ФОН ПРИРОДНИЙ

Related posts:

1. ГАЛОФІЛ(И) Екологія – охорона природи ГАЛОФІЛ(И) – організми, які віддають перевагу зонам існування з підвищеним вмістом різних солей....
2. ГІПЕРКАПНІЯ Екологія – охорона природи ГІПЕРКАПНІЯ – хворобливий стан організму, зумовлений підвищеним вмістом С02 у повітрі. Г. досить поширена серед жителів великих пром. міста з підвищеним ступенем забруднення повітря....
3. ЧИННИК ПРИРОДНИЙ Екологія – охорона природи ЧИННИК ПРИРОДНИЙ – будь-який чинник-1, що діє без прямого впливу людини або пов’язаний з його біол. суттю, тобто звичайний вплив природи або прир. середовища, до певної міри змінний, але до кінця не виведений стосовно людини з-під дії соц. чинників, включаючи техногенний вплив....
4. ЦІЛИНАЇ Екологія – охорона природи ЦІЛИНА – вкрита прир., переважно трав’янистою рослинністю земля, яка зовсім або протягом тривалого часу не розорювалась. Ц. характеризується різко вираженою щільною дерниною, підвищеним вмістом гумусу, зернистою структурою, значною сухістю і високою родючістю (особливо чорноземна і каштанова Ц.)....
5. ОЗЕРО ДИСТРОФНЕ Екологія – охорона природи ОЗЕРО ДИСТРОФНЕ – неглибоке оз. з берегом, порослим торфоформівною рослинністю. Вода малопрозора, бурого кольору, з підвищеним вмістом гумінових речовин. Кисень води в дефіциті....
6. ФОН ЗВУКОВИЙ ПРИРОДНИЙ Екологія – охорона природи ФОН ЗВУКОВИЙ ПРИРОДНИЙ – звуки, що зазвичай виникають у природі. Можуть бути комфортними, навіть лік. для людини (гуркіт мор. прибою, дзюрчання струмка, шум лісу, крапель дощу, мелодійний спів птахів тощо) або викликати почуття стурбованості (вибух у жерлі вулкана, різке каркання ворони і т. п.). Шуми, що виникають природно, такі як грім […]...
7. ЗАБРУДНЕННЯ ПРИРОДНЕ Екологія – охорона природи ЗАБРУДНЕННЯ ПРИРОДНЕ – забруднення (1 і 2), викликане прир., звичайно катастрофічними, причинами (виверження вулканів, зсуви грунту тощо), що не залежать від впливу людини на прир. процеси або є наслідком віддаленого опосередкованого впливу людини на природу. Від 3. п. слід відрізняти вужче поняття прир. забруднення, що відбувається без жодного впливу людини на […]...
8. ГІПОКАПНІЯ Екологія – охорона природи ГІПОКАПНІЯ – зниження вмісту та парціального тиску С02 в артеріальній крові, яке спостерігається в разі дихання повітрям зі зниженим вмістом С02 або чистим 02....
9. РЕЗЕРВАТ ПРИРОДНИЙ Екологія – охорона природи РЕЗЕРВАТ ПРИРОДНИЙ – один із видів природозаповідних територій, які існують самостійно або входять до складу природозаповідного об’єкта, де виключене будь-яке втручання людини в перебіг прир. процесів....
10. АЗОВО-СИВАСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПРИРОДНИЙ ПАРК Екологія – охорона природи АЗОВО-СИВАСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПРИРОДНИЙ ПАРК – розміщений у Генічеському і Новотроїцькому районах Херсонської обл. Створений Указом Президента України від 25.03.93 на базі заповідно-мисливського госп-ва та його охоронної зони. Переданий Міністерству охорони навколишнього прир. середовища та ядерної безпеки України. Заг. площа парку 53 430 га, з них 8 921 га суходолу і 44 […]...
11. ЗАПОВІДНИК ПРИРОДНИЙ Екологія – охорона природи ЗАПОВІДНИК ПРИРОДНИЙ – заповідник (1,2), створений з метою охорони прир. натуральних комплексів. Він є основним землекористувачем території, яку займає. Назва 3. п. виникла як реакція на виділення архіт. пам’ятників під назвою іст.-архіт. заповідник, музей-заповідник, заповідні пам’ятні місця. На відміну від нац. парків територія 3. п. незонується....
12. РАДІОАКТИВНІСТЬ ПРИРОДНА Екологія – охорона природи РАДІОАКТИВНІСТЬ ПРИРОДНА – наявність у земній корі, грунті, повітрі, в рослинних і тваринних організмах радіонуклідів прир. походження, а також радіонуклідів, які безперервно утворюються під час взаємодії косм. випромінювання з ядрами атомів. У гір. породах міститься значна частина прир. радіонуклідів. Рівень радіоактивності гір. порід і грунтів варіює в широких межах, що пов’язано […]...
13. ДЕФІЦИТ КИСНЮ (У ПОВІТРІ) Екологія – охорона природи ДЕФІЦИТ КИСНЮ (У ПОВІТРІ) – різниця між норм, (прир.) вмістом кисню в повітрі для даної місцевості (20,95 % за об’ємом або 23,14 % за масою) та фактичним його вмістом. Д. к. в повітрі великих міст досягає 1 %....
14. ПОТЕНЦІАЛ ЕКОЛОГО-ЕКОНОМІЧНИЙ Екологія – охорона природи ПОТЕНЦІАЛ ЕКОЛОГО-ЕКОНОМІЧНИЙ – 1) глобальний – максимально допустиме антроп. навантаження на всю сукупність прир. систем (“систему систем” у масштабах Землі), що не призводить до необоротного руйнування структури цієї сукупності (її ієрархії), до значних збоїв у виявлянні системних законів (правил, принципів) та різкого погіршення дин. якостей систем і, отже, зберігає робочу надійність […]...
15. ЗАБРУДНИК Екологія – охорона природи ЗАБРУДНИК, полютант – 1) речовина, що забруднює. Будь-який (прир. чи антроп.) фіз. або інформ. агент, хім. речовина, біол. вид (в основному мікроорганізми), які потрапляють у навколишнє середовище чи виникають у ньому в кількостях, що перевищують звичайний їх вміст, граничні прир. коливання чи середній прир. фон у певний час; 2) ті самі […]...
16. ФОН ПРИРОДНИЙ РАДІАЦІЙНИЙ Екологія – охорона природи ФОН ПРИРОДНИЙ РАДІАЦІЙНИЙ – постійний фон зовн. випромінювання, який створюють радіонукліди, наявні в навколишньому середовищі. Ф. п. р. створюється не лише радіацією, випромінюваною земними породами, а й косм. променями, які складаються з високоенергет. протонів, електронів та ядер багатьох легких атомів. Ф. п. р. створюється також за рахунок розпорошеного в природі радію, […]...
17. КАРПАТСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПРИРОДНИЙ ПАРК Екологія – охорона природи КАРПАТСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПРИРОДНИЙ ПАРК – перший в Україні нац. прир. парк, розташований у пн.-сх. частині Укр. Карпат, у верхів’ї Пруту, в межах Івано-Франківської обл. Підпорядкований Міністерству ліс. та деревообробної пром-сті України. Утворений у 1980 р. Заг. площа 50 500 га. Основна мета створення К. н. п. п. – збереження унікальних для […]...
18. КАРАДАЗЬКИЙ ПРИРОДНИЙ ЗАПОВІДНИК Екологія – охорона природи КАРАДАЗЬКИЙ ПРИРОДНИЙ ЗАПОВІДНИК – заповідник у Судацькому районі Кримської обл. Утворений у 1979 р. (з 1947 р. – пам’ятка природи місцевого значення, з 1963 р. – пам’ятка природи республіканського значення). Заг. площа 2900 га, у т. ч. 809 га – акваторія Чорного моря. Підпорядкований Карадазькому філіалу Інституту біології пд. морів ім. […]...
19. ЛУГАНСЬКИЙ ПРИРОДНИЙ ЗАПОВІДНИК Екологія – охорона природи ЛУГАНСЬКИЙ ПРИРОДНИЙ ЗАПОВІДНИК – прир. заповідник у Луганській обл. Утворений у 1968 р. Площа 1608 га. Підпорядкований НАН України. Складається з трьох відділів: Стрільцівський Степ, Провальський Степ та Станично-Луганський відділ (центр, садиба). Стрільцівський Степ розташований на пд. відрогах Середньоросійської височини, у Міловському районі. Територія Л. п. з. – це слабко-хвилясте плато, […]...
20. ЧИННИК ВИБІРКОВИЙ Екологія – охорона природи ЧИННИК ВИБІРКОВИЙ – чинник, що діє на певні об’єкти чи суб’єкти і не чинить помітного впливу на ін. подібні. Напр., ступінь освітлення дуже важливий для світлолюбних видів і не має істотного значення для грунт., печерних та абісальних істот. Відсутність потреби у світлі не означає незалежності цих організмів від енергії Сонця....
21. ЛАНДШАФТ АНТРОПОГЕННИЙ Екологія – охорона природи ЛАНДШАФТ АНТРОПОГЕННИЙ – геогр. ландшафт, створений внаслідок цілеспрямованої діяльності людини. Л. а. змінений настільки, що іноді відбувається мимовільна зміна прир. ландшафту, заміна екол. компонентів. Л. а. займає майже половину площі суходолу планети. На відміну від прир. ландшафтів, де прир. процеси саморегулюються, розвиток Л. а. контролюється людиною....
22. ПОЯС ПРИРОДНИЙ Екологія – охорона природи ПОЯС ПРИРОДНИЙ – 1) див. Пояс фізико-геогр.; 2) те саме, що й біозона в біосферній термінології, – екосистема частини біогеогр. зони (біоорбісу), що звичайно об’єднує кілька біомів та формує на основі особливостей клімату (енергетики) в межах комплексу біоценозів біоорбісу, що склався еволюційно. П. п., або біозона, має свій істор. зумовлений колообіг […]...
23. ЗАБРУДНЕННЯ ХІМІЧНЕ Екологія – охорона природи ЗАБРУДНЕННЯ ХІМІЧНЕ – 1) зміни прир. хім. властивостей середовища, що перевищують середньобагаторічні коливання кількостей будь-яких речовин для даного періоду; 2) надходження в середовище хім. речовин, яких раніше в ньому не було, або наближення їх прир. конц. до рівня, що перевищує звичайну норму....
24. ІМУНІТЕТ (ТВАРИН І ЛЮДИНИ) Екологія – охорона природи ІМУНІТЕТ (ТВАРИН І ЛЮДИНИ) – несприйнятливість живих організмів до збудників інфекц. хвороб та впливу деяких чужорідних речовин (отрут). Зумовлюється сукупністю успадкованих і набутих біол. особливостей та механізмів організму, які здатні протистояти шкідливому впливу мікробів і токсинів. Розрізняють прир. і набутий І. (т. і л.). Прир. І. (т. і л.) є стійкою […]...
25. КРИМСЬКИЙ ПРИРОДНИЙ ЗАПОВІДНИК Екологія – охорона природи КРИМСЬКИЙ ПРИРОДНИЙ ЗАПОВІДНИК – прир. заповідник, розташований у Бахчисарайському і Сімферопольському районах, а також на територіях Ялтинської та Алуштинської міськрад. До складу заповідника входить частина акваторії Каркинітської затоки разом з Лебедячими о-вами (належать до водно-болотних угідь міжнар. значення) у Роздольненському районі. Утворений у 1923 p., у 1957 р. реорганізований у Кримське […]...
26. РОДЮЧІСТЬ (ГРУНТУ) Екологія – охорона природи РОДЮЧІСТЬ (ГРУНТУ) – сукупність властивостей грунту, здатних задовольняти потребу рослин у поживних речовинах, воді, повітрі, біотичному та фіз.-хім. середовищах. Усе це своїм комплексним впливом забезпечує формування врожаю с.-г. культур, а також біол. продуктивність прир. фітоценозів. Розрізняють Р. потенційну (прир.), що визначається прир. запасами в грунті поживних мін. і орг. речовин та […]...
27. ШАЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПРИРОДНИЙ ПАРК Екологія – охорона природи ШАЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПРИРОДНИЙ ПАРК – розташований у пн.-зх. частині Волинського Полісся, у басейні Зх. Бугу та Прип’яті, в межах Любомльського р-ну Волинської обл. Підпорядкований Міністерству ліс. госп-ва України. Утворений у 1983 р. Заг. площа 32,8 тис. га. Основна мета створення ПІ. н. п. п. – збереження унікальних прир. комплексів у районі […]...
28. ОЗЕРО Екологія – охорона природи ОЗЕРО – прир. западина, заповнена прісною чи солоною водою. О. Землі займають близько 1,8 % площі поверхні суходолу. О. часто заселені ендеміками, іноді в них трапляються численні релікти. За водним режимом О. поділяють на стічні і безстічні. Забруднення О. призводить до їх евтрофування. За ступенем розвитку орг. життя О. поділяють на […]...
29. КОНЦЕНТРАЦІЯ ФОНОВА Екологія – охорона природи КОНЦЕНТРАЦІЯ ФОНОВА -1) вміст речовин у повітрі чи воді, який визначається глобальними і регіональними прир. процесами; 2) вміст речовин у повітрі чи воді, який визначається сумою глобальних чи регіональних прир. і антроп. процесів; 3) вміст речовин у повітрі чи воді населених пунктів, що створюється виробничими і транспортними викидами, які не обліковуються, […]...
30. ЯЛТИНСЬКИЙ ГІРСЬКО-ЛІСОВИЙ ПРИРОДНИЙ ЗАПОВІДНИК Екологія – охорона природи ЯЛТИНСЬКИЙ ГІРСЬКО-ЛІСОВИЙ ПРИРОДНИЙ ЗАПОВІДНИК – заповідник на території, підпорядкованій м. Ялті Авт. Республіки Крим. Утворений у 1973 р. Заг. площа 14,2 тис. га. Підпорядкований Міністерству ліс. госп-ва України. Розташований на пд. схилах Головного пасма Кримських гір і простягається вздовж узбережжя Чорного моря на 40 км смугою завширшки до 8-10 км. Близько […]...
31. ЦИКЛ РЕСУРСНИЙ Екологія – охорона природи ЦИКЛ РЕСУРСНИЙ – обмін речовин між природою і суспільством, який полягає у добуванні та використанні прир. багатств, залученні їх у госп. діяльність і поверненні трансформованої прир. субстанції у довкілля....
32. ПЕРЕТВОРЕННЯ ПРИРОДИ Екологія – охорона природи ПЕРЕТВОРЕННЯ ПРИРОДИ – зміни прир. умов і прир. ресурсів у процесі госп. діяльності людини. Розрізняють П. п. напрямлене (напр., створення антроп. ландшафтів, меліорація території) та не напрямлене (непередбачене). Напрямлене П. п. може бути спрямоване на госп. освоєння, поліпшення чи відновлення корисних властивостей прир.-терит. комплексів....
33. ОРГАНІЗМИ ІНДИКАТОРНІ Екологія – охорона природи ОРГАНІЗМИ ІНДИКАТОРНІ – організми з вузькими межами екол. пристосованості (стенобіонти), які своєю поведінкою, зміною фізіол. реакції або самою своєю наявністю свідчать про зміни в середовищі їх існування або його певні характеристики (прир. чи антроп.)....
34. ПАМ’ЯТКА ВСЕСВІТНЬОЇ СПАДЩИНИ Екологія – охорона природи ПАМ’ЯТКА ВСЕСВІТНЬОЇ СПАДЩИНИ – пам’ятка культури (іноді навіть місто, як напр., місто Котор у Югославії) або унікальна за властивостями прир. територія (прир. пам’ятка, яку слід відрізняти від пам’ятки природи), внесені до міжнар. Списку (пам’яток) всесвітньої спадщини (ЮНЕСКО). Як правило, є (особливо) охоронною прир. територією над. значення (Софія Київська, Києво-Печерська лавра, центральна […]...
35. ІНТЕНСИВНІСТЬ ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ Екологія – охорона природи ІНТЕНСИВНІСТЬ ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ – ступінь концентрованості глибини та напруженості антроп. впливу на прир. середовище з метою задоволення потреб суспільства. І. п. в Україні досягла високого рівня, що видно, насамперед, з інтенсивності с.-г. природокористування, яке здійснюється з використанням комплексної механізації, хімізації землеробства, меліорації земель, впровадженням ресурсозберігаючих технологій і системи природоохоронних заходів....
36. ЗАКОН (ЗАКОНОМІРНІСТЬ) ЗНИЖЕННЯ ПРИРОДОЄМНОСТІ ГОТОВОЇ ПРОДУКЦІЇ Екологія – охорона природи ЗАКОН (ЗАКОНОМІРНІСТЬ) ЗНИЖЕННЯ ПРИРОДОЄМНОСТІ ГОТОВОЇ ПРОДУКЦІЇ – частка прир. речовини в усередненій одиниці сусп. продукту істор. невпинно знижується. Однак це не означає, що в процес виробництва залучається все менше прир. речовин. Навпаки, кількість їх збільшується. Пояснюється це мініатюризацією виробів, заміною прир. матеріалів та продуктів на штучні, заміною матер. відносин на інформ. […]...
37. ЗАБРУДНЕННЯ ЕЛЕКТРОМАГНІТНЕ Екологія – охорона природи ЗАБРУДНЕННЯ ЕЛЕКТРОМАГНІТНЕ – форма фіз. забруднення, що виникає внаслідок зміни ел.-магн. властивостей середовища (лінії електропередач, радіо, телебачення, радіолокаційні системи, робота деяких пром. установок тощо). 3. е. призводить до порушення роботи електронних систем і змін у тонких клітинних та молек. структурах. Прир. зміни ел.-магн. фону (в разі змін сонячної радіації, в р-нах […]...
38. ПАМ’ЯТКА ПРИРОДНА Екологія – охорона природи ПАМ’ЯТКА ПРИРОДНА – прир. або здавна змінена людиною прир. територія, що має особливий наук, чи культ, інтерес, а також соц. (часто всесвітнє) значення та виділена як особливо охоронна ділянка. П. п. зазвичай мають велику за площею територію, ними можуть бути нац. парки, заповідники та ін. особливо охоронні прир. території....
39. ПОТЕНЦІАЛ ПРИРОДНО-РЕСУРСНИЙ Екологія – охорона природи ПОТЕНЦІАЛ ПРИРОДНО-РЕСУРСНИЙ – 1) здатність прир. системи без збитків для себе (а отже, і для людей) віддавати необхідну людству продукцію або виконувати корисну для нього роботу в межах госп-ва даного істор. типу. Для мін. ресурсів обмеженням може бути забруднення ними поверхні планети, зміна сейсмічної ситуації тощо. Ін. словами, П. п.-р. – […]...
40. ТЕРМОФІЛИ Екологія – охорона природи ТЕРМОФІЛИ, теплолюбні організми – організми, які розвиваються за високої (іноді до 100 С) т-ри. В широкому розумінні – це мешканці теплих клімат, зон (напр., тропіків) та сапрофіти і паразити, що живуть у тілі теплокровних тварин. До Т. належать деякі риби, представники різних безхребетних, різноманітні мікроорганізми та деякі папоротеподібні й квіткові рослини. […]...