ГАБІТУС
Екологія – охорона природи
ГАБІТУС – зовн. вигляд кристала, мінералу, тваринного або рослинного організму. Г. живого організму – це сукупність його морфострукт. ознак, що характеризують заг. тип будови тіла.






Пристосування рослин до нестачі води.
Related posts:
- ГІПЕРПЛАЗІЯ Екологія – охорона природи ГІПЕРПЛАЗІЯ – надмірне розростання тканин тваринного або рослинного організму, зумовлене пат. розмноженням клітин....
- БІОКЛІМАТОЛОГІЯ Екологія – охорона природи БІОКЛІМАТОЛОГІЯ – розділ кліматології, що вивчає вплив клімат, чинників на життєдіяльність рослинного, тваринного і людського організму....
- КЛОН Екологія – охорона природи КЛОН – невелика популяція, що є потомством однієї особини, яка розмножується вегетативно. У ширшому розумінні – потомство рослинного або тваринного організму, що з’явилося внаслідок вегетативного розмноження (у багатоклітинних організмів) або нестатевого поділу клітин (у одноклітинних організмів)....
- ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКИ ТИПУ “ПАРАЗИТ – ХАЗЯЇН” Екологія – охорона природи ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКИ ТИПУ “ПАРАЗИТ – ХАЗЯЇН” – розміщення одного живого організму на поверхні або всередині ін. живого організму з обов’язковою повною чи частковою залежністю від споживання в їжу рідких тканин організму хазяїна (кров, лімфа) або напівперетравленої їжі (кишкові паразити). Така залежність може бути постійною або тимчасовою. Цей тип взаємозв’язку характерний як для […]...
- ГРАДІЄНТ Екологія – охорона природи ГРАДІЄНТ – 1) вектор, що вказує напрямок найшвидшої зміни даного скалярного поля; 2) міра зростання або зменшення в просторі якоїсь фіз. величини на одиницю довжини; 3) (б і о л.) закономірна кільк. зміна морфострукт. або функц. показників, у т. ч. біохім. властивостей, вздовж однієї з осей організму (чи органа) на будь-якій […]...
- ФЕНОТИП Екологія – охорона природи ФЕНОТИП – сукупність властивостей і ознак організму, що склалися на основі взаємодії генотипу з умовами зовн. середовища. Ф. ніколи не відображує генотип цілком, а лише ту його частину, що реалізується за даних умов онтогенезу. Звідси Ф. змінюється в процесі розвитку організму....
- БІОГЕОГРАФІЯ Екологія – охорона природи БІОГЕОГРАФІЯ – галузь науки, яка вивчає закономірності розподілу рослинного покриву та тваринного світу у різних частинах земної кулі, флористичні та фауністичні підрозділи Суходолу й океану, ареали рослин і тварин, особливості поширення грибів і прокаріот. Екол. Б. досліджує біомасу, біопродуктивність та роль організмів у житті угруповань різних геогр. обл. Б. – теор. […]...
- ГЕТЕРОТРОФНЕ ЖИВЛЕННЯ Екологія – охорона природи ГЕТЕРОТРОФНЕ ЖИВЛЕННЯ – тип живлення орг. речовинами тваринного або рослинного походження....
- АНЕМОХОРИ Екологія – охорона природи АНЕМОХОРИ – рослини, зачатки яких (плоди, насіння, спори) поширюються за допомогою вітру чи інших потоків повітря. А. мають спец, морфострукт. пристосування для парашутування, планування чи зависання у повітряному середовищі....
- ЕДАФОТИП Екологія – охорона природи ЕДАФОТИП – екотип рослин, сформований під впливом грунт, умов. Найпоказовішими є відміни у зовн. вигляді і морфострукт. організації деяких екземплярів лучних трав, які виросли за норм, умов і на щебенистих схилах (низькорослість, незначна насіннєва продуктивність тощо)....
- ОХОРОНА БОЛІТ Екологія – охорона природи ОХОРОНА БОЛІТ – сукупність заходів, виконання яких запобігає надлишковому осушенню боліт, ліквідації їх як регуляторів стоків та місць помешкання різних видів живого....
- МЕРИСТЕМА Екологія – охорона природи МЕРИСТЕМА, твірна тканина – тканина, з якої утворюються всі постійні тканини рослинного організму....
- ГОМЕОСТАЗ Екологія – охорона природи ГОМЕОСТАЗ – відносна динамічна сталість складу, фіз.-хім. та біол. властивостей внутр. середовища організму людини і тварин, стійкість основних фізіол. функцій живого організму. Стосовно біоценозів Г. – це збереження сталості видового складу і числа особин. Г. характерний і необхідний для всіх природних систем....
- АДАПТОГЕНИ Екологія – охорона природи АДАПТОГЕНИ – речовини переважно рослинного походження, які підвищують пристосувальну здатність організму до впливу певних чинників (напр., настоянки ехінацеї пурпурової, елеутерококу)....
- СОЗОЛОГІЯ Екологія – охорона природи СОЗОЛОГІЯ – наука про охорону природи, яка є комплексною дисципліною, що розробляє заг. методи і принципи збереження та відновлення прир. ресурсів. Як головні розділи включає охорону земель, вод, атмосфери, рослинного й тваринного світу та прир. комплексів....
- ІДІОСИНКРАЗІЯ Екологія – охорона природи ІДІОСИНКРАЗІЯ – спадково зумовлена підвищена чутливість (хвороблива реакція) живого організму до певних речовин або впливів. Часто виникає після першого контакту з подразником....
- ДИСТРЕС Екологія – охорона природи ДИСТРЕС – негативна неспециф. (загальнофункц.) реакція живого організму на будь-яке зовн. подразнення (вплив, “негативний” стрес). Див. також Стрес....
- МІНЛИВІСТЬ ГЕНОТИПНА Екологія – охорона природи МІНЛИВІСТЬ ГЕНОТИПНА – зміни ознак організму, зумовлені зміною генотипу, які зберігаються в ряді поколінь. М. г. може виникати в разі стрибкоподібних змін ознаки – мутацій (мутаційна М.) або під час комбінації наявних ознак (комбінаційна М.), що відбувається найчастіше при схрещуванні. Необхідна умова еволюції....
- СИНДРОМ Екологія – охорона природи СИНДРОМ – сукупність ознак, симптомів, характерних для певного захворювання....
- ЗАКОНОДАВСТВО ПРИРОДООХОРОННЕ Екологія – охорона природи ЗАКОНОДАВСТВО ПРИРОДООХОРОННЕ – законодавство, що охоплює юридичні (правові) норми та правила, а також встановлює відповідальність за порушення в галузі охорони природи. Включає законодавство пов., водне, ліс., гірниче, земельне, законодавство з охорони рослинного і тваринного світу, прир.-заповідного фонду....