Генетична класифікація – КЛАСИФІКАЦІЯ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ

Розділ 6

КЛАСИФІКАЦІЯ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ

§ 14. Генетична класифікація

Генетичний принцип, а точніше – класифікацію за джерелами, розробив на початку 60-х років XIX ст. Л. Булаховський. Вона включає вісім груп: 1) прислів’я та приказки; 2) професіоналізми; 3) усталені вислови з анекдотів, жартів тощо; 4) цитати й образи зі Старого й Нового Завітів; 5) ремінісценції античної старовини; 6) переклади поширених іншомовних висловів (французьких, німецьких, італійських, англійських); 7) крилаті слова російських та іноземних письменників; 8) влучні

фрази видатних людей. Класифікація ФО зроблена насамперед на матеріалі російської мови. Інакше б до сьомої групи ввійшли численні відшарування й українських письменників – класиків, наприклад: Адамові діти, апостол правди і науки, споборники святої волі (Т. Шевченко); Досвітні вогні, слово, чому ти не твердая криця (Леся Українка); Голос духа чути скрізь, вічний революціонер, з вершин і низин (І. Франко), а також Панаса Мирного, П. Тичини, М. Рильського, Остапа Вишні та ін. У фразеологічному складі української мови виділяють різну кількість генетичних груп. Л. Скрипник називає: І) питомо українські фразеологічні одиниці;
2) запозичені фразеологічні одиниці; 3) фразеологічні кальки й папі “кальки. До першої групи належать спільнослов’янські фразеологізми – вони увійшли до мови в спільнослов’янський період, тобто до V – VI ст. н. е. (Водити за ніс, з голови до п’ят, як на долоні, див. також відшарування текстів Святого Письма: Умивати руки, берегти як зіницю ока); власне українські фразеологізми, які відображають особливості національної історії, культури, побуту; тобто ті, що групуються навколо вітчизняних власних назв; одиниці, пов’язані з історією України; крилаті вислови українських історичних діячів, письменників.

Схожу схему подає в монографії “Українська фразеологія: Чому ми так говоримо” і Ф. Медведєв: 1) фразеологічні одиниці, творцем яких є український народ; 2) загальнослов’янська фразеологія. До неї автор відносить насамперед вислови “біблійного фразеологічного набутку” (Корінь зла, на сон грядущий, око за око, зуб за зуб, перекувати мечі на рала та ін.). Абсолютна більшість з них утратила ознаку свого походження й уживається тепер з новим, переносним значенням; 3) давньоруська фразеологія, виникнення якої пов’язане з “окремим існуванням давніх діалектів східних слов’ян”. Частина з них – книжного походження, частина має або мала в минулому народно-говірний характер: Іду на ви, всісти на конь (коня) “почати війну, осідлати коня”, Взяти на щит “захопити город”, Товкти воду в ступі, указати путь “прогнати”, Перемивати кісточки тощо.

За часом походження Я. Спринчак поділяє фразеологізми на три генетичні групи: 1) спільнослов’янські, тобто наявні в усіх або в більшості слов’янських мов: давнє Бити в очи, укр. Бити в очі, Біл. біць у вочы, рос. Бить в глаза, пол. dic w oczy, болг. Бия на очи; 2) східнослов’янські, представлені тільки в східнослов’янських мовах, а в інших слов’янських мовах уживані як запозичення з них: укр. роззявити рота, біл. Разявіць рот, рос. Разевать рот; укр. Під гарячу руку, біл. пад гарачую руку, рос. под горячую руку; укр. Гріти руки, біл. Грэць рукі, рос. Греть руки і т. ін.; 3) властиві окремим східнослов’янським мовам: укр. Передати куті меду, Пекти рака (раків), хлопець – друзяка (російською відповідно Перестараться, краснеть От стыда, рубаха-парень); Біл. ен свайго дайшоу, быу у кузні і у млыне, прабеглы зух (жох) (українською мовою – він свого домігся, пройшов крізь вогонь і воду, тертий калач); рос. на живую руку, поговорить по душам (українською – на швидку руку, поговорити по щирості) .


1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...


Ви зараз читаєте: Генетична класифікація – КЛАСИФІКАЦІЯ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ