ЕКОНОМНІСТЬ (У ПРИРОДОКОРИСТУВАННІ)

Related posts:

1. ІНФОРМАЦІЯ В ПРИРОДОКОРИСТУВАННІ Екологія – охорона природи ІНФОРМАЦІЯ В ПРИРОДОКОРИСТУВАННІ – сукупність даних про динаміку кільк. та якісних змін стану прир. ресурсів, їх взаємозв’язок, а також про потреби існуючих та прогнозованих форм господарювання для розвитку цивілізованого суспільства....
2. ЗАКОНИ ЮРИДИЧНІ (ПРАВОВІ) У ПРИРОДОКОРИСТУВАННІ Екологія – охорона природи ЗАКОНИ ЮРИДИЧНІ (ПРАВОВІ) У ПРИРОДОКОРИСТУВАННІ – зібрання основних юридичних норм, що регулюють користування будь-якими прир. ресурсами (атмосфери, надр, лісів, тваринного світу та ін.) у межах держави. На основі цих законів відповідні відомства створюють підзаконні акти (напр., правила полювання, правила ведення бурових робіт тощо), в яких установлюються конкретні вимоги щодо користування прир. […]...
3. СИТУАЦІЯ АВАРІЙНА В ПРИРОДОКОРИСТУВАННІ Екологія – охорона природи СИТУАЦІЯ АВАРІЙНА В ПРИРОДОКОРИСТУВАННІ – нетривале різке порушення технол. циклів використання прир. ресурсів, що призводить до несприятливих наслідків аж до екол. катастрофи та виникнення стихійного лиха (прорив дамби ГЕС, напр., може спричинити паводок). Див. також Аварія екологічна....
4. ЕКОЛОГІЗАЦІЯ Екологія – охорона природи ЕКОЛОГІЗАЦІЯ ТЕХНОЛОГІЙ – заходи, спрямовані на запобігання негативному впливу виробничих процесів на прир. середовище. Здійснюється шляхом впровадження безвідхідних технологій або зведенням до мінімуму шкідливих викидів....
5. НАУКОВИЙ КОМІТЕТ З ПРОБЛЕМ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА (СКОПЕ) Екологія – охорона природи НАУКОВИЙ КОМІТЕТ З ПРОБЛЕМ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА (СКОПЕ) – Міжнар. комітет, заснований у 1970 р., основою діяльності якого є створення н.-д. проектів, що мають глобальне значення: “Біогеохім. цикли”, “Вплив людини на відновлювані прир. ресурси”, “Людські поселення і навколишнє середовище”, “Токсикологія навколишнього середовища”, “Моніторинг навколишнього середовища”, “Суспільна оцінка і реакція на інформацію про […]...
6. ПРИНЦИП МАТЕРІАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ВИНУВАТЦЯ ЕКОЛОГІЧНОГО ПОРУШЕННЯ Екологія – охорона природи ПРИНЦИП МАТЕРІАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ВИНУВАТЦЯ ЕКОЛОГІЧНОГО ПОРУШЕННЯ – найважливіший принцип природоохоронної політики. Він означає, що відповідальність за не запобігання шкідливим впливам на навколишнє середовище і ліквідацію екол. шкоди повинен нести той, хто цей вплив спричинив. При цьому винуватцями екол. порушень вважають не лише тих, хто створює навантаження на навколишнє середовище в процесі […]...
7. АМОНОТЕЛІЯ Екологія – охорона природи АМОНОТЕЛІЯ – виділення тваринами в навколишнє середовище аміаку – кінцевого продукту азотистого обміну, що переважає у більшості водяних безхребетних та риб....
8. УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ДОВКІЛЛЯ Екологія – охорона природи УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ДОВКІЛЛЯ – забезпечення виконання норм та вимог, що обмежують шкідливий вплив процесів виробництва, в т. ч. його продукції, на навколишнє середовище; рац. використання прир. ресурсів, їх відновлення та відтворення....
9. СТІЙКІСТЬ ЕКОЛОГІЧНА Екологія – охорона природи СТІЙКІСТЬ ЕКОЛОГІЧНА – здатність надорганізмених систем різного рівня (популяцій, видів, біогеоценозів, біосфери) протидіяти натиску сукупності впливів людства на прир. Середовище, різні компоненти якого перебувають у дин. рівновазі....
10. СЕРЕДОВИЩЕ ЖИТТЯ ЛЮДИНИ Екологія – охорона природи СЕРЕДОВИЩЕ ЖИТТЯ ЛЮДИНИ – комплекс прир. у прир.-антроп. та соц.-екон. чинників, що впливають на людину....
11. ПРАВИЛО ВІДПОВІДНОСТІ УМОВ СЕРЕДОВИЩА ГЕНЕТИЧНІЙ ВИЗНАЧЕНОСТІ ОРГАНІЗМУ Екологія – охорона природи ПРАВИЛО ВІДПОВІДНОСТІ УМОВ СЕРЕДОВИЩА ГЕНЕТИЧНІЙ ВИЗНАЧЕНОСТІ ОРГАНІЗМУ – вид будь-яких живих організмів може існувати доти та настільки, наскільки навколишнє прир. середовище відповідає ген. можливостям пристосування цього виду до його змін та коливань....
12. ЗАБРУДНИК Екологія – охорона природи ЗАБРУДНИК, полютант – 1) речовина, що забруднює. Будь-який (прир. чи антроп.) фіз. або інформ. агент, хім. речовина, біол. вид (в основному мікроорганізми), які потрапляють у навколишнє середовище чи виникають у ньому в кількостях, що перевищують звичайний їх вміст, граничні прир. коливання чи середній прир. фон у певний час; 2) ті самі […]...
13. СЕРЕДОВИЩЕ АГРЕСИВНЕ Екологія – охорона природи СЕРЕДОВИЩЕ АГРЕСИВНЕ – будь-яке середовище, що спричинює або посилює корозію металів чи виробів з них, унаслідок фіз.-хім. або біол. впливів....
14. СЕРЕДОВИЩЕ АНТРОПОГЕННЕ Екологія – охорона природи СЕРЕДОВИЩЕ АНТРОПОГЕННЕ – прир. середовище, певним чином змінене людиною....
15. ЗАБРУДНЕННЯ ПЕРВИННЕ Екологія – охорона природи ЗАБРУДНЕННЯ ПЕРВИННЕ – надходження в середовище забрудників, що безпосередньо утворюються під час перебігу прир., прир.- антроп. та антроп. процесів....
16. УМОВИ ПРИРОДНО-АНТРОПОГЕННІ Екологія – охорона природи УМОВИ ПРИРОДНО-АНТРОПОГЕННІ – сукупність прир. умов та прямих і непрямих впливів діяльності людини на природу....
17. МОНІТОРИНГ БАЗОВИЙ Екологія – охорона природи МОНІТОРИНГ БАЗОВИЙ – спостереження за загально-біосферними, в основному прир. явищами без накладання на них антроп. регіональних впливів....
18. ЛІСІВНИЦТВО СОЦІАЛЬНЕ Екологія – охорона природи ЛІСІВНИЦТВО СОЦІАЛЬНЕ – лісівництво, спрямоване не на отримання лісотоварної продукції, а на створення найліпшого для життя людини довкілля, включаючи в це поняття як прир. середовище існування, рекреацію, захисне лісорозведення, так і традиційні способи використання лісу місцевим населенням....
19. БЕЗПЕКА В ПРИРОДОКОРИСТУВАННІ Екологія – охорона природи БЕЗПЕКА В ПРИРОДОКОРИСТУВАННІ – комплекс умов, що забезпечують найменший рівень несприятливого впливу умов природи та технол. Процесів її освоєння на здоров’я людини. Особливо важлива соц. складова Б. в п., оскільки найменший стрес підвищує ризик захворювання людей....
20. СЕРЕДОВИЩЕ АРТЕПРИРОДНЕ Екологія – охорона природи СЕРЕДОВИЩЕ АРТЕПРИРОДНЕ – штучно створене оточення людей, яке складається з суто техн. (споруди, будинки, асфальт шляхів, штучне освітлення) та прир. (повітря, прир. освітлення тощо) елементів....