ЕТИКА



Культурологічний словник

ЕТИКА (лат. ethica, ethika, від грец. ethos – звичай) – 1) Наука, що вивчає мораль. 2) Норми поведінки, сукупність загальноприйнятих моральних правил, вимоги, які людина ставить перед собою або яких вимагає суспільство у певному середовищі, соціальній групі населення. В українському побуті ще у давні часи зафіксовані певні правила глибокої моралі для різних прошарків населення – однакові як для ченців, так і для світських людей. Суворі вимоги до людини містились у спеціальних порадниках для сповіді. Напр., “Ізборник

Святослава”, 1076 р. (“Поради багатим”) або “Поученіє” Володимира Мономаха (до 1125 р.) містили класифікацію доброчинств, де поряд з релігійною санкцією моралі (“Заповіді Божі”) вказувалися і санкції “людські” (слава та поважання людей). Вимоги християнської етики до питань політики викладені у т. зв. “Слові про князів” (XII ст.). Про вимоги “лицарської моралі” свідчать літописи (зокрема, т. зв. Іпатіївський). Ці три типи етичних поглядів панували в Україні аж до XII ст. Етичні проблеми висвітлював у своїх творах Г. Сковорода (систематичний виклад: “Начальная дверь ко християнскому добронравию,
діалоги”). У них наголошено на індивідуальних моральних завданнях, які стоять перед кожною людиною, покликані Богом до певного життєвого шляху. Подібне пропагують М. Гоголь (кожній людині Богом “доручено” виконання якогось завдання, людина є робітником у “Божому господарстві”), І. Франко, Леся Українка, І. Багряний. Велике значення для ефективності підприємництва має дотримання етичних норм.


1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (No Ratings Yet)
Loading...


Скласти речення з однорідними членами речення.
Ви зараз читаєте: ЕТИКА