ГАРАНТІЇ СОЦІАЛЬНІ



Соціологія короткий енциклопедичний словник

ГАРАНТІЇ СОЦІАЛЬНІ (від франц. garant – поручитель) – система соціально – екон. та юридичних засобів, що забезпечують реалізацію конституційних соціально-екон. та соціально-політ. прав людини, умови її життєдіяльності, функціонування та розвиток сусп. системи в цілому.

Г. с. випливають із прав та свобод людини, які декларуються конституцією країни, захищаються чинним законодавством, обумовлені, в свою чергу, Заг. декларацією прав людини.

Г. с. можуть бути класифіковані за різними ознаками:

за сферами життєдіяльності людини і суспільства – екон., соціально-політ., культурні, духовні тощо; за суб’єктами діяльності класифікація може мати такий вигляд: а) гарантії для держави – створення умов для існування суверенності країни, збереження цілісності та недоторканності її території, забезпечення громадянського миру і спокою, створення умов для гідного життя і праці людини, консолідації всіх прогресивних сил суспільства тощо; б) гарантії для народу, етносів країни – забезпечення зайнятості, професійної підготовки, отримання освіти, медичної допомоги, самореалізації особистості і т. ін.;
в) гарантії для молоді – отримання роботи за фахом, підвищення професійного рівня тощо; г) гарантії для молодих сімей – забезпечення передбаченої системи пільг через держ. соціальні служби; д) гарантії для пенсіонерів, малозабезпечених, багатодітних і неповних сімей, інвалідів тощо.

Соціологія розглядає Г. с. у контексті соціальних відносин, дає обгрунтування соціальних гарантій залежно від їх місця в соціальній структурі суспільства, співвідношення з екон. стимулами; міри справедливості соціальних пільг та переваг, що надаються окремим верствам населення тощо.

Зх. соціол. думка виходить із поділу соціальних гарантій на дві основні групи – конституційну та конституційно-правову. До першої групи гарантій належать організація та функціонування держ. влади, політ, устрій держави, регіональне самоврядування та характер його відносин з центром і т. ін. Конституційний порядок у регіонах повинен відповідати принципам демокр. правової держави. На регіональному рівні населення має власні органи представницької влади, які обираються на основі заг., прямих та рівних виборів при таємному голосуванні. Регіони гарантують, що конституційний порядок відповідатиме основним правам людини, конституції країни. Конституційно-правові гарантії передбачають реалізацію прав та свобод людини. Кожна людина має право на соціальне забезпечення, на здійснення необхідних для підтримання її гідності і для вільного розвитку особистості прав в екон., соціальній і культурній галузях за допомогою нац. зусиль і міжнар. співробітництва та відповідно до структури і ресурсів кожної людини.

В умовах політ, та соціально-екон. кризи реалізація соціальних гарантій обмежується політ, нестабільністю, невизначеністю правових норм, дефіцитом держ. бюджету, відсутністю необхідного державницького досвіду тощо.


1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (No Ratings Yet)
Loading...


Ціп'як неозброєний.
Ви зараз читаєте: ГАРАНТІЇ СОЦІАЛЬНІ