Глобальна диференціація

Related posts:

1. Диференціація країн, що розвиваються Диференціація країн, що розвиваються – процес розшарування країн, що розвиваються, за рівнем економічного розвитку. Таких країн в Азії, Африці та Латинській Америці 145. Основними показниками розшарування є виробництво ВВП на душу населення, його галузева структура, частка обробної промисловості в структурі виробництва та експорту тощо. Відповідно до показників ВНП на душу населення та рівня розвитку продуктивних […]...
2. Розвинені країни світу Розвинені країни світу – невелика група країн світу з передовим технологічним способом виробництва, високим рівнем розвитку сфери послуг, значним життєвим рівнем переважної більшості населення. Р. к. с. властиві високий рівень розвитку технологічного способу виробництва (значною мірою базується на автоматизованій праці) у промисловості, поступове наближення до цього рівня сфери будівництва (здебільшого базується на машинній праці), сільського […]...
3. Диференціація доходів Диференціація доходів (лат. differentia – різниця) – різниця в рівні грошових доходів різних класів, верств і груп населення, зумовлена неоднаковим відношенням до засобів виробництва, створеного продукту, економічної та політичної влади тощо. Переважно розподіл доходів характеризується різницею середніх річних доходів 5 та 10% (децильні групи) громадян з найбільш високими та найбільш низькими доходами. В СРСР доходи […]...
4. Бюджет споживчий Бюджет споживчий – фактичний баланс доходів і видатків, який характеризує рівень життя сімей різних класів і верств населення й показує джерела надходження доходів та основні статті їх витрат на придбання товарів і послуг. Існує також Б. с. нормативний, що розраховується на основі певних норм і нормативів. Він поділяється на середній і мінімальний. Середній Б. с. […]...
5. Рівень економічного розвитку Рівень економічного розвитку – узагальнене економічне поняття, яке характеризує ступінь розвитку технологічного способу виробництва, організаційно-економічних відносин, відносин економічної власності та господарського механізму і виражається у показниках національного доходу (або ВВП) на душу населення, в ефективності виробництва, у глибині суспільного поділу праці та в інших макроекономічних показниках. Р. е. р. – одна з конкретних форм економічного […]...
6. Злиденність Злиденність – найнижчий рівень бідності (абсолютна бідність), який характеризується недоїданням або голодуванням людей, що призводить до значного погіршення їх здоров’я та скорочення тривалості життя. Найвищим рівень 3. є в Африці, де нею охоплено близько 50% населення. Загалом понад 1 млрд. осіб у світі проживає на межі абсолютної бідності, причому 70% з них – жінки. За […]...
7. Фонд споживання Фонд споживання – частина національного доходу, яка використовується на задоволення матеріальних та соціальних потреб членів суспільства, Інша частина національного доходу спрямовується на розширення виробництва і утворює фонд нагромадження, Ф. с. включає в себе особисте споживання всього населення країни, а також витрати у закладах, які обслуговують населення, Ф. с. утворює межу зростання реальних доходів населення і […]...
8. Місце країн, що розвиваються, у світовому господарстві Місце країн, що розвиваються, у світовому господарстві – визначення місця і ролі цих країн у світовому господарстві впродовж короткотривалого та довготривалого періодів. Внаслідок дії закону нерівномірності економічного розвитку, історично успадкованих кожною з цих країн продуктивних сил, різних укладів, типів і форм власності, дій уряду після досягнення політичної незалежності, політики розвинених держав світу стосовно країн, що […]...
9. Норма заощаджень населення Норма заощаджень населення – відношення заощаджень населення до чистого доходу після сплати податків. За високого життєвого рівня більшості населення Н. з. н. у розвинених країнах світу становила наприкінці 90-х від 15 до 20%. Сукупні заощадження у Західній Німеччині 1990 становили 1,9 трлн дол. Найнижчою Н. з. н. була у США, що пояснюється тривалим економічним піднесенням, […]...
10. Соціальна диференціація суспільства Тема 6. УКРАЇНА В УМОВАХ НЕЗАЛЕЖНОСТІ § 31. УКРАЇНСЬКЕ НАСЕЛЕННЯ В РОКИ НЕЗАЛЕЖНОСТІ 2. Соціальна диференціація суспільства. Закономірним наслідком запровадження ринкових відносин є соціальна диференціація – розшарування населення на людей різного достатку. Для сучасного українського суспільства характерне швидке збагачення малочисельного вищого класу, усе більше розростання нижчого класу й занадто повільні темпи формування середнього класу. Основу […]...
11. Коефіцієнт диференціації доходів і споживання децильний Коефіцієнт диференціації доходів і споживання децильний – співвідношення доходів 10% найбагатшого населення до доходів 10% найбіднішого населення (або середньодушових обсягів споживання товарів та послуг). Так, в Україні за офіційними даними, які є значно заниженими, 1996-1997 приблизно 24,7-28,7% доходів отримали 10% найбагатшого населення (або 10-та децильна група з високими доходами). Таку саму частку доходів мали і […]...
12. Розвиток країни техніко-економічний Розвиток країни техніко-економічний – не зворотні спрямовані та закономірні (кількісно-якісні та сутнісні) зміни техніки і технології в межах однієї групи або багатьох країн упродовж тривалого періоду. Основними індикаторами Р. к. т.-е. є частка галузей високих технологій в економіці країни, загалом (в т. ч. доданої вартості у ВВП, загальній кількості зайнятих та експорті зокрема); індекси зростання […]...
13. Права людини Права людини – розроблена на основі прийнятої ООН Загальної декларації прав людини сукупність основних прав особистості, які значною мірою визначають соціальну політику розвинених країн світу. Головним серед них є право на життя, оскільки позбавлення цього права унеможливлює реалізацію інших прав людини, їхній захист. Пріоритетний принцип концепції П. л. – рівність усіх перед законом, який стверджує […]...
14. Форми доходів найманих працівників Форми доходів найманих працівників – основні способи існування та вираження вартості робочої сили у сфері розподілу. До таких форм належать пряма заробітна плата та різні доплати. Так, у США в середині 90-х XX ст. на першу з них припадало бл. 72%, на другу – бл. 28%, 2000 – 37% основного заробітку. Своєю чергою, формами існування […]...
15. Нерівномірність економічного розвитку Нерівномірність економічного розвитку – нерівномірний і стрибкоподібний розвиток окремих підприємств, галузей, сфер економіки (у межах національних країн) і країн, регіонів, передових наукомістких галузей промисловості (у межах світового господарства). Первинна ланка Н. е. р. – нерівномірність і стрибкоподібність розвитку окремих підприємств, фірм, компаній. Оскільки панівною і найдинамічнішою формою компаній є монополістичні (в т. ч. олігополістичні) підприємства, […]...
16. Індекс фізичної якості життя Індекс фізичної якості життя – показник, який використовується для оцінки розвитку ступеня задоволення основних або базових потреб населення, або якості життя. Розроблений Морісом Д. Моррісом індекс враховує три показники: очікувану тривалість життя після досягнення віку 1 року; рівень дитячої смертності; поширення письменності серед дорослого населення. Зведений індекс розраховується як середньоарифметичне складових. Складові соціальні показники оцінюються […]...
17. Бюджет державний Бюджет державний (центральний) – кошторис щорічних доходів і видатків держави, заздалегідь розроблений урядом і затверджений законом. Сутність бюджету кожної країни визначається соціально-економічним устроєм суспільства, рівнем розвитку продуктивних сил, природою форм власності, виконуваних державою функцій та іншими факторами. В політекономічному аспекті Б. д. означає систему відносин економічної власності між державою, з одного боку, населенням країни, суб’єктами […]...
18. Особовий розподіл грошових доходів Особовий розподіл грошових доходів – система розподілу грошових доходів, створених в національній економіці за певний період, між різними класами, соціальними верствами і групами та іншими категоріями населення. Для характеристики О. р. г. д. все населення поділяють на п’ять однакових груп (т. зв. промілі), кожна з яких об’єднує 20% усього населення. До таких груп належать найбідніші, […]...
19. Статистика рівня життя населення Статистика рівня життя населення – галузь соціально-економічної статистики, яка вивчає обсяг і структуру та рівень задоволення різноманітних потреб населення в органічному взаємозв’язку з розвитком продуктивних сил і соціальними умовами життя населення. С. р. ж. н. досліджує формування доходів населення (в т. ч. окремих верств і груп), споживання населенням продуктів харчування, непродовольчих товарів, послуг культурно-побутового призначення, […]...
20. Індекс людського розвитку Індекс людського розвитку – спеціальний сукупний індекс, який на підставі відповідних показників дає узагальнену оцінку людського прогресу (ВВП на душу населення, рівень освіченості у\ середня тривалість життя). Вперше розроблений 1990 ООН. Показник освіченості в сучасних умовах визначають як грамотність населення з урахуванням середньої кількості років навчання, а показник ВВП на душу населення – з урахуванням […]...
21. ЕКОЛОГІЯ ГЛОБАЛЬНА Екологія – охорона природи ЕКОЛОГІЯ ГЛОБАЛЬНА, мегаекологія – розділ екології, що досліджує глобальні екол. проблеми, які належать до біосфери загалом або великих її частин (закономірності еволюції біосфери, вплив діяльності людини на біосферу, колообіг речовини в біосфері тощо)....
22. Податки прямі Податки прямі – сукупність податків, які залежать від розмірів доходу (в т. ч. прибутку) або майна, стягуються з фізичних і юридичних осіб, за винятком податків на споживання (на окремі види споживчих товарів і послуг, на додану вартість та ін.). П. п. є: особистий подохідний; на соціальне страхування; на прибутки корпорацій, компаній, фірм, підприємств; майнові; промислові […]...
23. Фінансове вирівнювання Фінансове вирівнювання – державне регулювання фінансових відносин окремих ланок фінансової системи країни шляхом розподілу між ними завдань, видатків і доходів з метою досягнення стратегічних суспільних (економічних, соціальних, політичних, національних та ін.) цілей. Ф. в. здійснюється в більшості розвинених країн світу. Одним з найдосконаліших є Ф. в. у Німеччині, його складові: 1) розподіл державних доходів між […]...
24. Економіка освіти Економіка освіти – наука про комплексну економічну роль освіти в процесі розширеного відтворення, в т. ч. відтворення економічних відносин між людьми у цій сфері, властивих їй законів і закономірностей. Об’єктивними передумовами виникнення і розвитку Е. о. є, по-перше, становлення системи освіти як самостійної та специфічної галузі господарства. По-друге, розгортання НТР, що зумовила істотне розширення масштабів […]...
25. Методологія вимірювання бідності Методологія вимірювання бідності – комплекс засобів та оцінки різних рівнів та видів бідності. Вимірювання бідності передбачає такі послідовні етапи: 1) окремі індивіди або домогосподарства ранжуються на основі одного чи кількох критеріїв матеріального та нематеріального, передусім соціального добробуту; 2) визначається межа бідності, яка дає змогу виокремити бідних від небідних верств населення, окремих типів сімей; 3) дані […]...
26. Регресивний податок Регресивний податок – податок, який зростає відносно повільніше, ніж дохід. У цьому випадку податок становить більшу частину низького доходу і меншу частину високого доходу. Р. п. – антипод прогресивного, за якого той, хто одержує більший дохід, платить не лише більшу суму податку, а й більшу частину свого доходу. Прикладом Р. п. є відрахування у фонд […]...
27. Відносне перенаселення Відносне перенаселення – ситуація, за якої частина працездатного населення суспільства не може продати свою робочу силу і стає безробітним за наявності не завантажених потужностей, мільйонів бідних тощо. Таке перенаселення називають відносним, оскільки в економіці розвинених країн світу значною мірою не використовуються виробничі потужності (рівень їх завантаження у безкризовий період становить приблизно 75 – 80%). В. […]...
28. Критерії бідності Критерії бідності – ознаки бідності, на підставі яких здійснюється оцінка та класифікація бідності в різних країнах. Основними К. б. є: 1) рівень безробіття; 2) рівень інфляції (синтез цих двох показників визначає ступінь бідності; 3) рівень доходів, який припадає на 1 людину; 4) частка витрат на споживання у загальній сумі витрат домогосподарств. Так, у більшості країн […]...
29. Середня тривалість життя Середня тривалість життя – кількість років, що їх у середньому має прожити людина за певного рівня умов життя та якості життя. Для визначення С. т. ж. найчастіше вживають показник С. т. ж. новонародженого. За показник С. т. ж. у майбутньому на планеті ООН прийняла 75,6 років, тоді як у первіснообщинному суспільстві цей показник становив максимум […]...
30. Світовий ринок робочої сили Світовий ринок робочої сили – система соціально-економічних відносин між державами (кожна з яких може бути представлена окремими організаційно-правовими структурами) з приводу умов формування робочої сили та умов її праці, а також оплати робочої сили (в т. ч. праці) і соціального захисту. Такий ринок утворився в 60-х XX ст. унаслідок якісно нового етапу інтернаціоналізації продуктивних сил, […]...
31. Баланс грошових доходів і видатків населення Баланс грошових доходів і видатків населення – система показників, яка відображає джерела грошових доходів населення у процесі розподілу й перерозподілу частини національного доходу, а також розміри й структуру їх використання. Цей баланс містить дані про доходи суспільних груп населення, грошовий обіг між населенням і державою, кооперативними, громадськими організаціями тощо, а також між окремими групами людей, […]...
32. Співвідношення між рівністю доходів і соціальною справедливістю Співвідношення між рівністю доходів і соціальною справедливістю – взаємозалежність між рухом соціально-економічної системи до вирівнювання доходів між найбагатшими і найбіднішими верствами населення (а отже, подолання нерівності) і урівноваженістю між правами та обов’язками людей, між кількістю та якістю праці і розміром отримуваних реальних доходів та ін. Проблему нерівності доходів Р.-К. Макконнелл і С.-Л. Брю пов’язують з […]...
33. Цілісність світового господарства Цілісність світового господарства – процес трансформації національних економічних систем в єдину інтернаціональну та глобальну економіку за активної участі наднаціональних органів. Двома найважливішими групами факторів, які посилюють таку цілісність, є об’єктивні та суб’єктивні. До об’єктивних факторів належать: 1) інтернаціоналізація господарського життя, передусім технологічного способу виробництва. Це виявляється у поглибленні міжнародного поділу праці, передусім міжнародної спеціалізації і […]...
34. ПРОБЛЕМА ГЛОБАЛЬНА Екологія – охорона природи ПРОБЛЕМА ГЛОБАЛЬНА – прир., прир.-антроп. або суто антроп. (у т. ч. екон., соц. тощо) явище, що стосується всього світу. Приклади: ядерна загроза, екол. криза, глобальне потепління, епідемія СНІДу та ін. До П. г. наближуються широковідомі регіональні проблеми, що охоплюють великі частини біосфери, напр., забруднення середовища, у т. ч. кислотні дощі....
35. Система світового фінансового ринку Система світового фінансового ринку – сукупність основних елементів цього ринку, виокремлених за різними критеріями, та їх взаємодія. Так, залежно від сфери поширення виділяють світовий фінансовий ринок, регіональні фінансові ринки (у межах окремих регіонів світового господарства, наприклад ЄС), національні фінансові ринки та офшорні фінансові ринки. Залежно від інструментів, що застосовуються у межах світового фінансового ринку, виокремлюють […]...
36. Міжнародні економічні порівняння Міжнародні економічні порівняння – система економіко-статистичного зіставлення макроекономічних показників країн світового господарства з метою виявлення резервів національного виробництва та підвищення його ефективності, визначення стратегії економічної політики на національному й регіональному та наднаціональному рівнях. М. е. п. здійснюють з допомогою комплексу прийомів, методів у натуральних й вартісних показниках. При цьому національні показники переводять в єдину валюту, […]...
37. Контроль економічний Контроль економічний – комплекс знань та заснована на них сукупність спостережень і перевірок контролюючими органами функціонування й розвитку економічної системи відповідно до вимог економічних законів, чинного законодавства, прийнятих управлінських рішень з метою їх виконання (а отже, усунення можливих негативних явищ) та забезпечення планомірного суспільного відтворення, динамічного й ефективного розвитку її елементів в інтересах всього населення. […]...
38. Людський розвиток Людський розвиток – процес закономірних змін в еволюції людини, що супроводжується появою нових якостей і властивостей і збагаченням старих, розширенням її економічної та соціальної свободи. За сучасних умов для характеристики Л. р. економічне зростання слід доповнювати іншими показниками, які охоплюють увесь спектр розширення економічної і соціальної свободи людини, її участь у вдосконаленні всіх підсистем суспільних […]...
39. Світовий ринок позичкового капіталу Світовий ринок позичкового капіталу – сукупність економічних відносин між суб’єктами різних країн з приводу організації та купівлі-продажу вільних грошових коштів, їх перетворення на грошовий капітал. Повніше суть С. р. п. к. розкривається у його функціях, до яких належать: 1) акумуляція необхідних фінансових ресурсів та їх трансформація у позичковий капітал; 2) формування ціни позичкового капіталу у […]...
40. Подохідний (прибутковий) податок Подохідний (прибутковий) податок – основний вид прямих податків, який виплачується з доходів фізичних (зарплати, дивідендів тощо) та юридичних осіб (прибутків підприємств, організацій і т. ін.) Методи оподаткування П. п.: пропорційний – коли ставка єдина для доходу будь-якого розміру, а сума податку зростає прямо пропорційно збільшенню суми доходу; прогресивний – коли з ростом доходу зростає ставка […]...