Ідейно-теоретичні основи та етапи розвитку інституціоналізму



Історія економічних вчень

ІНСТИТУЦІОНАЛІЗМ

10.1. Ідейно-теоретичні основи та етапи розвитку інституціоналізму

Причина виникнення інституціоналізму полягає насамперед у переході капіталізму в монополістичну стадію, який супроводжувався значною централізацією виробництва і капіталу, що й породило соціальні суперечності в суспільстві.

Інституціоналізм (з лат. institutio – “звичай, повчання”) – напрям економічної думки, який сформувався у 20- 30-ті роки XX ст. для дослідження сукупності соціально-економічних чинників (інститутів)

у часі, а також для запровадження соціального контролю суспільства над економікою.

Інститути – це первинні елементи рушійної сили суспільства, що розглядаються в історичному розвитку. Серед інститутів виділяють:

– суспільні інститути – сім’я, держава, правові норми, монополія, конкуренція;

– поняття суспільної психології – власність, кредит, прибуток, податок, звичаї, традиції.

– Інституціоналізм характеризується такими основними рисами:

– основа аналізу – метод опису економічних явищ;

– об’єкт аналізу – еволюція соціальної психології;

– рушійна

сила економіки поряд із матеріальними чинниками – моральні, етичні та правові елементи в історичному розвитку;

– трактування соціально-економічних явищ з позицій суспільної психології;

– обмежене застосування абстракцій, властивих неокласицизму;

– прагнення до інтеграції економічної науки із суспільними науками;

– необхідність детального кількісного дослідження явищ;

– захист ідеї підтримки антимонопольної політики держави.

У розвитку інституціоналізму виділяють три етапи.

Перший етап – 20-30-ті роки XX ст. – характеризується формуванням основних положень інституціоналізму; родоначальниками цього етапу є Т. Веблен, Дж. Коммонс, У. Мітчелл.

Другий етап – середина XX ст. – досліджуються демографічні проблеми, соціально-економічні суперечності капіталізму, була розроблена теорія профспілкового руху; типовими представниками є Дж. М. Кларк, А. Берлі, Г. Мінз.

Третій етап – 60-70-ті роки XX ст. – цей етап називають неоінституціоналізмом. Тут економічні процеси ставляться в залежність від технократії, а також пояснюється значення економічних процесів у соціальному житті суспільства; видатними ідеологами цього етапу є Дж. Гелбрейт, Р. Коуз.


1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (No Ratings Yet)
Loading...


Основна властивість пропорції.
Ви зараз читаєте: Ідейно-теоретичні основи та етапи розвитку інституціоналізму