Імперативний мандат

Related posts:

1. Депутатський мандат Політологічний словник Депутатський мандат (від лат. mandatium – доручення) – документ, який засвідчує законність і обсяг повноважень депутата парламенту або іншого представницького органу, а також публічна функція, яка Покладається на депутата парламенту чи іншого представницького органу влади виборами і зміст якої (характер мандат) визначається конституцією та іншими конституційно-правовими актами. Д. м. визначає також характер взаємовідносин […]...
2. Мандат Політологічний словник Мандат (від лат. mandatum – доручення) – доручення, надане повноваження бути представником. Термін може використовуватись як визначення правовідносин, пов’язаних з представництвом, або безпосередньо як назва документа, що підтверджує зазначені повноваження. Виокремлюють кілька видів мандатів, що різняться системою правовідносин та залежності обраної особи від виборців. Зокрема, імперативний М. і вільний М. Імперативний М. передбачає […]...
3. Кваліфікована більшість Політологічний словник Кваліфікована більшість – визначена законом більшість голосів членів парламенту чи іншого представницького органу влади, необхідна для прийняття певного рішення. К. б. визначається 2/3 або 3/5 (інколи) голосів від присутніх на засіданні або, частіше, від конституційного складу представницького органу влади. Також термін К. б. використовується як офіційно встановлена при голосуванні перевага голосів, необхідна для […]...
4. Легіслатура Політологічний словник Легіслатура (від лат. legislator – той, хто пропонує законопроект) – 1) визначення законодавчого органу. В цьому значенні Л. України – Верховна Рада України. Цей термін широко використовується у законодавстві Канади, наприклад, Л. Онтаріо, Л. Квебека; 2) синонім поняття “скликання”, тобто строк повноважень або фактичний період діяльності законодавчого органу. Складові поняття Л.: строк повноважень […]...
5. Депутатський запит Політологічний словник Депутатський запит – форма парламентського контролю, яка використовується у парламентських та змішаних республіках. Це звернення депутата парламенту до уряду, міністра, інших вищих органів держави і посадових осіб на пленарному засіданні парламенту (палати) з вимогою надати інформацію або роз’яснення з питань, які належать до компетенції цього представницького закладу. Д. з. – одна з форм […]...
6. Вотум Політологічний словник Вотум (лат. votum – бажання, воля) – думка, висловлена більшістю голосів виборчого корпусу, або постанова, прийнята шляхом голосування більшістю голосів виборців або членів представницького органу. У конституційному праві виокремлюють кілька різновидів В.: В. виборчий – рішення, прийняте більшістю голосів виборців, результат голосування на виборах до органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Застосовується, […]...
7. Депутатське звернення Політологічний словник Депутатське звернення – пропозиція депутата парламенту, звернена до органів державної влади або органів місцевого самоврядування, їхніх посадових осіб, керівників підприємств, установ і організацій, об’єднань громадян, з метою змусити їх здійснити певні дії, дати офіційне роз’яснення чи викласти позицію з питань, віднесених до їх компетенції. Д. з. подається у письмовій формі. На відміну від […]...
8. Мандатна комісія Політологічний словник Мандатна комісія – одна з постійних або тимчасових комісій у парламентах ряду країн, яка створюється на початку роботи першої сесії. До компетенції М. к. входять перевірка повноважень депутатів і подання на розгляд парламенту пропозицій про визнання повноважень окремих депутатів і визнання виборів по відповідному виборчому округу недійсними. У такому разі може проводитися додаткова […]...
9. Альтернативні вибори Політологічний словник Альтернативні вибори (від лат. alterne – чергую, змінюю) – обрання громадянами свого представника до складу представницького органу або лідера громадської організації, яке передбачає процедуру вибору з двох або більшої кількості конкуруючих претендентів. М. Головатий...
10. Вотум недовіри Політологічний словник Вотум недовіри – застосовується у країнах з парламентарною, інколи змішаною формою правління. В. н. висловлюється парламентом або нижньою палатою парламенту через несхвалення результатів діяльності уряду, законопроекту або певної акції уряду загалом або окремого міністра. Після цього відбувається відставка уряду або міністра, якому оголосили В. н. Ініціатива порушення питання про В. н. може випливати […]...
11. Довибори Політологічний словник Довибори – вибори, які проводяться після чергових виборів і пов’язані з тим, що представницький орган сформований у неповному складі та є необхідність доповнити його кількістю депутатів, яких бракує, якщо це передбачено законом. Тоді проводяться вибори саме в тих округах, від яких немає депутатів. Такі вибори називаються довиборами, вони можуть відбутися за наявності мажоритарного […]...
12. Форми державного правління Державне управління Форми державного правління. Способи організації вищої державної влади, що визначають її формальне джерело, порядок утворення й оновлення органів державної влади, принципи взаємодії органів влади між собою та з населенням. Джерелом влади може бути визнана воля однієї людини, воля усього народу або ж воля певної панівної соціальної верстви – олігархії. Прийнято розрізняти монархічну та […]...
13. Навіщо потрібні вибори? 59 Навіщо потрібні вибори? Головним механізмом, що забезпечує процес функціонування системи соціального представництва, є вибори – демократичний спосіб здобуття влади, оновлення особового складу її органів та інститутів. За республіканського типу організації влади вона є справою народу. Громадяни, яким належить влада, періодично делегують її своїм представникам, щоб ті могли зосередити у суспільній владі різноманітні ідеї та […]...
14. Запит Політологічний словник Запит – один з видів звернення органу державної влади, депутатів, уповноважених посад і службових осіб, громадян або об’єднань громадян до органів державної влади, їхніх посадових осіб з вимогою дати у визначений строк необхідну інформацію. В Україні запит як вид звернення застосовується відповідно до законодавчо визначеної процедури. Суб’єктами З. є органи державної влади, їхні […]...
15. Октроїрувана конституція Політологічний словник Октроїрувана конституція (від фр. octroyer – дарувати) – конституція, створена без участі установчих зборів, парламенту чи іншого колегіального представницького органу країни, натомість “дарована” народу монархом або надана метрополією своїй колонії. М. Головатий...
16. Митні правила Митні правила – порядок переміщення, митного контролю та оформлення товарів, цінностей і транспортних засобів через митний кордон країни. За порушення М. п. Митним кодексом України передбачено такі види відповідальності: штраф, відкликання ліцензії та кваліфікаційного атестата, конфіскація товарів, транспортних засобів, що є безпосередніми об’єктами порушення М. п., стягнення вартості цих товарів і транспортних засобів та ін. […]...
17. Інтерпеляція Політологічний словник Інтерпеляція (з лат. interpellatio – переривання промови, позов, вимога) – форма парламентського контролю, яка застосовується у країнах з парламентською, рідше змішаною формою державного правління. Це особлива форма депутатського запиту, яка формується як вимога групи депутатів парламенту, звернена до уряду в цілому чи до окремих його членів надати роз’яснення з приводу певного суспільно значущого […]...
18. Законодавча ініціатива Політологічний словник Законодавча ініціатива – офіційне внесення законопроекту до законодавчого органу згідно із встановленою процедурою; перша стадія законодавчого процесу. Передбачає зобов’язання відповідного законодавчого органу розглянути цей законопроект на своєму засіданні. Визначення органів і осіб, які мають право З. і., як правило, здійснюється актом найвищої юридичної сили – конституцією. Коло суб’єктів права З. і. пов’язане з […]...
19. Національна політична безпека Національна політична безпека – важлива підсистема національної системи безпеки, яка означає стан політичних відносин у країні та комплекс заходів з боку держави, громадянського суспільства і політичних партій, за допомогою яких забезпечується розвиток політичної сфери в інтересах народу. Основними загрозами Н. п. б. є 1) відсутність науково обгрунтованої внутрішньої і зовнішньої політики, оскільки політика у широкому […]...
20. Поділ влади Політологічний словник Поділ влади – один з основних принципів демократичного політичного режиму, ефективного функціонування політичної системи в цілому, держави зокрема. Принцип П. в. як концепцію обгрунтували Дж. Локк, Ш. Монтеск’є, дбаючи про те, щоб у суспільствах не з’являлася абсолютна або безконтрольна влада. П. в. як принцип передбачає чітке розмежування функцій політичної й економічної влади у […]...
21. Закон “Про державну владу і місцеве самоврядування в Україні” Закон “Про державну владу і місцеве самоврядування в Україні” – акт, яким регулюються питання організації та функціонування органів державної влади та місцевого самоврядування в Україні. Схвалений Верховною Радою України 18 травня 1995 р. простою більшістю голосів народних депутатів України і введений в систему правових актів, що визначають конституційний лад України, Конституційним Договором. Складається з восьми […]...
22. Час влади Політологічний словник Час влади (time of power, term of office) – період функціонування того чи іншого джерела влади (владного органу, особистості, організації тощо) і тієї чи іншої системи (структури) влади в цілому. Часто, коли визначається і обчислюється загальний Ч. в., зустрічаються факти більш-менш тривалої перерви у цьому періоді. Халипов В. Ф. Власть: Кратологический словарь. – […]...
23. Однопалатна парламентська система Політологічний словник Однопалатна парламентська система – один із двох видів сучасної (після 1996 р.) структури законодавчого органу держави (інші види парламентів, що функціонували впродовж XX ст., – дво-, три -, чотирипалатні). За даними Міжпарламентського союзу, в останній чверті XX ст. на планеті відбулося зростання кількості однопалатних парламентів. Відтак за останні десятиліття частка двопалатних парламентів зменшилася […]...
24. Пасивне виборче право Політологічний словник Пасивне виборче право – право бути обраним. П. в. п. є частиною системи виборчого права. Його принципи фіксуються в конституції та виборчому законі країни. Реалізація виборчих прав і зокрема пасивного відбувається у виборчому процесі. Реалізація П. в. п. передбачає балотування – участь у виборах у якості кандидата на відповідну посаду; не виключає і […]...
25. Змішана виборча система Політологічний словник Змішана виборча система – різновид виборчої системи, яка включає елементи мажоритарної та пропорційної виборчої систем. Потреба у 3. в. с. з’являється у країнах, де відбувається пошук і становлення виборчих систем, або там, де необхідно досягти компромісу між принципом представництва у парламенті різних політичних сил та стабільністю сформованого на коаліційній основі уряду. Іноді така […]...
26. Делегування повноважень Делегування повноважень – передача повноважень на здійснення певної діяльності (дій) одного суб’єкта управлінських відносин (органу, службової особи) іншому, яке супроводжується переважно тимчасовою зміною компетенції відповідних суб’єктів управлінських відносин. Д. п. відбувається у формі адміністративного доручення і є однією з адміністративно-правових форм забезпечення оперативності та підвищення ефективності управління. Д. п. має на меті посилити гнучкість управління […]...
27. Непрямі вибори Політологічний словник Непрямі вибори – реалізація виборів (органу чи посадових осіб) опосередковано, не безпосередньо виборцями. Це відбувається в такий спосіб, що виборці обирають колегію виборців, або спеціальний орган, яка здійснює наступний етап виборів органу чи посадових осіб. Цей механізм описує непрямі вибори, що складаються з двох етапів, але не виключається можливість багатоступеневих виборів. В умовах […]...
28. Парламентаризм Політологічний словник Парламентаризм (від mm. parliament, нім. Panament, фр. parlement – парламент) – у широкому значенні слова це система державної влади, за якої вельми суттєва роль належить народному представництву (парламенту). П. у вузькому розумінні – це система владних відносин, за якої чітко розподілено функції законодавчих і виконавчих органів і в якій провідну роль відіграє парламент […]...
29. Обласна Рада народних депутатів Обласна Рада народних депутатів – представницький орган державної влади, який діє на території області – найбільшого адміністративно-територіального утворення в Україні. Складається з депутатів, які обираються строком на чотири роки у кількості, визначеній самою Радою відповідно до Закону України “Про вибори депутатів і голів сільських, селищних, районних, міських, районних у містах, обласних Рад”. Очолює О. Р. […]...
30. Парламентська процедура Політологічний словник Парламентська процедура – демократичне забезпечення в представницькому зібранні волевиявлення більшості і захисту прав меншості; заздалегідь установлений порядок колективного обговорення визначених питань на основі рівності, спільно вироблених і обов’язкових для всіх правил. Практичне застосування П. п. у більшості випадків відбувається за такими напрямками: загальна організація роботи; порядок денний; голосування; вибори посадових осіб; утворення комісій; […]...
31. Персона нон грата Політологічний словник Персона нон грата (англ. persona non grater, лат. persona non grata, букв. – небажана особа) – дипломатичний представник однієї країни, який у момент призначення на посаду не користується довірою уряду іншої держави або втратив цю довіру, працюючи в країні перебування. Форми вияву цього принципу – відмова уряду приймаючої країни дати згоду (агреман) на […]...
32. Народний депутат України Політологічний словник Народний депутат України – народний представник у парламенті – Верховній Раді України, який має мандат, депутатські повноваження та статус депутата. У Конституції України словосполучення “депутатський мандат” вперше вжито у ст. 78. Із змісту другої та третьої частини цієї статті видно, що депутатський мандат є частиною іншого, ширшого поняття – “представницький мандат”, яке обов’язково […]...
33. Гарантії для виборних профспілкових працівників Гарантії для виборних профспілкових працівників – права виборних профспілкових працівників, які встановлює і забезпечує держава. Відповідно до ст. 118 Кодексу законів про працю України, працівникам, звільненим з роботи у зв’язку з обранням їх на виборні посади в профспілкових організаціях, надається після закінчення їхніх повноважень за виборною посадою попередня робота (посада), а за відсутності такої – […]...
34. Урядова правотворчість Політологічний словник Урядова правотворчість – функція урядів, суттю якої є їх участь у законодавчій діяльності, що на конституційному рівні фіксується як право законодавчої ініціативи. У країнах з парламентською формою правління уряди вносять на розгляд парламенту від 95 до 100 відсотків усіх законопроектів. Конституція України, наприклад передбачає серед суб’єктів законодавчої ініціативи Кабінет Міністрів України, якому відводиться […]...
35. Указ Політологічний словник Указ (ordinance, edict, ukase) – постанова глави держави, верховного органу влади, що має силу закону. М. Головатий...
36. Делегування влади (делегування владних повноважень) Політологічний словник Делегування влади (делегування владних повноважень) – добровільна передача на певний час на відповідних умовах влади від одного суб’єкта (органу) до іншого на основі взаємної домовленості. Д. в. – один з поширених способів функціонування політичної влади, який часто забезпечує значне підвищення її компетенції, результативності в плані насамперед більш дієвих політичних рішень і організації їх […]...
37. Закон Державне управління Закон. Нормативно-правовий акт органу законодавчої влади або самот народу, який регулює найважливіші суспільні відносини, приймається в особливому порядку і має найвищу юридичну силу. 3. є головним засобом зовнішньої публічної фіксації та нормативного закріплення права, що створює можливість чіткого визначення його конкретного змісту та подальшого захисту. Основним законом будь-якої держави є конституція. Закріплена в […]...
38. Відповідальність за шкоду, заподіяну незаконними діями державних і громадських організацій, а також службових осіб Відповідальність за шкоду, заподіяну незаконними діями державних і громадських організацій, а також службових осіб – відповідальність, передбачена ст. 442 Цив. К. України. Заподіяна шкода відшкодовується громадянину на загальних підставах, а організаціям – лише в передбачених законодавством випадках. Відповідно до ст. 57 Закону України “Про власність”, якщо в результаті видання органом державного управління або місцевим органом […]...
39. Конституція України Конституція України – Основний Закон країни, який закріплює основи суспільного ладу, права і обов’язки громадян, державний устрій, систему та основні засади організації і діяльності державних органів та виборчу систему України. Чинна К. У. прийнята на позачерговій сесії Верховної Ради Української РСР дев’ятого скликання 20.IV.1978. Складалася з 171 статті, об’єднаних у 10 розділів: основи суспільного ладу […]...
40. Унія Політологічний словник Унія (лат. unio – єдність, об’єднання) – 1) об’єднання, союз держав; персональна (особиста) У. – під владою одного монарха; реальна У. – на основі договору або одностороннього акта сильнішої держави; 2) У. церковна – об’єднання православної і католицької церков на основі визнання католицької догматики і збереження православної обрядовості. Історичними прикладами У. особистої є […]...