ЕНДОФІТИЗМ

Related posts:

1. МІКОРИЗА Екологія – охорона природи МІКОРИЗА – симбіотичне існування грибів на коренях та в тканинах коренів рослин, що забезпечує симбіонтам одержання частини поживних речовин один від одного....
2. АЛЕЛІЗМ Екологія – охорона природи АЛЕЛІЗМ – явище парності (або множинності) ознак організму, що виключають одна одну; існування гена в різних станах (алелях), які виникають шляхом мутацій....
3. ЕНДОПАРАЗИТ Екологія – охорона природи ЕНДОПАРАЗИТ – організм, який паразитує всередині організму хазяїна (в порожнині його тіла, тканинах чи кишечнику)....
4. ГІПОКСІЯ Екологія – охорона природи ГІПОКСІЯ – зниження вмісту кисню у тканинах організму. Хворобливий стан, що виникає в разі Г., зумовлюється тим, що інтенсивність надходження кисню до тканин організму чи здатність тканин використовувати його нижча, ніж їх потреба в ньому....
5. ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКИ ОРГАНІЗМУ І СЕРЕДОВИЩА Екологія – охорона природи ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКИ ОРГАНІЗМУ І СЕРЕДОВИЩА – вплив абіотичного і біотичного середовища, в т. ч. особин одного й того самого виду, на організм і зворотний вплив організму на середовище свого існування. Такі контакти мають активний і пасивний характер....
6. СЕРЕДОВИЩЕ ІСНУВАННЯ Екологія – охорона природи СЕРЕДОВИЩЕ ІСНУВАННЯ – умови існування (сукупність абіотичних та біотичних чинників) окремого організму або біоценозу загалом, що впливають на їхній ріст і розвиток....
7. ІНТЕРФЕРЕНЦІЯ ВІРУСІВ Екологія – охорона природи ІНТЕРФЕРЕНЦІЯ ВІРУСІВ – явище, яке спостерігається в разі зараження організму одночасно різними вірусами, один з яких спричинює таку дію на клітини організму, що вони починають синтезувати низькомолек. білок інтерферон, який пригнічує розвиток ін. вірусів....
8. ІНТОКСИКАЦІЯ ПРОФЕСІЙНА Екологія – охорона природи ІНТОКСИКАЦІЯ ПРОФЕСІЙНА – отруєння організму токс. речовинами неорг. та орг. походження, які в невеликих кількостях у виробничих умовах потрапляють в організм через органи дихання, шкіру, травний канал. Токс. для організму речовинами є орг. розчинники, етери, аміно – та нітросполуки ароматичного ряду, тетраетил-свинець, хлор, фосфорорг. сполуки тощо. Деякі токс. речовини (ртуть, свинець, […]...
9. СИНЕРГІЗМ Екологія – охорона природи СИНЕРГІЗМ – явище посилення дії одного каталізатора додаванням ін....
10. МІНЛИВІСТЬ МОДИФІКАЦІЙНА Екологія – охорона природи МІНЛИВІСТЬ МОДИФІКАЦІЙНА – зміни ознак організму (фенотипу), спричинені чинниками умов існування і не пов’язані зі змінами генотипу....
11. ЯВИЩЕ АНТРОПОГЕННЕ Екологія – охорона природи ЯВИЩЕ АНТРОПОГЕННЕ – явище, спричинене госп. діяльністю людини або її поведінкою....
12. ГАПЛОСПОРИДІЇ Екологія – охорона природи ГАПЛОСПОРИДІЇ – організми, що належать до найпростіших. Г. паразитують у тканинах деяких тварин та людини....
13. АДАПТАЦІЯ МОРФОЛОГІЧНА Екологія – охорона природи АДАПТАЦІЯ МОРФОЛОГІЧНА – пристосування, які виникають на рівні клітини, тканини й цілого організму і забезпечують існування його в мінливих умовах довкілля....
14. АНОКСІЯ Екологія – охорона природи АНОКСІЯ – недостатність кисню в організмі чи окремих органах, тканинах; кисневе голодування. При повній А. настає смерть....
15. АВТОГЕНЕЗ Екологія – охорона природи АВТОГЕНЕЗ – учення, за яким істор. розвиток організмів відбувається нібито незалежно від умов існування, лише під впливом особливих внутр. сил або тенденцій організму до вдосконалення....
16. МЕЛАНІЗМ Екологія – охорона природи МЕЛАНІЗМ – наявність великої кількості пігментів меланінів у тварин та в деяких тканинах рослин, що зумовлює їх темне забарвлення....
17. ГАПЛОЇДІЯ Екологія – охорона природи ГАПЛОЇДІЯ – наявність у клітинах одинарного (гаплоїдного) набору хромосом....
18. ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКИ ТИПУ “ПАРАЗИТ – ХАЗЯЇН” Екологія – охорона природи ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКИ ТИПУ “ПАРАЗИТ – ХАЗЯЇН” – розміщення одного живого організму на поверхні або всередині ін. живого організму з обов’язковою повною чи частковою залежністю від споживання в їжу рідких тканин організму хазяїна (кров, лімфа) або напівперетравленої їжі (кишкові паразити). Така залежність може бути постійною або тимчасовою. Цей тип взаємозв’язку характерний як для […]...
19. ОПРОМІНЕННЯ Екологія – охорона природи ОПРОМІНЕННЯ – вплив на біонти будь-яких видів випромінювань. Зовн. опромінення формується внаслідок дії косм. випромінювання, за рахунок радіонуклідів, розсіяних у біосфері, або від матеріалів чи споруд, створених людиною. Внутр. опромінення живих організмів формується радіонуклідами, які нагромаджуються в їхніх тканинах з довкілля. Біол. дія опромінення залежить від його дози, виду, енергії та […]...
20. ЗОНА ТОЛЕРАНТНОСТІ Екологія – охорона природи ЗОНА ТОЛЕРАНТНОСТІ – діапазон дії екол. чинника, в межах якого можливе існування організму. 3. т. обмежена граничними мінім, і макс. значеннями чинника....
21. ПОТРЕБА ЕКОЛОГІЧНА Екологія – охорона природи ПОТРЕБА ЕКОЛОГІЧНА – заг. сума вимог організму, популяції чи виду до прир. середовища існування, яке включає всі компоненти, що утворюють середовище, живлення, взаємовідносини з іншими організмами того самого та ін. видів тощо....
22. ЯВИЩЕ СТИХІЙНЕ Екологія – охорона природи ЯВИЩЕ СТИХІЙНЕ – будь-яке прир. явище, нерідко руйнівне. У таких випадках говорять про стихійне лихо....
23. ТОЧКИ КАРДИНАЛЬНІ Екологія – охорона природи ТОЧКИ КАРДИНАЛЬНІ – три точки – оптимум, мінімум і максимум, які визначають можливість реакції організму на певний чинник. Діапазон дії екол. чинника обмежений відповідними крайніми пороговими значеннями (точки мінімуму та максимуму) даного чинника, за яких можливе існування організму. Точка, яка відповідає найкращим показникам життєдіяльності організму, визначає оптим. величину чинника – зону […]...
24. АВТОМУТАГЕНИ Екологія – охорона природи АВТОМУТАГЕНИ – речовини, які утворюються в клітинах живих організмів у процесі їх життєдіяльності і спричинюють спадкові зміни....
25. СЕРЕДОВИЩЕ ВНУТРІШНЄ Екологія – охорона природи СЕРЕДОВИЩЕ ВНУТРІШНЄ – все те, що знаходиться всередині організму або біоценозу, але не є його частиною. Напр., біотоп, пов’язаний з тим чи ін. біоценозом; гази в міжклітинниках організму....
26. ЧИННИК ЛІМІТУЮЧИЙ Екологія – охорона природи ЧИННИК ЛІМІТУЮЧИЙ, чинник обмежувальний – чинник-1, що ставить межі перебігу будь-якого процесу, явища або існування організму (виду, угруповання), напр., конкуренція ін. видів....
27. АНТИБЮЗ Екологія – охорона природи АНТИБЮЗ – неможливість існування одного виду за наявності ін. внаслідок інтоксикації середовища....
28. ЯВИЩЕ ПРИРОДНО-АНТРОПОГЕННЕ Екологія – охорона природи ЯВИЩЕ ПРИРОДНО-АНТРОПОГЕННЕ – явище, спричинене сумарною взаємодією прир. чинників і людини. Досить часто людина є пусковим механізмом прир. явищ....
29. ЕНДОФІТ Екологія – охорона природи ЕНДОФІТ – рослина, яка живе всередині будь-якого субстрату, (напр., кам’яної породи, у шпарах скель, каменів), у тканинах ін. рослин (ендомікориза) або тварин (бактерії) тощо....
30. СЕРЕДОВИЩЕ Екологія – охорона природи СЕРЕДОВИЩЕ – сукупність усіх умов, що діють на організм, популяцію або біоценоз, спричинюючи їх відповідну реакцію, забезпечуючи їх існування та обмін речовин і енергії. С. є складовою частиною біогеоценозу або екосистеми. Взаємодія організму і середовища має істор. характер....
31. ГАБІТУС Екологія – охорона природи ГАБІТУС – зовн. вигляд кристала, мінералу, тваринного або рослинного організму. Г. живого організму – це сукупність його морфострукт. ознак, що характеризують заг. тип будови тіла....
32. ФЕНОМЕН ПРИРОДИ Екологія – охорона природи ФЕНОМЕН ПРИРОДИ – виняткове явище чи об’єкт природи, що може бути предметом вивчення, спец, охорони (як пам’ятки природи)....
33. НАНІЗМ Екологія – охорона природи НАНІЗМ – явище карликовості; морф, адаптації рослин до життя в холодних та ін. несприятливих місцях існування. їм властиві невеликі розміри, уповільнений осьовий ріст, компактність, зближення меживузлів, дрібнолистість (карликова береза, карликові верби тощо)....
34. ДЕГЕНЕРАЦІЯ Екологія – охорона природи ДЕГЕНЕРАЦІЯ – 1) виродження, погіршення з покоління в покоління певних рис або властивостей організму як результат несприятливих умов існування; 2) переродження, глибокі структурні зміни в тканинах організму, що супроводжуються появою в них речовин, не властивих цим тканинам (жир, гіалін тощо); 3) те саме, що біол. редукція, тобто спрощення, ослаблення або майже […]...
35. ТЕРМОРЕГУЛЯЦІЯ Екологія – охорона природи ТЕРМОРЕГУЛЯЦІЯ – здатність організмів підтримувати на сталому рівні температуру тіла незалежно від змін температури довкілля. Т. розвинулася в процесі еволюції як пристосовна реакція організму на мінливість температурних умов існування шляхом регуляції метаболічних процесів....
36. МОНОЦЕНОЗ Екологія – охорона природи МОНОЦЕНОЗ – угруповання, рослинність якого складається виключно чи переважно з одного виду, напр. на піщаних берегах водойми, засолених мор. пляжах. Рідкісне в природі явище....
37. ВІКАРИЗМ Екологія – охорона природи ВІКАРИЗМ – явище заміщення одного виду або іншої таксономічної одиниці близькими до них видами чи одиницями у просторі (просторовий, геогр. В.), що живуть у різних умовах (екол. В.) або в різний час (сезонний В.)....
38. БІЛАТЕРАЛЬНІСТЬ Екологія – охорона природи БІЛАТЕРАЛЬНІСТЬ – двобічна симетрія організму; тіло організму уявно можна поділити площиною на праву і ліву половини, які є квазідзеркальним відображенням одна одної (черви, членистоногі, хребетні, органи рослин)....
39. ПРИСТОСОВАНІСТЬ Екологія – охорона природи ПРИСТОСОВАНІСТЬ – здатність організму до змін відповідно до змін умов існування (для особин – шляхом морфофізіол. та поведінкових реакцій, для груп особин – шляхом виникнення в процесі еволюції нових пристосувань (адаптацій))....
40. ОХОРОНА ТВАРИН Екологія – охорона природи ОХОРОНА ТВАРИН – комплекс міжнар., держ. і регіональних адмін.-госп. і громадських заходів, спрямованих на збереження популяційно-видового складу і середовища існування, підтримання чисельності тварин на рівні, що забезпечує їхнє існування....