ГЕМІКСЕРОФІТИ

Related posts:

1. КСЕРОФІТИ Екологія – охорона природи КСЕРОФІТИ – рослини посушливих місцезростань, пристосовані до життя в умовах тривалої грунт, й атм. посухи. Ростуть переважно в степах, пустелях, напівпустелях....
2. СКЛЕРОФІТИ Екологія – охорона природи СКЛЕРОФІТИ – рослини з жорстким листям, що мають товсту кутикулу і дуже розвинені мех. тканини, завдяки чому можуть існувати в посушливих умовах (напр., ковила, типчак, сосна тощо)....
3. ВОЛОГІСТЬ ГРУНТУ Екологія – охорона природи ВОЛОГІСТЬ ГРУНТУ – величина, що кількісно характеризує водоутримувальну здатність грунту. Залежно від умов утримування вологи розрізняють В. г. польову, загальну, капілярну, повну, граничну польову, максимальну молекулярну, максимальну адсорбційну. Основними з них є найменша, капілярна і повна. Остання формується за умови заповнення грунтових пор водою після стікання надлишкової води і залежить від […]...
4. ГЛИБИНА КРИТИЧНА ДО ГРУНТОВИХ ВОД Екологія – охорона природи ГЛИБИНА КРИТИЧНА ДО ГРУНТОВИХ ВОД – рівень підіймання мінералізованих грунтових вод, вище якого може викликати засолення грунтів внаслідок капілярного руху води до поверхні грунту з наступним осадженням солей....
5. КСЕРОМОРФНА СТРУКТУРА Екологія – охорона природи КСЕРОМОРФНА СТРУКТУРА – сукупність морф., анат. і фізіол. особливостей рослин, що визначають успішне зростання їх у посушливих умовах середовища....
6. КРИТИЧНА ГЛИБИНА ДО ГРУНТОВИХ ВОД Екологія – охорона природи КРИТИЧНА ГЛИБИНА ДО ГРУНТОВИХ ВОД – див. Глибина критична до грунтових вод....
7. ДРЕНАЖ Екологія – охорона природи ДРЕНАЖ – 1) система заходів осушення місцевості шляхом штучного зниження рівня грунтових вод або їх відведення за допомогою канав, труб тощо; 2) осушення, вентиляція чи зрошення грунтів за допомогою відкритих або закритих дренів; 3) відведення підземних вод; 4) синонім поняття “гідрографічна мережа”....
8. ВОДООХОРОННА ЗОНА Екологія – охорона природи ВОДООХОРОННА ЗОНА – та, що встановлюється для охорони джерел підземних вод або для забезпечення збереження водних об’єктів, які використовуються для водопостачання....
9. СКРЕБ Екологія – охорона природи СКРЕБ – рослинні формації посушливих районів Австралії, які утворюються переважно чагарниковими евкаліптами та акаціями....
10. САЗ Екологія – охорона природи САЗ – місце помешкання з постійним режимом зволоження, що забезпечується грунтовими водами в посушливих районах Середньої Азії....
11. ВОДОПОСТАЧАННЯ ОБОРОТНЕ Екологія – охорона природи ВОДОПОСТАЧАННЯ ОБОРОТНЕ – відносно швидке повторне надходження використаної води в технол. цикли або побутові водопровідні мережі після її очищення....
12. ВОДОПРОВІД Екологія – охорона природи ВОДОПРОВІД, водогін – комплекс пристроїв та споруд для транспортування води трубами і забезпечення водопостачання. Розрізняють техн. (пром.) В. і комунальний (побутовий) В....
13. ГЕОХІМІЧНІ ЧИННИКИ Екологія – охорона природи ГЕОХІМІЧНІ ЧИННИКИ – особливості мін. складу грунтів, грунтових розчинів і води у водоймах, що впливають на організм і біоценози....
14. ВОДОПОСТАЧАННЯ Екологія – охорона природи ВОДОПОСТАЧАННЯ – сукупність заходів (отримання води з природних джерел, її очищення, транспортування, подання), спрямованих на забезпечення водою споживачів (побутові потреби, пром. підприємства та ін.)....
15. ВОДА ПИТНА Екологія – охорона природи ВОДА ПИТНА – вода, показники бактер., органолептичних властивостей і ступеня токс. хім. речовин у якій перебувають у межах норм питного водопостачання....
16. ГРАДИРНЯ Екологія – охорона природи ГРАДИРНЯ – споруда, призначена для охолодження води атм. повітрям (напр., ТЕЦ, Рівненська АЕС). Г. застосовують в основному в системах оборотного (циркуляційного) водопостачання пром. підприємств; впливає на мікроклімат, особливо вологість повітря....
17. ЗСУВ Екологія – охорона природи ЗСУВ – слизьке зміщення грунтових мас або гірських порід вниз по схилу під впливом сил тяжіння. 3. часто завдає великих збитків шляхам, будівлям, шляхопроводам тощо....
18. ГІГРОФІЛ(И) Екологія – охорона природи ГІГРОФІЛ(И) – 1) суходільні рослини, що ростуть лише в умовах надлишкового зволоження. До Г. дуже близькі (а часто й належать до них) рослини з цілком або частково зануреними у воду чи плаваючими листками (гідатофіти, гідрофіти). Для Г. характерні великі листки, довгі стебла, слабка коренева система; 2) наземні тварини, нормальна життєдіяльність яких […]...
19. ТІНЬОВИТРИВАЛА РОСЛИНА Екологія – охорона природи ТІНЬОВИТРИВАЛА РОСЛИНА – рослина, здатна успішно функціонувати в умовах певного рівня затінення (дуб, клен, липа, бузок)....
20. ГОРИЗОНТ ВОДОНОСНИЙ Екологія – охорона природи ГОРИЗОНТ ВОДОНОСНИЙ – товща геол. породи, насиченої водою. Може залягати між водотривкими породами або лише підстилатися ними. У першому випадку такий Г. в. називають міжпластовим, у другому – горизонтом грунтових вод....
21. ЗОНА АЕРАЦІЇ Екологія – охорона природи ЗОНА АЕРАЦІЇ – верхній шар земної кори між її поверхнею та дзеркалом грунтових вод. Містить гігроскопічну, плівкову та капілярну воду; тимчасово в ній може з’являтися гравітаційна вода. 3. а. – місце найактивнішого розвитку підземного життя....
22. ШОСЕ Екологія – охорона природи ШОСЕ – автомобільний шлях з твердим покриттям. Досить перспективним є використання для будівництва Ш. шумопоглинального асфальту, пористого покриття (об’єм пустот до 25 %). Він забезпечує зниження рівня шуму майже на 4 дБ порівняно з цементно-бетонними магістралями....
23. ОБВОДНЕННЯ Екологія – охорона природи ОБВОДНЕННЯ – підвищення водозабезпеченості госп. та побутових закладів шляхом використання місцевих стоків та підземних вод або через надходження її каналами з районів, багатих на воду. Особливо велике значення О. має в районах освоєння посушливих територій....
24. ГІГІЄНА КОМУНАЛЬНА Екологія – охорона природи ГІГІЄНА КОМУНАЛЬНА – розділ гігієни, що досліджує вплив прир. і соц. чинників на стан здоров’я населення, розробляє гігієнічні нормативи і сан. заходи стосовно гігієни атм. повітря, водопостачання, сан. очищення населених пунктів, сан. охорони водойм тощо....
25. ІНФОТЕРА Екологія – охорона природи ІНФОТЕРА – міжнародна довідкова система джерел інформації про навколишнє середовище. Створена в системі Програми 00Н з навколишнього середовища (ЮНЕП). Україна бере участь в І. з 1984 р. І. забезпечує обмін інформацією з питань охорони довкілля та рац. природокористування, пропагує наук, підхід і кращий досвід у цих галузях....
26. ВОДИ МІНЕРАЛІЗОВАНІ Екологія – охорона природи ВОДИ МІНЕРАЛІЗОВАНІ (стосовно грунтових вод) – води, які містять помітні кількості мін. речовин. Розрізняють слабко – (0,5-5,0 г/л), середньо – (5-ЗО г/л) та сильно-мінералізовані (понад 30 г/л розчинних солей) води....
27. СТРУКТУРА ГРУНТОВОГО ПОКРИВУ Екологія – охорона природи СТРУКТУРА ГРУНТОВОГО ПОКРИВУ – певні форми зміни елементарних грунтових ареалів у просторі, що характеризуються різними ген. зв’язками між собою і створюють певне різноманіття госп. властивостей грунтів. Загалом С. г. п. визначає ефективність використання земельних ресурсів....
28. ГІДРОЛОГІЯ Екологія – охорона природи ГІДРОЛОГІЯ – наука, що вивчає природні води (океани, моря, річки, озера, водосховища, болота, скупчення вологи у вигляді снігу, льодовиків, грунтових і підземних вод), явища і процеси, які відбуваються в них. Розрізняють Г. моря, Г. суходолу, гідрогеологію, гляціологію....
29. ГІПСОФІЛ(И) Екологія – охорона природи ГІПСОФІЛ(И) – рослини, які ростуть переважно на грунтах, багатих на гіпс (астрагали, гіпсолюбка, тім’ян)....
30. ОЛІГОТРОФИ Екологія – охорона природи ОЛІГОТРОФИ – рослини, що ростуть на неродючих грунтах (напр., верес, сосна звичайна)....
31. ЗАСОЛЕННЯ ГРУНТІВ Екологія – охорона природи ЗАСОЛЕННЯ ГРУНТІВ – процес нагромадження розчинних солей (переважно хлоридів і сульфатів натрію і магнію) у грунті. Спричинює формування солончакових (глибинне засолення) і солонцевих (поверхневе засолення) грунтів. Розрізняють первинне 3. г.- прир. нагромадження в грунті солей внаслідок випаровування грунтових вод, значного вмісту солей у грунтотворних породах або під впливом еолових, біогенних та […]...
32. ІДІОАДАПТАЦІЯ Екологія – охорона природи ІДІОАДАПТАЦІЯ – виникнення в процесі еволюції організмів окремих, пристосованих у будові і функціях органів, корисних за певних умов середовища, без підвищення заг. рівня організації. У тварин прикладом І. є захисне забарвлення – пристосування, не пов’язане з підвищенням рівня організації. У рослин пристосування плодів і насіння до поширення, листків – до зменшення […]...
33. СТОКИ КОМУНАЛЬНІ Екологія – охорона природи СТОКИ КОМУНАЛЬНІ – стічні води населених пунктів. Слід розрізняти різні види стоків з метою їх окремого очищення та наступної утилізації. Зокрема, побут, стоки, які легко піддаються очищенню, слід використовувати для добування техн. води, а інколи і для оборотного водопостачання (див. дод. 17)....
34. ТОЧКА РОСИ Екологія – охорона природи ТОЧКА РОСИ – т-ра, за якої водяна пара, що міститься в повітрі, за сталого тиску досягає стану насичення....
35. СТАЛАГМІТИ Екологія – охорона природи СТАЛАГМІТИ – мін. утвори (переважно вапнякові), що ростуть з дна печер, підземних галерей у вигляді конусоподібних стовпчиків, бурульок тощо....
36. РУДЕРАЛЬНІ РОСЛИНИ Екологія – охорона природи РУДЕРАЛЬНІ РОСЛИНИ – рослини, що ростуть на сміттєзвалищах....
37. АГРОФІЗИКА Екологія – охорона природи АГРОФІЗИКА – наука про фіз. методи дослідження умов життя рослин і фіз. процеси їх життєдіяльності. Вивчає й опрацьовує методи регулювання і спрямованого застосування світлових, водно-температурних, грунтових умов вирощування рослин як у відкритому, так і в закритому грунті з метою підвищення їхньої продуктивності....
38. ПОТІК ЕНЕРГІЇ В БІОСФЕРІ Екологія – охорона природи ПОТІК ЕНЕРГІЇ В БІОСФЕРІ – надходження енергії Сонця та косм. променів до поверхні Землі (близько 52 – 1015 Вт), засвоєння її в ході фотосинтезу рослинами (104 – 1012 Вт), передавання від одного трофічного рівня до ін. (в розмірі 1-3 і до 10-20 % від рівня до рівня), перерозподіл між терабіосферою, гідробіосферою […]...
39. СПУСТЕЛЕННЯ Екологія – охорона природи СПУСТЕЛЕННЯ, дезертизація – втрата певною територією природної або штучної рослинності в результаті істотного погіршення властивостей грунту з подальшою неможливістю їх відновлення без участі людини. Як правило, С. відбувається в посушливих, але не обов’язково жарких регіонах і є результатом як природних, так і переважно антропогенних причин. Під загрозою С. перебуває близько 50 […]...
40. ДЕРЕВОСТАН Екологія – охорона природи ДЕРЕВОСТАН – 1) сукупність дерев, що є основою будь-якого насадження; 2) будь-яка сукупність дерев (звичайно така, як ліс). Розрізняють чистий Д., де ростуть дерева однієї породи (напр., Д. сосновий), та змішаний Д., де ростуть дерева двох, трьох чи більшої кількості порід (напр., Д. сосново-березово-ялиновий), а також звичайний Д. (з одним ярусом […]...