ДОМЕСТИКАЦІЯ

Related posts:

1. МЕЛАНІЗМ Екологія – охорона природи МЕЛАНІЗМ – наявність великої кількості пігментів меланінів у тварин та в деяких тканинах рослин, що зумовлює їх темне забарвлення....
2. РЕІНТРОДУКЦІЯ Екологія – охорона природи РЕІНТРОДУКЦІЯ – інтродукція рослин у місця, де вид мешкав раніше, а потім вник, як правило, з вини людини. Стосовно тварин вживають термін “реакліматизація”....
3. ОКУЛЬТУРЕННЯ Екологія – охорона природи ОКУЛЬТУРЕННЯ – процес введення певного виду рослин у с.-г. виробництво, садово-паркову культуру або поліпшення прир. фітоценозів відповідно до потреб людини....
4. КОЕВОЛЮЦІЯ Екологія – охорона природи КОЕВОЛЮЦІЯ – паралельна, спільна, взаємозв’язана еволюція двох або більшої кількості таксонів, які екол. тісно пов’язані між собою, але не обмінюються генами. У цьому разі обопільно діє тиск добору, який зумовлює часткову залежність еволюції одного таксону від еволюції ін. У вужчому Розумінні слова термін К. використовують для позначення еволюц. взаємозв’язку будь-якого організму […]...
5. СТАДО Екологія – охорона природи СТАДО – 1) тривале або постійне об’єднання тварин, у якому здійснюються всі основні функції життя виду: добування корму, захист від хижаків, міграції, розмноження, виховання молодняку. Основу групової поведінки в С. становлять взаємовідносини домінування – підпорядкування, які базуються на індивід, відмінностях між особинами. Для С. характерна наявність відносно постійного лідера, котрий своєю […]...
6. ЕТОЛОГІЯ Екологія – охорона природи ЕТОЛОГІЯ – наука про поведінку тварин в умовах екосистем. Переважно вивчає ген. зумовлені аспекти поведінки та проблеми еволюції поведінки тварин у прир. умовах; частина екології тварин....
7. БРУНЬКУВАННЯ Екологія – охорона природи БРУНЬКУВАННЯ – один із способів нестатевого (вегетативного) розмноження рослин і тварин (деякі бактерії, сумчасті гриби, мохи, кишковопорожнинні). У деяких тварин Б. залишається незавершеним, і утворюються колони....
8. ІНОКУЛЯЦІЯ Екологія – охорона природи ІНОКУЛЯЦІЯ – введення живих мікроорганізмів, інфікованого матеріалу, сироватки чи ін. речовин у тканини рослин, тварин, людини або в живильні середовища. І. живого збудника інфекц. захворювань (напр., вірусу, вакцини) людині чи тварині сприяє розвитку імунітету. І. застосовують з лікувальною і профілактичною метою, для зараження бобових рослин бульбочковими бактеріями, в мікробіол. дослідженнях....
9. ГІДРОФІЛІЯ Екологія – охорона природи ГІДРОФІЛІЯ – перехресне запилення деяких водяних рослин за допомогою води. Спостерігається у деяких рослин із зануреними у воду квітками (кушир, різуха). Іноді Г. називають пристосованість рослин до життя у водному середовищі....
10. ПРАВИЛО АЛЛЕНА Екологія – охорона природи ПРАВИЛО АЛЛЕНА – виступаючі частини тіла теплокровних тварин у холодному кліматі коротші, ніж у теплому, тому в першому випадку вони віддають у навколишнє середовище менше теплоти. П. А. має значення в зоології та екології тварин. Якоюсь мірою воно справедливе і для пагонів вищих рослин, як правило, скорочених на Пн. (взагалі в […]...
11. ПОЯС ПОМІРНИЙ Екологія – охорона природи ПОЯС ПОМІРНИЙ – широка смуга на Пн. і Пд. півкулях Землі з чіткими сезонними змінами теплового та світлового режимів, тривалим холодним періодом, що зумовлює сезонну ритміку процесів, які лежать в основі життєдіяльності рослин і тварин....
12. МІМІКРІЯ Екологія – охорона природи МІМІКРІЯ – подібність одних тварин чи рослин (або їхніх органів) до ін. або до предметів навколишнього середовища. М. – захисне пристосування, що виникло в процесі еволюції і сприяє виживанню видів у боротьбі за існування....
13. ГІБРИДИЗАЦІЯ Екологія – охорона природи ГІБРИДИЗАЦІЯ (б і о л.) – схрещування різних за спадковістю організмів. Г. – один з найважливіших чинників еволюції біол. форм у природі. Г. застосовують у селекції для виведення нових сортів рослин і порід тварин, у насінництві та в разі розведення тварин з метою створення високопродуктивних гетерозисних форм, а також як метод […]...
14. МОНОВОЛЬТИННІСТЬ Екологія – охорона природи МОНОВОЛЬТИННІСТЬ – властивість деяких видів тварин (як правило, термін застосовується до комах) мати одне покоління протягом одного року....
15. ЗАПАЛ РОСЛИН Екологія – охорона природи ЗАПАЛ РОСЛИН – пошкодження рослин високою т-рою, внаслідок чого змінюється забарвлення їхніх органів....
16. ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКИ ТРОФІЧНІ ТИПУ “ФІТОФАГ – РОСЛИНА” Екологія – охорона природи ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКИ ТРОФІЧНІ ТИПУ “ФІТОФАГ – РОСЛИНА”- живлення тварин рослинами шляхом поїдання їхніх тканин або органів (листків, пагонів, квіток, плодів, коренів), а іноді й цілих рослин....
17. ІНТРОДУКЦІЯ Екологія – охорона природи ІНТРОДУКЦІЯ – переселення особин окремих видів тварин і рослин за межі їхнього прир. ареалу та адаптація до нових умов існування. Розрізняють цілеспрямовану і спонтанну І. Цілеспрямована І. здійснюється переважно з метою введення в культуру нових видів і форм (напр., кукурудза, картопля, інтродуковані в Європу з Америки). У разі спонтанної І. організми […]...
18. АМФІДРОМНИЙ Екологія – охорона природи АМФІДРОМНИЙ – мандрівний, що скрізь зустрічається (стосовно рухомих тварин)....
19. ВІДЛИГА Екологія – охорона природи ВІДЛИГА – короткочасне підвищення т-ри повітря понад 0 С взимку, викликане переважно адвекцією теплого повітря. Як правило, супроводжується хмарною погодою, підвищенням вологості повітря, опадами у вигляді дощу, туману. В., особливо тривала, має велике екол. значення для рослин і тварин: призводить до передчасного танення снігового покриву, появи води в пониззях, виходу деяких […]...
20. ЕКОЛОГІЯ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКА Екологія – охорона природи ЕКОЛОГІЯ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКА – розділ екології, що вивчає взаємовідносини с.-г. рослин і тварин з навколишнім середовищем. Е. с. вивчає також вплив людини на культ. ландшафти: порушення, спричинені обробітком грунту, застосуванням хім. засобів боротьби зі шкідниками, надмірним внесенням добрив, інтродукцією нових видів рослин тощо. Об’єктами вивчення Е. с. є як окремі види с.-г. […]...
21. ГІДРОТАКСИС Екологія – охорона природи ГІДРОТАКСИС – пересування одноклітинних і колоніальних рослин та деяких тварин, що вільно рухаються, у бік більшої (позитивний Г.) або меншої (негативний Г.) вологості. Г., як і ін. таксиси, визначається власними потребами організму....
22. ГЕМЕРОФОБ Екологія – охорона природи ГЕМЕРОФОБ – 1) вид рослин, зниклий внаслідок впливу людини на прир. рослинність; 2) види рослин і тварин, які уникають співіснування з культ, рослинами (напр., більшість рослин лісу, дрофа та ін.)....
23. ГЕМЕРОФІТ Екологія – охорона природи ГЕМЕРОФІТ – 1) те саме, що й Гемерофіл; 2) вид рослин, введений у культуру....
24. ІНЦУХТ Екологія – охорона природи ІНЦУХТ – схрещування близькоспоріднених організмів. Частіше цей термін вживається стосовно рослин. Див. також Інбридинг....
25. АГРОБІОЦЕНОЗ Екологія – охорона природи АГРОБІОЦЕНОЗ – штучно створювані угруповання організмів у вигляді посівів або насаджень культурних рослин. А., крім вирощуваних рослин, – це бур’яни, мікроорганізми, травоїдні тварини, а також комахи та хижаки. Він є найпоширенішою формою вторинних біоценозів. Від первинних біоценозів А. відрізняється нездатністю до тривалого самостійного існування. Рослинний компонент А. утворюється і регулюється людиною, […]...
26. РІВНОВАГА ЕКОЛОГІЧНА Екологія – охорона природи РІВНОВАГА ЕКОЛОГІЧНА – баланс прир. або змінених людиною прир. компонентів середовища і процесів, що зумовлює тривале або необмежене в часі існування даної екосистеми....
27. АНТРОПОХОРІЯ Екологія – охорона природи АНТРОПОХОРІЯ – поширення насіння, спор і плодів рослин людиною....
28. ЦЕНОЗ Екологія – охорона природи ЦЕНОЗ – будь-яке біотичне угруповання. Розрізняють зооценози (угруповання тварин), фітоценози (угруповання рослин), мікробоценози (угруповання мікроорганізмів) та ін. Як правило, термін “Ц.” замінюють терміном “біоценоз”....
29. ТЕРМОРЕГУЛЯЦІЯ ОРГАНІЗМІВ Екологія – охорона природи ТЕРМОРЕГУЛЯЦІЯ ОРГАНІЗМІВ – здатність теплокровних тварин регулювати температуру свого тіла в межах оптимальної шляхом: а) активного збільшення теплопродукції у Відповідь на зниження температури (хімічна Т. о.); б) зміни рівня тепловіддачі розподілом жирових запасів, стану і кількісного волосяного чи пір’яного покриву, роботи потових залоз (фізична Т. о.); в) переміщення в просторі або […]...
30. ДЕПОПУЛЯЦІЯ Екологія – охорона природи ДЕПОПУЛЯЦІЯ – зменшення чисельності людей або тварин у певній місцевості (стосовно рослин – зрідження). Симптоми людської Д. уже тепер спостерігаються в розвинених країнах. Зокрема, передбачається, що в разі заг. зростання чисельності населення земної кулі в 2000 р. до 6,1 млрд, в 2025 р. – до 8,2 млрд чисельність населення Німеччини скоротиться […]...
31. СЕЛЕКЦІЯ Екологія – охорона природи СЕЛЕКЦІЯ – 1) виведення нових і поліпшення існуючих сортів с.-г. рослин та порід свійських тварин; 2) наука, що розробляє теорію й методи створення нових та вдосконалення існуючих форм рослин, тварин, у т. ч. мікроорганізмів....
32. МІНЛИВІСТЬ ГЕНОТИПНА Екологія – охорона природи МІНЛИВІСТЬ ГЕНОТИПНА – зміни ознак організму, зумовлені зміною генотипу, які зберігаються в ряді поколінь. М. г. може виникати в разі стрибкоподібних змін ознаки – мутацій (мутаційна М.) або під час комбінації наявних ознак (комбінаційна М.), що відбувається найчастіше при схрещуванні. Необхідна умова еволюції....
33. ДЕСЕНСИБІЛІЗАЦІЯ (біол.) Екологія – охорона природи ДЕСЕНСИБІЛІЗАЦІЯ (біол.) – зменшення або усунення чутливості організму людини чи тварин до Повторного введення хім. (переважно білкових) речовин, що спричинюють виникнення алергічного стану....
34. ІНВОЛЮЦІЯ Екологія – охорона природи ІНВОЛЮЦІЯ – редукція або втрата в процесі еволюц. розвитку окремих органів або спрощення їхніх організації і функцій, напр., редукція кишок у деяких паразитичних червів, членистоногих. І. називають також дегенеративні зміни найпростіших і бактерій, спричинювані несприятливими умовами існування....
35. АПОМІКСИС Екологія – охорона природи АПОМІКСИС – різні способи нестатевого розмноження тварин і рослин – партеногенез, апогамія, апоспорія, утворення зародка у вищих рослин без запліднення....
36. ГІДРОХОРІЯ Екологія – охорона природи ГІДРОХОРІЯ – поширення плодів, насіння та ін. зачатків рослин водними потоками. Г. характерна здебільшого для болотних і водяних рослин, водоростей та деяких грибів....
37. ІНБРИДИНГ Екологія – охорона природи ІНБРИДИНГ – примусове самозапилення або схрещування споріднених організмів. У самозапильних рослин (пшениця, ячмінь, цитрусові) І. – норм, явище, а в тварин та перехреснозапильних рослин воно спричинює зниження життєздатності потомства; система розведення тварин, згідно з якою застосовують спаровування споріднених особин....
38. ГЕМЕРОФІЛ Екологія – охорона природи ГЕМЕРОФІЛ, гемерофіт -1) вид рослин, який розширив зону свого існування завдяки впливу людини на прир. флору; 2) вид рослин або тварин, який віддає перевагу оточенню угруповань культ, рослин (бур’яни, безхребетні шкідники)....
39. УГРУПОВАННЯ ІНДИКАТОРНЕ Екологія – охорона природи УГРУПОВАННЯ ІНДИКАТОРНЕ – угруповання, за швидкістю розвитку, структурою та благополуччям окремих популяцій мікроорганізмів, грибів, рослин і тварин якого можна оцінювати заг. стан довкілля, включаючи його прир. та штучні зміни....
40. УМОВИ МІСЦЕЗРОСТАННЯ Екологія – охорона природи УМОВИ МІСЦЕЗРОСТАННЯ – комплекс чинників середовища, які зумовлюють ріст рослин та їхніх угруповань....