Ільїн Іван Олександрович



Політологічний словник

Ільїн Іван Олександрович (1883-1954) – російський мислитель, політолог, правник, теоретик релігії і культури, публіцист. Після закінчення Московського університету викладав у ньому, був репресований, засуджений до смертної кари, в 1922 р. – висланий з радянської Росії. Жив і викладав у Берліні, Лондоні, редагував журнал “Русский колокол”. У 1938 р. гестапо наклало арешт на всі його друковані праці, заборонило публічно виступати. Він переїхав до Цюриха, де й помер. Найвідоміші з багатьох праць І.: “Поняття права

і сили”, “Духовний сенс війни”, “Про суть правосвідомості”, “Шляхи духовного оновлення”, триптих “Я вдивляюся в життя”, “Про монархію” та ін. Сформулював своє бачення суті та особливостей правової держави, революції і нового справедливого соціального ладу. Вважав, що “кожен правлячий устрій повинен удосконалювати закони за законами”, тобто поліпшувати порядок, не порушуючи його. В роки революції І. виступав як захисник принципів академічних свобод, не виправдовуючи застосування примусу і сили, допускав їх лише у чітко зумовлених обставинах, коли решта засобів фактично вже вичерпана.
І. гостро поставив питання моральності використання державної влади для припинення соціального та морального зла. Розуміючи необхідність ліквідації царизму, все ж вихід із ситуації вбачав у духовному оновленні російського суспільства, очікуючи, що новий світ повернеться до традицій Сократа і Аристотеля. Вихідними пунктами суспільного оновлення за І. має бути християнство, сім’я. І. розглядав монархію як ідеальний тип правової держави.

Хто є хто в європейській та американській політичній науці: Малий політологічний словник. – Львів, 1997.

М. Головатий


1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (No Ratings Yet)
Loading...


Основні властивості живого.
Ви зараз читаєте: Ільїн Іван Олександрович