ЕЛІМІНАЦІЯ

Related posts:

1. СМЕРТНІСТЬ ЕКОЛОГІЧНА Екологія – охорона природи СМЕРТНІСТЬ ЕКОЛОГІЧНА – загибель особин у даних умовах середовища, яка змінюється залежно від умов довкілля та стану популяції. Існує певна теор. мінім, смертність – стала величина, яка характеризує загибель особин за оптим. умов, коли на популяцію не впливають лімітуючі чинники. Виділяють також специф. смертність, яку звичайно виражають як відсоток числа особин, […]...
2. ВИЖИВАННЯ Екологія – охорона природи ВИЖИВАННЯ, виживаність – 1) кількість особин (у відсотках), які збереглися в популяції за певний інтервал часу; 2) ступінь збереження популяції або виду в умовах довкілля. В. розуміється істор. або еволюц., тобто за порівняно короткий і тривалий періоди. В. – пересічна для популяції вірогідність збереження особин кожного покоління за певний проміжок часу. […]...
3. ХВИЛІ ЧИСЕЛЬНОСТІ Екологія – охорона природи ХВИЛІ ЧИСЕЛЬНОСТІ, хвилі життя, хвилі популяційні – коливання чисельності особин, властиве будь-якій популяції живих організмів. X. ч. можуть бути сезонними (періодичними), зумовленими генетично, і несезонними (аперіодичними), зумовленими безпосереднім впливом на популяцію різних абіотичних та біотичних чинників навколишнього середовища. Довжина X. ч. прямо пропорційна тривалості циклу розвитку організмів і часто супроводжується пульсацією […]...
4. КОЕФІЦІЄНТ РОЗМНОЖЕННЯ Екологія – охорона природи КОЕФІЦІЄНТ РОЗМНОЖЕННЯ, коефіцієнт народжуваності, коефіцієнт плодючості – 1) кількість екземплярів, які народилися, на 1000 особин обох статей або на 1000 самок, або на 1000 статевозрілих особин; 2) коефіцієнт приросту Вольтерра, або специф. швидкість прир. приросту Лотки, яка виражається мат. рівнянням приросту чисельності популяції з урахуванням обмежувальних чинників, здебільшого ланцюга живлення, за […]...
5. НАРОДЖУВАНІСТЬ Екологія – охорона природи НАРОДЖУВАНІСТЬ – одна з ознак популяції, що характеризує її як ціле, як здатність популяції до кільк. збільшення за фактичних умов середовища (т. з. екол. Н.) за одиницю часу (в осн. за рік). Виділяють також макс. Н. (абсолютну, або фізіол.) – утворення теоретично максимально можливої кількості нових особин за ідеальних умов (коли […]...
6. ОМОЛОДЖЕННЯ ПОПУЛЯЦІЇ Екологія – охорона природи ОМОЛОДЖЕННЯ ПОПУЛЯЦІЇ – зниження середнього віку особин флори і фауни внаслідок посиленої експлуатації лісів, мисливського звіра, рибних зграй тощо. Якщо вік решти особин, що збереглася, залишається нижчим від репродуктивного, – це може спричинити поступове вимирання популяції....
7. Взаємовідносини між організмами Формули й таблиці БІОЛОГІЯ ЕКОЛОГІЯ Екологія – наука, що вивчає взаємозв’язки організмів та надорганізмових систем між собою та з довкіллям. Екологічні чинники – будь-які властивості та компоненти довкілля, які впливають на організми. Взаємовідносини між організмами α β Тип відносин – – Конкуренція + – Хижацтво, паразитизм + + Мутуалізм – 0 Аменсалізм + 0 Коменсалізм […]...
8. Смертність ОСНОВИ ПОПУЛЯЦІЙНОЇ ЕКОЛОГІЇ Розділ 4.ЕКОЛОГІЧНА І БІОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКИ ПОПУЛЯЦІЇ 4.5. Смертність Смертність – це кількість особин, які загинули в певний період часу. Розрізняють мінімальну і екологічну смертність. Мінімальна смертність – це постійна величина, яка характеризує загибель особин в ідеальних умовах існування, за яких на популяцію не діють лімітуючі фактори. Максимальна тривалість життя особин за таких […]...
9. ЗАПАС ПРОМИСЛОВИЙ Екологія – охорона природи ЗАПАС ПРОМИСЛОВИЙ – частина відновлюваних прир. ресурсів – число особин або об’єм орг. маси, яку можна періодично вилучати з угруповання, популяції або з одиниці простору/площі без шкоди для подальшого відновлення цього ресурсу....
10. ШТРАФ (ЗА ЗАБРУДНЕННЯ ДОВКІЛЛЯ) Екологія – охорона природи ШТРАФ (ЗА ЗАБРУДНЕННЯ ДОВКІЛЛЯ) – грошове стягнення, яке накладається згідно із законодавством в адмін. або судовому порядку за порушення прир. середовища. Основна роль Ш. – направлення додаткових коштів на охорону довкілля, відновлення прир. ресурсів. Відрахування Ш. у фонд держави не відповідає природоохоронній меті....
11. МІКРОПОПУЛЯЦІЯ Екологія – охорона природи МІКРОПОПУЛЯЦІЯ – 1) нечітко визначений термін для описання частини популяції. М. не здатна до тривалого самопідтримання і тому лише разом з ін. М. становить стійку систему популяції; 2) сукупність особин одного виду, що мешкають у певних межах одного біогеоценозу, 3) синонім терміна “дем” або групи споріднених демів....
12. ЛАНДШАФТ ВІДБОРУ Екологія – охорона природи ЛАНДШАФТ ВІДБОРУ – адаптивний ландшафт, графічна модель еволюції у вигляді рельєфної карти. Термін Л. в. та його модель запропонував С. Райт (1931). На моделі по горизонталі відображено можливі стани генотипів і фенотипів стосовно умов довкілля. Підвищення “ландшафту” вказують на більшу пристосованість особин до умов навколишнього середовища, впадини – на меншу. Еволюція […]...
13. ЩІЛЬНІСТЬ ПОПУЛЯЦІЇ Екологія – охорона природи ЩІЛЬНІСТЬ ПОПУЛЯЦІЇ, густота популяції – показник, що визначається кількістю особин на одиницю площі або об’єму. Напр., 125 рослин липи на 1 га або 1000 циклопів у 1 м3 води....
14. СЕРЕДОВИЩЕ ЖИТТЯ ЛЮДИНИ Екологія – охорона природи СЕРЕДОВИЩЕ ЖИТТЯ ЛЮДИНИ – комплекс прир. у прир.-антроп. та соц.-екон. чинників, що впливають на людину....
15. ОСНОВНІ ВЛАСТИВОСТІ ПОПУЛЯЦІЇ Біологія – універсальний довідник ЗАГАЛЬНА БІОЛОГІЯ ОСНОВИ ЕКОЛОГІЇ ОСНОВНІ ВЛАСТИВОСТІ ПОПУЛЯЦІЇ У природі будь-який біологічний вид складається з великої кількості популяцій, які так чи інакше ізольовані одні від одних. З екологічної точки зору популяція розглядається як основна ланка угруповання живих організмів. Вона має характерні ознаки. Просторова структура популяції – визначається характером розміщення організмів у межах […]...
16. НОРМА ВИДОБУТКУ Екологія – охорона природи НОРМА ВИДОБУТКУ – 1) ліміт вилучення особин з популяції, який визначає кількість і статевовіковий стан тварин з розрахунком на підтримання прир. густоти і структури популяцій або їхньої зміни до доцільного в госп. відношенні рівня; 2) певне обмеження видобутку даного виду тварин (напр., качок окремим мисливцем за одну добу)....
17. ЦИКЛ РЕСУРСНИЙ Екологія – охорона природи ЦИКЛ РЕСУРСНИЙ – обмін речовин між природою і суспільством, який полягає у добуванні та використанні прир. багатств, залученні їх у госп. діяльність і поверненні трансформованої прир. субстанції у довкілля....
18. НОРМУВАННЯ ЯКОСТІ ДОВКІЛЛЯ (ВОДИ, ПОВІТРЯ, ГРУНТІВ) Екологія – охорона природи НОРМУВАННЯ ЯКОСТІ ДОВКІЛЛЯ (ВОДИ, ПОВІТРЯ, ГРУНТІВ) – встановлення меж, у яких допускається зміна прир. властивостей атмосфери, гідросфери і педосфери. Як правило, норму визначають за реакцією найчутливішого до змін середовища виду організмів....
19. ОХОРОНА ПРИРОДИ Екологія – охорона природи ОХОРОНА ПРИРОДИ – наука про збереження природи та її рац. використання. Вивчає структуру, функціонування, динаміку прир. та змінених і контрольованих людиною екосистем, дин. взаємозв’язків між прир. екосистемами та соц.-екон. процесами. Розробляє шляхи і засоби виміру якісних та кільк. змін довкілля з метою визначення наук, критеріїв, які мають стати основою для рац. […]...
20. Основні властивості популяцій – ОСНОВИ ЕКОЛОГІЇ. БІОСФЕРА Біологія. Комплексний довідник – підготовка до ЗНО та ДПА ОСНОВИ ЕКОЛОГІЇ. БІОСФЕРА Основні властивості популяцій У природі будь-який біологічний вид складається з великої кількості популяцій, які так чи інакше ізольовані одні від одних. З екологічної точки зору популяція розглядається як основна ланка угруповання живих організмів. Вона має характерні ознаки. Просторова структура популяції – визначається характером […]...