Економічна конкуренція як рушій ринкової економіки
РОЗДІЛ II Фундаментальні поняття ринкової економіки та ринкова інфраструктура
Тема 2.1. Основні проблеми економіки та їх ринкове розв”язання
3. Економічна конкуренція як рушій ринкової економіки
За своїм первинним значенням конкуренція (concurrere – лат.) – це зіткнення, змагання. Воно відбувається не лише у середовищі виробників, споживачів і між ними, а й між іншими соціальними групами. Погано чи добре, що, реалізуючи власні інтереси, люди стають конкурентами? Над цим питанням людство замислюється не одне століття. Знаходяться
Коротка історична довідка щодо протилежних поглядів на конкуренцію
Аргументи проти
Шарль Фур’є (відомий французький соціаліст XIX ст.). Конкуренція викликає скорочення заробітної плати і веде народ “до злиднів через успіхи промисловості”. “Будь-який трудящий перебуває в стані війни з іншими і недоброзичливий до них через особистий інтерес” (“Новий господарський і соцієтарний світ…”).
Микола Чернишевський
(віїдомий російський соціаліст XIX ст.). “Ця війна називається конкуренцією… вона нищить усіх найслабших у кожному званні, у кожній
Карл Маркс, визнаючи, що конкуренція сприяє технічному прогресу і нагромадженню капіталу, наголошував на тому, що вона є засобом експлуатації. “Конкуренція… серед робітників дає змогу капіталістові зменшити ціну праці, а спадна ціна дає йому, в свою чергу, можливість додатково збільшити робочий час” (“Капітал”, т.1).
Аргументи за
Альфред Маршалл (видатний англійський економіст, засновник мікроекономіки). Конкуренція існує “для підтримки енергії і саморозвитку суспільства”, а припинення її дії “може порушити стабільність суспільного добробуту”. На конкуренцію найчастіше нарікають ті торговці і промисловці, ціни на товари яких вона знижує. Хоча “енергія і винахідливість” конкурента, який спричинив це зниження, обертається вигодою для споживача і суспільства (“Принципи політичної економії”, т. 1).
Фрідріх Август фон Хайєк (видатний австро-американський економіст, лауреат Нобелівської премії). “Конкуренція являє собою процедуру відкриття, пізнання нового – процедуру, властиву еволюції в усіх її формах, що змушує людину поза її бажанням пристосовуватися до певних ситуацій. І саме за рахунок зростаючої конкуренції, а не за рахунок солідарності збільшується поступово наша ефективність” (“Згубна само впевненість. Помилки соціалізму”).
Отже, серед негативних рис конкуренції називають те, що вона роз’єднує людей як супротивників, знищує найслабших, зменшує доходи найманих працівників. Навряд чи можна не погодитись із цими твердженнями, особливо, якщо мати на увазі, що вони стосуються ринкових економік, де ще відсутнє державне забезпечення соціальних гарантій.
Серед аргументів на користь конкуренції називають те, що вона змушує людей пристосовуватися до нових ситуацій, підвищує ефективність виробництва, знижує ціни і збільшує загальний добробут.
Механізм впливу конкуренції на зниження витрат виробництва ми вже проілюстрували прикладом щодо проблеми – як виробляти. Там певний рівень ринкової ціни змушував виробників відповідно зменшувати витрати. Проілюструємо тепер, як конкуренція між споживачами і виробниками змушує останніх пристосовуватися до нової ситуації.
Ціна на взуття моделі А на ринку знизилась зі 100 до 70 грн. Якщо якість продукції та смаки покупців залишилися незмінними, то цей сигнал свідчитиме, що відбулося певне перенасичення ринку взуттям цієї моделі (припустимо, що попит до пропозиції тепер становить лише 70%). Як мають на це зреагувати продавці-виробники? Очевидно, скоротити до відповідної потреби виробництво і пропозицію. Якщо ж вони цей сигнал не сприймуть і вироблятимуть взуття в тому самому обсязі, це призведе до ще більшого перенасичення ринку цією моделлю. Може скластися ситуація, коли відношення ринкового попиту до пропозиції знизиться до 40%, а ціна взуття – до 40 грн. Якщо виробники не зорієнтуються відповідно до зміни попиту і продовжуватимуть пропонувати взуття моделі А у тих самих обсягах, то їхні втрати на кожній парі зростатимуть. Будуть втрачені ресурси, що їх використали на нереалізовану частину взуття. Але така гіпотетична ситуація навряд чи можлива у реальній ринковій економіці через те, що в ній реалізація приватного інтересу виробника пов’язана саме з пристосуванням до нової ситуації на ринку.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...