Формування узлісь в лісопаркових частинах лісів зелених зон та лісопарках



Лісівництво

РОЗДІЛ 4. ВЕДЕННЯ ГОСПОДАРСТВА У ЛІСАХ ЗЕЛЕНИХ ЗОН

Лекція 8. ДОГЛЯД ЗА УЗЛІССЯМИ ТА ІНШІ ВИДИ РУБОК У ЛІСАХ ЗЕЛЕНИХ ЗОН

8.2 Формування узлісь в лісопаркових частинах лісів зелених зон та лісопарках

Для комфортного відпочинку населення в лісопарках і інших місцях масового відпочинку повинні бути представлені в розумних межах усі типи лісопаркових ландшафтів, які вирізняються високими естетичними якостями та великим різноманіттям привабливих лісопаркових пейзажів. Якщо якихось типів лісопаркового ландшафту виявилась

надмірна кількість і до того ж – вони не відносяться до привабливих, то потрібно рубками формування, іншими заходами перерозподілити площі з метою поліпшення ситуації.

Часто поліпшення архітектурно-художнього вигляду ландшафту можна досягти відповідним доглядом за узліссями, які межують з ландшафтами відкритого простору. Тобто доглядом за узліссями в першу чергу досягається усунення небажаних недоліків та поліпшення естетичних якостей лісопаркових ландшафтів. З іншого боку – відповідними заходами поліпшується і естетичний вигляд самого узлісся як лінійного ландшафту. Досягається ця мета наданням

узліссю більшої об’ємності, підсиленням контрастності між окремими ділянками тощо. Іноді потрібно розчленувати лінійний ландшафт, щоб відкрити перспективу на красивий пейзаж, панораму далекого плану і т. п.

Основними прийомами формування узлісь є:

– порушення прямолінійності влаштуванням так званих “бухт”;

– відкриття закритих узлісь вирубуванням периферійних кущів або дерев;

– створення горизонтального або вертикального розчленування, посилення контрастності, живописності за допомогою рубок догляду.

При проведенні рубок формування на ділянках, які прилягають до дороги, просіки або відкритого простору, потрібно залишати на корені дерева з низько опущеними кронами, кущі підліску на межі з переліченими елементами ландшафту. Це сприяє створенню закритого узлісся, яке контрастніше підкреслює контури відкритого простору. Винятком може бути випадок, коли поряд з відкритим простором невеликого розміру розміщується ділянка з деревами високої декоративності, які закривати недоцільно (наприклад, березовий гай).

Форма узлісся залежить і від розміру відкритого простору. Великі поляни – 0,5 га і більше необхідно окаймляти закритими узліссями, а дрібні – відкритими. У випадку, коли стовбури дерев не відрізняються привабливістю, їх доцільно закрити щільним узліссям, бо це підвищує естетичні якості відкритого простору. Іноді доводиться спеціально висаджувати кущі.

При необхідності відкрити для відвідувачів живописний пейзаж або панораму далекого плану – узлісся вирубують на відстані, яка дозволяє відкрити той чи інший об’єкт. Розмір “вікна”, яке прорубується в узліссі, повинно бути не менше потрійної висоти дерев, які вирубуються. При цьому, чим далі розміщений об’єкт спостереження, тим більшим повинен бути розмір “вікна”.

Якщо є потреба поліпшення естетичного виду прямолінійного узлісся в молодих та середньовікових сосняках, то влаштовують “бухти” протяжністю не менше потрійної висоти насаджень та глибиною – не менше подвійної. Конфігурація таких поглиблень не повинна бути правильної геометричної форми, а мати довільну природну форму. Такі “бухти” слід влаштовувати через кожні 250-300 м.

Формування узлісь у пристигаючих та стиглих сосняках, як правило, зводиться до їх відкривання, щоб цим заходом дати можливість відвідувачам спостерігати красоту стовбурів дерев сосни. Якщо в умовах субору або сугрудка в сосняку є домішок берези, то формування узлісся передбачає відкривання стовбурів берези, бо це поліпшує пейзаж за рахунок контрасту білих стовбурів берези із загальним забарвленням фону соснового лісостану.

В березових гаях молодого віку потрібно формувати узлісся закритого типу, воно прикриває малодекоративне насадження. З віком у березняків формують узлісся відкриті, щоб забезпечити більшу прозірність.

В умовах Лісостепу України, де в лісопарках переважають ланд­шафти листяних порід, формування узлісся у кожному конкретному випадку має свій підхід. Наприклад, в Голосіївському лісопарку (м. Києва) найчастіше формують узлісся відкриті, щоб відвідувачі мали змогу спостерігати дуби – велетні або красивий пейзаж навколо ставків. Іноді в таких лісопарках доцільні і закриті узлісся, наприклад, для приховування одноманітного грабового насадження.

В умовах Степу України, де ліси зелених зон створюють штучно, при формуванні узлісь виходять з потреби підкреслити декоративність штучного насадження чи закрити невиразний молодняк.

Якщо лісопарк розташований на вираженому рельєфі, то формування узлісся залежить від того, як розміщена ділянка стосовно дороги, стежки. Якщо схил звернутий до дороги і до погляду відві­дувачів, формування узлісся практично нічим не відрізняється від формування ландшафту на глибину іноді і до 300 м. Якщо схил іде вниз від дороги, стежки і на ньому розташовані молоді або середньовікові насадження, то може бути сформоване закритого типу узлісся. При наявності старих насаджень – відкрите.

Слід підкреслити, що формування узлісся потребує творчого підходу з врахуванням індивідуальних особливостей окремих ділянок лісопаркових ландшафтів.


1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (No Ratings Yet)
Loading...


Розв язання рівнянь з двома невідомими.
Ви зараз читаєте: Формування узлісь в лісопаркових частинах лісів зелених зон та лісопарках