Фразеологізми. Джерела української фразеології



І СЕМЕСТР

ЛЕКСИКОЛОГІЯ. ФРАЗЕОЛОГІЯ

Урок № 12

Тема: Фразеологізми. Джерела української фразеології

Мета: подати відомості про фразеологізми, формувати вміння вирізняти їх у реченнях та тексті, розкривати їхнє значення; формувати вміння користуватися фразеологічним словником; розвивавати логічне та образне мислення; сприяти збагаченню та уточненню словника учнів; виховувати пошану до усної народної творчості.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Обладнання: підручник, фразеологічний словник.

Хід уроку

І. Підготовка до сприйняття нового матеріалу.

Робота біля дошки. Записати прислів’я. Пояснити значення виділених сполучень слів. Чи є ці сполучення стійкими і відтворюваними? Як ви розумієте вислів стійке сполучення слів?

Не вмієш пекти хліба – будеш пекти раків. Не хочу, щоб на мене усіх собак вішали. Таке меле, що вуха в’януть. Лестощами душу вийме. Недуга хоч кого до печінок дійме. Брехня завжди боком вилазить. П’ятами накивав – аж залопотіло.

Народна творчість.

Для довідок. Пекти раків – червоніти від сорому.

Вішати усіх собак на когось – зводити наклеп. Вуха в’януть – про відчуття прикрості від почутого. Вийняти душу – спричинити сильне хвилювання, зворушити, розчулити. До печінок дійняти – вразити, засмутити. Боком вилізти – завдати неприємностей, призвести до покарання. П’ятами накивати – втекти.

ІІ. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчання.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

Робота з підручником. Опрацювання теоретичного матеріалу на с. 38-39 (п. 6).

Робота біля дошки. Пояснити значення поданих фразеологізмів, за потреби звернувшись до фразеологічного словника. Два-три фразеологізми ввести до самостійно складених речень (усно).

Точити теревені; бити байдики; мокрим рядном накрити; у сірка очей позичати; побити горшки; гнути кирпу; задніх пасти; передати куті меду; залити сала за шкуру.

Для довідок. Базікати, безпредметно говорити; нічого не робити; накинутись на когось із докором; про людину, яка соромиться ганебного вчинку; посваритися; задаватися; бути останнім, відставати в чомусь; перебрати у чомусь зайвого; завдати комусь лиха.

ІV. Виконання вправ на закріплення вивченого.

Прочитати (прослухати). Вказати фразеологізми. Пояснити їхнє значення, за потреби скориставшись словником фразеологізмів.

1. Бабина дочка така лінива: ні до холодної води не береться, все б сиділа, згорнувши руки. (Нар. творч.) 2.А там – козак не в тім’я битий : щось та прирозуміє. (М. Пригара.) 3.Поникла весела голова моя, обняв душу сум, на серце як кам’яна гора налягла. (Панас Мирний.) 4. Хто гірший боягуз, той балакав про екзамен, що висів на носі. (А. Свидницький.) 5. Я не знаю, хто ллє ці помиї на мене. (В. Большак.)

Для довідок. 1. І до холодної води не братися – нічого не робити, не працювати. Сидіти склавши руки – ледарювати. 2. Не в тім’я битий – розумний, тямущий, кмітливий. 3. Поникнути головою – засумувати; обійняв душу сум – те саме. 4. Висіти на носі – бути близьким щодо часу здійснення. 5. Лити помиї – несправедливо когось ганьбити, звинувачувати в чомусь осудливому.

Диктант із коментуванням. Фразеологізми підкреслити, пояснити їхнє значення.

1. Так це нас козаки, мабуть, убрали в шори? (П. Куліш.) 2. Кіт Мурлика до дороги добре взяв за пояс ноги. (І. Франко.) 3. Не говоріть: “Він до роботи злий”. Який він злий? Він до роботи добрий. (А. Бортняк.) 4. Мій Києве рідний! Я першості пальму тобі віддаю! (Л. Дмитерко.) 5. Друже мій! Не соромся, гордися любов’ю! Якщо любиш Вітчизну, то й мову люби. А не любиш – буває… То що ж – Бог з тобою. Чи не Бог із тобою, а хрест на тобі… (Ю. Бедрик.) 6. З захмарних, із захмарених висот дощ не проллється манною небесною (Д. Кремінь.)

Для довідок. 1.Убрати в шори – підкорити своїй волі, приборкати. 2. Взяти ноги за пояс (узяти ноги в руки, на плечі) – втекти. 3. Бути злим до роботи – бути працелюбним, беручким до праці. 4. Як кіт наплакав – обмаль. 5. Віддати пальму першості – визнати найкращим. 6. Бог із тобою – слова благословення, побажання добра. Поставити (на комусь) хрест – визнати негодящим, зіпсованим, відмовитися від когось.

Прочитати. Визначити фразеологізми. Пояснити значення кожного фразеологізму. Розповісти про роль фразеологізмів у мовленні. Які з ужитих у висловлюванні фразеологізмів можна вважати синонімічними?

Як у першій чверті Петя Мимовух цілі дні ловив старанно в класі мух. В другій чверті й мух не стало. Не зівав, цілу чверть ловив наш Петя гав. В третій майже й на уроки не ходив, бо на вулиці він витрішки ловив. А в четвертій він потилицю вже чуха, жде він іспитів, неначе віл обуха.

Д. Білоус.

Прочитати. Пояснити значення фразеологізмів, вказати їх походження, у разі потреби скориставшись словником. Два-три фразеологізми увести до самостійно складених речень (усно).

Ахіллесова п’ята; авгієві стайні (конюшні); між сціллою і харібдою; погляд Медузи: езопова мова; вавилонське стовпотворіння; умивати руки; іудин поцілунок; останній з могікан; за царя Гороха; ні пуха, ні пера.

Пояснити значення кожного фразеологізму. З мовлення представників якої професії походить кожен із них? Чому ви так гадаєте? З двома фразеологізмами скласти речення (усно).

1. Лити воду на чужий млин. 2. Не святі горшки ліплять. 3. Пасти задніх. 4. Взяти в шори. 5. Грати першу скрипку. 6. Міряти на свій аршин. 7. Тріщить по всіх швах. 8. Цей номер не пройде. 9. Дати зелене світло. 10. Під димовою завісою.

Для довідок. З мовлення: 1. мірошників. 2. гончарів. 3. пастухів. 4. лимарів. 5. музикантів. 6. продавців. 7. кравців. 8. артистів. 9. залізничників. 10. військових.

Вибірковий диктант. Виписати фразеологізми, пояснити їхнє значення (для зручності фразеологізми виділяємо). Прослухавши уривок ще двічі, усно його переказати, використовуючи виписані фразеологізми.

Моя величальна працелюбам великим, вони ніколи не переведуться на нашій землі. Вони, здається, не головами, а руками думають. Їхня думка називається то спеченим хлібом, то вишитою сорочкою, то іншою гарною справою. Ніколи вони задніх не пасуть, а тільки перед ведуть, вони не шукають осмаленого вовка, ловлять його самі. Ручаї поту з них цебенять усе життя, розливаються струмками, а далі річками, а потім Дніпром.

А ще моя величальна – чесним і совісливим, які заради свого доброго імені здатні багатство пустити за вітром, у вогні горіти і у воді тонути. Бо самою долею їм так судилося, щоб оберігали і шанували найдорожчий спадок, який їм від предків дістався. Це – честь і совість. Цей спадок вони мають зоставити дітям своїм, нащадкам далеким, аби честь і совість ніколи не переводилися серед народу.

За Є. Гуцалом.

Дібрати та записати фразеологізм, яким можна охарактеризувати людину:

1. Розумну. 2. Досвідчену. 3. Занадто самовпевнену. 4. Таку, що домагається співчуття. 5. Таку, що поводиться нерозумно.

Для довідок. 1. Йому (їй) розуму не позичати. 2. Знає, де раки зимують 3. Думає, що Бога за бороду впіймав (упіймала). 4. Корчить із себе Лазаря. 5. У нього (неї) в голові не всі дома.

Робота біля дошки. Пояснити значення кожного диктованих фразеологізмів. Записати ті, які позитивно характеризують людину.

Відкрите серце. Його устами мед пити. Бистрий на розум. Бере (все) в свої руки. Скаже, як зав’яже. Співає з чужого голосу. Ховає камінь за пазухою. Прихиляє серця. Крутить хвостом. Важкий на руку. М’яко стеле. Серце з воску. Не розгинаючи спини. Тримається в тіні. За ним не заржавіє. І в шпарку пролізе. Його слово на вагу золота. Витає у хмарах. Баламутить світом. Справляє посиденьки та походеньки. Надійніший кам’яного мосту. Туман у голові. Умілі руки. Замкнувся у шкаралупі. Ріже правду в очі. Ходяча совість (чеснота). Вимотує нерви. Розпускає язика. Широка душа (натура).

Три-чотири записаних фразеологізми увести до самocтійно складеного висловлювання на тему “Мій товариш (Моя подруга)”. Пояснити роль фразеологізмів у мовленні.

V. Підбиття підсумків уроку.

VІ. Домашнє завдання. П.6, вправа 71.


1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (No Ratings Yet)


Морфологічний розбір речення онлайн.
Ви зараз читаєте: Фразеологізми. Джерела української фразеології