ГРАМАТИЧНІ КАТЕГОРІЇ ІМЕННИКА

Related posts:

1. ГРАМАТИЧНІ КАТЕГОРІЇ ПРИКМЕТНИКА ПРИКМЕТНИК 3. ГРАМАТИЧНІ КАТЕГОРІЇ ПРИКМЕТНИКА Для прикметника як частини мови граматичні категорії роду, числа та відмінка є асемантичними, похідними від однойменних категорій іменника. Зумовлюючий характер іменникових категорій закладений семантичною природою прикметника – називати ознаку предмета, тобто “постійно супроводжувати предмет”, що в мові передається граматичними формами прикметника, які без іменника не вживаються. Ознака як особливість, властивість […]...
2. Граматична категорія відмінка – ГРАМАТИЧНІ КАТЕГОРІЇ ІМЕННИКА ІМЕННИК 3. ГРАМАТИЧНІ КАТЕГОРІЇ ІМЕННИКА Граматична категорія відмінка Серед категорій відмінка, роду і числа іменника провідна роль належить категорії відмінка, особливе місце якого вмотивоване кількома причинами. Відмінок охоплює усю систему номінацій, тому кожна його словоформа є носієм якогось значення, а отже, наділена відповідною функцією. Повна семантична навантаженість відмінка відрізняє його від категорії роду, де семантика […]...
3. СЕМАНТИКО-ГРАМАТИЧНІ ГРУПИ ІМЕННИКА ІМЕННИК 2. СЕМАНТИКО-ГРАМАТИЧНІ ГРУПИ ІМЕННИКА Іменники є специфічними мовними знаками об’єктів навколишньої дійсності і їх розрізнення за семантико-граматичними групами зумовлене особливостями позначуваного об’єкта і способом його мовного відтворення. Більша частина семантико-граматичних груп назв формується за принципом протиставлення, напр.: конкретні – абстрактні (хлопець, стіл, озеро, будинок – побудова, роззброєння, радість, подорож), власні – загальні (Олександр, Наталка […]...
4. СЕМАНТИКО – ГРАМАТИЧНІ КАТЕГОРІЇ ЯКІСНИХ ПРИКМЕТНИКІВ ПРИКМЕТНИК 4. СЕМАНТИКО – ГРАМАТИЧНІ КАТЕГОРІЇ ЯКІСНИХ ПРИКМЕТНИКІВ Прикметник становить особливу форму мовних знаків, за допомогою яких відтворюється виявлена в процесі суспільно-трудової практики ознака предметів. Міра ознаки є специфічним денотативним (реальним) значенням, ознака як властивість предмета неможлива без своєї якісної і кількісної градації – спеціального виміру інтенсивності і повноти. Відображення засобами мови міри ознаки, вираженої […]...
5. Співвідношення змісту і форми вираження граматичних категорій іменника – ІМЕННИКИ ГРАМАТИЧНОГО ЧИСЛА ІМЕННИК ІМЕННИКИ ГРАМАТИЧНОГО ЧИСЛА Співвідношення змісту і форми вираження граматичних категорій іменника Граматичні категорії – відмінок, рід і число – об’єднуються в один ряд за належністю до категорії іменника. Спільним для них є вираження категоріального значення предметності у морфологічних формах слів, а також принцип структурної організації: категорії відмінка, роду і числа формуються з компонентів, або […]...
6. Категорія аспектуальності – ГРАМАТИЧНІ КАТЕГОРІЇ ДІЄСЛОВА ДІЄСЛОВО 6. ГРАМАТИЧНІ КАТЕГОРІЇ ДІЄСЛОВА Категорія аспектуальності Категорія аспектуальності – загально-дієслівна категорія, яка охоплює всі без винятку дієслівні утворення: особові дієслова, дієприкметник, дієприслівник, інфінітив і предикативні форми на но-, – то. Ця категорія базується на семантико – словотвірній ознаці – протиставленні дієслівних форм за значенням необмеженості й обмеженості передаваної ними дії або стану. В основі […]...
7. Категорії особи і числа – ГРАМАТИЧНІ КАТЕГОРІЇ ДІЄСЛОВА ДІЄСЛОВО 6. ГРАМАТИЧНІ КАТЕГОРІЇ ДІЄСЛОВА Категорії особи і числа Якщо загально-дієслівна категорія персональності/імперсональності грунтується на семантичній ознаці “наявність – відсутність діяча”, то значення категорії особи випливає з кореляції форм за ознакою особовості, або мовця і не мовця. При цьому значення особовості по-різному виявляє себе в однині і в множині. 1-ша особа однини – це завжди […]...
8. Категорія стану – ГРАМАТИЧНІ КАТЕГОРІЇ ДІЄСЛОВА ДІЄСЛОВО 6. ГРАМАТИЧНІ КАТЕГОРІЇ ДІЄСЛОВА Категорія стану Стан – граматична категорія дієслоза, якою передається взаємовідношення суб’єкта й об’єкта в процесі виконання дії. Станові форми передають дві взаємопов’язані станові ситуації, якими розкривається співвідношення реального діяча з граматичним підметом: 1) логічний суб’єкт (діяч) і граматичний підмет збігаються (Людина рубає дерево); 2) логічний суб’єкт (діяч) і граматичний підмет […]...
9. Категорія персональності/імперсональності – ГРАМАТИЧНІ КАТЕГОРІЇ ДІЄСЛОВА ДІЄСЛОВО 6. ГРАМАТИЧНІ КАТЕГОРІЇ ДІЄСЛОВА Категорія персональності/імперсональності Категорія персональності/імперсональності базується на семантичній ознаці, що реалізується в синтаксичній структурі. На морфологічному рівні вона виявляється в трьох категоріях: категорії особи, часу і способу. Так, дієслівна форма працюю передає одразу значення особи (1-ша особа однини), часу (теперішній час) і способу (дійсний спосіб). Невелика семантично цілісна й історично замкнута […]...
10. Стилістичні функції відмінкових форм іменника Стилістика української мови Стилістичні функції відмінкових форм іменника Усі іменники мають граматичне значення відмінків. Кожна відмінкова форма іменника виражається або однією фонемою (найчастіше) чи двома, трьома фонемами, або відмінкові форми певної групи іменників нульові, не звукові (у незмінних словах). Відмінок – граматична (морфологічна) категорія слів, які належать до іменних частин мови. Цією категорією виражаються різні […]...
11. Категорія виду – ГРАМАТИЧНІ КАТЕГОРІЇ ДІЄСЛОВА ДІЄСЛОВО 6. ГРАМАТИЧНІ КАТЕГОРІЇ ДІЄСЛОВА Категорія виду Вид – граматична категорія дієслова, що виступає як центральна щодо загальнішої дієслівної категорії – аспектуальності. Категорія виду властива українській та іншим слов’янським мовам. Семантичною ознакою категорії виду є протиставленість двох форм – доконаної і недоконаної – за ознакою обмеженості і необмеженості тривання дії. Це одна з найскладніших категорій, […]...
12. Категорія способу – ГРАМАТИЧНІ КАТЕГОРІЇ ДІЄСЛОВА ДІЄСЛОВО 6. ГРАМАТИЧНІ КАТЕГОРІЇ ДІЄСЛОВА Категорія способу Спосіб – граматична категорія дієслова, яка виражає ставлення мовця до можливості, бажаності, необхідності й інших умов здійснення дії чи реалізації стану. Семантична суть категорії способу полягає в протиставленні реальних дій (дійсний спосіб) ірреальним модальним діям (недійсні способи). Способові значення реалізуються в формах, що є разом з тим носіями […]...
13. Категорія перехідності/неперехідності – ГРАМАТИЧНІ КАТЕГОРІЇ ДІЄСЛОВА ДІЄСЛОВО 6. ГРАМАТИЧНІ КАТЕГОРІЇ ДІЄСЛОВА Категорія перехідності/неперехідності Категорію перехідності/неперехідності, як і категорію персональності/імперсональності, визначає синтаксична ознака: здатність або нездатність дієслова керувати іменником у знахідному відмінку (а при наявності заперечної частки не – в родовому); ця семантична особливість дієслова зумовлена його лексичною семантикою. Дієслова, що означають дію (гріти, робити, читати, писати, виховувати), здебільшого перехідні; дієслова, що […]...
14. Категорія часу – ГРАМАТИЧНІ КАТЕГОРІЇ ДІЄСЛОВА ДІЄСЛОВО 6. ГРАМАТИЧНІ КАТЕГОРІЇ ДІЄСЛОВА Категорія часу Час – граматична категорія дієслова, що виявляє себе в особових утвореннях – переважно дійсного способу,- відносячи дію або стан до моменту мовлення (теперішній час), вказуючи на те, що вона відбувалася до моменту мовлення (минулий і давноминулий часи), чи на те, що її здійснення почнеться після моменту мовлення (майбутній […]...
15. Категорія родів дії – ГРАМАТИЧНІ КАТЕГОРІЇ ДІЄСЛОВА ДІЄСЛОВО 6. ГРАМАТИЧНІ КАТЕГОРІЇ ДІЄСЛОВА Категорія родів дії Роди дії – підпорядковані категорії аспектуальності пари дієслів, одне з яких характеризується якимось додатковим семантичним значенням: повторюваності, розподільності, однократності і под. Обидва компоненти або частіше один із них є одновидовим – доконаного або недоконаного виду. Роди дії розвивалися паралельно з категорією виду. Деякі з них (односпрямованість/різноспрямованість: бігти […]...
16. Структура політекономічної категорії Структура політекономічної категорії – комплекс закономірних зв’язків і відносин між суспільною формою і речовим змістом економічної категорії, а також між окремими елементами цих підсистем і всередині кожної з них, які теоретично виражають розвиток відносин економічної власності в їх діалектичній взаємодії з прогресом продуктивних сил. Політекономічна категорія є ядром економічної категорії, що випливає з відмінностей між […]...
17. МОРФОЛОГІЧНА ОДНОФОРМНІСТЬ І БЕЗКАТЕГОРІЙНІСТЬ ПРИСЛІВНИКА ПРИСЛІВНИК 3. МОРФОЛОГІЧНА ОДНОФОРМНІСТЬ І БЕЗКАТЕГОРІЙНІСТЬ ПРИСЛІВНИКА Щодо своїх вихідних, базових, частин мови прислівник виступає граматично своєрідною частиною мови. Як відомо, іменникові, дієслівні і прикметникові слова є багатоформними, тобто такими, які існують у вигляді набору словоформ. У багатоформному слові виділяється його постійна Лексична частина (корінь) і змінна, релятивна, частина (флексія), яка відмінна в різних словоформ, […]...
18. СПІВВІДНОШЕННЯ ЗМІСТУ І ФОРМИ ВИРАЖЕННЯ У КАТЕГОРІЯХ ПРИКМЕТНИКА ПРИКМЕТНИК 6. СПІВВІДНОШЕННЯ ЗМІСТУ І ФОРМИ ВИРАЖЕННЯ У КАТЕГОРІЯХ ПРИКМЕТНИКА Структура змісту категорії прикметника не однотипна. У ній знайшли своє мовне відтворення його власна система значень, що грунтується на особливостях ознаки, даної предмету від природи або встановленої за його відношенням до реалій навколишнього світу. У набір категоріальних ознак входять також граматичні значення роду, числа та […]...
19. СЕМАНТИКО – ГРАМАТИЧНІ ГРУПИ ПРИКМЕТНИКІВ ПРИКМЕТНИК 2. СЕМАНТИКО – ГРАМАТИЧНІ ГРУПИ ПРИКМЕТНИКІВ Поділ прикметників на семантико – граматичні групи зумовлений характером ознаки, наявної у предметі. Природні властивості позамовних об’єктів відтворюють я к і с – н і прикметники; ознаки, передані ними, є безпосередніми й прямими. Вони стосуються зовнішньої форми (величина, обсяг, розмір, колір тощо), внутрішніх особливостей предмета і можуть мати […]...
20. Граматична категорія МОРФОЛОГІЯ 2. ГОЛОВНІ ПОНЯТТЯ ГРАМАТИКИ Граматична категорія Граматична категорія – це інтегральна одиниця, яка обіймає єдиним граматичним значенням декілька взаємопротиставлених і формально виражених родових значень. Так, протиставлення значень “теперішнє” – “минуле” – г “майбутнє”, закріплене в певному наборі матеріально виражених афіксів, утворює категорію, а відповідно й парадигму часу. Розрізняється два типи категоріальних парадигм. Перший тип […]...
21. Граматична категорія роду – ТРАНСПОЗИЦІЙНІ ФОРМИ ВІДМІНКІВ ІМЕННИК ТРАНСПОЗИЦІЙНІ ФОРМИ ВІДМІНКІВ Граматична категорія роду Категорія роду іменника покликана реалізувати в реченні його граматичні зв’язки, узгодити синтаксично залежні форми слів з іменником, що їх означає. У системі мови вона знаходить вираження в численних формах слів, які мають різне функціональне призначення; категорії роду не властива універсальність значень – типових однорідних функцій, характерних для всієї […]...
22. Категорії земель Категорії земель – поділ земельного фонду країни на категорії за їх цільовим призначенням. За земельним законодавством України її земельний фонд поділяється на сім основних категорій: 1) землі сільськогосподарського призначення; 2) землі населених пунктів; 3) землі промисловості, транспорту, зв’язку, оборони та іншого призначення; 4) землі природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення; 5) землі лісового фонду; 6) […]...
23. Стилістика категорії роду іменників Стилістика української мови Стилістика категорії роду іменників Стилістичні функції морфологічних форм мови прийнято характеризувати за тими морфологічними категоріями, значеннями, які властиві словам певної частини мови. Іменники, наприклад, здебільшого витлумачуються стилістично за категоріями роду, числа і відмінка, іноді окремо розглядаються стилістичні функції власних і загальних іменників, стилістичні особливості варіантних форм певної іменникової лексеми і т. ін. […]...
24. Загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль – Іменник МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Іменник Загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль Іменник – це самостійна частина мови, що має значення предметності і виражає його в словозмінних категоріях числа і відмінка та несловозмінній категорії роду і відповідає на питання ХТО? або ЩО? Іменник позначає предмет у найширшому розумінні цього слова. Поняття предметності охоплює назви: речей (Портфель, таблиця, сукня), […]...
25. Стилістичні особливості категорії числа іменників Стилістика української мови Стилістичні особливості категорії числа іменників Однією із словозмінних морфологічних (граматичних) категорій, яка містить у собі вказівку на кількість осіб, предметів, явищ, позначуваних іменниками, є категорія числа. Категорія числа іменників має здебільшого дві форми вияву – однину й множинну. їх стилістична сутність майже адекватна, пор.: Навчаю учня і Навчаю учнів. Ці речення розрізняються […]...
26. Загальна характеристика частин мови МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Загальна характеристика частин мови Морфологія – це розділ мовознавчої науки, у якому слова вивчаються як частини мови. Слова об’єднуються в частини мови за такими спільними для них рисами: А) загальним лексичним значенням; Б) морфологічними ознаками (граматичним значенням); В) синтаксичною функцією; Г) особливостями словотворення. Отже, частини мови – це лексично-граматичні групи слів. Слова кожної […]...
27. Послідовність розбору іменника – Іменник УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО МОРФОЛОГІЯ Іменник Послідовність розбору іменника 1. Назва частини мови. Загальне значення. 2. Початкова форма (називний відмінок однини). 3. Особливості лексичного значення: – власна назва чи загальна; – назва істоти чи неістоти. 4. Морфологічні ознаки: – рід; – число; – відмінок. 5. Відміна, група (якщо є). 6. Синтаксичні ознаки: – роль […]...
28. Граматичне значення і способи його вираження МОРФОЛОГІЯ 2. ГОЛОВНІ ПОНЯТТЯ ГРАМАТИКИ Граматичне значення і способи його вираження Граматичне значення (граматична сема) є семантичною основою граматичної категорії. Кожне повнозначне слово має одне або декілька лексичних значень і одне або певну кількість граматичних. Скажімо, слово садок співвіднесене з поняттям “ділянка землі, спеціально відведена для вирощування плодових дерев, кущів і под.” і, звичайно, з […]...
29. СУБСТАНТИВАЦІЯ ПРИКМЕТНИКІВ ПРИКМЕТНИК 9. СУБСТАНТИВАЦІЯ ПРИКМЕТНИКІВ Субстантивація є одним з видів міжкатегоріальної транспозиції, коли слова однієї частини мови вживаються у ролі іншої, у цьому випадку прикметник перестає виражати ознаку і набуває предметного значення, тобто виконує функцію іменника, напр.: “Доки на передовій було спокійно, доти й Багіров поводився сумирно” (О. Гончар); “Співці, Не марте, вчені, не шукайте, Хто […]...
30. ВІДМІНЮВАННЯ ІМЕННИКІВ. ПОЧАТКОВА ФОРМА ІМЕННИКА Урок 29. ВІДМІНЮВАННЯ ІМЕННИКІВ. ПОЧАТКОВА ФОРМА ІМЕННИКА Мета: актуалізувати знання учнів про відмінювання іменників; розвивати вміння визначати початкову форму іменника, відмінок іменника в реченні; збагачувати словниковий запас учнів; виховувати культуру письмового мовлення. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ Ось дзвінок сигнал нам дав – Працювати час настав. Тож і ми часу не гаймо, Урок мови починаймо. […]...
31. Повторення вивченого про іменник як частину мови. Розширення уявлення про лексичне значення іменника, слова з абстрактним значенням. (Вправи 87-91) Тема. Повторення вивченого про іменник як частину мови. Розширення уявлення про лексичне значення іменника, слова з абстрактним значенням. (Вправи 87-91). Мета. Актуалізувати і поглибити знання учнів про загальне значення і граматичні ознаки іменника; формувати вміння розпізнавати іменник серед інших частин мови; розширити уявлення про лексичне значення іменника (слова з абстрактним значенням). Обладнання: таблиця “Іменник частина […]...
32. Зразок розбору іменника – Іменник УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО МОРФОЛОГІЯ Іменник Зразок розбору іменника Блажен, хто серцем незлобливий, хто приязно живе з людьми (О. Кониський). 1. Серцем – іменник, назва предмета, відповідає на питання Чим? 2. Початкова форма – серце (Н. в.). 3. Загальна назва, неістота. 4. Середній рід, однина, орудний відмінок. 5. Друга відміна, м’яка група. 6. Додаток....
33. ОСНОВНІ КАТЕГОРІЇ ФІЛОСОФІЇ СИСТЕМА УРОКІВ З ОСНОВ ФІЛОСОФІЇ УРОК 4 ТЕМА. ОСНОВНІ КАТЕГОРІЇ ФІЛОСОФІЇ Мета: розкрити основні категорії філософії, поняття “добро” і “зло”, “прекрасне” й “потворне”; виховувати бажання робити добро, доброзичливо ставитися до навколишнього світу, розвивати вміння бачити, відчувати й творити прекрасне. Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу, форма проведення: евристична бесіда. Обладнання: картки з основними поняттями: прекрасне, […]...
34. Уживання числівників з іменниками – Числівник УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО МОРФОЛОГІЯ Числівник Уживання числівників з іменниками 1. Числівники Два, три, чотири вживаються з іменниками чоловічого роду у формі називного відмінка множини та іменниками жіночого і середнього роду у формі родового відмінка однини: Два учні, дві газети, два озера; три стільці, три школи, три поля; чотири уроки, чотири книги, чотири слова. […]...
35. Відміни іменника ДІЛОВА УКРАЇНСЬКА МОВА Розділ 3. Граматична парадигма самостійних частин мови в ділових паперах 3.1. Іменник Відміни іменників До першої відміни належать іменники жіночого, чоловічого і спільного родів, які в називному відмінку однини мають закінчення – а(-я): голова, сирота, Микола. До другої відміни належать: А) іменники чоловічого роду, які в називному відмінку однини мають нульове закінчення […]...
36. Вправи на визначення відмінка прикметників у реченні за відмінком іменника Урок 58 Тема. Вправи на визначення відмінка прикметників у реченні за відмінком іменника Мета: продемонструвати учням тісний морфологічний зв’язок прикметника з іменником, вчити визначати відмінок прикметника у реченні за допомогою відмінкової форми іменника; розвивати мовні вміння, словарний запас учнів; виховувати любов до рідного краю. Обладнання: картки індивідуального опитування. ХІД УРОКУ I. Перевірка домашнього завдання 1. […]...
37. ВІДМІНЮВАННЯ ІМЕННИКІВ ЗА ВІДМІНКАМИ. ПОЧАТКОВА ФОРМА ІМЕННИКА Мета: актуалізувати знання учнів про відмінювання іменників; розвивати вміння визначати початкову форму іменника, відмінок іменника у реченні; збагачувати словниковий запас школярів; виховувати культуру писемного мовлення. Хід уроку ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ Ось дзвінок сигнал нам дав – Працювати час настав. Тож і ми часу не гаймо, Урок мови починаймо. II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ Перевірка домашнього завдання (вправа […]...
38. Морфологічний розбір іменника – Іменник Українська мова Частини мови Іменник Морфологічний розбір іменника 1. Початкова форма (називний відмінок однини). 2. Морфологічні ознаки: – назва, загальна, власна; – істота, неістота; – рід (чоловічий, жіночий, середній); – число (однина і множина; тільки однина; тільки множина). – відміна (група (для іменників І і ІІ відміни)); – відмінок. 3. Синтаксична роль. В піснях і […]...
39. Розбір іменника як частини мови – Іменник МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Іменник Розбір іменника як частини мови Послідовність розбору 1. Назва частини мови. Загальне значення. 2. Морфологічні ознаки: А) початкова форма (називний відмінок однини); Б) власна чи загальна назва, означає істоту чи неістоту; В) число (вказати, вживається в однині і множині чи лише в однині або лише в множині); Г) рід; Г) відміна, група […]...
40. ЛЕКСИКО – СЕМАНТИЧНІ КАТЕГОРІЇ ВІДНОСНИХ ПРИКМЕТНИКІВ ПРИКМЕТНИК 5. ЛЕКСИКО – СЕМАНТИЧНІ КАТЕГОРІЇ ВІДНОСНИХ ПРИКМЕТНИКІВ Ознака, передана відносним прикметником, належить до тих властивостей предмета, які не мають якісної і кількісної міри вияву, не підлягають змінам, тобто є абсолютними, пор.: стіл дорогий (може бути дорожчим і найдорожчим) і стіл дерев’яний. їх існування не становить індивідуальну первинну предметну особливість, що вирізняє її носія з-поміж […]...