ГРУПИ СЛІВ ЗА ВЖИВАННЯМ: ЗАГАЛЬНОВЖИВАНІ Й СТИЛІСТИЧНО ЗАБАРВЛЕНІ СЛОВА



ЛЕКСИКОЛОГІЯ. ФРАЗЕОЛОГІЯ

§ 7.ГРУПИ СЛІВ ЗА ВЖИВАННЯМ: ЗАГАЛЬНОВЖИВАНІ Й СТИЛІСТИЧНО ЗАБАРВЛЕНІ СЛОВА

За вживанням усі слова поділяють на загальновживані та стилістично забарвлені.

Загальновживані слова використовують усі люди в усному й писемному мовленні. Це такі слова, як мати, батько, син, дочка, брат, сестра, хліб, сіль, вода, пшениця, яблуня, вишня, вітер, дощ, будинок, зелений, великий, жити, думати, тут, сьогодні. Таких слів у мові – більшість.

Стилістично забарвлені слова вживають у текстах різних стилів.

До стилістично

забарвлених слів належать:

– книжна лексика – слова, властиві передовсім писемному мовленню: держава, мир, істина, намір, меценатство, спостереження, рішення;

– розмовна лексика – слова, що їх уживають у побутовому мовленні і які виразно передають оцінку осіб, предметів, явищ і почуттів: синок, мастак, смакота, хапуга, злюка, горлопанити, байдикувати, електричка, мобілка, маршрутка, велик, телик. У словниках біля таких слів роблять позначку розм.

Книжна лексика поділяється на такі групи:

– суспільно-політична лексика – слова, пов’язані з політичним і громадським життям суспільства

і людини в суспільстві: Верховна Рада, парламент, народний депутат, Рада Європи, вибори, преса;

– наукова лексика – слова, що вживаються в науковій літературі та мовленні науковців: аргумент, дослід, спостереження, зіставлення, експеримент, іменник, словосполучення, речення, клітина, радіус, систематизувати, класифікувати, пульсари, магнітні хвилі;

– офіційно-ділова лексика – слова, уживані в діловому спілкуванні, зокрема в документах (ділових паперах): закон, наказ, заява, реєстрація, інструкція, відрядження, угода, посвідчення, протокол.

85. Прочитайте слова та словосполучення, що належать до книжної лексики. Запишіть їх у такій послідовності: 1) суспільно-політична лексика; 2) наукова лексика; 3) офіційно-ділова лексика.

Синоніми, довідка, молекула, розпорядження, малий і середній бізнес, оголошення, прямий кут, обмін речовин, рівняння, протокол, суспільні інтереси, дзвінкий приголосний, приватизація, договір, політична партія, постанова, присудок.

86. Прочитайте. Визначте розмовну лексику.

1. Я все ніяк допетрати не міг, що крутиться Земля, мов куля кругла (Б. Олійник). 2. Він, може, часом щось і не второпав (Л. Костенко). 3. Порушника дисципліни шпетили, а він усе мовчав (І. Малишевський). 4. Хлопець занадто багато теревенив (Ю. Обжелян). 5. І огидло хлопцеві байдикувати (В. Симоненко). 6. Яка робота увечері? Іди, синашу, йди (Леся Українка). 7. Жінка почовгала до кухні, склянку мінералки без газу видудлила, аж чує – шурхіт у вітальні (Люко Дашвар).

– Як позначають розмовну лексику в словнику? З якою метою?

87. ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ! Слова, що належать до книжної та розмовної лексики, запишіть у дві колонки.

Добродійництво, бентежність, підтоптаний, благословенний, спатки, хлопчисько, праведний, преподобний, довготелесий, обрання, під’юджувати, белькотіти, бентежити, мислити, репетувати, скиглій, благочестивий, хитрющий, хрясь, бах.

– У виділених словах позначте орфограми. Поясніть їхній правопис відповідними правилами.

88. Перепишіть, замість поданих у дужках слів уставляючи дібрані з довідки та поставлені в потрібній формі слова розмовної лексики. Поясніть, як змінилося від цього сприйняття речення.

1. Йому (хотілося) чимдуж потрапити туди, де дзвонило, (ходили) заклопотані люди, гуділи машини (П. Загребельний). 2. Ось (прошумів) старенький віз, на ньому (зігнувся) сивобородий дід, а позад нього сиділа дівчинка (М. Стельмах). 3. А тепер і свої роботяги погрожують із бригади (вигнати) (Олесь Гончар). 4. Спочатку (лаяли), потім хвалили, а скоро й величати почнуть (М. Стельмах).

ДОВІДКА

Вештатися, кортіти, проторохтіти, чихвостити, згорбатитися, викишкати.

Діалектні, професійні слова й терміни, просторічні слова

89. Прочитайте. Як ви гадаєте: про одного чи різних птахів ідеться в реченнях? Чому вжито різні назви?

1. Виглядали бузька ми на плеса бузькі, а до нас здалека прилетів лелека. І тепер гайстер – жаб’ячий гангстер – ходить, як сажотрус… Сказано, чорногуз (Б. Сторожук). 2. У розфарбовані заходом села летять боцюни (О. Радушинська). 3. Я сам на бусола схожий своєю любов’ю до отчого краю (А. Малишко).

Слова, які вживають лише люди, котрі проживають у певній місцевості, називаються діалектними: чічка (квітка), вуйко (дядько), хупавий (красивий), пасіювати (гніватися).

Діалектні слова називають поняття, для позначення яких у літературній мові використовують інші назви: гоц (водоспад), мигунка (блискавка), ковальня (кузня), когут (півень), лилик (кажан), нецьки (ночви), крумплі (картопля), пародички (помідори).

У текстах наукового стилю діалектні слова використовують лише тоді, коли вони є предметом вивчення.

У художній літературі діалектні слова вживаються для правдивого та яскравого відображення особливостей місцевого побуту або для мовленнєвої характеристики героїв твору.

Значення діалектних слів можна з’ясувати за тлумачним словником або словником діалектних слів.

Діалектні слова незрозумілі більшості людей, тому в повсякденному мовленні користуватися ними треба обачно, не зловживаючи.

90. Прочитайте прислів’я. Визначте вжиті в них діалектні слова. Що означає кожне з них? За потреби зверніться до довідки.

1. Чужими руками добре ватри брати. 2. Як повна скриня, то й ми газдині. 3. У майстра повна тайстра. 4. Файний, як лялька з болота. 5. Так пливе, як тупиця попід воду. 6. Хто шукатиме коня без ганджу, ходитиме пішки.

ДОВІДКА

Гарний, сокира, багаття, торба, господиня, недолік.

91. Загальновживані та діалектні слова запишіть у дві колонки.

Гуторити, говорити; вітер, легіт; легінь, парубок; печаль, туск; пательня, сковорода; капелюх, крисаня; бордзо, швидко; джерга, ковдра; дядько, стрий; хустина, рантух; кошик, кобівка; жарти, фиглі; капарство, недбалість; клевець, молоток.

92. Доберіть до кожного діалектного слова відповідник із довідки.

– Запишіть слова парами.

I. Фамілія, кошуля, ногавиці, обіг, коц, фая, шарньовка.

II. Порекло, мольфар, туфля, митка, штрімфлі, скрегулець, фашега.

ДОВІДКА

I. Сім’я, сорочка, кочерга, ковдра, буря, парасолька, штани.

II. Прізвисько, волоцюга, чаклун, ганчірка, шкарпетки, лопата, яструб.

– Пригадайте, які діалектні слова ви чули в селі, де вам довелося бувати.

Складіть усне висловлювання на тему “Що сільце, то слівце”.

93. Прочитайте. Визначте тему та головну думку тексту.

Вуйко й дівчинка

Гори розбігалися на всі боки, як овеча отара. Вони були схожі на застиглі хвилі кам’яного моря, а річка – на бурхливу душу гір. До шуму річки прислухався вуйко. Було задушливо, і бурий подався до води. Він уже проминув глибоке урвище, коли його увагу привернули незвичайні звуки, що долинали звідти. Ведмідь ступив до урвища, витягнув шию і подивився вниз.

На кам’яній приступці сиділа дівчинка. Вона плакала, і саме її схлипування привернуло увагу ведмедя. Дівчинка побачила над собою вуйкову голову, звелася на ноги й злякано втупилась у його очі. Так вони дивилися одне на одного і не могли дійти тями. Бурого заспокоїло те, що дівчинка застигла непорушно, вона не збиралася нападати. Дівчинка побачила в очах вуйка розгублений вираз і похоробрішала.

– Я тут хотіла зірвати чічку, оступилася і впала, – сказала вона вуйкові. – Ледь не звалилася долі.

Вуйко ступив до дівчинки, обхопив її лапами. Дівчинка міцно заплющила очі. Вона розплющила повіки тільки тоді, коли відчула, що вже стоїть на твердому. Дівчинка озирнулася й зрозуміла, що вуйко виніс її з урвища. Велике волохате тіло вже погойдувалося між смереками. Вуйко навіть не озирнувся. Дівчинка пішла

Плаєм на полонину. Коли вибралася на вершину, озирнулася й побачила навколо застиглі хвилі кам’яного моря.

За Є. Гуцалом

– Визначте вжиті в тексті діалектні слова, з’ясуйте значення кожного. Випишіть їх.

– Назвіть почуття, які переживала дівчинка, зустрівшись із ведмедем.

Уявіть, що вам доручили написати сценарій мультфільму “Маша і Ведмідь у Карпатських горах”. Про які пригоди в такому мультфільмі йшлося б? Розкажіть про це, використовуючи виписані діалектні слова.

Терміни вживають науковці, військові, спортсмени, діячі мистецтва у своїй професійній діяльності. Це слова, що називають певні поняття:

– науки (спрощення, відмінювання, абстракція, вища нервова діяльність);

– техніки (динамік, процесор, операційна система) ;

– мистецтва (інтермецо, амплуа, інженю, соло, па-де-де, нотний стан).

Часто розмовними замінниками термінів стають професійні слова (словосполучення) (від лат. professio – заняття, спеціальність). Професійні слова виникають і там, де термінології не може бути: зависнути (тимчасово припинити роботу) – з мовлення програмістів; вікно (незаповнений між уроками час) – з мовлення вчителів; карнизик (верхня частина опуклості глечика) – з мовлення гончарів.

У художніх творах професійні слова вживають для точнішого відтворення життя, праці та побуту представників певних професій.

94. Подані терміни запишіть у такій послідовності: 1) такі, що стосуються науки і техніки; 2) ті, що стосуються мистецтва.

Кіносценарій, прикметник, тенор, клітина, корінь слова, партитура, прем’єра, історизм, сольфеджіо, електрон, множення, кордебалет, граматична основа, мізансцена.

– Визначте слова іншомовного походження, позначте в них орфограми.

– Чи можна вважати професійними слова вірус, мікроб, діагноз? Чому?

95. Прочитайте. Визначте професійні слова. З мовлення представників яких професій їх узято? Із якою метою їх використовують у художніх творах?

1. Дозвольте відвідати ваші уроки! Навчіть мене писати конспекти, правильно перевіряти зошити, здійснювати актуалізацію знань і пояснення нового матеріалу (Ю. Обжеляк). 1. Запам’ятовуй, хлопче, будову фагота. Ось це чобіт, ось коліно; клапани: три на крилі, а два на чоботі… Ось цей шнурок кріпиться до балансиру й надівається на шию. І головне: вигнута металева трубка, ось ця, зветься “ес” (За Д. Рубікою). В. Молот з гуркотом м’яв і бив покірливу м’яку крицю, чавив у смужки, розкочував у довгі циліндричні болванки (3. Тулуб). 4. Дзвенять якорі. На бакборті трап тихенько скрекоче. І раптом наказ: “Повернути! Вест!” (О. Близько).

Серед професійних слів укажіть іншомовні. Визначте в них орфограми.

96. Перепишіть, уставляючи пропущені літери. Підкресліть стилістично-забарвлені слова, назвіть серед них діалектні, професійні слова і терміни.

1. У Карпатах ходить осінь ген в..соким плаєм. Я над рідним Чер..мошем тебе в..глядаю (М. Сом). 2. Часом скр..паль Нікколо Паганіні д..вував публ..ку несподіваними піц., кат о (3 підручника). 3. На ярмарку старий гончар пантрує полив’яних коней (Л. Перебийте). 4. Я років сім у шахті працював, бурив шпури, довбав гл..бокі лунки (І. Савич). 5. Уже під’їжджали, коли заскреготіла коробка пер..дач, злісно гарикнув дв..гун і луснула хр..стовина на кардані (О. Сенчик).

– Поясніть причини виникнення діалектних назв птахів: гуркотливець, буркун, буркот (дикий голуб), криводзьоб, кривоніс (шишкар ялиновий), рудяк, червеняк, підпалених (малинівка).

Нещодавно на екранах України з’явився багатосерійний мультфільм “Моя країна – Україна” (виробництво студії “Новаторфільм”). Кожна серія – історія певної місцевості.

Перегляньте цей мультсеріал. Розкажіть про нього однокласникам. Уживайте стилістично забарвлені слова.

ГРУПИ СЛІВ ЗА ВЖИВАННЯМ: ЗАГАЛЬНОВЖИВАНІ Й СТИЛІСТИЧНО ЗАБАРВЛЕНІ СЛОВА

Кадри з мультсеріaлy “Моя країна – Україна”


1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (No Ratings Yet)
Loading...


Кутова швидкість формула.
Ви зараз читаєте: ГРУПИ СЛІВ ЗА ВЖИВАННЯМ: ЗАГАЛЬНОВЖИВАНІ Й СТИЛІСТИЧНО ЗАБАРВЛЕНІ СЛОВА