ГЕЛІОТЕХНІКА

Related posts:

1. ГЕЛІОЕНЕРГЕТИКА Екологія – охорона природи ГЕЛІОЕНЕРГЕТИКА – галузь енергетики, що вивчає методи використання сонячної енергії для пром. і побутових потреб та застосовує їх на практиці....
2. БІОЕНЕРГЕТИКА Екологія – охорона природи БІОЕНЕРГЕТИКА – розділ біології, що вивчає сукупність перетворення енергії в біологічних системах та механізми її перетворення в процесах життєдіяльності організмів. Особливий розділ Б., що межує з екологією, вивчає обмін речовин та перетворення енергії в біологічних системах високого рівня – від біоценозів до біосфери в цілому....
3. СВІТЛОВИЙ РЕЖИМ РОСЛИН Екологія – охорона природи СВІТЛОВИЙ РЕЖИМ РОСЛИН – умови освітлювання рослин. Джерелом освітлення є природна радіація сонячна або штучні електросвітильники. С. р. р. характеризується: інтенсивністю випромінювання, спектральним складом світла, тривалістю денного освітлення, співвідношенням тривалості дня і ночі, а в умовах штучного освітлення співвідношенням періодів освітлення і затемнення. При оцінці С. р. р. враховують фізіологічне значення […]...
4. АКТИНОМЕТР Екологія – охорона природи АКТИНОМЕТР – прилад для вимірювання інтенсивності прямої сонячної радіації та інших джерел світла....
5. ПОЯСНІСТЬ ГЛИБИННА Екологія – охорона природи ПОЯСНІСТЬ ГЛИБИННА – основна закономірність вертикального розміщення організмів у гідросфері (океанах, морях, внутрішніх водоймах), зумовлена градієнтами температури, тиску й сонячної радіації....
6. ЗОНА ДИСФОТНА Екологія – охорона природи ЗОНА ДИСФОТНА, зона афотна, зона афотична – глибини океану, куди проникає незначна частка (до 1 %) сонячної радіації. Звичайно це глибини від 200 м до 1,5-2 км. У структурі біосфери 3. д. – те ж саме, що й дисфотосфера. 3. д. освоєна рибним промислом лише останнім часом. Тут живуть деякі важливі […]...
7. АГРОСТОЛОГІЯ Екологія – охорона природи АГРОСТОЛОГІЯ – галузь ботаніки, що вивчає трав’яні рослини; наука про трави....
8. ГЕОБІОЛОГІЯ Екологія – охорона природи ГЕОБІОЛОГІЯ – галузь науки, яка вивчає процеси життя у земній корі, в т. ч. і в грунті....
9. ЦИКЛ БІОГЕОХІМІЧНИЙ Екологія – охорона природи ЦИКЛ БІОГЕОХІМІЧНИЙ – колообіг хім. речовин, який бере початок з неорг. природи через рослинний і тваринний організми і переходить знову в неорг. Здійснюється з використанням сонячної енергії та енергії хім. реакцій....
10. ГЕОТЕХНІЯ Екологія – охорона природи ГЕОТЕХНІЯ – галузь науки, що вивчає і розробляє принципи та методи рац. техногенного впливу на прир. процеси....
11. ГЕЛІОБІОЛОГІЯ Екологія – охорона природи ГЕЛІОБІОЛОГІЯ – розділ біофізики, який вивчає зв’язок сонячної активності з різними явищами в біосфері Землі та її вплив на живі організми. Г. виявляє роль чинників сонячної активності у функціонуванні біол. систем, вивчає їхні кільк. закономірності та механізми впливу. Сонячна активність, очевидно, впливає на коливання рівнів захворюваності й смертності, функціональний стан нервової […]...
12. ГІДРОЕНЕРГЕТИКА Екологія – охорона природи ГІДРОЕНЕРГЕТИКА – галузь енергетики, пов’язана з використанням енергії води для вироблення електроенергії на ГЕС....
13. ГЕЛІОСТАНЦІЯ Екологія – охорона природи ГЕЛІОСТАНЦІЯ – екологічно чиста електр. силова станція, функціонування якої пов’язане з використанням сонячної енергії....
14. ТАФОНОМІЯ Екологія – охорона природи ТАФОНОМІЯ – галузь палеонтології, що вивчає умови захоронення викопних решток тварин і рослин та закономірності утворення місцезнаходжень цих решток....
15. СОНЦЕ Екологія – охорона природи СОНЦЕ – центр, тіло Сонячної системи, найближча до Землі зірка (149,6 млн км), газоподібне, розжарене небесне світило кулястої форми. Обертається навколо власної осі з періодом близько 25 земних діб. Поверхнева т-ра близько 6000 С, маса С. переважає масу Землі в 332 400 разів. Сонячне світло – це ел.-магн. випромінювання,, яке поширюється […]...
16. ОБОЛОНКА ГЕОГРАФІЧНА Екологія – охорона природи ОБОЛОНКА ГЕОГРАФІЧНА – прир. комплекс, який сформувався в зоні взаємодії і взаємопроникнення літосфери, гідросфери та атмосфери під впливом сонячної енергії та орг. життя....
17. ГІГІЄНА СОЦІАЛЬНА Екологія – охорона природи ГІГІЄНА СОЦІАЛЬНА – галузь медицини, що вивчає вплив соц. чинників середовища життя на стан здоров’я населення, розробляє профілактичні заходи запобігання захворюванням, що викликаються несприятливими умовами довкілля....
18. РАДІАЦІЯ СУМАРНА Екологія – охорона природи РАДІАЦІЯ СУМАРНА – сума прямої сонячної та розсіяної радіації небосхилу, яка надходить на гориз. поверхню. Р. с. – основна прибуткова частина радіац. балансу земної поверхні. Середньорічна Р. с. змінюється від величини порядку 336 кДж/см2 на рік у полярних районах до значень понад 924 кДж/см2 на рік у тропічних пустелях. Майже на […]...
19. РИБНИЦТВО Екологія – охорона природи РИБНИЦТВО – 1) галузь рибного госп-ва, яка здійснює розведення риб для отримання товарної продукції; 2) прикладна наук, дисципліна, яка вивчає принципи й методи розведення риби в прир. і штучних водоймах....
20. АКТИНОМЕТРІЯ Екологія – охорона природи АКТИНОМЕТРІЯ – розділ геофізики, що вивчає процеси сонячного, земного й атм. випромінювання. Включає сукупність методів вимірювання променистої енергії....
21. ГІГІЄНА Екологія – охорона природи ГІГІЄНА – галузь медицини, що розробляє і впроваджує методи запобігання захворюванням, вивчає вплив умов життя і праці на здоров’я людини, її працездатність, тривалість життя. Г. – одна з найдавніших галузей мед. знань....
22. ЧИННИК КЛІМАТИЧНИЙ Екологія – охорона природи ЧИННИК КЛІМАТИЧНИЙ – чинник, зумовлений особливостями надходження сонячної енергії на поверхню Землі, характером популяції пов. мас, балансом теплоти й вологи, динамікою атм. тиску та ін. метеорол. елементами....
23. ГОРИЗОНТ БІОГЕОЦЕНОТИЧ Екологія – охорона природи ГОРИЗОНТ БІОГЕОЦЕНОТИЧНИЙ – частина покриву, горизонтально відокремлена і вертикально далі неподільна структурна зона біогеоценозі/, яка характеризується різним відношенням до сонячної енергії, що проникає в цю зону, та різною функц. роллю в біоценозі....
24. БІОСФЕРА Екологія – охорона природи БІОСФЕРА – частина земної кори, атмосфери і гідросфери, склад, структура та енергетика в істотних рисах зумовлені минулою і сучасною діяльністю живих організмів. Б. існує з часу виникнення життя на Землі. Її структура неоднорідна в біогеохімічному плані, що є наслідком разноманітних речовинно-енергет. колообігів спричинених діяльністю живих істот. В Б. відбувається перетворення сонячної […]...
25. ДОЗА ІНДИВІДУАЛЬНА Екологія – охорона природи ДОЗА ІНДИВІДУАЛЬНА – 1) кількість одиниць фіз. чинника (напр., радіації) або речовини, що припадає на одну особину і певним чином впливає на даний організм; одна й та сама Д. і. може не чинити помітного впливу на ін. аналогічні організми або впливати на них по-іншому; 2) кількість радіації, яку отримує одна людина […]...
26. БІОКОМПЛЕКС СИСТЕМИ КОСМІЧНОГО КОРАБЛЯ Екологія – охорона природи БІОКОМПЛЕКС СИСТЕМИ КОСМІЧНОГО КОРАБЛЯ – відібраний комплекс автотрофних (напр., хлорела) та фітотрофних продуцентів (напр., кролик), мікроорганізмів, що редукують відходи, а також людини, який здатний забезпечити тривале співіснування та необхідний колоообіг речовин (насамперед кисню, вуглецю і води) в умовах замкненої екосистеми (з надходженням тільки сонячної енергії). Б. с. к. к. – головна […]...
27. РАД Екологія – охорона природи РАД – позасистемна одиниця поглиненої дози йонізуючого випромінювання (йонізуючої радіації). Один Р. дорівнює дозі, за якої 1 кг опромінюваної речовини поглинає 0,01 Дж енергії (1 рад = 0,01 Дж-кг1). Він становить соту частину грея (Гр) – одиниці дози йонізуючого випромінювання в Міжнар. системі одиниць (СІ)....
28. РАДІАЦІЯ СОНЯЧНА Екологія – охорона природи РАДІАЦІЯ СОНЯЧНА – ел.-магн. випромінювання широкочастотного діапазону, що досягає Землі. Р. с. на межі атмосфери представлена довжинами хвиль від 150 до 3000 нм. Випромінювання з довжиною хвилі менш як 280 нм поглинаються на висоті 20- 40 км шаром озону. Землі досягають переважно випромінювання інфрачервоної (близько 50 % сумарної радіації) і видимої […]...
29. ЦЕНОКІНЕЗ Екологія – охорона природи ЦЕНОКІНЕЗ – сукупність процесів, що зумовлюють існування, розвиток, продуктивність, стійкість і динаміку біоценозів залежно від ритміки їх сезонного розвитку. Включають процеси засвоєння сонячної енергії, створення первинної продукції, її використання і трансформацію консументами, роботу редуцентного ланцюга екосистем....
30. ЕКОЛОГІЯ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКА Екологія – охорона природи ЕКОЛОГІЯ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКА – розділ екології, що вивчає взаємовідносини с.-г. рослин і тварин з навколишнім середовищем. Е. с. вивчає також вплив людини на культ. ландшафти: порушення, спричинені обробітком грунту, застосуванням хім. засобів боротьби зі шкідниками, надмірним внесенням добрив, інтродукцією нових видів рослин тощо. Об’єктами вивчення Е. с. є як окремі види с.-г. […]...
31. ПЛАНЕТАРНА РОЛЬ РОСЛИННОСТІ Екологія – охорона природи ПЛАНЕТАРНА РОЛЬ РОСЛИННОСТІ – роль рослинного покриву в житті планети. Полягає в акумуляції сонячної енергії, вбиранні вуглекислого газу та збагаченні атмосфери киснем завдяки фотосинтезу, участі рослин у грунтоутворенні, міграції елементів земної кори....
32. ЧИСЛО ВОЛЬФА Екологія – охорона природи ЧИСЛО ВОЛЬФА, індекс сонячної активності – кільк. характеристика ступеня сонячної активності, що визначається ритмікою появи сонячних плям та їх кількістю. На цій основі встановлена 11,1-річна циклічність сонячної активності, з якою, в свою чергу, збігаються деякі глобальні клімат, явища, періоди спалахів інфекц. хвороб, урожайності с.-г. культур, масового розмноження шкідників та ін. процеси, […]...
33. ПОКАЗНИК ПОГЛИНАННЯ Екологія – охорона природи ПОКАЗНИК ПОГЛИНАННЯ -1) величина ступеня перетворення або зменшення енергії ел.-магн. чи звукових хвиль під час поширення їх у якомусь середовищі; 2) ступінь абсорбції або адсорбції речовини....
34. ЕКОХІМІЯ Екологія – охорона природи ЕКОХІМІЯ, екологічна хімія – наука, яка вивчає процеси, що відбуваються з речовинами в екосфері. Є сполучною ланкою в системі суміжних дисциплін (від землезнавства через біологію, с. г., хімію і т. д. до спец. розділів біохімії та фармакології). Е. аналізує наслідки застосування хім. засобів та їх подальшої поведінки в природі, вивчає їх […]...
35. ЗОНА БІОГЕОХІМІЧНА Екологія – охорона природи ЗОНА БІОГЕОХІМІЧНА – велика територія землі, що характеризується єдністю грунтотворного процесу, клім. чинників, процесів біогенної міграції хім. елементів. Це зумовлює певну тотожність характеру обміну речовин, єдність процесу транзиту сонячної енергії, синтезу активних сполук та морфол. мінливості організмів....
36. ВИДИМЕ СВІТЛО Екологія – охорона природи ВИДИМЕ СВІТЛО, видимі промені – приблизно половина всієї променевої сонячної енергії, яка надходить на Землю. В. с. обмежене зоною від 380 (фіолетові промені) до 750 нм (червоні промені). Має надзвичайно важливе значення в житті всіх організмів, а особливо – рослин, у яких воно забезпечує процес фотосинтезу та фотоморфогенезу....
37. ВІТРОЕНЕРГЕТИКА Екологія – охорона природи ВІТРОЕНЕРГЕТИКА – використання енергії з метою отримання електр. або інших видів енергії за допомогою вітроелектростанцій або спец, вітряків потужністю 2-3000 кВт. В. е досить ефективним і екол. чистим джерелом енергії....
38. ЕКОЛОГІЯ МЕДИЧНА Екологія – охорона природи ЕКОЛОГІЯ МЕДИЧНА – галузь науки, що інтегрує в єдиний комплекс гігієну, токсикологію та екологію людини. Е. м. можна вважати розділом соц. екології....
39. ХОРОЛОГІЯ Екологія – охорона природи ХОРОЛОГІЯ – розділ біогеографії, що вивчає закономірності просторового розміщення організмів та їх угруповань. Розподіляється на фітохорологію і зоохорологію. Об’єктами вивчення X. є конкретні види або роди груп організмів, які вивчаються....
40. РАДІАЦІЯ Екологія – охорона природи РАДІАЦІЯ, випромінювання – потік ел.-магн. та корпускулярної енергії під час ядерних перетворень (радіоактивність), випромінювання Сонця (Р. сонячна), а також косм. випромінювання. Класифікують Р. залежно від джерел походження і фіз. параметрів. Усі прир. тіла й організми перебувають під впливом різноманітних видів Р. Зокрема, рослини використовують видиму ділянку Р. сонячної для фотосинтезу і […]...