Гарантії безпеки держав

Гарантії безпеки держав, які не володіють ядерною зброєю – міжнародно-правові заходи, які забороняють застосування ядерної зброї проти неядерних держав. Якщо до кінця 40-х років XX ст. ядерною зброєю володіли тільки дві держави – США і колишній СРСР, то у 50-х роках до “ядерного клубу” ввійшла Англія” у 1960 – Франція, у 1964 – Китай. Розповзання ядерної зброї, розширення кола країн, які володіють нею, набагато збільшило б небезпеку ядерних конфліктів. Усвідомлення цього очевидного факту більшістю держав привело до підписання 1968

р. Договору про нерозповсюдження ядерної зброї (набрав чинності у 1970 p.). Договір містить міжнародно-правові норми, які забороняють ядерним державам передавати будь-кому прямо чи опосередковано ядерну зброю або контроль над нею. Держави, які не володіють ядерною зброєю, відповідно зобов’язуються ні від кого не приймати ядерної зброї або контролю над нею. Учасники цього Договору зобов’язалися забезпечити ефективні гарантії безпеки неядерних держав. У 1968 р. Рада Безпеки ООН прийняла резолюцію, в якій передбачається, що в разі ядерного нападу на неядерну державу або загрози такого нападу насамперед постійні члени (Англія, Китай, Росія, США, Франція), які володіють ядерною зброєю, повинні негайно і рішуче діяти згідно із Статутом ООН про колективні заходи з метою усунення загрози миру.


1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...


Ви зараз читаєте: Гарантії безпеки держав