядку включені до державного реєстру, видається свідоцтво встановленого зразка про державну реєстрацію проекту інноваційного підприємства.

Свідоцтво про державну реєстрацію проекту інноваційного підприємства видається у строк, що не може перевищувати 90 днів з дня подачі проекту інноваційного підприємства до центрального органу виконавчої влади з питань науки.

Свідоцтво про державну реєстрацію проекту інноваційного підприємства видається на строк реалізації цього проекту, але не більш як на п’ять років, і є підставою для запровадження спеціального режиму інноваційної діяльності відповідно до цього Закону та відкриття спеціальних рахунків інноваційних підприємств 1, 2 та 3 рівнів.

Стаття 6. Фінансова підтримка проектів інноваційних підприємств.

Для фінансової підтримки проектів інноваційних підприємств запроваджується бюджетна програма підтримки діяльності інноваційних підприємств.

Для реалізації проектів інноваційних підприємств щорічно в Державному бюджеті передбачати безпосереднє виділення коштів на часткове фінансування підприємств 1 рівня, які повинні бути розподілені згідно з стратегічними пріоритетними напрямами інноваційної діяльності щодо Закону України “Про пріоритетні напрями інноваційної діяльності в Україні” статті 7, 8. За бюджетною програмою підтримки діяльності інноваційних підприємств визначаються кошти, що спрямовуються на:

– повне або часткове (до 50 відсотків) безвідсоткове кредитування (на умовах інфляційної індексації) проектів інноваційних підприємств;

– повну або часткову компенсацію відсотків, сплачуваних виконавцями проектів інноваційних підприємств комерційним банкам та іншим фінансово – кредитним установам за кредитування проектів інноваційних підприємств.

Дозволити підприємствам 1 рівня закупівлю товарів, робіт і послуг без проведення тендерних процедур.

Порядок надання фінансової підтримки інноваційним підприємствам 1 рівня для реалізації проектів інноваційних підприємств встановлюється Кабінетом Міністрів України відповідно до Закону.

Стаття 7. Цільові субсидії інноваційних підприємств.

Для реалізації інноваційних проектів інноваційним підприємствам 1, 2 та З рівнів, що виконують проекти, державою надаються цільові субсидії у вигляді:

– звільнення від ввізного мита при ввезенні в Україну для реалізації проектів інноваційних підприємств нових устаткування, обладнання та комплектуючих, а також матеріалів, які не виробляються в Україні;

– податкового векселя на суми податкового зобов’язання, що нараховуються згідно із Законом України “Про податок на додану вартість” при імпорті нових устаткування, обладнання та комплектуючих, зі строком погашення на 720 календарний день, а при імпорті матеріалів, які не виробляються в Україні, зі строком погашення на 180 календарний день з дня надання векселя органу митного контролю;

– суми податку на прибуток, одержаного при реалізації проектів інноваційних підприємств, нарахованого в порядку, встановленому Законом України “Про оподаткування прибутку підприємств”.

Зазначені суми податків, що нараховуються при виконанні проектів інноваційних підприємств, інноваційні підприємства 1, 2 та 3 рівнів не перераховують до бюджету, а зараховують на спеціальні рахунки інноваційних підприємств 1, 2 та 3 рівнів, у строки, встановлені Законом України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” та іншими законодавчими актами.

При цьому на спеціальні рахунки інноваційних підприємств 2 рівня, які є виконавцями проектів інноваційних підприємств, зараховується 50 відсотків зазначених сум податків, а решта 50 відсотків зазначених сум зараховуються на спеціальний рахунок інноваційного підприємства 1 рівня.

Порядок зарахування сум податків на спеціальні рахунки інноваційних підприємств 1, 2 та 3 рівнів, порядок використання коштів цільових субсидій та порядок контролю за їх використанням встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Стаття 8. Використання коштів цільових субсидій.

Зараховані на спеціальні рахунки інноваційних підприємств 1, 2 та 3 рівнів кошти цільових субсидій використовуються інноваційними підприємствами 1, 2 та 3 рівнів, при реалізації проектів інноваційних підприємств на:

– проведення наукових, науково дослідних та дослідно-конструкторських робіт за пріоритетними напрямами діяльності інноваційних підприємств;

– створення, розвиток, модернізацію та реконструкцію науково – технологічних, експериментальних та дослідно-промислових дільниць, у тому числі на інструменти, обладнання та устаткування, що використовуються для цілей інноваційної діяльності;

– підготовку конструкторської та технологічної документації, технічних умов, технічних проектів та витрати на підготовку виробництва інноваційної продукції;

– патентування розробок, придбання прав на об’єкти права інтелектуальної власності (патентів, ліцензій на використання винаходів, корисних моделей, промислових зразків, ноу-хау тощо);

– накладні та поточні витрати (на матеріали, технічне забезпечення тощо), що виникають у ході інноваційної діяльності;

– придбання обладнання, устаткування та інших засобів виробництва, пов’язаних з впровадженням інновацій;

– науково-організаційну діяльність керівного органу інноваційного підприємства, проведення та участь у роботі наукових, науково-технічних конференцій, семінарів та виставок, публікацію результатів наукових досліджень за пріоритетними напрямами діяльності інноваційних підприємств.

Кошти цільових субсидій, зараховані при реалізації проекту інноваційного підприємства на спеціальні рахунки інноваційних підприємств 1, 2 та 3 рівнів і не використані протягом наступних трьох місяців після закінчення строку виконання проекту інноваційного підприємства, підлягають зарахуванню до Державного бюджету України.

Кошти цільових субсидій, зараховані при реалізації проектів інноваційного підприємства на спеціальний рахунок інноваційного підприємства не використані протягом строку дії свідоцтва про державну реєстрацію інноваційного підприємства, після закінчення строку дії свідоцтва про державну реєстрацію інноваційного підприємства підлягають зарахуванню до Державного бюджету України.

Реалізація проекту інноваційного підприємства не може бути підставою для зниження податкових зобов’язань за основним видом діяльності виконавця цього проекту інноваційного підприємства.

Стаття 9. Кредити для проектів інноваційних підприємств.

Проекти інноваційних підприємств є пріоритетними для залучення коштів Української державної інноваційної компанії та її регіональних відділень.

Стаття 10. Амортизація основних фондів інноваційних підприємств.

Інноваційним підприємствам 1, 2 та 3 рівнів при реалізації проектів інноваційних підприємств дозволяється прискорена амортизація задіяних у проекті інноваційного підприємства основних фондів і встановлюється щорічна 20-відсоткова норма прискореної амортизації основних фондів груп З та 4.

При цьому амортизація задіяних у проекті інноваційного підприємства основних фондів групи 3 проводиться до досягнення балансовою вартістю групи нульового значення.

Стаття 11. Особливості валютного регулювання.

Розрахунки за експортно-імпортними операціями, що здійснюються при виконанні відповідно до цього Закону проектів інноваційних підприємств, проводяться у строк до 150 календарних днів.

Кошти, що надійшли в іноземній валюті від реалізації продукції (продажу товарів, виконання робіт, надання послуг) інноваційних підприємств 1, 2 та З рівнів не підлягають обов’язковому продажу.

Стаття 12. Контроль і відповідальність за реалізацію проектів інноваційних підприємств.

Контроль та моніторинг за реалізацією проектів інноваційних підприємств здійснює центральний орган виконавчої влади з питань науки в установленому Кабінетом Міністрів України порядку.

Інноваційні підприємства 1, 2 та 3 рівнів здійснюють окремий бухгалтерський та податковий облік операцій, пов’язаних з реалізацією проектів інноваційних підприємств.

Суми цільових субсидій, зараховані на спеціальний рахунок інноваційного підприємства 1, 2 та 3 рівнів, і використані не за призначенням, підлягають стягненню до Державного бюджету України.

У разі нецільового використання ввезених на територію України матеріалів, устаткування, обладнання, комплектуючих та інших товарів, не для потреб реалізації проектів інноваційних підприємств, суми ввізного мита та податку на додану вартість, що нараховуються згідно з митним законодавством України та відповідно до Закону України “Про податок на додану вартість”, підлягають стягненню до Державного бюджету України. При цьому платник податку зобов’язаний збільшити податкові зобов’язання за наслідками податкового періоду, в якому відбулося таке порушення, на суму ввізного мита та податку на додану вартість, що мала бути сплачена при ввезенні на територію України таких товарів, а також сплатити пеню, нараховану на таку суму податків, виходячи з 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, що діяла на день збільшення податкового зобов’язання, за період їх нецільового використання.

Відповідальність за нецільове використання ввезених на територію України матеріалів, устаткування, обладнання, комплектуючих та інших товарів, а також коштів цільових субсидій, зарахованих на спеціальні рахунки інноваційних підприємств 1, 2 та 3 рівнів несуть керівники інноваційних підприємств 1, 2 та 3 рівнів, згідно із Законом.

У разі якщо при реалізації проектів інноваційних підприємств виявлені порушення інноваційними підприємствами 1, 2 та 3 рівнів вимог статті 7 цього Закону, державна реєстрація таких проектів інноваційних підприємств скасовується за рішенням центрального органу виконавчої влади з питань науки. При цьому інноваційні підприємства 1, 2 та 3 рівнів, – виконавці таких проектів зобов’язані за наслідками податкового періоду, на який припадає скасування державної реєстрації проектів інноваційного підприємства, збільшити свої податкові зобов’язання на суму зарахованих на спеціальний рахунок коштів цільових субсидій з дати виникнення такого порушення до дати прийняття рішення про скасування державної реєстрації проекту інноваційного підприємства 1 рівня, а також сплатити пеню, нараховану на зазначену суму, виходячи з 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, що діяла на день збільшення податкового зобов’язання.

Стаття 13. Особливості дії законодавства України при запровадженні спеціального режиму функціонування інноваційних підприємств.

Відносини, пов’язані з виконанням проектів інноваційних підприємств за пріоритетними напрямами діяльності інноваційних підприємств, регулюються цим Законом, а також пов’язаними з ним іншими нормативно-правовими актами.

При запровадженні спеціального режиму функціонування інноваційних підприємств законодавство України з питань, урегульованих статтями 5-11 цього Закону, діє з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом.

Держава гарантує стабільність установленого цим Законом спеціального режиму функціонування інноваційних підприємств.

Внесення змін до законодавства не повинно погіршувати умови діяльності інноваційних підприємств 1, 2 та 3 рівнів щодо виконання проектів інноваційних підприємств у спеціальному режимі функціонування інноваційних підприємств.

Розділ III

ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ

1. Внести зміни до таких законів України:

1) статтю 19 Закону України “Про Єдиний митний тариф” (Відомості Верховної Ради України, 1992 p., N 19, ст. 259; 1996 p., N 41, ст. 192; 1999 p., N 31, ст. 253; 2000 p., N 3, ст. 20, N21, ст. 163, N 35, ст. 283, N 38, ст. 318, N48, ст. 406; 2001 р., N11, ст. 46, N 30, ст. 143, N 50, ст. 261; 2002 р., N11, ст. 81, N 33, ст. 236, ст. 238, N 35, ст. 259, N 36, ст. 266; 2004 р., N 14, ст. 195, N 25, ст. 346, N 29,ст. 368; 2005 р., NN 17-19, ст. 267, N 46-47, ст. 468) доповнити частиною другою такого змісту:

“Для проектів інноваційних підприємств, зареєстрованих у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку, справляння ввізного мита здійснюється з урахуванням положень, установлених Законом України “Про спеціальний режим інноваційної діяльності технологічних парків”;

2) пункт 11.5 статті 11 Закону України “Про податок на додану вартість” (Відомості Верховної Ради України, 1997 р., N 21, ст. 156; 2005 р., N 34, ст. 441) доповнити абзацом такого змісту:

“Платниками податку, що виконують проекти інноваційних підприємств згідно із Законом України “Про спеціальний режим інноваційної діяльності технологічних парків”, при імпорті нових устаткування, обладнання, комплектуючих надається органам митного контролю податковий вексель зі строком погашення на 720 календарний день, а при імпорті матеріалів, які не виробляються в Україні, надається податковий вексель на суму податкового зобов’язання зі строком погашення на 180 календарний день з дня надання векселя органу митного контролю”;

3) у Законі України “Про оподаткування прибутку підприємств” (Відомості Верховної Ради України, 1997 р., N 27, ст. 181; 2000 р., N 22, ст. 172; 2003 р., N 12, ст. 88; 2005 р., N 33, ст. 430):

Пункт 8.6 статті 8 доповнити підпунктом 8.6.4 такого змісту:

“8.6.4. Установити для інноваційних підприємств, їх учасників та спільних підприємств при виконанні зареєстрованих у встановленому Законом України “Про спеціальний режим інноваційної діяльності технологічних парків” порядку проектів інноваційних підприємств щорічну 20-відсоткову норму прискореної амортизації основних фондів груп 3 і 4.

При цьому амортизація основних фондів групи 3 проводиться до досягнення балансовою вартістю групи нульового значення”;

Пункт 22.31 статті 22 доповнити абзацом третім такого змісту:

“Для інноваційних підприємств, їх учасників та спільних підприємств при виконанні зареєстрованих у встановленому Законом України “Про спеціальний режим інноваційної діяльності технологічних парків” порядку проектів інноваційних підприємств оподаткування їх прибутку здійснюється з урахуванням положень, установлених Законом України “Про спеціальний режим інноваційної діяльності технологічних парків”.

Для інноваційних та інвестиційних проектів технологічних парків, згідно Закону Про внесення змін до Закону України “Про спеціальний режим інноваційної діяльності технологічних парків” та інших законів України від 12 січня 2006 року № ЗЗЗЗ-ІУ з 2007 року запровадити в Державному бюджеті України бюджетну програму “Державна підтримка діяльності технологічних парків” та затвердити її, для знову створених інноваційних підприємств 1 рівня запровадити в 2008 році в Державному бюджеті України бюджетну програму “Державна підтримка функціонування інноваційних підприємств 1 рівня”.

Проекти технологічних парків, зареєстровані в установленому порядку до 1 січня 2005 року, продовжують свою чинність з дня вступу в дію цього Закону на умовах, сформованих у цьому Законі.

Кабінету Міністрів України:

Внести на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо приведення законів України у відповідність із цим Законом;

У місячний строк привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом; забезпечити приведення міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади їхніх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом;

З 2007 року запровадити в Державному бюджеті України бюджетну програму “Державна підтримка діяльності технологічних парків” згідно Закону України від 12 січня 2006 року № 3333 “Про спеціальний режим інноваційної діяльності технологічних парків”, а для знову утворених інноваційних підприємств 1 рівня запровадити в 2008 році в Державному бюджеті України бюджетну програму “Державна підтримка функціонування інноваційних підприємств 1 рівня”.

II. Цей Закон набирає чинності з 1 січня 2008 року.

ГОЛОВА ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ О. МОРОЗ


1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (No Ratings Yet)
Loading...


Узагальнено особові речення приклади.
Ви зараз читаєте: Додаток 8 ЗАКОН УКРАЇНИ “Про організаційно-економічний механізм та спеціальний режим функціонування інноваційних підприємств”