ЗАБРУДНЕННЯ ТЕРМАЛЬНЕ

Екологія – охорона природи ЗАБРУДНЕННЯ ТЕРМАЛЬНЕ – те саме, що й Забруднення теплове.

ЛІС ВОЛОГИЙ СУБТРОПІЧНИЙ

Екологія – охорона природи ЛІС ВОЛОГИЙ СУБТРОПІЧНИЙ – густий широколистяний ліс з вічнозеленими деревними та чагарниковими породами, багатьма ліанами та епіфітами.

БАГАТОЦІЛЬОВА ЕКСПЛУАТАЦІЯ ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ

Екологія – охорона природи БАГАТОЦІЛЬОВА ЕКСПЛУАТАЦІЯ ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ – див. Експлуатація природних ресурсів багатоцільова.

ЦВІТІННЯ ВОДИ

Екологія – охорона природи “ЦВІТІННЯ” ВОДИ – масовий розвиток деяких видів планктонних водоростей у водоймах, що спричинює зміну забарвлення води. “Ц.” в. зумовлене надходженням у середовище орг. речовин, сполук азоту, фосфору, калію (евтрифікація водойм),

ПРИРОДНИЙ ЗАПОВІДНИК МИС МАРТЬЯН

Екологія – охорона природи ПРИРОДНИЙ ЗАПОВІДНИК “МИС МАРТЬЯН” – заповідник поблизу м. Ялти в Авт. Республіці Крим. Утворений у 1973 р. Заг. площа 240 га, у т. ч. 120 га – акваторія Чорного моря.

ОХОРОНА КУЛЬТУРНОГО СЕРЕДОВИЩА

Екологія – охорона природи ОХОРОНА КУЛЬТУРНОГО СЕРЕДОВИЩА – збереження та дбайливе ставлення до пам’яток культури, всього антроп. (у т. ч. природно-антроп.) оточення людини, звичного для неї з дитинства.

ШКОДА

Екологія – охорона природи ШКОДА – фактичні або ймовірні екон. чи сод. втрати, що виникли внаслідок певних подій, явищ, у т. ч. зміни прир. середовища, його забруднення.

ЗЕМЛЕТРУС АНТРОПОГЕННИЙ

Екологія – охорона природи ЗЕМЛЕТРУС АНТРОПОГЕННИЙ, землетрус техногенний – землетрус, що виникає внаслідок Локальної зміни тиску на земну кору (напр., у разі заповнення водосховища або висихання великої водойми), відкачування підземних вод або ін. впливів

Міжвидова конкуренція

ОСНОВИ ПОПУЛЯЦІЙНОЇ ЕКОЛОГІЇ Розділ 9. ВНУТРІШНЬОПОПУЛЯЦІЙНІ СТОСУНКИ ТА ВЗАЄМОДІЯ ПОПУЛЯЦІЙ 9.1.2. Міжвидова конкуренція Популяції різних видів біоценозу перебувають у постійній взаємодії і здійснюють певний вплив одна на одну. Конкурентні стосунки в процесі тривалої міжвидової

ПРИНЦИП СИСТЕМНОЇ ДОДАТКОВОСТІ

Екологія – охорона природи ПРИНЦИП СИСТЕМНОЇ ДОДАТКОВОСТІ – підсистеми однієї прир. системи в своєму розвитку забезпечують передумову для успішного розвитку та регуляції ін. підсистем, що входять до тієї самої системи (якщо система не перебуває