Голокост

Тема 1. ДРУГА СВІТОВА ВІЙНА. СВІТ ПІСЛЯ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ

§ 3 Окупаційний режим у поневолених країнах. Рух Опору. Воєнні дії в 1943 р.

2. Голокост.

Слово “голокост” означає “катастрофа” або знищення єврейського народу в роки Другої світової війни.

“Новий порядок” передбачав здійснення особливої расової політики, жертвами якої стали євреї, цигани, а потім і слов’янське населення Східної Європи. У 1942 р. керівництво Німеччини прийняло рішення про фізичне знищення всіх євреїв у Європі. Запрацювали “фабрики смерті”

– концентраційні табори, найбільшими з яких були Освенцім (із травня 1940 р. по січень 1945 р. в ньому було знищено понад 4 млн осіб), Майданек (загинуло 1,5 млн в’язнів), Треблінка на території Польщі; Дахау, Бухенвальд, Заксенгаузен і Равенсбрюк у Німеччині; Маутгаузен в Австрії. Там утримувалися військовополонені, цивільне населення, учасники руху Опору. Загалом до концтаборів потрапили 18 млн осіб, з яких 12 млн були знищені, з них 6 млн становили євреї. Тільки в Бабиному Яру в Києві окупанти знищили 195 тис. осіб, 150 тис. з яких були євреями. Криваві погроми здійснювали спеціально створені зондеркоманди. Усього на
окупованій території колишнього Радянського Союзу, за даними доктора Арада, колишнього директора Інституту пам’яті жертв нацизму й героїв Опору (Ізраїль), перед війною проживало 2,75-2,9 млн євреїв. Після закінчення війни залишилося лише кілька десятків тисяч. Тільки в Україні загинуло 1,4 млн євреїв. На сьогодні відомо 248 місць їхнього масового знищення: Янівський табір у Львові, Жандармська балка в Дніпропетровську, Дробицький Яр у Харкові та ін. Серед загиблих були видатні вчені, духовні особи, відомі лікарі, юристи, діячі мистецтва, які збагатили науку та культуру не тільки свого народу, а й усього світу.

Мовою документів

Із свідчень Янкеля Верника, колишнього в’язня концтабору Треблінка, побудованого спеціально для знищення євреїв

До камер розміром 25 квадратних метрів заганяли від 450 до 500 осіб. Було страшенно тісно. Один тіснив іншого. Заносили дітей, думаючи, що цим іх урятують. На шляху до смерті в’язнів били, штовхали прикладами, а також залізними палицями. На них спускали собак, які кидалися на жертви, кусаючи їх. Кожен із криком, рятуючись від ударів і собак, сам поспішав в обійми смерті – біг до газової камери. Ті, що були сильнішими, переносили слабших. Шум тривав недовго. Двері з гуркотом зачинялися, камера ставала могилою. Включали мотор і з’єднували з вихлопними трубами. 15 хвилин – і всі були мертві. Навіть не лежали, бо це було неможливо. Стояли, падаючи один на одного. Уже не кричали. Матері й діти в смертних обіймах…


1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...


Ви зараз читаєте: Голокост