Фонетичний запис



УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО
ФОНЕТИКА. ОРФОГРАФІЯ

Фонетичний запис

Фонетичний запис (транскрипція) передає на письмі точну вимову звуків з тими змінами, яких звук зазнає у процесі мовлення. Для транскрибування тексту використовують літери алфавіту й додаткові позначки.

Основні правила й позначки транскрипції такі:

1. У транскрипції немає великих літер, усі слова пишуться з малої літери.

2. Текст чи слово, що транскрибується, береться у квадратні дужки.

3. – скісна рисочка над голосним або після нього позначає

наголос: , , .

4. – менша скісна рисочка вгорі після приголосного позначає м’якість попереднього приголосного: , , , .

5. Кожен звук слід позначати одним окремим знаком (літерою), і кожна літера має позначатися тільки одним звуком. Тому в транскрипції немає йотованих літер Я, ю, є, ї І літери Щ, які позначають два звуки : яма – , юність – , єдність – , їжак – , щастя – .

6. Знак після приголосних передає напівпом’якшення: , .

7. На позначення довготи звука вживається двокрапка : , , .

8. Для позначення злитої вимови африкатів використовується дужка вгорі над літерами: , .

9. – маленька дужка

над І або У вказує, що це напівголосний – напівприголосний звук: , , , , .

10. – маленькі літери збоку вгорі вказують, до якого звука наближається звучання: , , .

11- > – одна вертикальна риска показує звичайну паузу (на місці коми, тире), дві вертикальні риски через рядок показують тривалу паузу на межі речень: .


1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (No Ratings Yet)
Loading...


Голосні та приголосні звуки.
Ви зараз читаєте: Фонетичний запис