ФІЗІОЦЕНОЗ

Екологія – охорона природи ФІЗІОЦЕНОЗ – функц.-терит. екол. одиниця, що об’єднує пов’язані взаємним впливом великі екосистеми (біогеоценотичні поєднання) та людську діяльність (техн. споруди включно). Простір Ф. збігається з ландшафтом.

Значення величини чисельності популяції для охорони виду

ОСНОВИ ПОПУЛЯЦІЙНОЇ ЕКОЛОГІЇ Розділ 12. ПОПУЛЯЦІЙНО-ВИДОВИЙ РІВЕНЬ ОХОРОНИ ЖИВОЇ ПРИРОДИ 12.3.2. Значення величини чисельності популяції для охорони виду Невід’ємною умовою існування популяції є наявність достатньої кількості особин, що забезпечують здатність її до відтворення і

ЛАРВІЦИДИ

Екологія – охорона природи ЛАРВІЦИДИ – речовини, які застосовують для знищення личинок та гусені комах.

ЗАКОН ПРИРОДНО-ІСТОРИЧНИЙ

Екологія – охорона природи ЗАКОН ПРИРОДНО-ІСТОРИЧНИЙ – внутр. зв’язок між явищами природи, що зумовлює їх існування та розвиток; необхідний, істотний зв’язок між явищами, що постійно повторюється; спрямованість або порядок перебігу подій у природі. 3.

ПЕСТИЦИДИ

Екологія – охорона природи ПЕСТИЦИДИ – заг. назва хім. речовин, які використовують для боротьби із шкідниками і хворобами рослин, бур’янами, шкідниками зернопродуктів, деревини, виробів з бавовни, вовни, шкіри, а також з комахами та кліщами

БІОКЛІМАТОГРАМА

Екологія – охорона природи БІОКЛІМАТОГРАМА – графічне зображення спільного впливу т-ри та вологості (опадів) у різні фази онтогенезу безхребетних, переважно комах.

УМОВИ ІСНУВАННЯ

Екологія – охорона природи УМОВИ ІСНУВАННЯ – сума чинників середовища, потрібних виду чи угрупованню для норм, розвитку.

ПОКРИВ БІОЦЕНОТИЧНИЙ

Екологія – охорона природи ПОКРИВ БІОЦЕНОТИЧНИЙ – сукупність біогеоценозів певної ділянки земної поверхні або усієї Землі (в останньому разі – найбільша типологічна одиниця в біогеоценозі).

ПРЕРІЇ

Екологія – охорона природи ПРЕРІЇ – 1) група формацій трав’янистої рослинності степового чи саванного типу у Пн. Америці; 2) безлісі рівнини Пн. Америки з густою трав’янистою рослинністю.

АЛОХОРІЯ

Екологія – охорона природи АЛОХОРІЯ – 1) зміна розміщення органа в процесі індивід, або істор. розвитку організмів; 2) поширення плодів, насіння або спор рослин за допомогою зовн. чинників: людини (антропохорія), тварин (зоохорія), вітру (анемохорія),