Економічна незалежність

Економічна незалежність – власність народу на національне багатство, незалежність держави у формуванні й розвитку власної економічної системи та здійсненні зовнішньоекономічної діяльності в інтересах народу. Відповідно до структури економічної системи основними напрямами досягнення Е. н. є незалежність у формуванні й розвитку: 1) продуктивних сил; 2) техніко – економічних відносин; 3) організаційно-економічних відносин; 4) економічної власності: 5) господарського механізму. Внаслідок взаємодії цих підсистем формується незалежність

складніших метасистем. Так, незалежність у формуванні та розвитку продуктивних сил і техніко – економічних відносин в їх єдності означає незалежність держави в розвитку технологічного способу виробництва; кожний з цих напрямів має декілька конкретніших форм, аспектів свого розвитку. Оскільки сучасна система продуктивних сил складається із засобів праці, предметів праці, людини, науки, використовуваних людьми сил природи, інформації, форм і методів організації виробництва, то в її межах конкретними формами Е. н. держави є: 1) технічна, або техніко – технологічна незалежність (техніка розглядається як синонім
сучасних засобів праці); 2) сировинна незалежність; 3) кадрова незалежність; 4) наукова незалежність; 5) незалежність в освоєнні й використанні ядерної, сонячної та інших видів енергії (які є силами природи), або енергетична незалежність; 6) інформаційна незалежність; 7) незалежність у впровадженні власних форм і методів організації виробництва (організаційно-виробнича незалежність). Кожна з цих форм має низку практичних параметрів, вимірів. Так, важливою ланкою енергетичної незалежності є здатність країни проводити самостійні наукові дослідження, насамперед з проблем ядерної та термоядерної енергії, й використовувати отримані результати у будівництві атомних електростанцій, а також наявність ядерного палива і вміння його збагачувати тощо. Повніше її сутність розкривається в енергетичній безпеці (див. Енергетична безпека). Е. н. (суверенітет) можлива лише за наявності всіх її метасистем, підсистем, елементів та компонентів. Водночас за умов інтернаціоналізації та глобалізації економіки будь-яка країна світу змушена певною мірою поступатись своєю Е. н., в т. ч. її окремими складовими (див. Суверенітет економічний). Найважливішими підсистемами Е. н. є незалежність у формуванні та розвитку відносин економічної власності та господарського механізму.


1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...


Ви зараз читаєте: Економічна незалежність