Географія релігій світу



Розділ 1. ЗАГАЛЬНА ЕКОНОМІКО-ГЕОГРАФІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА СВІТУ

ТЕМА 4. ГЕОГРАФІЯ НАСЕЛЕННЯ

§ 27. Географія релігій світу

Роль релігії в сьогоденні. Релігія є важливим елементом диференціації світових культур. Вона помітно впливає на суспільне і політичне життя багатьох країн світу, тому визначення кількості віруючих і географічне поширення релігій має велике значення. Нині у світі релігія й вірування поширюються в чітко локалізованих географічних ареалах і впливають на соціальне, політичне і господарське життя людей (мал. 59). Так,

понад 260 млн буддистів – вегетаріанці, індуїсти – не їдять яловичини, мусульмани – свинини, тому в регіонах поширення цих релігій через конфесійні погляди не можуть розвиватися певні галузі тваринництва. З релігійними мотивами пов’язана більшість масштабних політичних конфліктів в історії людства, які відбувалися на кордонах районів з різними віруваннями. У побуті багатьох людей релігійні вірування відіграють велике значення. У католицьких країнах Західної Європи та Північної Америки церква виступає в ролі потужного банкіра, землевласника, впливає на політику, виховання молоді, шкільну освіту. У
країнах, що розвиваються, релігія посідає значне місце в житті і побуті місцевих жителів через традиції, обряди, звичаї.

Загальну кількість віруючих серед населення земної кулі чітко встановити важко, немає такої статистики майже в усіх країнах.

Класифікуючи релігії, вчені поділяють їх на три групи: світові релігії; національні релігії; родоплемінні релігії чи культи.

Світові релігії. Вони поширені майже в усіх країнах світу і охоплюють представників багатьох етносів і народів. Крім того, світові релігії мають здатність бути соціально гнучкими, тобто мають властивість функціонувати в різних історичних і соціальних суспільствах, залучати до себе різні соціальні прошарки людей. Для них характерна активна місіонерська діяльність. До їх категорії відносять три релігії: християнство, іслам (мусульманство) і буддизм.

Географія релігій світу

Мал. 59 Конфесійна структура населення частин світу

Християнство – потужна за кількістю віруючих світова релігія, що виникла в Палестині в І ст. н. е. Із часом швидко поширилася майже в усі країни світу. В основі її лежить віра в Ісуса Христа як Бога-людину, Спасителя і Бога-Сина. Головне джерело християнського віровчення – Священне Письмо (Біблія).

У християнстві виділяють три головні напрямки – православ’я, католицизм і протестантизм. Розкол єдиної християнської церкви на православ’я і католицизм відбувся в ХІ ст., а протестантська церква виникла під час проведення Реформації (XVI ст.) Для православ’я характерна відсутність жорсткої церковної централізації. Воно поділене на 15 самостійних (автокефальних) церков. Католицизм вирізняється чіткою централізацією та ієрар – хічністю: його головний центр – Ватикан, що очолює Папа Римський. У протестантизмі існує велика кількість самостійних течій, напрямків, сект тощо.

Католики становлять більшість віруючих у багатьох країнах Європи, в Азії вони зосереджені переважно на Філіппінах, в Африці – головним чином у колишніх іспанських та португальських колоніях. В Австралії католики становлять понад 1/3 віруючих, а в Латинській Америці вони переважають в усіх країнах, що пов’язано з іспанською та португальською колонізацією. Багато католиків і в Північній Америці.

Протестантизм поширений у країнах Північної Європи, у Великій Британії, Північній Німеччині, широко представлений в Австралії та Океанії, протестанти становлять половину від усіх віруючих у США і 1/3 в Канаді.

Православ’я розміщується компактніше. Його ареал поширений на країни Східної та Південно-Східної Європи (Росія, Україна, Білорусь, Молдова, Румунія, Болгарія, Сербія), Південної Європи (Греція) та на країни Південно-Західної Азії (Грузія, Вірменія, Кіпр). В інших регіонах світу православні не складають конфесійної більшості. Винятком є лише Ефіопія, де переважають близькі до православ’я християни-монофізити.

Іслам є другою за чисельністю віруючих світовою релігією. Вона наймолодша за часом виникнення, що була заснована в VII ст. в Аравії Мухаммедом (Магометом). Швидко поширилася в країнах Близького і Середнього Сходу, а потім – і в інших регіонах світу. Іслам – монотеїстична релігія, найважливіший її догмат – віра в єдиного бога Аллаха, що створив світ. Священна книга мусульман – Коран.

Спосіб життя мусульман визначають такі головні зобов’язання: віра в те, що немає бога, крім Аллаха, а Мухаммед – його посланець на Землі; здійснення молитви п’ять разів на добу; щорічна сплата податку на користь бідних єдиновірців; здійснення хоча б один раз у житті паломництва (хадж) до священного для мусульман міста – Мекки (Саудівська Аравія) тощо. Хоча в ісламі існують єдині догми і правила поведінки, проте іслам уже в VII – VIII ст. поділився на дві основні течії – сунізм і шиїзм.

Іслам переважно поширений в Азії та Африці. У Південно-Західній Азії іслам переважає в усіх країнах (окрім Вірменії, Грузії та Ізраїлю), у Південній Азії – у Пакистані та Бангладеш, у Південно-Східній Азії – в Індонезії, у Центральній Азії – у Таджикистані, Туркменістані, Узбекистані, Киргизії, Казахстані. У Північній Африці іслам домінує в усіх без винятку країнах, а в Європі мусульман багато в Албанії, Боснії і Герцеговині, Македонії, Косові.

Буддизм дещо поступається за чисельністю іншим світовим релігіями, проте є однією з давніх релігій світу. Він зародився у Давній Індії в VI-V ст. до н. е. Його засновником вважається Сидхара Гаутама, який із часом одержав ім’я Будда (просвітлений, світлий). З Індії буддизм поширився на Південну, Південно-Східну та Східну Азію. Значний вплив буддизму в Монголії, Непалі, Японії, Китаї, Південній Кореї.

Етичними нормами буддизму є гідність людини, а її соціальний статус залежить не від її походження, а саме від її поведінки. Згідно з буддистськими канонами, життя складається з безперервного ланцюга страждань, які можна поліпшити правильною поведінкою і не вбиваючи живих організмів. Тому буддисти – вегетаріанці, вони не вживають м’ясні продукти. Ці етичні норми безпосередньо впливають на господарську діяльність, особливо на спеціалізацію сільського господарства.

У буддизмі склалося два напрямки. Прихильники Хінаяни (“вузький шлях”) вважають Будду реальною людиною, історичною особою, вони строго виконують принципи раннього буддизму, а ті, хто хоче досягти спасіння, мусять йти в монахи. Прихильники Махаяни (“широкий шлях”) обожнюють Будду і вважають, що для спасіння душі бути монахом необов’язково.

Національні релігії. Серед цих релігій виділяють – індуїзм, конфуціанство, синтоїзм та іудаїзм.

Індуїзм виник у Давній Індії в IV-VI ст. і є політеїстичною релігією з багатьма різними божествами. Серед них головною є Тримурта (Трійця) богів у складі Брахми, Вишну і Шиви. До важливих догм індуїзму відносять вчення про дхарму (встановлений для кожної індійської касти порядок життя) та сансару (перехід душі померлого в тіло людини іншої касти або в тварину чи рослину). Майже 99 % віруючих проживають в Індії та Непалі.

Конфуціанство виникло в VI-V ст. до н. е. в Китаї як філософсько – етичне вчення. Його основоположником був Конфуцій. З часом це вчення трансформувалося в релігію. Етичні норми конфуціанства: культ предків, повага до старших, підкорення їм, повага до чину та ін. У цій релігії немає священиків, усі обряди виконує глава сім’ї або старійшина роду. Сьогодні конфуціанство впливове на своїй батьківщині – в Китаї.

Синтоїзм є національною релігією Японії, виникла в VII-VIII ст. і заснована на давніх релігійних віруваннях японців – культі предків і культі природи.

Синтоїстська релігія політеїстична – світ заселений мільйонами божеств і духів. На чолі цього пантеону богів стоїть сонячна богиня Аматерасу, яку вважають праматір’ю японських імператорів. Тому для синтоїзму характерне обожнювання імператорської династії. Релігійні обряди – жертвоприношення, молитви, які звершуються в синтоїстських храмах. Існують і численні храмові свята.

Іудаїзм виник II тис. до н. е. як релігія євреїв. Релігія нечисленна, проте в Ізраїлі 81 % віруючих – іудеї. Важливий догмат іудаїзму – віра в єдиного бога Яхве, іудеї вірять в боговибраність євреїв, в безсмертя душі, в майбутнє “пришестя” небесного месії. Іудеї збираються в будинках молитви – синагогах. У світі налічують понад 14 млн іудеїв. Крім Ізраїлю, вони проживають по всьому світу, зокрема в США, Франції, Німеччині, країнах СНД тощо.

До національних релігій відносять також джайнізм й сикхізм (Індія), даосизм (Китай), зороастризм (Індія, Пакистан, Іран) та інші.

Більшість релігій пропонують консерватизм, шанування традицій, звичаїв, обрядів, норм поведінки. Також релігії впливають на ведення сільського господарства, харчування населення, використання природних ресурсів, проведення економічних і соціальних реформ.

Родоплемінні релігії (культи). Ці релігії є першими віруваннями людини. Вони відбивають примітивну уяву людей минулих епох про своє життя і навколишнє середовище. Нині вони зберігаються лише в найвідсталіших народів Африки, Азії, Океанії тощо. Різновидів таких культів чимало. Найпоширеніші і найвідоміші з них: фетишизм (поклоніння матеріальним предметам, яким приписують надприродні сили); анімізм (віра в духів природи, тварин, рослин тощо); тотемізм (людські душі мають спорідненість з видами тварин, рослин, мінералів, явищ природи); шаманізм (віра в здатність окремих людей спілкуватися з духами і використовувати їхню силу для лікування хвороб); магія (віра у можливість впливати надприродним шляхом на інших людей та явища природи) і багато інших.


1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (No Ratings Yet)
Loading...


Як народні збори керували афінським полісом.
Ви зараз читаєте: Географія релігій світу