ГЕЛЬМІНТОЛОГІЯ

Related posts:

1. ІНВОЛЮЦІЯ Екологія – охорона природи ІНВОЛЮЦІЯ – редукція або втрата в процесі еволюц. розвитку окремих органів або спрощення їхніх організації і функцій, напр., редукція кишок у деяких паразитичних червів, членистоногих. І. називають також дегенеративні зміни найпростіших і бактерій, спричинювані несприятливими умовами існування....
2. ПАРАЗИТИЧНІ ЧЕРВИ Урок 14. ПАРАЗИТИЧНІ ЧЕРВИ – ГЕЛЬМІНТИ Невігластво та незнання про гельмінтів, На жаль, не рятує людину від зараження ними… Уривок статті з газети Мета уроку: сформувати поняття про паразитичних червів і захворювання, які вони спричиняють; шляхи зараження ними та профілактику. Розвивати логічне мислення, виховувати культуру гігієни. Основні поняття: остаточний хазяїн, проміжний хазяїн, гельмінти, фіна, життєвий […]...
3. ЗАХВОРЮВАННЯ ПРИРОДНО – ОСЕРЕДКОВЕ Екологія – охорона природи ЗАХВОРЮВАННЯ ПРИРОДНО-ОСЕРЕДКОВЕ – інфекц. захворювання, збудник якого постійно циркулює серед певних видів диких тварин (для людини та домашніх тварин найбільше значення мають птахи та ссавці). Переноситься членистоногими (трансмісивне захворювання) або в разі безпосередніх контактів, укусів тощо. 3. п.-о. передається людям та домашнім тваринам тими самими переносниками, іноді через воду та їжу. […]...
4. ЖИТТЄВИЙ ЦИКЛ Екологія – охорона природи ЖИТТЄВИЙ ЦИКЛ – сукупність усіх фаз розвитку організму, які розпочинаються, як правило, від зиготи, включають усі наступні і закінчуються зрілістю, коли організм здатний започаткувати наступне покоління. Тривалість Ж. ц. визначається числом поколінь (генерацій), що розвиваються упродовж року, або числом років, протягом яких здійснюється один Ж. ц. У тварин розрізняють простий Ж. […]...
5. ТОКСОПЛАЗМОЗ Екологія – охорона природи ТОКСОПЛАЗМОЗ – паразитарне захворювання людини й тварин, збудником якого є токсоплазма. Джерело інфекції – ссавці, птахи, хвора людина....
6. ГЕМАТОЗОЇ Екологія – охорона природи ГЕМАТОЗОЇ, гемопаразити – одноклітинні організми, що паразитують у крові хребетних тварин і людини. Г. спричинюють інфекц. захворювання (малярію, піроплазму та ін.)....
7. МОДИФІКАЦІЇ Екологія – охорона природи МОДИФІКАЦІЇ – не спадкові фенотипні відмінності, спричинювані факторами довкілля в однакових за генотипом організмів. М. – це корисна пристосовна (адаптивна) реакція організму на вплив чинників навколишнього середовища, які неодноразово зустрічались раніше у процесі тривалої еволюції даного виду....
8. СЕПСИС Екологія – охорона природи СЕПСИС – тяжке інфекц. захворювання людини й тварин, спричинюване проникненням у кров різних патогенних мікроорганізмів (напр., стрептококів, стафілококів тощо)....
9. ТОКСИНИ Екологія – охорона природи ТОКСИНИ, отрути – отруйні речовини білкової природи, що їх продукують і виділяють деякі організми (мікроорганізми, рослини, тварини) і які спричинюють токсикоінфекційні захворювання людини й тварин. Тварини, що виділяють Т., використовують їх для захисту й добування їжі. Т. можуть зумовлювати пригнічення фізіол. функцій і навіть загибель тварин і рослин....
10. Життєві цикли гельмінтів МЕДИЧНА БІОЛОГІЯ Розділ 3 БІОГЕОЦЕНОТИЧНИЙ РІВЕНЬ ОРГАНІЗАЦІЇ ЖИТТЯ ТА МІСЦЕ ЛЮДИНИ В НЬОМУ 3.4. Медична гельмінтологія Медична гельмінтологія вивчає паратитів людини, що належать до типів Плоскі та Круглі черви. Паразитичних червів називають гельмінтами, захворювання – гельмінтозами. Гельмінти дуже поширені на Землі. Понад 270 видів гельмінтів викликають захворювання людей у всіх частинах світу. Залишаються масовими в […]...
11. АВІТАМІНОЗ Екологія – охорона природи АВІТАМІНОЗ – захворювання людини і тварин, що розвиваються внаслідок тривалої нестачі або відсутності в їжі чи кормах вітамінів. Внаслідок А. порушуються обмін речовин, активність окислювально-відновних процесів, ферментів, що беруть участь у процесах енергет. обміну (в разі нестачі вітамінів В1, В2, РР, С, Е та ін.), процеси біосинтезу білків і нуклеїнових кислот […]...
12. ЗАХВОРЮВАННЯ МЕТЕОРОЛОГІЧНЕ Екологія – охорона природи ЗАХВОРЮВАННЯ МЕТЕОРОЛОГІЧНЕ, захворювання кліматичне – захворювання, що виникає під впливом певної погоди або внаслідок тривалого впливу клімату, несприятливого для даного організму (надлишок тепла, недостатня чи надлишкова кількість вологи, УФ-радіації, синдром полярного напруження тощо). До 3- м. нерідко відносять і захворювання, викликані забрудненням атмосфери....
13. ЗАХВОРЮВАННЯ КЛІМАТИЧНЕ Екологія – охорона природи ЗАХВОРЮВАННЯ КЛІМАТИЧНЕ – див. Захворювання метеорологічне....
14. КЛІМАТИЧНЕ ЗАХВОРЮВАННЯ Екологія – охорона природи КЛІМАТИЧНЕ ЗАХВОРЮВАННЯ – див. Захворювання метеорологічне....
15. АКАРИЦИД Екологія – охорона природи АКАРИЦИД – хім. речовина, що застосовується для вибіркового знищення паразитичних кліщів....
16. ЗАХВОРЮВАННЯ ПРОФЕСІЙНЕ Екологія – охорона природи ЗАХВОРЮВАННЯ ПРОФЕСІЙНЕ – захворювання, що спричинюється несприятливими умовами праці та проф. шкідливістю виробництва. Додаткова характеристика – частіше реєстрування виникнення певного захворювання у працівників даного виробництва порівняно з працівниками ін. галузей. Див. також Пневмоконіоз....
17. ЕТОЛОГІЯ Екологія – охорона природи ЕТОЛОГІЯ – наука про поведінку тварин в умовах екосистем. Переважно вивчає ген. зумовлені аспекти поведінки та проблеми еволюції поведінки тварин у прир. умовах; частина екології тварин....
18. Вчення К. І. Скрябіна про дегельмінтизацію і девастацію – Тип Круглі черви (Nemathelminthes) МЕДИЧНА БІОЛОГІЯ Розділ 3 БІОГЕОЦЕНОТИЧНИЙ РІВЕНЬ ОРГАНІЗАЦІЇ ЖИТТЯ ТА МІСЦЕ ЛЮДИНИ В НЬОМУ 3.4. Медична гельмінтологія 3.4.3. Тип Круглі черви (Nemathelminthes) 3.4.3.12. Вчення К. І. Скрябіна про дегельмінтизацію і девастацію У 1925 р. К. І. Скрябін ввів у гельмінтологічну науку і практику новий принцип дегельмінтизації, у якому стали гармонічно поєднуватися елементи терапії і профілактики. Дегельмінтизація […]...
19. МІКРООРГАНІЗМ(И) Екологія – охорона природи МІКРООРГАНІЗМ(И) – організми розміром від 50 до 500 мкм, які можна побачити лише під мікроскопом. До М. належать віруси, мікоплазми, рикетсії, бактерії, актиноміцети, дріжджі, плісеневі гриби, мікроскопічні водорості та найпростіші. Серед М. є патогенні форми, які спричинюють інфекц. захворювання людини, тварин та рослин. У природі більшість М. виконує функції редуцентів і […]...
20. ТРАНСМІСИВНЕ ЗАХВОРЮВАННЯ Екологія – охорона природи ТРАНСМІСИВНЕ ЗАХВОРЮВАННЯ – див. Захворювання трансмісивне....
21. ЗАРАЖЕНІСТЬ Екологія – охорона природи ЗАРАЖЕНІСТЬ – перевищення допустимого вмісту шкідливих речовин у середовищі чи організмі, іноді – живих істот, особливо в разі паразитичних, мікробних чи вірусних захворювань....
22. МЕТЕОРОЛОГІЧНЕ ЗАХВОРЮВАННЯ Екологія – охорона природи МЕТЕОРОЛОГІЧНЕ ЗАХВОРЮВАННЯ – див. Захворювання метеорологічне....
23. ЗАХВОРЮВАННЯ ТРАНСМІСИВНЕ Екологія – охорона природи ЗАХВОРЮВАННЯ ТРАНСМІСИВНЕ – інфекц. захворювання (малярія, висипний тиф та ін.), що передається від хворого та носія інфекц. агента чи хворої тварини до здорових тваринами-переносниками, в основному кровосисними (членистоногі, у тропічних країнах кажани тощо)....
24. ГЕРОНТОЛОГІЯ Екологія – охорона природи ГЕРОНТОЛОГІЯ – наука, що вивчає закономірності старіння живих організмів, у т. ч. людини....
25. ОЛІГОХЕТИ Екологія – охорона природи ОЛІГОХЕТИ – клас кільчастих малощетинкових червів. Відіграють важливу роль у процесах грунтоутворення, водяні О. – пожива риб....
26. СЕЛЕКЦІЯ Екологія – охорона природи СЕЛЕКЦІЯ – 1) виведення нових і поліпшення існуючих сортів с.-г. рослин та порід свійських тварин; 2) наука, що розробляє теорію й методи створення нових та вдосконалення існуючих форм рослин, тварин, у т. ч. мікроорганізмів....
27. ГЕОГІГІЄНА Екологія – охорона природи ГЕОГІГІЄНА – наука, що вивчає зміни в живій і неживій природі як наслідок діяльності людини на Землі....
28. ГІНОГЕНЕЗ Екологія – охорона природи ГІНОГЕНЕЗ – спосіб розвитку зародка лише з ядра й плазми яйцеклітини. Г. – одна з форм партеногенезу. У прир. умовах Г. виявлено у деяких круглих червів і риб....
29. ПАТОГЕН Екологія – охорона природи ПАТОГЕН – організм, що спричинює захворювання іншого організму....
30. БЕЗПЕКА В ПРИРОДОКОРИСТУВАННІ Екологія – охорона природи БЕЗПЕКА В ПРИРОДОКОРИСТУВАННІ – комплекс умов, що забезпечують найменший рівень несприятливого впливу умов природи та технол. Процесів її освоєння на здоров’я людини. Особливо важлива соц. складова Б. в п., оскільки найменший стрес підвищує ризик захворювання людей....
31. ПРИРОДНО-ОСЕРЕДКОВЕ ЗАХВОРЮВАННЯ Екологія – охорона природи ПРИРОДНО-ОСЕРЕДКОВЕ ЗАХВОРЮВАННЯ – див. Захворювання природно-осередкове....
32. СИНДРОМ Екологія – охорона природи СИНДРОМ – сукупність ознак, симптомів, характерних для певного захворювання....
33. ГЕНЕТИКА Екологія – охорона природи ГЕНЕТИКА – наука про закони спадковості і мінливості організмів та методи керування ними. Г. тісно пов’язана з еволюц. ученням, цитологією, мол. біологією, селекцією, має важливе значення для медицини....
34. ТЕРІОЛОГІЯ Екологія – охорона природи ТЕРІОЛОГІЯ – наука про тварин, що належать до класу ссавців. Вивчає історію розвитку ссавців, екологію, охорону, відтворення та використання мисливських, свійських та ін. корисних видів, збереження реліктових і вимираючих форм....
35. ПСАМОН Екологія – охорона природи ПСАМОН – сукупність мешканців піщаних берегів водойм (вище від рівня води); П. складається з діатомових та ін. водоростей, інфузорій, деяких дрібних червів, личинок комах та ін. організмів....
36. ЕКОЛОГІЯ ЗАГАЛЬНА Екологія – охорона природи ЕКОЛОГІЯ ЗАГАЛЬНА – наука про заг. закономірності взаємовідносин рослинних і тваринних організмів та середовища....
37. ОКЕАНАРІЙ Екологія – охорона природи ОКЕАНАРІЙ – прир. водойма, басейн, обладнаний для утримування мор. тварин з метою наук, досліджень або спостережень за ними....
38. ЕКОЛОГІЯ ТВАРИН Екологія – охорона природи ЕКОЛОГІЯ ТВАРИН – наука про взаємовідносини тварин з довкіллям. Багато видів тварин є первинними консументами екосистем, характеризується великими різноманітністю і чисельністю в наземних угрупованнях. Вивчення Е. т., напр. комах, відбувалося в кілька етапів: спочатку основна увага приділялась польовим і екол. дослідженням, вивченню їхніх життєвих циклів, пізніше увага була прикута до хім. […]...
39. МУЛЬ Екологія – охорона природи МУЛЬ – продукт перемішування виділень дощових червів та ін. представників зоофауни з грунтом. М. є початковою стадією утворення так званого гумусу м’якого, характерного для змішаних лісів, луків, орної землі....
40. ГАПЛОСПОРИДІЇ Екологія – охорона природи ГАПЛОСПОРИДІЇ – організми, що належать до найпростіших. Г. паразитують у тканинах деяких тварин та людини....