Основна економічна суперечність
Основна економічна суперечність – об’єктивна суперечність суспільного способу виробництва, персоніфікована у потребах та інтересах різних соціальних верств і груп, яка є головним джерелом розвитку економічної системи, виражає її найглибиннішу сутність (а отже, є визначальною
Банк
Банк – це особливе фінансово-кредитне підприємство, яке виконує комплекс базових функцій та операцій, при здійсненні яких, а також з приводу привласнення наявних у нього активів між різними суб’єктами виникає певна сукупність відносин економічної власності.
Міжнародний кредит
Міжнародний кредит – регульований та організований з боку МВФ рух позичкового капіталу у сфері міжнародних економічних відносин, пов’язаних з наданням валютних і товарних ресурсів з метою уникнення або послаблення світової фінансової кризи, експансії американського
Шпанн
Шпанн (Spann) Отмар (1878-1950) – австрійський економіст і соціолог; представник соціальної школи в політичній економії. Виступав з позицій універсалізму (“універсального державного погляду”, або “тоталітаризму”). Розглядав державу як загальну сутність, що пронизує всі сторони функціонування
Рівні контролю
Рівні контролю – запропоновані Р. Саймонсом основні рівні контролю за управлінням процесом оновлення стратегії корпорації. До таких рівнів належать: 1) основні цінності, які контролюються за допомогою системи вірувань і включають місію корпорації, її кредо
Злиття компаній (фірм)
Злиття компаній (фірм) – добровільне або примусове об’єднання двох чи більше компаній з метою максимізації прибутку. З. к. сприяє об’єднанню маркетингової діяльності, бухгалтерського обліку, систем постачання, усуненню дублювання в роботі, досягненню економії за рахунок
Економічна соціологія
Економічна соціологія – наука, яка виникла на стику економічної теорії та соціології і вивчає соціологічні закони, властиві суспільно-економічним формаціям, механізм їх дії та форми вияву у діяльності соціальних верств і груп. Е. с. вивчає,
Фіктивний капітал
Фіктивний капітал – сума грошей, цінних паперів, які зростають (приносять процент) у процесі особливого обігу, тобто поза сферою реального капіталу. Ф. к. існує на основі позичкового капіталу та проценту і уречевлюється у різних титулах
Депозитна політика держави
Депозитна політика держави – форма економічної політики держави, спрямована на регламентування правил формування депозитів у комерційних і ощадних банках, а також у небанківських грошово-кредитних установах. Розрізняють два види Д. п. д. Перший – політика
Феодальний суспільний спосіб виробництва
Феодальний суспільний спосіб виробництва – економічна система, що базується на феодальній власності на землю, поєднанні позаекономічного примусу до праці з економічним, на переважанні натурального господарства і ручної праці. Виник у V ст. із розпадом